Сторінка 5 з 7
культурному житті Гурзуфа стало відкриття 1938 року за ініціативою членів кол госпу «Тсоавіахім» меморіального будинку-музею О. С. Пушкіна, де 1820 року в родині Раєвських жив великий поет.
У 30-і роки значно розширилася лікувальна база санаторію РСЧА. Уже 1937
року кількість місць у ньому подвоїлася. За всі довоєнні роки в санаторії лікувалося понад 50 тис. бійців і командирів Червоної Армії. На лікування приїздили учасники громадянської війни, поранені в боях з фашистами в Іспанії, на озері Хасан і річці Халхин-Гол. Завдяки турботі партії й уряду, ЦК ВЛКСМ рік у рік розширювався Артек. За 15 передвоєнних років тут побувало 42 тис. піонерів і школярів з усіх республік Радянського Союзу, а також із республіканської Іспанії.
В авангарді всіх соціалістичних звершень у Гурзуфі йшли комуністи. Серед молоді авторитет завоювали місцеві комсомольці. У передвоєнні роки вони домоглися провідної ролі на виробництві, допомагали парторганізації розгортати соціалістично змагання й стахановський рух. Кращими в радгоспі «Гурзуф» були комсомольські ланки й бригади.
Мирну творчу працю радянських людей перервав підступний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. З перших днів Великої Вітчизняної війни до лав діючої армії влилася значна частина жителів селища. Німецько-фашистські окупанти увірвалися до Гурзуфа уночі з 6 на 7 листопада 1941 року. гітлерівці встановили тут велику кількість зенітних і протидесантних гармат, узбережжя мінували.
Багато гурзуфців брало участь у битвах Великої Вітчизняної війни. У боях за Батьківщину полягли смертю хоробрих комісар санаторію РСЧА Д. І. Пастухов, начальники відділень санаторію В. П. Нолеухін, С. Т. Липський, робітник І. Н. Смирнов та ін. У парку санаторію за ініціативою комсомольців на честь загиблих споруджено пам'ятник-обеліск. На меморіальній мармуровій плиті в Артеку викарбувані імена артеківців, що полягли у боях за Батьківщину. Тут же встановлені портрети Тімура Фрунзе, Рубена Ібаррурі, Володі Дубініна, Віті Коробкова, Гулі Корольової, Івана Туркенича.
16 квітня 1944 року війська 323-го гвардійського стрілецького червонопрапорного полку (командир-гвардії підполковник Д. Б Наджабов) визволили Гурзуф від фашистських окупантів. Гітлерівці завдали великих збитків селищу. Вони вирубали парк, спалили кілька кращих будинків у санаторії РСЧА і в Артеку, вивезли цінно устаткування. На другий день після визволення - 17 квітня - відновила діяльність Гурзуфська селищна Рада. 21 квітня відбувся мітинг жителів селища, на якому комуністи закликали до якнайшвидшої ліквідації наслідків злочинних дій окупантів, до відновлення господарства і здравниць. Уже в квітні в селищі працювали пекарня та їдальня для населення. Відновили роботу амбулаторія, аптека, пошта, 3 магазини, Було відремонтовано приміщення школи.
В травні 1944 року в Гурзуфі створено територіальну партійну організацію у складі 8 чоловік, комсомольську - 12 чоловік. Почалися відбудовні роботи у колгоспі «Тсоавіахім».
Восени 1944 року в Гурзуф приїхали переселенці з Ростовської області. Держава забезпечила їх садибами, квартирами, грошовими позиками та іншими матеріальними засобами для життя й праці. У будинках санаторію РСЧА після визволення Гурзуфа від окупантів почав діяти госпіталь, а в жовтні того ж року відновила роботу здравниця.
У відродженні Артеку брали участь військові частини, що залишилися тут на відпочинок. 5 серпня 1944 року табір прийняв перших 500 дітей. 1945 року за видатні
заслуги в справі виховання й оздоровлення піонерів та школярів, у зв'язку 20-річчям, Артек нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 1954 року винесено рішення про будівництво Артеку за генеральним планом; для здійснення ного створено будівельне управління. За 18 років воно виконало робіт на 25 млн. крб. Побудовані табори «Морський», Узбережний», «Гірський», а також палац піонерів, спортивний комплекс, будинок піонерського навчання. Група архітекторів і будівельників на чолі з автором проекту нового Артеку О. Г. Полянським удостоєна Державної премії.
З розширенням Артеку зростає кількість відпочиваючих у ньому дітей. 1960 року тут побувало 7242, а 1972-го - понад 25 тис. дітей сімдесяти національностей і народностей нашої Батьківщини, а також із 51 зарубіжної країни. Великою дружною сім'єю живуть вони. Життя їх цікаве, змістовне і по-справжньому творче. Діти тут навчаються, займаються спортом, туризмом, беруть участь у різних гуртках: будують моделі кораблів і ракет, пишуть вірші, грають на музичних інструментах, співають своїх артеківських пісень, розшукують колишніх артеківців - героїв Великої Вітчизняної війни, дружать з прикордонниками. Все це служить справі виховання майбутніх будівників комуністичного суспільства, дає широкий простір для розвитку талантів. Уславлену на весь світ всесоюзну дитячу здравницю відвідали в різні часи видатні діячі братніх комуністичних і робітничих партій, діячі культури. Серед них: Клара Цеткін, Анрі Барбюс, Пальміро Тольятті, Моріс
Дивиться також інші населені пункти району: