Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Героїчному Севастополю допомагала вся країна. Щоночі сюди прибували
кораблі з поповненням, бойовою технікою, боєприпасами, продовольством, медикаментами. Кожний такий перехід суден був надзвичайно небезпечним. Їх бомбила авіація, підстерігали підводні човни і торпедні катери ворога. Внаслідок зрослої
блокади з 26 червня 1942 року морський зв'язок із Севастополем підгримували лише підводні човни, які у випятково важких умовах здійснили 78 рейсів, доставили в місто 4 тис. тонн боєприпасів, продовольства та бензину.
Уже в перших числах листопада 1941 року захисники Севастополя зірвали спроби противника увірватися
у місто. Десять гітлерівських танків на підступах до міста 7 листопада 1941 року були підбиті чорноморцями М. Фільченковим, Б. Ф. Цибульком, Ю. К. Паршиним, І. М. Красносельським та Д. С. Одинцовим. Масовий героїзм став нормою поведінки севастопольців. По всіх фронтах прокотилася слава про відважну кулеметницю Н. А. Онілову, снайпера Л. М. Павличенко, льотчика-винищувача Я. М. Іванова та інших.
У грудні, підтягнувши сили, гітлерівське командування почало новий запеклий штурм Севастополя. Під час найбільш напружених боїв під Севастополем радянське командування провело першу у Великій Вітчизняній війні значну десантну операцію в районі Керчі й Феодосії. Головною метою цієї операції було оволодіння
Керченським півостровом і створення передумов для визволення всього Криму. При цьому враховувалося, що десант полегшить становище захисників Севастополя.
У десантній операції брали участь війська 51-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта В. М. Львова, Азовська військова флотилія під командуванням контр- адмірала С. Г. Горшкова, війська 44-ї армії під командуванням генерал-майора А. П. Первушина, штурмові загони Чорноморського флоту під командуванням капітана 1-го рангу М. Є. Басистого. Висадка десантів 51-ї армії почалася 26 грудня, і 1-ї армії - 28 грудня. Під час цих операцій радянські воїни проявили винятковий героїзм. 29 грудня: було визволено Керч, З0 грудня - Феодосію, а 2 січня 1942 року - весь Керченський півострів.
Керченсько-Феодосійська десантна операція примусила гітлерівське командування відтягнути частину сил від Севастополя. Захисники міста дістали перепочинок. Однак на весну 1942 року становище радянських військ у Криму виявилося дуже тяжким. Під натиском ворога, який почав 8 травня наступ, вони змушені були залишити Керченський півострів.
На Таманський півострів вдалося евакуювати близько 120 тис. радянських воїнів, але деякі підрозділи, що прикривали відхід, не змогли переправитися з Керчі. Вони спустилися в Аджимушкайські каменоломні; там же зібралося багато місцевого населення, поранених і хворих з госпіталів. П'ять з половиною місяців тривала героїчна боротьба цього підземного гарнізону з ворогом.
Втрата Керченського півострова різко погіршила становище захисників Севастополя. 7 червня 1942 року ворог почав новий штурм міста. На всіх ділянках фронту йшли запеклі кровопролитні бої. «У цих важких боях,- писав у ті дні генерал- майор І. Ю. Петров,-як ніколи, виявилась чудова бойова співдружність усіх родів військ. Моряки й піхотинці, льотчики й артилеристи, сапери й танкісти, бійці берегової охорони, зенітники й прожектористи, розуміючи обстановку, швидко знаходили спільну мову, оргапізовували взаємну підтримку. Охоплений невгасимою ненавистю до ворога, кожен із захисників Севастополя виконував свій обов'язок до кінця». Коли всі можливості були вичерпані, 3 липня за наказом Верховного Головнокомандування радянські війська залишили місто. Але на окремих ділянках Херсонеського мису бої
Перенесення окупантів і
1972 р.
тривали до 9-12 липня 1942 року - моряки-чорноморці стояли на смерть; небагатьом з них вдалося з боями прорватися в гори до партизанів.
Героїчна оборона Севастополя, що увійшла в історію Великої Вітчизняної війни як одна з найяскравіших її сторінок, справила великий вплив на дальший хід війни. Радянські воїни сковували під Севастополем значні німецько-фашистські сили, завдали їм непоправних втрат, зокрема було зірвано плани Гітлера щодо оволодіння Кавказом і виходу до Волги. 1942 року, поки тривали бої в Криму, фашистське командування не наважувалося на інших фронтах розпочати літній наступ своїх військ.
Загарбавши Крим, німецькі окупанти встановили на його території свій «новий порядок», що ніс смерть і поневолення. Все, що створили робітники, селяни й інтелігенція краю за роки Радянської влади - заводи, школи, лікарні, санаторії,- фашисти по-варварськи знищували. Ліквідувавши
Кримська область
Сторінка 32 з 52
підвали. Тут виготовлялися міномети, гранати, міни, ремонтувалися танки, автомашини, трактори, кораблі.Героїчному Севастополю допомагала вся країна. Щоночі сюди прибували
блокади з 26 червня 1942 року морський зв'язок із Севастополем підгримували лише підводні човни, які у випятково важких умовах здійснили 78 рейсів, доставили в місто 4 тис. тонн боєприпасів, продовольства та бензину.
Уже в перших числах листопада 1941 року захисники Севастополя зірвали спроби противника увірватися
у місто. Десять гітлерівських танків на підступах до міста 7 листопада 1941 року були підбиті чорноморцями М. Фільченковим, Б. Ф. Цибульком, Ю. К. Паршиним, І. М. Красносельським та Д. С. Одинцовим. Масовий героїзм став нормою поведінки севастопольців. По всіх фронтах прокотилася слава про відважну кулеметницю Н. А. Онілову, снайпера Л. М. Павличенко, льотчика-винищувача Я. М. Іванова та інших.
У грудні, підтягнувши сили, гітлерівське командування почало новий запеклий штурм Севастополя. Під час найбільш напружених боїв під Севастополем радянське командування провело першу у Великій Вітчизняній війні значну десантну операцію в районі Керчі й Феодосії. Головною метою цієї операції було оволодіння
Керченським півостровом і створення передумов для визволення всього Криму. При цьому враховувалося, що десант полегшить становище захисників Севастополя.
У десантній операції брали участь війська 51-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта В. М. Львова, Азовська військова флотилія під командуванням контр- адмірала С. Г. Горшкова, війська 44-ї армії під командуванням генерал-майора А. П. Первушина, штурмові загони Чорноморського флоту під командуванням капітана 1-го рангу М. Є. Басистого. Висадка десантів 51-ї армії почалася 26 грудня, і 1-ї армії - 28 грудня. Під час цих операцій радянські воїни проявили винятковий героїзм. 29 грудня: було визволено Керч, З0 грудня - Феодосію, а 2 січня 1942 року - весь Керченський півострів.
Керченсько-Феодосійська десантна операція примусила гітлерівське командування відтягнути частину сил від Севастополя. Захисники міста дістали перепочинок. Однак на весну 1942 року становище радянських військ у Криму виявилося дуже тяжким. Під натиском ворога, який почав 8 травня наступ, вони змушені були залишити Керченський півострів.
На Таманський півострів вдалося евакуювати близько 120 тис. радянських воїнів, але деякі підрозділи, що прикривали відхід, не змогли переправитися з Керчі. Вони спустилися в Аджимушкайські каменоломні; там же зібралося багато місцевого населення, поранених і хворих з госпіталів. П'ять з половиною місяців тривала героїчна боротьба цього підземного гарнізону з ворогом.
Втрата Керченського півострова різко погіршила становище захисників Севастополя. 7 червня 1942 року ворог почав новий штурм міста. На всіх ділянках фронту йшли запеклі кровопролитні бої. «У цих важких боях,- писав у ті дні генерал- майор І. Ю. Петров,-як ніколи, виявилась чудова бойова співдружність усіх родів військ. Моряки й піхотинці, льотчики й артилеристи, сапери й танкісти, бійці берегової охорони, зенітники й прожектористи, розуміючи обстановку, швидко знаходили спільну мову, оргапізовували взаємну підтримку. Охоплений невгасимою ненавистю до ворога, кожен із захисників Севастополя виконував свій обов'язок до кінця». Коли всі можливості були вичерпані, 3 липня за наказом Верховного Головнокомандування радянські війська залишили місто. Але на окремих ділянках Херсонеського мису бої
Перенесення окупантів і
1972 р.
тривали до 9-12 липня 1942 року - моряки-чорноморці стояли на смерть; небагатьом з них вдалося з боями прорватися в гори до партизанів.
Героїчна оборона Севастополя, що увійшла в історію Великої Вітчизняної війни як одна з найяскравіших її сторінок, справила великий вплив на дальший хід війни. Радянські воїни сковували під Севастополем значні німецько-фашистські сили, завдали їм непоправних втрат, зокрема було зірвано плани Гітлера щодо оволодіння Кавказом і виходу до Волги. 1942 року, поки тривали бої в Криму, фашистське командування не наважувалося на інших фронтах розпочати літній наступ своїх військ.
Загарбавши Крим, німецькі окупанти встановили на його території свій «новий порядок», що ніс смерть і поневолення. Все, що створили робітники, селяни й інтелігенція краю за роки Радянської влади - заводи, школи, лікарні, санаторії,- фашисти по-варварськи знищували. Ліквідувавши