Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Для боротьби з страшним лихом - голодом - влітку 1921 року комуністи
організували трудящих у похід за хліб проти куркулів, які ховали його. У поданні допомоги голодуючому населенню, згуртуванні бідноти важливу роль поряд із сільрадою відіграв сільський комітет взаємодопомоги, створений на початку 1922 року. В його віданні були розподіл продовольчих пайків, допомога родинам бідноти. Комітет мав понад 20 десятин землі. Заможних селян було зобов'язано вносити до фонду комітету певну частину продовольства і грошей.
Поступово ліквідовувалися тяжкі наслідки війни і неврожаю. На початку 1923 року для Армянського комунгоспу виділено 6,5 тис. десятин землі. Значна частина її розподілялася серед 72 селянських дворів (понад 300 чоловік), в яких на їдця припадало по десятині орної землі. Крім того, жителям виділялося 500 десятин сінокосів. Навесні 1922 року для допомоги бідняцьким господарствам надано сільськогосподарський інвентар, конфіскований у колишніх поміщицьких економіях.
Перехід до нової економічної політики сприяв помітному пожвавленню господарського життя району. Уже 1923 року в Армянську працювали фабрично-заводська майстерня і 23 дрібні підприємства.1925 року завершився ремонт приміщень установ і житлового фонду.
За роки першої світової й громадянської воєн кількість населення в Армянську різко зменшилася і становила на 1922 рік 2,3 тис. чоловік, з них понад тисячу робітники і службовці з родинами. У грудні того ж року за рішенням
Джанкойського окрвиконкому до розряду сіл було переведено Перекоп з підпорядкуванням його Армянській сільраді. 1925 року Армянськ увійшов до складу Джанкойського, а 1930 - став центром Ішунського району.
У країні розгорнулася колективізація сільського господарства. На кооперативний шлях ставали й селяни Армянська. 1930 року на території сільради виникло три колгоспи - «Зелений клин», ім. С. М. Будьонного (у самому Армянську) і «Шлях до соціалізму». Першими членами артілі ім. Будьонного стали 8 комуністів і 19 комсомольців. Невдовзі колгосп об'єднував 42 члени. Активно розгорнулася боротьба проти куркульства. У найбільш злісних ворогів колективного господарювання провадилася конфіскація майна з передачею його артілям. Поступово до колгоспі в потяглися й середняки.
Зламавши відкритий опір куркульства, партійний осередок, створений 1930 року, правління артілі вживали заходів для ліквідації перегинів, допущених у колгоспному будівництві. Партійний осередок артілі ім. Будьонного, який на липень 1931 року об'єднував 7 комуністів, розгорнув велику роботу щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспу. 1931 року створено галузеві партійні групи у виробничих бригадах. Через три роки в артілі було вже понад 160 членів її. Зростав і авторитет партійної організації. На 1935 рік, крім колгоспної, в Армянську діяли 8 партійних груп, які мали в своєму складі 59 комуністів. Наприкінці 1938 року створено територіальну партійну організацію.
Помітних успіхів артільне господарство досягло вже в другій половині 30-х років. У користуванні артілі було 3544 га землі. 1940 року колгоспники зібрали по 15 цнт зернових з кожного га. Дальшого розвитку набули тваринництво (колгосп мав 5 ферм) та інші галузі господарства. Ще 1938 року створено високоприбуткову племінну конеферму. Передові доярки і вівчарі колгоспу славилися своїми успіх а міг на весь район. Доярка Є. Ф. Харченко лише за перші чотири місяці 1941 року надоїла 4263 кг молока, перевиконавши план на 1044 кг. Колгосп одержував високі доходи, які 1940 року, наприклад, досягли 1 млн. крб. Того року артіль була учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а її конеферму нагороджено дипломом 2-го ступеня виставки.
З 1935 року Армянськ став центром Красноперекопського району. Зростала кількість населення: з 2500 чоловік у 1926 році - до 3975 на початку 1939-го. Змінився й соціальний склад його: основну частину жителів - понад 2 тис. чоловік- - становили робітники і службовці. На підприємствах - маслозаводі, млині й електростанції, в промартілях розгорнулося соціалістичне змагання. Так, на початку 1939 року 9 з 39 членів промартілі «Робітнича правда» були стахановцями, а серед 57 працюючих в артілі «Червоний ударник» - 15 стахановців і ударників.
Партійна організація і сільська Рада депутатів трудящих постійно піклувалися про впорядкування Армянська. Наприкінці 30-х років у ньому були пошта й телефонна станція, радіовузол. Значно поліпшилося постачання населення промисловими й продовольчими товарами. На початок 1940 року в Армянську було 24 крамниці, діяли їдальня і готель на 60 місць. 3,8 км вулиць мали тверде покриття. Закладався великий парк.
Армянськ
Сторінка 4 з 7
Працювали народний будинок і робітничий клуб-читальня. У бібліотеці при клубі налічувалося 1267 книжок. Працівники культосвітвідділу та учні старших класів виступали з концертами і спектаклями.Для боротьби з страшним лихом - голодом - влітку 1921 року комуністи
Поступово ліквідовувалися тяжкі наслідки війни і неврожаю. На початку 1923 року для Армянського комунгоспу виділено 6,5 тис. десятин землі. Значна частина її розподілялася серед 72 селянських дворів (понад 300 чоловік), в яких на їдця припадало по десятині орної землі. Крім того, жителям виділялося 500 десятин сінокосів. Навесні 1922 року для допомоги бідняцьким господарствам надано сільськогосподарський інвентар, конфіскований у колишніх поміщицьких економіях.
Перехід до нової економічної політики сприяв помітному пожвавленню господарського життя району. Уже 1923 року в Армянську працювали фабрично-заводська майстерня і 23 дрібні підприємства.1925 року завершився ремонт приміщень установ і житлового фонду.
За роки першої світової й громадянської воєн кількість населення в Армянську різко зменшилася і становила на 1922 рік 2,3 тис. чоловік, з них понад тисячу робітники і службовці з родинами. У грудні того ж року за рішенням
Джанкойського окрвиконкому до розряду сіл було переведено Перекоп з підпорядкуванням його Армянській сільраді. 1925 року Армянськ увійшов до складу Джанкойського, а 1930 - став центром Ішунського району.
У країні розгорнулася колективізація сільського господарства. На кооперативний шлях ставали й селяни Армянська. 1930 року на території сільради виникло три колгоспи - «Зелений клин», ім. С. М. Будьонного (у самому Армянську) і «Шлях до соціалізму». Першими членами артілі ім. Будьонного стали 8 комуністів і 19 комсомольців. Невдовзі колгосп об'єднував 42 члени. Активно розгорнулася боротьба проти куркульства. У найбільш злісних ворогів колективного господарювання провадилася конфіскація майна з передачею його артілям. Поступово до колгоспі в потяглися й середняки.
Зламавши відкритий опір куркульства, партійний осередок, створений 1930 року, правління артілі вживали заходів для ліквідації перегинів, допущених у колгоспному будівництві. Партійний осередок артілі ім. Будьонного, який на липень 1931 року об'єднував 7 комуністів, розгорнув велику роботу щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспу. 1931 року створено галузеві партійні групи у виробничих бригадах. Через три роки в артілі було вже понад 160 членів її. Зростав і авторитет партійної організації. На 1935 рік, крім колгоспної, в Армянську діяли 8 партійних груп, які мали в своєму складі 59 комуністів. Наприкінці 1938 року створено територіальну партійну організацію.
Помітних успіхів артільне господарство досягло вже в другій половині 30-х років. У користуванні артілі було 3544 га землі. 1940 року колгоспники зібрали по 15 цнт зернових з кожного га. Дальшого розвитку набули тваринництво (колгосп мав 5 ферм) та інші галузі господарства. Ще 1938 року створено високоприбуткову племінну конеферму. Передові доярки і вівчарі колгоспу славилися своїми успіх а міг на весь район. Доярка Є. Ф. Харченко лише за перші чотири місяці 1941 року надоїла 4263 кг молока, перевиконавши план на 1044 кг. Колгосп одержував високі доходи, які 1940 року, наприклад, досягли 1 млн. крб. Того року артіль була учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а її конеферму нагороджено дипломом 2-го ступеня виставки.
З 1935 року Армянськ став центром Красноперекопського району. Зростала кількість населення: з 2500 чоловік у 1926 році - до 3975 на початку 1939-го. Змінився й соціальний склад його: основну частину жителів - понад 2 тис. чоловік- - становили робітники і службовці. На підприємствах - маслозаводі, млині й електростанції, в промартілях розгорнулося соціалістичне змагання. Так, на початку 1939 року 9 з 39 членів промартілі «Робітнича правда» були стахановцями, а серед 57 працюючих в артілі «Червоний ударник» - 15 стахановців і ударників.
Партійна організація і сільська Рада депутатів трудящих постійно піклувалися про впорядкування Армянська. Наприкінці 30-х років у ньому були пошта й телефонна станція, радіовузол. Значно поліпшилося постачання населення промисловими й продовольчими товарами. На початок 1940 року в Армянську було 24 крамниці, діяли їдальня і готель на 60 місць. 3,8 км вулиць мали тверде покриття. Закладався великий парк.