Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1968 року в Ялті відкрився широкоформатний кінотеатр «Сатурн» на 1240 місць. Діє 68 кіноустановок. Ялтинську кіностудію 1964 року перетворено на філіал Центральної ордена Трудового Червоного Прапора кіностудії дитячих
і юнацьких фільмів ім. О. М. Горького. За післявоєнні роки тут знімалися фільми «Ромео і Джульєтта», «Отелло», «Овод», «Адмірал Ушаков», «Кораблі штурмують бастіони», «Дама з собачкою», «Дванадцята ніч», «Прощай», «Острів скарбів», «Невловимі месники», «Дон-Кіхот» та багато інших.
Міська організація товариства «Знання» об'єднує близько тисячі лекторів. Працюють також народні університети - патріотичного виховання, правових, медичних і педагогічних знань; музичні лекторії, клуби цікавих зустрічей тощо. Ялтинська міська організація Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури налічує 115 первинних організацій, у яких перебуває на обліку 22 тис. чоловік, 63 організації, установи та підприємства міста.
Близько З0 тис. ялтинців - фізкультурники. Серед них почесний майстер спорту Я. І. Рибак (легка атлетика), майстри спорту міжнародного класу В. П. Гончаров (альпінізм) і Ю. І. Поляков (фехтування). У місті споруджено стадіон спортивного товариства «Авангард», спортивний комплекс для дітей у Теплій Балці, на базі якого працює дитяча спортивка школа. Користується популярністю шахово-шашковий клуб. Щороку проводяться всесоюзні та республіканські спортивні змагання зі скелелазіння, велосипедні гонки, мотокроси, автораллі та інші змагання, міжнародні зустрічі. Із введенням у дію 1967 року відкритого плавального басейну з морською водою, що підігрівається, створено сприятливі умови для розвитку водного спорту.
Тисячі туристів приймають щороку туристські бази «Ялта» й «Магнолія». За перемогу в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя утворення СРСР колектив турбази «Магнолія» 1972 року нагороджено Ювілейною Почесною грамотою ЦК КП України, Президії Верховної Ради, УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради. У Ялті працює Кримське відділення Всесоюзного акціонерного товариства «Інтурист», у віданні якого - комфортабельні готелі, ресторани, автопарк. У 1966-1970 рр. місто відвідало понад 120 тис. туристів і екскурсантів з різних країн світу. а в 1971-1972 рр.- понад 130 тис. З 1958 року трудівники міста підтримують зв'язки з муніципалітетом фінляндського курортного міста Пієтарсаарі, з 1960 року - з французьким курортом Ніццою та з англійським - Маргетом, що стали містами-побратимами Ялти. 1971 року встановлено дружні зв'язки з югославським портом Рієкою, 1973 року - з французьким містом Касіс. У місті діють відділення товариств «СРСР-Франція», «СРСР-Великобританія» та інші.
Велику організаторську та виховну роботу проводять 132 партійні організації, У яких понад 5,6 тис. комуністів. Надійними їх помічниками є комсомольці. У 110 комсомольських організаціях налічується близько 8 тис. членів ВЛКСМ. За досягнення в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя утворення СРСР Ялтинській міській комсомольській організації присуджено перехідний Червоний прапор ЦК ВЛКСМ.
До Ялтинської міської Ради обрано 338 депутатів, серед них 167 комуністів, 69 комсомольців, 155 жінок. Бюджет міськради на 1973 рік становив близько 10 732 тис. крб., з них на народну освіту асигновано 2070, на охорону здоров'я - 4381, на благоустрій - 1872 тис. крб. У роботі постійних комісій міської Ради поряд з депутатами беруть участь сотні активістів. Створено депутатські групи при будинко-управліннях. 1973 року в Ялті працювало 325 профспілкових організацій, які об'єднували 39 тис. чоловік.
З липня 1938 року видається «Курортная газета» - орган Кримського обкому ї Ялтинського міськкому КП України, Кримської обласної та Ялтинської міської Ради депутатів трудящих. Вона виходить 5 разів на тиждень тиражем понад 60 тис. примірників. Видаються багатотиражні газети «Голос строителя» (1600 примірників) та «Виноградарь Ливадии» (800 примірників).
В Ялті у різний час жили й працювали багато відомих діячів радянської культури. 1945 року тут оселився письменник П. А. Павленко. В Ялті він написав ряд своїх творів, у т. ч. роман «Щастя» (1947 рік). П. А. Павленко був головою Кримського відділення Спілки письменників СРСР, засновником і редактором альманаху «Крым». Нагороджений орденом Леніна та 4 рази удостоєний Державної премії СРСР. 1950 року обраний депутатом Верховної Ради СРСР.
З 1955 року в місті постійно жив і працював російський радянський письменник М. 3. Бірюков. Його ім'ям названо теплохід і одну з вулиць міста. У будинку, де він жив і працював, 1970 року відкрито меморіальний музей - філіал місцевого краєзнавчого музею.
Чимало картин і скульптур створено ялтинськими художниками й скульпторами Ф. 3. Захаровим, Я. О. Басовим, М. Л. Савицьким, К. П. Федчуком, С. К. Яровим, В. П. Цвєтковою та іншими.
Ялта
Сторінка 17 з 18
в місті створено літературно-меморіальний музей видатної української поетеси Лесі Українки - філіал Кримського обласного краєзнавчого музею.1968 року в Ялті відкрився широкоформатний кінотеатр «Сатурн» на 1240 місць. Діє 68 кіноустановок. Ялтинську кіностудію 1964 року перетворено на філіал Центральної ордена Трудового Червоного Прапора кіностудії дитячих
Міська організація товариства «Знання» об'єднує близько тисячі лекторів. Працюють також народні університети - патріотичного виховання, правових, медичних і педагогічних знань; музичні лекторії, клуби цікавих зустрічей тощо. Ялтинська міська організація Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури налічує 115 первинних організацій, у яких перебуває на обліку 22 тис. чоловік, 63 організації, установи та підприємства міста.
Близько З0 тис. ялтинців - фізкультурники. Серед них почесний майстер спорту Я. І. Рибак (легка атлетика), майстри спорту міжнародного класу В. П. Гончаров (альпінізм) і Ю. І. Поляков (фехтування). У місті споруджено стадіон спортивного товариства «Авангард», спортивний комплекс для дітей у Теплій Балці, на базі якого працює дитяча спортивка школа. Користується популярністю шахово-шашковий клуб. Щороку проводяться всесоюзні та республіканські спортивні змагання зі скелелазіння, велосипедні гонки, мотокроси, автораллі та інші змагання, міжнародні зустрічі. Із введенням у дію 1967 року відкритого плавального басейну з морською водою, що підігрівається, створено сприятливі умови для розвитку водного спорту.
Тисячі туристів приймають щороку туристські бази «Ялта» й «Магнолія». За перемогу в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя утворення СРСР колектив турбази «Магнолія» 1972 року нагороджено Ювілейною Почесною грамотою ЦК КП України, Президії Верховної Ради, УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради. У Ялті працює Кримське відділення Всесоюзного акціонерного товариства «Інтурист», у віданні якого - комфортабельні готелі, ресторани, автопарк. У 1966-1970 рр. місто відвідало понад 120 тис. туристів і екскурсантів з різних країн світу. а в 1971-1972 рр.- понад 130 тис. З 1958 року трудівники міста підтримують зв'язки з муніципалітетом фінляндського курортного міста Пієтарсаарі, з 1960 року - з французьким курортом Ніццою та з англійським - Маргетом, що стали містами-побратимами Ялти. 1971 року встановлено дружні зв'язки з югославським портом Рієкою, 1973 року - з французьким містом Касіс. У місті діють відділення товариств «СРСР-Франція», «СРСР-Великобританія» та інші.
Велику організаторську та виховну роботу проводять 132 партійні організації, У яких понад 5,6 тис. комуністів. Надійними їх помічниками є комсомольці. У 110 комсомольських організаціях налічується близько 8 тис. членів ВЛКСМ. За досягнення в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя утворення СРСР Ялтинській міській комсомольській організації присуджено перехідний Червоний прапор ЦК ВЛКСМ.
До Ялтинської міської Ради обрано 338 депутатів, серед них 167 комуністів, 69 комсомольців, 155 жінок. Бюджет міськради на 1973 рік становив близько 10 732 тис. крб., з них на народну освіту асигновано 2070, на охорону здоров'я - 4381, на благоустрій - 1872 тис. крб. У роботі постійних комісій міської Ради поряд з депутатами беруть участь сотні активістів. Створено депутатські групи при будинко-управліннях. 1973 року в Ялті працювало 325 профспілкових організацій, які об'єднували 39 тис. чоловік.
З липня 1938 року видається «Курортная газета» - орган Кримського обкому ї Ялтинського міськкому КП України, Кримської обласної та Ялтинської міської Ради депутатів трудящих. Вона виходить 5 разів на тиждень тиражем понад 60 тис. примірників. Видаються багатотиражні газети «Голос строителя» (1600 примірників) та «Виноградарь Ливадии» (800 примірників).
В Ялті у різний час жили й працювали багато відомих діячів радянської культури. 1945 року тут оселився письменник П. А. Павленко. В Ялті він написав ряд своїх творів, у т. ч. роман «Щастя» (1947 рік). П. А. Павленко був головою Кримського відділення Спілки письменників СРСР, засновником і редактором альманаху «Крым». Нагороджений орденом Леніна та 4 рази удостоєний Державної премії СРСР. 1950 року обраний депутатом Верховної Ради СРСР.
З 1955 року в місті постійно жив і працював російський радянський письменник М. 3. Бірюков. Його ім'ям названо теплохід і одну з вулиць міста. У будинку, де він жив і працював, 1970 року відкрито меморіальний музей - філіал місцевого краєзнавчого музею.
Чимало картин і скульптур створено ялтинськими художниками й скульпторами Ф. 3. Захаровим, Я. О. Басовим, М. Л. Савицьким, К. П. Федчуком, С. К. Яровим, В. П. Цвєтковою та іншими.