Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
зелені насадження, вивезли значну кількість сільськогосподарської техніки й зерна.
3 великими труднощами довелося відроджувати зруйноване гітлерівськими загарбниками господарство. У селі залишалися лише жінки, діти, люди похилого віку та інваліди. Більшість з них жила в землянках, колишніх бомбосховищах.
Одразу після визволення, в квітні 1944 року почала працювати сільська Рада, відновила діяльність територіальна партійна організація. Велику допомогу трудящим у відбудові господарства подали держава, братні республіки. Було виділено продовольчу і насіннєву позики. З Одеської області, Молдавії до Красиоперекопського району завезено велику рогату худобу, коні, вівці. Частина з них поповнила ферми колгоспу ім. Будьонного. На початку 1945 року командування 4-го Українського фронту передало районові 500 голів овець, частину з них - Армянську. З РСФСР, середньоазіатських радянських республік колгоспники одержали сільськогосподарський інвентар.
У тимчасово пристосованих приміщеннях почали працювати лікарня, школа. Розгорнулася відбудова господарських приміщень, житлових будинків. Краще пішли справи після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни, коли до села повернулися колишні фронтовики. До 30-ї річниці Великого Жовтня вжо працювали всі промислові артілі і млин. 1948 року відкрито новий сільмаг, завершилося будівництво семирічної школи.
Багато зусиль довелося докласти для відродження колгоспу. Перш ніж приступити до обробітку полів, необхідно було засипати окопи. Не вистачало техніки. 1944 року механізатори, використовуючи деталі й вузли зіпсованих машин, зібрали гусеничний трактор. Наступного року під час жнив на полях колгоспу ім. Будьонного працювали комбайн, автомашина, лобогрійки. Звичайно, в основному нрожаіі довелося збирати вручну, за допомогою кіс і серпів. Поступово справи йшли на лад. До 1950 року було освоєно всі посівні площі. Артіль вже мала плантацію винограду площею 15 га. У колгоспі створено племінну конеферму, для якої, за вказівкою Маршала Радянського Союзу С. М. Будьонного, передано кілька породистих коней.
1951 року артілі, розміщені на території Армянської сільради, об'єдналися в одне господарство «Шлях до комунізму», очолив його А. А. Зосименко. Пройшло небагато часу, і колгосп досяг значних успіхів, він став учасником ВСГВ 1954 року. Головний комітет виставки вручив артілі диплом 2-го ступеня за високі врожаї зернових і зразкову конеферму. Завідуючого конефермою А. С. Швеця було нагороджено Великою срібною медаллю виставки та іменним годинником.
У 1956 році артіль «Шлях до комунізму» ввійшла до складу радгоспу, центральна садиба якого розмістилася в Армяпську. 1964 року на радгоспну землю прийшла дніпровська вода Північно-Кримським каналом. Тепер радгосп «Таврійський»- велике
господарство м'ясо-молочного напряму. 1971 року площа його сільськогосподарських угідь становила 9,8 тис. га. Робітники радгоспу добилися значних виробничих показників. Урожайність зернових культур зросла з 14,1 цнт з га в 1965 році до 37,8 цнт на зрошуваних землях у 1972 році. Надій молока на фуражну корову зріс вілповідио з 2239 до 2730 кг. 1972 року в господарстві налічувалося 7,2 тис. голів овець. На радгоспних полях працює 189 тракторів (у 15-сильпому обчисленні), 34 комбайни. Господарство має дощувальні установки, екскаватор та іншу техніку.
Колектив радгоспу налічує близько 900 постійних робітників, серед них багато передовиків виробництва, удостоєних високих урядових нагород. Так, Герой Соціалістичної Праці В. С. Саранча разом зі своєю бригадою зрошуваного землеробства протягом 1970-1971 рр. одержував пересічно понад 500 цнт зеленої маси кукурудзи. Орденом Леніна нагороджено керівника бригади зрошуваного землеробства
Ф. Я. Гетьмана. Досвід передовиків виробництва поширюється серед
рооства робітників радгоспу.
Інтенсивний розвиток Армянська зв'язаний з будівництвом Північно-Кримського каналу і заводу двоокису титану. Для спорудження заводу тут 1965 року створено бедівельне правління № 28 тресту «Перекопхімбуд». На будову приїхало багато комсомольців з інших областей України і РРФСР. Розгорнувши соціалістичне змагання за гідну зустріч 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, будівельники заводу в кінці грудня 1969 року ввели в дію першу чергу гіганта хімії - комплекс виробництва сірчаної кислоти. На будівництві особливо відзначилася бригада під керівництвом ударника комуністичної праці комуніста П. А. Хаджі, яка виконала п'ятимісячний план за 3 місяці. 1971 року робітники цього комплексу виготовили 284,1 тис. тонн цінної продукції.
Армянськ
Сторінка 6 з 7
Німецько-фашистські окупанти завдали селу великих збитків. Вони поретворили на руїни більшість виробничих, адміністративних, культурно-побутпвих і житлових будинків, зруйнували шляхи й колодязі, вирубали 3 великими труднощами довелося відроджувати зруйноване гітлерівськими загарбниками господарство. У селі залишалися лише жінки, діти, люди похилого віку та інваліди. Більшість з них жила в землянках, колишніх бомбосховищах.
Одразу після визволення, в квітні 1944 року почала працювати сільська Рада, відновила діяльність територіальна партійна організація. Велику допомогу трудящим у відбудові господарства подали держава, братні республіки. Було виділено продовольчу і насіннєву позики. З Одеської області, Молдавії до Красиоперекопського району завезено велику рогату худобу, коні, вівці. Частина з них поповнила ферми колгоспу ім. Будьонного. На початку 1945 року командування 4-го Українського фронту передало районові 500 голів овець, частину з них - Армянську. З РСФСР, середньоазіатських радянських республік колгоспники одержали сільськогосподарський інвентар.
У тимчасово пристосованих приміщеннях почали працювати лікарня, школа. Розгорнулася відбудова господарських приміщень, житлових будинків. Краще пішли справи після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни, коли до села повернулися колишні фронтовики. До 30-ї річниці Великого Жовтня вжо працювали всі промислові артілі і млин. 1948 року відкрито новий сільмаг, завершилося будівництво семирічної школи.
Багато зусиль довелося докласти для відродження колгоспу. Перш ніж приступити до обробітку полів, необхідно було засипати окопи. Не вистачало техніки. 1944 року механізатори, використовуючи деталі й вузли зіпсованих машин, зібрали гусеничний трактор. Наступного року під час жнив на полях колгоспу ім. Будьонного працювали комбайн, автомашина, лобогрійки. Звичайно, в основному нрожаіі довелося збирати вручну, за допомогою кіс і серпів. Поступово справи йшли на лад. До 1950 року було освоєно всі посівні площі. Артіль вже мала плантацію винограду площею 15 га. У колгоспі створено племінну конеферму, для якої, за вказівкою Маршала Радянського Союзу С. М. Будьонного, передано кілька породистих коней.
1951 року артілі, розміщені на території Армянської сільради, об'єдналися в одне господарство «Шлях до комунізму», очолив його А. А. Зосименко. Пройшло небагато часу, і колгосп досяг значних успіхів, він став учасником ВСГВ 1954 року. Головний комітет виставки вручив артілі диплом 2-го ступеня за високі врожаї зернових і зразкову конеферму. Завідуючого конефермою А. С. Швеця було нагороджено Великою срібною медаллю виставки та іменним годинником.
У 1956 році артіль «Шлях до комунізму» ввійшла до складу радгоспу, центральна садиба якого розмістилася в Армяпську. 1964 року на радгоспну землю прийшла дніпровська вода Північно-Кримським каналом. Тепер радгосп «Таврійський»- велике
господарство м'ясо-молочного напряму. 1971 року площа його сільськогосподарських угідь становила 9,8 тис. га. Робітники радгоспу добилися значних виробничих показників. Урожайність зернових культур зросла з 14,1 цнт з га в 1965 році до 37,8 цнт на зрошуваних землях у 1972 році. Надій молока на фуражну корову зріс вілповідио з 2239 до 2730 кг. 1972 року в господарстві налічувалося 7,2 тис. голів овець. На радгоспних полях працює 189 тракторів (у 15-сильпому обчисленні), 34 комбайни. Господарство має дощувальні установки, екскаватор та іншу техніку.
Колектив радгоспу налічує близько 900 постійних робітників, серед них багато передовиків виробництва, удостоєних високих урядових нагород. Так, Герой Соціалістичної Праці В. С. Саранча разом зі своєю бригадою зрошуваного землеробства протягом 1970-1971 рр. одержував пересічно понад 500 цнт зеленої маси кукурудзи. Орденом Леніна нагороджено керівника бригади зрошуваного землеробства
Ф. Я. Гетьмана. Досвід передовиків виробництва поширюється серед
рооства робітників радгоспу.
Інтенсивний розвиток Армянська зв'язаний з будівництвом Північно-Кримського каналу і заводу двоокису титану. Для спорудження заводу тут 1965 року створено бедівельне правління № 28 тресту «Перекопхімбуд». На будову приїхало багато комсомольців з інших областей України і РРФСР. Розгорнувши соціалістичне змагання за гідну зустріч 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, будівельники заводу в кінці грудня 1969 року ввели в дію першу чергу гіганта хімії - комплекс виробництва сірчаної кислоти. На будівництві особливо відзначилася бригада під керівництвом ударника комуністичної праці комуніста П. А. Хаджі, яка виконала п'ятимісячний план за 3 місяці. 1971 року робітники цього комплексу виготовили 284,1 тис. тонн цінної продукції.