Сторінка 6 з 7
Торез, Вальтер Ульбріхт, Хо Ші Мін. Бували й бувають тут глави урядів і держав, що приїздять до СРСР з візитом дружби.
В Артеку трудиться 1568 чоловік, 140 з них нагороджені орденами й медалями СРСР. Ордена Леніна удостоєна найстаріша вчителька О. О.
Лабинцева. Благородна чіяльність, спрямована на виховання піонерів і школярів у дусі миру й дружби ніж народами, здобула високу оцінку міжнародних організацій. 1960 року Всесвітня Рада Миру нагородила Артек почесною грамотою. 1972 року праця колективу Артеку відзначена Ювілейним Почесним Знаком ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
Великі зміни сталися за післявоєнні роки в курортному житті Гурзуфа. У санаторії Міністерства оборони СРСР збудовані нові лікувальні корпуси, водолікарня, клуб, зимовий плавальний басейн, комплекс спортивних споруд. З 1946 року санаторій-здравниця загальнотерапевтичного профілю, де успішно лікують захворювання органів дихання, серцево-судинної й нервової системи. За 50 років існування санаторію тут зміцнили своє здоров'я понад 300 тис. чоловік. У санаторії трудиться великий - близько 500 чоловік - колектив. Лікарі систематично вивчають проблеми кліматолікування. За півстоліття вони виконали понад 200 науково-практичних робіт. Протягом 1971-1973 рр. у здравниці особливого значення надавали науковій організації праці. 95 проц. лікарів і 92 проц. медсестер оволоділи суміжними спеціальностями. Впроваджено чимало удосконалень, що полегшують працю й зменшують затрати робочого часу. В ювілейному ленінському році колектив санаторію завоював високе звання колективу комуністичної праці. 72 чоловіка нагороджені Ленінською ювілейною медаллю.
Здравниця розташована в старовинному й одному з кращих південнобережних парків, де налічується понад 110 видів рідкісних рослин, парк прикрашають численні скульптурні групи і фонтани, серед яких особливо виділяється алегорична композиція «Ніч». Уздовж алеї - скульптурні погруддя Адама Міцкевича, Лесі Українки,
А. П. Чехова, Ф. І. Шаляпіна, О.М, Горького, В. В. Маяковського, які відвідували Гурзуфський парк.
15 червня 1959 року в Гурзуфі відкрито міжнародний туристський молодіжний табір «Супутник», що за короткий час завоював велику популярність серед радянської й зарубіжної молоді. У таборі - нові, світлі корпуси, затишні будиночки, спортивні майданчики, гарний пляж. Узимку тут відпочивають 160, влітку - близько 500 чоловік за зміну.
У роки післявоєнних п'ятирічок успішно розвивалася економіка радгоспу «Гурзуф». Господарство поступово укрупнювалося, до нього ввійшли: 1952 року - радгосп «Ай-Даниль», 1954-го - радгосп «Артек», 1957-го - колгосп ім. 17 парт- з'їзду, 1971-го - Василівський відділок радгоспу «Гірський». Загальна площа земель радгоспу - 1180 га, з них 486 га - під виноградниками. У Гурзуфі розташований центральний відділок радгоспу, тут вирощують виноград, фрукти, тютюн. У післявоєнні роки колектив відділку займається пошуками шляхів інтенсифікації виноградарства. Нині площі під цінними сортами винограду: мускатів, токайських, Алеатико, Піногрі й Сапераві становлять 2/3 загальної площі виноградників. Для впровадження механізації протягом 1962-1968 рр. реконструйовано безсистемні й вузькорядні посадки; тракторами й знаряддями канатної тяги обробляється 90 проц, всієї площі виноградників. Для боротьби з водною ерозією споруджено дренажі. У 1962-1971 рр. збудовано 8 водоймищ на 150 тис. куб. метрів води, що дозволило зрошувати більше половини площ виноградників і садів. Якщо 1946 року кращі виноградарі радгоспу одержали по 17 цнт з га, а середня врожайність 1957-го становила 26,6, то 1969-го - вже понад 50 цнт винограду з гектара. Відповідно зростав і виробіток виноматеріалів для високоякісних десертних вин. За активну участь у впровадженні досягнень науки, техніки й передового досвіду у виробництво радгосп 1971 року був учасником ВДНГ й удостоєний диплома 2-го ступеня. Виноградарі Є. С. Булеєва, У. А. Галушкина й бригадир Т. П. Огородникова за одержання високих урожаїв винограду нагороджені орденом Леніна.
За роки післявоєнних п'ятирічок у Гурзуфі бурхливо розгорнулося житлове будівництво; селище, порівняно з дореволюційним часом, зросло у кілька разів. На північно-східній околиці його виник новий житловий район, забудований 4-5-поверховими світлими й просторими будинками для працівників Артеку й радгоспу
«Гурзуф». У центрі селища споруджено широкоформатний кінотеатр «Дружба», будинок торгівлі, готель «Чайка». Заасфальтовано 17 650 кв. метрів вулиць. Багато зроблено для поліпшення водопостачання й освітлення селища. Щороку висаджується велика кількість дерев, кущів, квітів.
За курортний сезон гурзуфці приймають понад 100 тис. відпочиваючих, що приїздять без путівок. У селищі працюють 110 магазинів і кіосків, 23
Дивиться також інші населені пункти району: