Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Влітку 1925 року в мальовничій місцевості між Ведмідь-Горою і Гурзуфом Радянський уряд відкрив перший в країні піонерський табір - санаторій Артек. Ініціатором його створення був 3. П. Соловйов - заступник народного
комісара охорони здоров'я, досвідчений лікар. 1925 року в Артеку відпочило 289 піонеріи. Біля самого моря розкинулися їхні білі палатки.
Розвиткові Гурзуфського курорту сприяли природні та кліматичні умови. Бід північних вітрів Гурзуф захищає гора Бабуган-яйла з найвищою в Криму вершиною Роман-Кош (1545 м), із заходу - Нікітський хребет, на сході панораму гір завершує Аюдаг (Ведмідь-Гора). У центрі височить Генуезька скеля, східніше - мис Суук-Су зі скелею Шаляпіна. Клімат у Гурзуфі теплий, помірно вологий - літо жарке, зима м'яка, середня температура - +13°. Гурзуфський пляж - один з кращих на Пінденному березі Криму. Морські купання - з червня до жовтня, сприятливі сонячні ванни, виноградне лікування-все це завжди приваблювало сюди сотні й тисяч курортників, відпочиваючих.
Значну організаційно-політичну роботу серед трудящих вели комуністи. 1923 року їх було 9, 1924-го - 16 членів і кандидатів у члени партії. 1924 року в селищі працював гурток лікнепу, дві загальноосвітні школи, що мали 7 учителів. Учні забезпечувалися гарячими сніданками, багато хто одержував безплатно одяг. 1928 року споруджено приміщення амбулаторії.
Центром громадсько-політичного й культурного життя в селі був клуб, при якому працювали бібліотека, кутки Леніна й МОДРу, а також гуртки: профруху,
політграмоти, юнацького руху, драматичний, хоровий, сільськогосподарський. Тут читалися лекції, організовувалися вечори художньої самодіяльності, спектаклі. Клуб завоював велику популярність: 1924 року його щоденно відвідувало
90 чоловік.
1929 року, ще до початку суцільної колективізації, в Гурзуфі виникли сільськогосподарська артіль «Буюрнус», що об'єднала 25 членів, тваринницька - «Приємне побачення» - 15 членів, риболовецька - «Аюдаг» - 17 членів. 1930 року на базі існуючих артілей створено колгосп «Зоря Сходу», перейменований наступного року на «Тсоавіахім». Він об'єднав 8 наймитських, 59 бідняцьких і 91 середняцьке господарство і мав 76 га виноградників, 96 га тютюнових плантацій, 18 га садів, 18 голів робочої худоби, 24 корови. Комуністи села багато уваги приділяли організаційно-господарському зміцненню колгоспу. Для кращої розстановки сил було створено 5 бригад з ланками, за якими закріплено ділянки й реманент. Здійснювалася механізація обробітку грунту. Якщо 1931 року Алуштинська МТС обробляла лише 50 проц. тютюнових плантацій колгоспу, то в 1934 році - всю їх площу. Водночас із зміцненням господарства зростала оплата трудодня. 1938 року вона становила 6 крб. 47 коп. Того року колгосп мав близько 354 тис. крб. грошового прибутку; середня врожайність тютюну досягла 6,9 цнт, винограду - 16,8 цнт з гектара.
До радгоспу «Гурзуф» влилися існуючі раніше «Болгатур» і «Буюрнус». Якщо 1932 року винограду збирали 13,3, 1934-го - 15,8, то 1935-го - уже 29,6 цнт з гектара. Наступного року радгосп «Гурзуф» включено до виноробного комбінату «Масандра». З 418 га належних йому земель 223 га становили виноградники. У радгоспі працювало 350 робітників і службовців. Багато з них добилися великих успіхів у соціалістичному змаганні. Робітник Г. К. Сомов виступив ініціатором стаханенського руху серед радгоспників вииокомбінату «Масандра». Завдяки розгортанню стахановського руху, великій організаторській та політико-виховній роботі, що її проводили партійна і комсомольська організації, радгосп у 1937-1939 рр. збирав в середньому по 36,7 цнт з га, план виноробства виконував на 143 проц. 1940 року радгосп демонстрував свої досягнення на Всесоюзній сільськогосподарській виставці і був нагороджений Малою золотою медаллю.
У передвоєнні роки значно зросло населення Гурзуфа. Якщо 1926 року тут налічувалось 2149 чоловік, то 1939-го - 6115. 22 червня 1929 року Президія ВЦВКу ухвалила постанову про віднесення Гурзуфа до категорії курортних селищ. Гурзуфська Рада приділяла багато уваги поліпшенню побутових умов жителів - водопостачанню, електрифікації, підтримці санітарного порядку. Після землетрусу у вересні 1927 року, коли було зруйновано 253 селянські будинки, у т. ч. 50 повністю, державна комісія для ліквідації наслідків землетрусу допомогла жителям відремонтувати й побудувати нові житла.
Поліпшувалося медичне обслуговування. 1936 року відкрився пологовий будинок; напередодні війни жителів обслуговували 4 лікарі. 1940 року в двох середніх школах 36 учителів навчали 838 учнів. Того ж передвоєнного року в селищі працювали 2 масові бібліотеки з фондом 2 тис. книг і журналів. Визначною подією в
Гурзуф
Сторінка 4 з 7
були обладнанані лікувальні кабінети, запроваджувалася методика лікування, в основу якої покладено кліматичні фактори Гурзуфа.Влітку 1925 року в мальовничій місцевості між Ведмідь-Горою і Гурзуфом Радянський уряд відкрив перший в країні піонерський табір - санаторій Артек. Ініціатором його створення був 3. П. Соловйов - заступник народного
Розвиткові Гурзуфського курорту сприяли природні та кліматичні умови. Бід північних вітрів Гурзуф захищає гора Бабуган-яйла з найвищою в Криму вершиною Роман-Кош (1545 м), із заходу - Нікітський хребет, на сході панораму гір завершує Аюдаг (Ведмідь-Гора). У центрі височить Генуезька скеля, східніше - мис Суук-Су зі скелею Шаляпіна. Клімат у Гурзуфі теплий, помірно вологий - літо жарке, зима м'яка, середня температура - +13°. Гурзуфський пляж - один з кращих на Пінденному березі Криму. Морські купання - з червня до жовтня, сприятливі сонячні ванни, виноградне лікування-все це завжди приваблювало сюди сотні й тисяч курортників, відпочиваючих.
Значну організаційно-політичну роботу серед трудящих вели комуністи. 1923 року їх було 9, 1924-го - 16 членів і кандидатів у члени партії. 1924 року в селищі працював гурток лікнепу, дві загальноосвітні школи, що мали 7 учителів. Учні забезпечувалися гарячими сніданками, багато хто одержував безплатно одяг. 1928 року споруджено приміщення амбулаторії.
Центром громадсько-політичного й культурного життя в селі був клуб, при якому працювали бібліотека, кутки Леніна й МОДРу, а також гуртки: профруху,
політграмоти, юнацького руху, драматичний, хоровий, сільськогосподарський. Тут читалися лекції, організовувалися вечори художньої самодіяльності, спектаклі. Клуб завоював велику популярність: 1924 року його щоденно відвідувало
90 чоловік.
1929 року, ще до початку суцільної колективізації, в Гурзуфі виникли сільськогосподарська артіль «Буюрнус», що об'єднала 25 членів, тваринницька - «Приємне побачення» - 15 членів, риболовецька - «Аюдаг» - 17 членів. 1930 року на базі існуючих артілей створено колгосп «Зоря Сходу», перейменований наступного року на «Тсоавіахім». Він об'єднав 8 наймитських, 59 бідняцьких і 91 середняцьке господарство і мав 76 га виноградників, 96 га тютюнових плантацій, 18 га садів, 18 голів робочої худоби, 24 корови. Комуністи села багато уваги приділяли організаційно-господарському зміцненню колгоспу. Для кращої розстановки сил було створено 5 бригад з ланками, за якими закріплено ділянки й реманент. Здійснювалася механізація обробітку грунту. Якщо 1931 року Алуштинська МТС обробляла лише 50 проц. тютюнових плантацій колгоспу, то в 1934 році - всю їх площу. Водночас із зміцненням господарства зростала оплата трудодня. 1938 року вона становила 6 крб. 47 коп. Того року колгосп мав близько 354 тис. крб. грошового прибутку; середня врожайність тютюну досягла 6,9 цнт, винограду - 16,8 цнт з гектара.
До радгоспу «Гурзуф» влилися існуючі раніше «Болгатур» і «Буюрнус». Якщо 1932 року винограду збирали 13,3, 1934-го - 15,8, то 1935-го - уже 29,6 цнт з гектара. Наступного року радгосп «Гурзуф» включено до виноробного комбінату «Масандра». З 418 га належних йому земель 223 га становили виноградники. У радгоспі працювало 350 робітників і службовців. Багато з них добилися великих успіхів у соціалістичному змаганні. Робітник Г. К. Сомов виступив ініціатором стаханенського руху серед радгоспників вииокомбінату «Масандра». Завдяки розгортанню стахановського руху, великій організаторській та політико-виховній роботі, що її проводили партійна і комсомольська організації, радгосп у 1937-1939 рр. збирав в середньому по 36,7 цнт з га, план виноробства виконував на 143 проц. 1940 року радгосп демонстрував свої досягнення на Всесоюзній сільськогосподарській виставці і був нагороджений Малою золотою медаллю.
У передвоєнні роки значно зросло населення Гурзуфа. Якщо 1926 року тут налічувалось 2149 чоловік, то 1939-го - 6115. 22 червня 1929 року Президія ВЦВКу ухвалила постанову про віднесення Гурзуфа до категорії курортних селищ. Гурзуфська Рада приділяла багато уваги поліпшенню побутових умов жителів - водопостачанню, електрифікації, підтримці санітарного порядку. Після землетрусу у вересні 1927 року, коли було зруйновано 253 селянські будинки, у т. ч. 50 повністю, державна комісія для ліквідації наслідків землетрусу допомогла жителям відремонтувати й побудувати нові житла.
Поліпшувалося медичне обслуговування. 1936 року відкрився пологовий будинок; напередодні війни жителів обслуговували 4 лікарі. 1940 року в двох середніх школах 36 учителів навчали 838 учнів. Того ж передвоєнного року в селищі працювали 2 масові бібліотеки з фондом 2 тис. книг і журналів. Визначною подією в