Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Рік у рік зростав бюджет міста. Якщо в 1920 році він становив 178,6 тис.
крб., то в наступному - вже 216,3 тис. крб. У цей час тут працювало 4 партійні осередки, які об'єднували 49 членів і 53 кандидати в члени партії. Партійні організації вели гостру боротьбу проти антипартійних елементів, очищали свої лави від них. Партактив району в грудні 1928 року рішуче засудив буржуазно-націоналістичне угруповання і виключив з лав партії активних його представників.
Зростала трудова активність населення. У роки першої п'ятирічки у Бахчисараї в 10 промислових і кооперативних артілях працювало 1160 чоловік. 1932 року побудовано завод виготовлення ефірних олій, 1933 - сокоекстрактний. У другій п'ятирічці стали до ладу нові підприємства переробки овочів, фруктів, майстерні виготовлення виробів із жерсті, столярні. На базі артілі було створено трикотажну фабрику «Узор». Усього промислової продукції 1938 року вироблено на суму понад. 10 млн. крб. На державних підприємствах і в промислових, артілях широко розгорнулося соціалістичне змагання. На кінець другої п'ятирічки 44,5 проц. робітників стало стахановцями або ударниками. Окремі робітники виконували норми на і 300 процентів.
В авангарді економічного і культурного будівництва йшли комуністи. 1939 року в партійних організаціях Бахчисарая налічувалося 304 члени і кандидати в члени партії.
Партійна організація міста і виконком міської Ради велику увагу приділяли розвиткові охорони здоров'я, освіти, культури. Напередодні Великої Вітчизняної війни з місті діяли лікарня на 50 ліжок, пологовий будинок, амбулаторія з поліклінічним відділенням. Малюки виховувалися в 4 дитячих садках, 3 яслах, було 2 молочні кухні. У 6 школах 97 учителів навчали 2622 учні. Крім того, в місті працювали школи ФЗУ, обласна дошкільних працівників, районна річна сільськогосподарська і фельдшерсько-акушерська, в якій набували знання 400 чоловік. 1937 року діяли державні бібліотеки. Їх книжковий фонд становив 20 тис. книг, а разом з 12 відомчими бібліотеками (без шкільних) - 25 тис. У кінотеатрі, двох міських клубах регулярно демонструвалися кінофільми. Крім того, працювали 3 звукові кіноустановки. У будинках жителів Бахчисарая було встановлено 857 радіоточок.
Важливу роль у комуністичному вихованні трудящих відігравала місцева преса. Бахчисарайський райком партії ще з 1921 року видавав газету «Красный листок», а з 1922 року райком комсомолу - газету «Юна сила». З 1930 року почала виходити газета «Большевик»-орган Бахчисарайського райкому партії і районного виконавчого комітету.
Економічний і культурний розвиток міста був перерваний віроломним нападом фашистських загарбників на СРСР. У Бахчисараї 22 червня 1941 року відбувся мітинг. на якому жителі з гнівом засудили агресію Гітлерівської Німеччини. Понад 100 бахчисарайців пішли на фронт добровольцями. 15 безпартійних стахановців просили прийняти їх до лав партії. Вони заявили: «Хочемо приїхати на фронт комуністами». Підприємства міста почали працювати для фронту. Прядильна фабрика переключилася на пошиття військового обмундирування. Робітники трудилися не шкочуючи сил, а вечорами вивчали військову справу в загонах народного ополчення її винищувальних батальйонах. У Бахчисараї було розміщено близько тисячі жінок і дітей із Севастополя.
2 листопада 1941 року Гітлерівці захопили місто. Почалися масові розстріли радянських активістів. Загинули комуніст І. В. Мартинов, залишений райкомом партії для підпільної роботи, М. П. Радченко - син червоногвардійця П. В. Радченка, страченого кайзерівцями в квітні 1918 року, та багато інших.
У листопаді 1941 року в балці біля Чуфут-Кале Гітлерівці розстріляли багатьох комуністів й активістів. Неподалік міста, поблизу водосховища, просто неба за колючим дротом був табір для радянських військовополонених, де загинули сотні людей. Підвали колишнього ханського палацу вороги перетворили в катівні, де заложники зазнавали жахливих тортур. За час окупації фашисти знищили 149 і відправили на каторжні роботи до Німеччини 246 жителів Бахчисарая.
Татарські буржуазні націоналісти, що підняли голову, створили мусульманський районний комітет. Його роботою керувало фашистське командування, яке формувало числа татарських націоналістів, колишніх куркулів і карних елементів т. зв. загони самооборони й загони добровольців. Зрадники, що добре знали місцевість, стали провідниками каральних експедицій, брали участь у боях проти радянських патріотів, блокували шляхи, якими партизани підтримували зв'язок з місцевим населенням.
Жителі міста вели активну боротьбу проти німецьких, загарбників. Ще до вторгнення окупантів, З0 жовтня 1941 року, створено Бахчисарайський
Бахчисарай
Сторінка 5 з 9
концерти національної музики. Ця робота дала свої наслідки. У 30-х роках жінки зняли чадру, прилучилися до громадської роботи.Рік у рік зростав бюджет міста. Якщо в 1920 році він становив 178,6 тис.
Зростала трудова активність населення. У роки першої п'ятирічки у Бахчисараї в 10 промислових і кооперативних артілях працювало 1160 чоловік. 1932 року побудовано завод виготовлення ефірних олій, 1933 - сокоекстрактний. У другій п'ятирічці стали до ладу нові підприємства переробки овочів, фруктів, майстерні виготовлення виробів із жерсті, столярні. На базі артілі було створено трикотажну фабрику «Узор». Усього промислової продукції 1938 року вироблено на суму понад. 10 млн. крб. На державних підприємствах і в промислових, артілях широко розгорнулося соціалістичне змагання. На кінець другої п'ятирічки 44,5 проц. робітників стало стахановцями або ударниками. Окремі робітники виконували норми на і 300 процентів.
В авангарді економічного і культурного будівництва йшли комуністи. 1939 року в партійних організаціях Бахчисарая налічувалося 304 члени і кандидати в члени партії.
Партійна організація міста і виконком міської Ради велику увагу приділяли розвиткові охорони здоров'я, освіти, культури. Напередодні Великої Вітчизняної війни з місті діяли лікарня на 50 ліжок, пологовий будинок, амбулаторія з поліклінічним відділенням. Малюки виховувалися в 4 дитячих садках, 3 яслах, було 2 молочні кухні. У 6 школах 97 учителів навчали 2622 учні. Крім того, в місті працювали школи ФЗУ, обласна дошкільних працівників, районна річна сільськогосподарська і фельдшерсько-акушерська, в якій набували знання 400 чоловік. 1937 року діяли державні бібліотеки. Їх книжковий фонд становив 20 тис. книг, а разом з 12 відомчими бібліотеками (без шкільних) - 25 тис. У кінотеатрі, двох міських клубах регулярно демонструвалися кінофільми. Крім того, працювали 3 звукові кіноустановки. У будинках жителів Бахчисарая було встановлено 857 радіоточок.
Важливу роль у комуністичному вихованні трудящих відігравала місцева преса. Бахчисарайський райком партії ще з 1921 року видавав газету «Красный листок», а з 1922 року райком комсомолу - газету «Юна сила». З 1930 року почала виходити газета «Большевик»-орган Бахчисарайського райкому партії і районного виконавчого комітету.
Економічний і культурний розвиток міста був перерваний віроломним нападом фашистських загарбників на СРСР. У Бахчисараї 22 червня 1941 року відбувся мітинг. на якому жителі з гнівом засудили агресію Гітлерівської Німеччини. Понад 100 бахчисарайців пішли на фронт добровольцями. 15 безпартійних стахановців просили прийняти їх до лав партії. Вони заявили: «Хочемо приїхати на фронт комуністами». Підприємства міста почали працювати для фронту. Прядильна фабрика переключилася на пошиття військового обмундирування. Робітники трудилися не шкочуючи сил, а вечорами вивчали військову справу в загонах народного ополчення її винищувальних батальйонах. У Бахчисараї було розміщено близько тисячі жінок і дітей із Севастополя.
2 листопада 1941 року Гітлерівці захопили місто. Почалися масові розстріли радянських активістів. Загинули комуніст І. В. Мартинов, залишений райкомом партії для підпільної роботи, М. П. Радченко - син червоногвардійця П. В. Радченка, страченого кайзерівцями в квітні 1918 року, та багато інших.
У листопаді 1941 року в балці біля Чуфут-Кале Гітлерівці розстріляли багатьох комуністів й активістів. Неподалік міста, поблизу водосховища, просто неба за колючим дротом був табір для радянських військовополонених, де загинули сотні людей. Підвали колишнього ханського палацу вороги перетворили в катівні, де заложники зазнавали жахливих тортур. За час окупації фашисти знищили 149 і відправили на каторжні роботи до Німеччини 246 жителів Бахчисарая.
Татарські буржуазні націоналісти, що підняли голову, створили мусульманський районний комітет. Його роботою керувало фашистське командування, яке формувало числа татарських націоналістів, колишніх куркулів і карних елементів т. зв. загони самооборони й загони добровольців. Зрадники, що добре знали місцевість, стали провідниками каральних експедицій, брали участь у боях проти радянських патріотів, блокували шляхи, якими партизани підтримували зв'язок з місцевим населенням.
Жителі міста вели активну боротьбу проти німецьких, загарбників. Ще до вторгнення окупантів, З0 жовтня 1941 року, створено Бахчисарайський
Дивиться також інші населені пункти району:
- Бахчисарайський район
- Углове
- Тернівка
- Тінисте
- Табачне
- Скалисте
- Поштове
- Плодове
- Красний Мак
- Каштани
- Зелене
- Залізничне
- Голубинка
- Віліне
- Верхоріччя
- Ароматне
- Научний
- Куйбишеве