Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1918 року в Армянському Базарі встановлено Радянську владу. Вітання конференції представників Рад робітничій і солдатських депутатів і військово-революційних комітетів Таврійської губернії передав член Перекопського військревкому Нікітін, який доповів делегатам, що селяни повіту з нетерпінням чекають рішень конференції. Створений в Армянському Базарі революційний комітет на чолі з місцевими жителями комуністом Т. Юдіним (голова) і його заступником Ф. Л. Філоненком приступив до здійснення перших декретів Радянської влади. Комітет почав підготовку до конфіскації поміщицьких маєтків, насамперед володінь Воронцової-Дашкової. У середині квітня 1918 року місто окупували німецькі війська. Багатії радо вітали їх і виказували тих, хто боровся за революцію. Загарбники чинили жорстоку розправу над радянськими активістами. Незважаючи на терор, жителі переховували 18 поранених червоноармійців, у т. ч. 6 комуністів, які не встигли евакуюватися. Багато зробила для врятування червоноармійців П. Л. Філоненко, сестра заступника голови ревкому, яка працювала в госпіталі.
Наприкінці 1918 року німецькі окупанти відступили, але місто захопили англо-французькі інтервенти разом з білогвардійцями. У квітні наступного року частини Червоної Армії, прорвавши сильно укріплену оборону ворога, підійшли до Перекопа. Як повідомлялося в газеті «Известия ВЦИК». «у ніч з 3 на 4 квітня наші частини після тривалої артилерійської підготовки провели рішучий наступ на укріплення Перекопа. Після впертого бою 4 квітня о 16 год. Перекоп було взято. Противник відступив до Армянського Базара. Наші війська... увійшли в Армянськмй Базар». У місті було відновлено Радянську владу, почав діяти ревком, який розгорнув активну підготовку до виборів Ради робітничих, червоноармійських і селянських депутатів. На місцеву буржуазію було накладено контрибуцію в розмірі 500 тис., крб. Активно працював партійний осередок, який на початок червня 1919 року об'єдпував 15 комуністів і 20 співчуваючих. За його участю було відкрито робітничий і червоноармійський клуби.
Соціалістичне будівництво перервав наступ денікінців. 24 червня червоноармійські підрозділи розбили в районі Армянського Базара авангардні частини ворога. Але вже наступного дня під натиском переважаючих денікінських військ червоноармійці змушені були залишити місто. Знову почалися переслідування, арешти, гоніння. Уже в перші дні денікінці заарештували кількох чоловік, співчуваючих більшовикам. У доповідній записці Перекопської повітової земської управи органам влади влітку 1920 року відмічалося, що дислоковані тут підрозділи білогвардійського корпусу розбирали на дрова житлові будинки, лавки, крамниці «і, таким чином, будівлі являють собою нині ... купу руїн».
У ніч з 7 по 8 листопада 1920 року частини Червоної Армії перейшли Сиваш. Бійці 51 -ї дивізії 9 листопада з'єдналися поблизу Армянського Базара з частинами 15-ї та 52-ї дивізій, що наступали з Литовського півострова. Червоноармійці захопили врангелівський бронепоїзд і великі трофеї.
Радянська влада в Армянському Базарі утвердилася остаточно. Він став центром волості, а з осені 1921 року - центром району. З цього часу населений пункт почав
напікатися Армянськом. Партійні організації військових частин, розташованих в Армянську, виділили в розпорядження ревкому 2 комуністів –А. А. Реву та С. І. Перевозчикова. Разом з місцевими комуністами вони створили ядро партійного осередку. 3 початку грудня 1920 року в селі діяв ревком, очолюваний Тихоном Юдіним. У серпні наступного року відбулися вибори до районної Ради. До складу Армянського райвиконкому було обрано 11 чоловік, у т. ч. 7 комуністів. У червні 1922 року обрано сільську Раду, яку очолив Ф. Д. Філоненко. З перших днів мирного життя партійні та радянські органи приступили до вирішення невідкладних завдань господарського і культурного будівництва. Було зареєстронано всіх працездатних жителів. Узято на облік 2 парові і 5 вітряних млинів, шкіряне підприємство, кілька майстерень, господарський та землеробський інвентар, насіння. Проведено націоналізацію соляних промислів. 1921 року вступили в дію 4 невеликі майстерні, 2 млини, пекарня, їдальня. Здійснено ремонт приміщень установ, лікарні, клубу, народного будинку. Комуністи за активною участю комсогольців, осередок яких створено на початку 1921 року, у березні організували перший суботник.
Особливою турботою були оточені діти, інваліди війни, родини червоноармійців і загиблих від рук контрреволюції. 1921 року в селі створено відділення охорони материнства й дітей. Ще в листопаді 1920 року відкрито єдину трудову школу. Наступного року тут діяли 2 школи першого ступеня, дев'ятикласна трудова школа другого ступеня, в якій 1923 року навчалося 150 учнів, було 7 учителів. Створено дитячиіі будинок.
Армянськ
Сторінка 3 з 7
Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції робітники і селяни Армянського Базара розгорнули боротьбу за владу Рад. Щоб не допустити переходу влади до рук трудящих, буржуазія створила т. зв. комітет порятунку революції. Та ці їх спроби виявилися марними. У січні Наприкінці 1918 року німецькі окупанти відступили, але місто захопили англо-французькі інтервенти разом з білогвардійцями. У квітні наступного року частини Червоної Армії, прорвавши сильно укріплену оборону ворога, підійшли до Перекопа. Як повідомлялося в газеті «Известия ВЦИК». «у ніч з 3 на 4 квітня наші частини після тривалої артилерійської підготовки провели рішучий наступ на укріплення Перекопа. Після впертого бою 4 квітня о 16 год. Перекоп було взято. Противник відступив до Армянського Базара. Наші війська... увійшли в Армянськмй Базар». У місті було відновлено Радянську владу, почав діяти ревком, який розгорнув активну підготовку до виборів Ради робітничих, червоноармійських і селянських депутатів. На місцеву буржуазію було накладено контрибуцію в розмірі 500 тис., крб. Активно працював партійний осередок, який на початок червня 1919 року об'єдпував 15 комуністів і 20 співчуваючих. За його участю було відкрито робітничий і червоноармійський клуби.
Соціалістичне будівництво перервав наступ денікінців. 24 червня червоноармійські підрозділи розбили в районі Армянського Базара авангардні частини ворога. Але вже наступного дня під натиском переважаючих денікінських військ червоноармійці змушені були залишити місто. Знову почалися переслідування, арешти, гоніння. Уже в перші дні денікінці заарештували кількох чоловік, співчуваючих більшовикам. У доповідній записці Перекопської повітової земської управи органам влади влітку 1920 року відмічалося, що дислоковані тут підрозділи білогвардійського корпусу розбирали на дрова житлові будинки, лавки, крамниці «і, таким чином, будівлі являють собою нині ... купу руїн».
У ніч з 7 по 8 листопада 1920 року частини Червоної Армії перейшли Сиваш. Бійці 51 -ї дивізії 9 листопада з'єдналися поблизу Армянського Базара з частинами 15-ї та 52-ї дивізій, що наступали з Литовського півострова. Червоноармійці захопили врангелівський бронепоїзд і великі трофеї.
Радянська влада в Армянському Базарі утвердилася остаточно. Він став центром волості, а з осені 1921 року - центром району. З цього часу населений пункт почав
напікатися Армянськом. Партійні організації військових частин, розташованих в Армянську, виділили в розпорядження ревкому 2 комуністів –А. А. Реву та С. І. Перевозчикова. Разом з місцевими комуністами вони створили ядро партійного осередку. 3 початку грудня 1920 року в селі діяв ревком, очолюваний Тихоном Юдіним. У серпні наступного року відбулися вибори до районної Ради. До складу Армянського райвиконкому було обрано 11 чоловік, у т. ч. 7 комуністів. У червні 1922 року обрано сільську Раду, яку очолив Ф. Д. Філоненко. З перших днів мирного життя партійні та радянські органи приступили до вирішення невідкладних завдань господарського і культурного будівництва. Було зареєстронано всіх працездатних жителів. Узято на облік 2 парові і 5 вітряних млинів, шкіряне підприємство, кілька майстерень, господарський та землеробський інвентар, насіння. Проведено націоналізацію соляних промислів. 1921 року вступили в дію 4 невеликі майстерні, 2 млини, пекарня, їдальня. Здійснено ремонт приміщень установ, лікарні, клубу, народного будинку. Комуністи за активною участю комсогольців, осередок яких створено на початку 1921 року, у березні організували перший суботник.
Особливою турботою були оточені діти, інваліди війни, родини червоноармійців і загиблих від рук контрреволюції. 1921 року в селі створено відділення охорони материнства й дітей. Ще в листопаді 1920 року відкрито єдину трудову школу. Наступного року тут діяли 2 школи першого ступеня, дев'ятикласна трудова школа другого ступеня, в якій 1923 року навчалося 150 учнів, було 7 учителів. Створено дитячиіі будинок.