Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
червня 1919 року виконком прийняв справи від ревкому. Головою виконкому став Є. Н. Голосенко.
Під керівництвом партійної організації, в рядах якої навесні 1919 року налічувалося 28 комуністів, бахчисарайці відбудовували зруйноване міське господарство, вели боротьбу з рештками білогвардійських банд. 1919 року жителі міста вперше вільно відзначили міжнародне пролетарське свято 1 Травня. У демонстрації взяло участь 4 тис. чоловік.
Але в середині червня 1919 року білогвардійцям за допомогою іноземних інтервентів знову вдалося захопити місто. Про безчинства денікінських банд у Бахчисараї писала газета «Правда». Білогвардійці оголосили мобілізацію в свою армію, але ніхто не з'явився на призовний пункт. У зв'язку з цим під час мусульманського свята «байрам» повідомлялося в газеті,- каральний загін оточив у саду колишнього ханського палацу молодь, що веселилася, й відкрив по ній вогонь. На місці розправи залишилося кілька десятків убитих і поранених.
Трудящі Бахчисарая піднялися на боротьбу проти білогвардійців та іноземних інтервентів. Активно боролися вони в партизанських загонах Криму. 14 листопада 1920 року частини 2-ї кавалерійської дивізії 2-ї Кінної Армії визволили Бахчисарай. Того ж дня було створено ревком. У січні 1921 року в місті і районі налічувалося 130 комуністів і кандидатів у члени партії. Того ж року Бахчисарай став районним центром і увійшов до Севастопольського округу, а 1923 року - до складу Сімферопольського округу.
Активно допомагала комуністам здійснювати господарське будівництво комсомольська організація, створена 1921 року. Вона об'єднувала З0 юнаків і дівчат, більшість яких становили робітники.
До 1923 року в Бахчисараї діяло 11 професійних спілок, у які входило 611 чоловік. Через три роки їх лави зросли до 1531 чоловіка. За рішенням загальних зборів працівників освіти в місті почали працювати три осередки МОДР, які об'єднували 40 чоловік.
В серпні 1921 року в Бахчисараї проведено вибори Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, до складу якої ввійшли в основному робітники, кустарі, активні учасники боротьби за Радянську владу. Рада і партійна організація вирішували питання відбудови господарства, організації постачання населення продовольством, подавали допомогу сім'ям загиблих червоногвардійців і потерпілим від білогвардійського терору. Було відремонтовано електростанцію, водопровід, націовалізонано млини, встановлено контроль над роботою кустарних підприємств. 1922 року в місті працювали кустарні майстерні - мідних, лимарних, повстяних, дерев'яних і ювелірних виробів.
Партійна організація і трудящі Бахчисарая подавали велику допомогу селу, 4 робітничі бригади і б чоловік - організаторів виробництва-працювали безпосередньо в селі. Крім того, до 10 сільських Рад, де не було партійних організацій прикріпили комуністів із міста для агітаційно-масової роботи. Під їх керівництвом тут створювалися партійні осередки, розгорталося соціалістичне будівництво. Після руйнівних війн, посухи, голоду і виїзду мешканців міста у село населення скоротилося. 1921 року в Бахчисараї проживало 12 229 чоловік.
Помітно поліпшилося медичне обслуговування. З 1921 року городянам подавалася безплатна медична допомога. Того ж року відкрито лікарню. Через два роки її розмістили В приміщенні колишнього купецького будинку. При відділі охорони здоров'я з 1923 року працював будинок матері й дитини, діяли фельдшерсько-акушерські пункти, дві аптеки. 1921 року відкрито два дитячі садки.
З 1921 року почалася ліквідація неписьменності, а через два роки в місті вже працювало 12 пунктів лікнепу, 9 шкіл, медичний технікум, курси підготовки робітників до вступу в трудову школу й професійно-технічні курси. З ініціативи райкому партії було створено три школи вивчення політграмоти. У жовтні 1925 року розпочалися заняття в ленінському гуртку для комуністів і комсомольців. До 1920 року міська мережа партійної освіти охоплювала 40 членів ВКП(б), 40 кандидатів у члени партії, 10 комсомольців і 28 безпартійних.
Культурно-освітню роботу проводив і робітничий клуб, відкритий у квіті 1921 року. Тут працювала школа лікнепу, гуртки художньої самодіяльності. Діяла районна бібліотека, з 1923 року - кінотеатр. Особливу увагу приділяла партійна організація міста культурпо-освітній роботі серед жінок-татарок, які до революції були безправними у родині й суспільстві. Активісти проводили з ними індивідуальні бесіди, в т. ч. про шкідливість чадри для здоров'я, запрошували на збори в клуб, до ставилися спектаклі, влаштовувалися
Бахчисарай
Сторінка 4 з 9
Та вже 12 квітня 1919 року Червона Армія визволила Бахчисарай від денікінців. Тут розмістився штаб командуючого Червоною Армією в Криму П. Ю. Дибенка. Створений у середині квітня ревком очолив комуніст Є. Н. Голосенко, виходець із бідняцької сім'ї, колишній солдат-фронтовик. 4 Під керівництвом партійної організації, в рядах якої навесні 1919 року налічувалося 28 комуністів, бахчисарайці відбудовували зруйноване міське господарство, вели боротьбу з рештками білогвардійських банд. 1919 року жителі міста вперше вільно відзначили міжнародне пролетарське свято 1 Травня. У демонстрації взяло участь 4 тис. чоловік.
Але в середині червня 1919 року білогвардійцям за допомогою іноземних інтервентів знову вдалося захопити місто. Про безчинства денікінських банд у Бахчисараї писала газета «Правда». Білогвардійці оголосили мобілізацію в свою армію, але ніхто не з'явився на призовний пункт. У зв'язку з цим під час мусульманського свята «байрам» повідомлялося в газеті,- каральний загін оточив у саду колишнього ханського палацу молодь, що веселилася, й відкрив по ній вогонь. На місці розправи залишилося кілька десятків убитих і поранених.
Трудящі Бахчисарая піднялися на боротьбу проти білогвардійців та іноземних інтервентів. Активно боролися вони в партизанських загонах Криму. 14 листопада 1920 року частини 2-ї кавалерійської дивізії 2-ї Кінної Армії визволили Бахчисарай. Того ж дня було створено ревком. У січні 1921 року в місті і районі налічувалося 130 комуністів і кандидатів у члени партії. Того ж року Бахчисарай став районним центром і увійшов до Севастопольського округу, а 1923 року - до складу Сімферопольського округу.
Активно допомагала комуністам здійснювати господарське будівництво комсомольська організація, створена 1921 року. Вона об'єднувала З0 юнаків і дівчат, більшість яких становили робітники.
До 1923 року в Бахчисараї діяло 11 професійних спілок, у які входило 611 чоловік. Через три роки їх лави зросли до 1531 чоловіка. За рішенням загальних зборів працівників освіти в місті почали працювати три осередки МОДР, які об'єднували 40 чоловік.
В серпні 1921 року в Бахчисараї проведено вибори Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, до складу якої ввійшли в основному робітники, кустарі, активні учасники боротьби за Радянську владу. Рада і партійна організація вирішували питання відбудови господарства, організації постачання населення продовольством, подавали допомогу сім'ям загиблих червоногвардійців і потерпілим від білогвардійського терору. Було відремонтовано електростанцію, водопровід, націовалізонано млини, встановлено контроль над роботою кустарних підприємств. 1922 року в місті працювали кустарні майстерні - мідних, лимарних, повстяних, дерев'яних і ювелірних виробів.
Партійна організація і трудящі Бахчисарая подавали велику допомогу селу, 4 робітничі бригади і б чоловік - організаторів виробництва-працювали безпосередньо в селі. Крім того, до 10 сільських Рад, де не було партійних організацій прикріпили комуністів із міста для агітаційно-масової роботи. Під їх керівництвом тут створювалися партійні осередки, розгорталося соціалістичне будівництво. Після руйнівних війн, посухи, голоду і виїзду мешканців міста у село населення скоротилося. 1921 року в Бахчисараї проживало 12 229 чоловік.
Помітно поліпшилося медичне обслуговування. З 1921 року городянам подавалася безплатна медична допомога. Того ж року відкрито лікарню. Через два роки її розмістили В приміщенні колишнього купецького будинку. При відділі охорони здоров'я з 1923 року працював будинок матері й дитини, діяли фельдшерсько-акушерські пункти, дві аптеки. 1921 року відкрито два дитячі садки.
З 1921 року почалася ліквідація неписьменності, а через два роки в місті вже працювало 12 пунктів лікнепу, 9 шкіл, медичний технікум, курси підготовки робітників до вступу в трудову школу й професійно-технічні курси. З ініціативи райкому партії було створено три школи вивчення політграмоти. У жовтні 1925 року розпочалися заняття в ленінському гуртку для комуністів і комсомольців. До 1920 року міська мережа партійної освіти охоплювала 40 членів ВКП(б), 40 кандидатів у члени партії, 10 комсомольців і 28 безпартійних.
Культурно-освітню роботу проводив і робітничий клуб, відкритий у квіті 1921 року. Тут працювала школа лікнепу, гуртки художньої самодіяльності. Діяла районна бібліотека, з 1923 року - кінотеатр. Особливу увагу приділяла партійна організація міста культурпо-освітній роботі серед жінок-татарок, які до революції були безправними у родині й суспільстві. Активісти проводили з ними індивідуальні бесіди, в т. ч. про шкідливість чадри для здоров'я, запрошували на збори в клуб, до ставилися спектаклі, влаштовувалися
Дивиться також інші населені пункти району:
- Бахчисарайський район
- Углове
- Тернівка
- Тінисте
- Табачне
- Скалисте
- Поштове
- Плодове
- Красний Мак
- Каштани
- Зелене
- Залізничне
- Голубинка
- Віліне
- Верхоріччя
- Ароматне
- Научний
- Куйбишеве