Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Керч

селища ім. Войкова, відремонтувавши терапевтичне й пологове відділення лікарні, дитячі ясла та молоч­ну кухню. Роботу по відбудові житла й культурно-побутових установ у селищі очо­лив штаб.
Активну участь у відродженні міста взяли комсомольці й молодь (у квітні
1044 року налічувалося 72 члени ВЛКСМ): розчистили вокзали й колії станцій Керч-1 та Керч-2, підготували до відкриття дитячі ясла, школи, дитбудинок. У пер­ші тижні після визволення комсомольці зібрали близько 5 тис. книг та понад 2 тис. підручників, відбудували й відкрили бібліотеку, засадили 5 га городу. За ініціати­вою комсомольців - робітників рибокомбінату, швейної фабрики та інших під­приємств молодь працювала в понадурочний час, упорядковувала бульвари, стадіо­ни, сквери. Комсомольські організації допомагали військовим частинам влашто­вувати госпіталі для поранених бійців та офіцерів Червоної Армії. До жовтня молодь відпрацювала на відбудовних роботах понад 185 тис. годин. За активну участь у відродженні рідного міста Керченська комсомольська організація нагороджена Почесною грамотою ЦК ВЛКСМ.
Величезну допомогу у відбудові Керчі та її промисловості подавали Центральний Комітет Р»КП(б), Радянський уряд та братні республіки. З усіх кінців країни надходили устаткування, сировина, продовольство, медикаменти. Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан та інші республіки надсилали сільськогосподарські продук­ти. Узбекистан, Таджикистан і Туркменія - 10 тис. книг для бібліотек. Вже до зими 1915 року було відремонтовано 131 тис. кв. метрів житлової площі, 16 шкіл, 8 дитячих садків, два дитбудинки, 32 лікарняно-профілактичні установи, два кінотеатри. Стали до ладу електростанція, водонасосні станції. Регулярно курсу­вали поїзди на лінії Керч-Джанкой-Сімферополь. У місті працювали телефон, радіовузол на 2 тис. точок, пошта.
На новобудовах міста, на відродженні заводів, фабрик, цехів трудилися представники України, Молдавії, Вірменії. У перші місяці після визволення давали продукцію м'ясокомбінат, молокозавод, хлібокомбінат. Робітники судноремонтного заводу витягли з-під руїн, зібрали по місту й відремонтували 15 металорізальних верстатів, дві вагранки чавунного литва, міделиварну піч, двигун на 100 кінських сил, невелику заводську електростанцію.
Влітку 1944 року розпочали роботу механічний, котельно-корпусний, дерево­обробний, електромонтажний, ливарний, транспортний цехи, введено в дію елінг. З осені 19Н року завод уже ремонтував судна, азі січня 1945 року перейшов на довоєнний обсяг виробничої програми.
Партійна організація очолила соціаліс­тичне змагання. Протягом 15 місяців заводу присуджувалося перше місце й перехідний Червоний прапор Наркомфлоту СРСР та ВЦРПС.
Керченські рибалки почали давати свою продукцію фронту й країні, коли ще тривали бої за місто. Під обстрілом ворожої артилерії вони виходили в море й поверталися з великим виловом. За допо­могою робітників братньої Грузії керченські рибалки відремонтували судна. Протягом трьох місяців замість 7500 цнт риби за планом виловлено 11 583. у т. ч. 1167 цнт першосортного оселедця для воїнів Червоної Армії.
У роки четвертої п'ятирічки особлива увага приділя­лася відродженню залізорудного комбінату у Комиш-Буруні, де руда залягає майже на поверхні, вкаслідок чого з най­меншими затратами можна одержувати найдешевший у Радянському Союзі метал. Для відбудови металургійних підприємств у Керчі у травні 1946 року створено трест «Керчметалургбуд».
У боротьбі за виконання завдань п'ятирічки міськком партії та міськвиконком організували змагання на званий кращого підприємства, будови і і кращого робітника міста. У ході змагання виросла восьмитисячна армія стахановців та ударників, новаторів виробництва, Муляри за­лізорудного комбінату - брати Федір та Антін Рижих, Н. Ф. Гноєва - стали ініціаторами руху за виконання особистого п'ятирічного плану на 3 роки раніше встановленого строку. У своїх комплексних бригадах брати Рижих вперше запровадили поточні методи праці, трудилися, не рахуючись з часом, не знаючи відпочинку. Зокрема Ф. Рижих виконував по дві і більше річні норми. Фрезерувальник залізорудного комбінату А. К. Емін виступив ініціатором нового методу праці на кількох верстатах одночасно із застосуванням швидкісної обробки деталей (з 1963 року А. К. Емін - перший секретар Керченського міського комітету КП України). До 1949 року 81 бригада домоглася звання бригади відмінної якості, 882 стахановці завершили п'ятирічні, 452 - шестирічні, 45 - семирічні, 33 - восьмирічні норми.
Промислові підприємства міста почали випускати десятки нових видів продукції. Завод ім. Войкова освоїв лиття барабанів поршневих кілець, циліндрів паровоза, вкладишів підшипників з атифракційного чавуну, хитні колосники для паровозів, лиття для доменних печей тощо. Залізорудний комбінат почав випускати маслогенераційні установки, піскові насоси, промивальні машини, трубоконвейєри та інше устаткування.


.

Керч - cучасна карта