Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
274 тис. людино-годин, а 1950 року - понад 340 тисяч.
Почав здійснюватися генеральний план реконструкції Ялти. Набережну було розширено і з'єднано з Приморським парком. Створено площу ім. В. І. Леніна. Упорядковано 5 бульварів, Приморський парк, парк культури і відпочинку їм. Чехова, підновлено 6 розсадників декоративних порід рослин, міські сади й пляжі, лікувальний пляж у Ялті і в Місхорі. Важливу роль у відбудові іі розвитку міста відіграло схвалення 27 квітня 1948 року Радою Міністрів Російської РФСР генерального плану відродження й реконструкції Ялти. Проектно-технічним бюро Академії архітектури СРСР під керівництвом архітекторів О. С. Слонимського і Л.М. Букалової розроблено план реконструкції міста, за яким зберігалася мережа вулиць, і по вже склалася, але передбачалося розширення території Ялти до 1965 року від 700 до 1300 га за рахунок приєднання сіл Ущельного й Чехового, а також Лівадійської слобідки.
Розширювалася торговельна мережа міста. Якщо у травні 1945 року тут працювали 45 крамниць і кіосків, 26 їдалень, то 1950 року - вже 147 магазинів, 157 кіосків, 56 підприємств громадського харчування. 1946 року стала до ладу
АТС на 800 номерів (до війни було 570), телеграф і радіотрансляційний вузол, потужність якого удвоє перевищила довоєнну. Транспортне обслуговування курорту здійснювали автоколона № 82 і 5 гаражів різних відомств.
До кінця 1950 року у місті діяло 10 медичних закладів (лікарень, поліклінік амбулаторій, аптек тощо). У них і в здравницях трудилося понад 300 лікарів.
У Великій Ялті 1950/51 навчального року налічувалося 6 середніх, 12 семирічних і 11 початкових шкіл, де 319 вчителів навчали 7262 дітей, у 4 спеціальних середніх навчальних закладах здобували знання 952 учні.
Успішно працювали наукові установи: Всесоюзний науково-дослідний інститут виноробства і виноградарства «Магарач», тютюнова науково-дослідна станція Всесоюзного науково-дослідного інституту тютюну і махорки, Кримська зсувна (з 1951 року -також і гідрогеологічна) станція Міністерства геології СРСР, Чорноморська Пдрофізична станція АН СРСР у селищі Кацивелі, Інститут кліматотерапії туберкульозу, Інститут фізичних методів лікування ім. І. М. Сєченова, гідрологічна станція, Нікітський державний ботанічний сад.
Велику культурно-освітню роботу вели 4 профспілкові клуби, будинок-музей А, П. Чехова і краєзнавчий музей, міська й дитяча бібліотеки, Ялтинський міський театр ім. А. П. Чехова, філармонія, кінотеатр. Відновився випуск міської газети. 1946 року комсомольці зібрали 25 тис. книжок для бібліотеки ім. Чехова.
На відродження, будівництво й реконструкцію Ялтинського курорту в 1951 - 1955 рр. витрачено 500 млн. крб. (у старому масштабі цін). За роки шостої п'ятирічки курорт розвивався ще швидшими темпами. Виросли нові корпуси санаторіїв «Росія», «Запоріжжя», «Узбекистан», «Енергетик», ім. Куйбишева, будинку творчості Літфонду СРСР, будівлі нової водолікарні тощо.
1959-1965 рр. держава виділила на розвиток курорту 50 млн. крб. (за цей час кількість місць у санаторно-курортних закладах Ялти збільшилася на 13 тис.), а в 1966-1970 рр.- 60 млн. У 1959-1970 рр. стали до ладу курортне містечко «Донбас», санаторій «Чорномор'я», нові корпуси в санаторіях Червонопрапорного Чорноморського флоту, Міністерства оборони СРСР та інші курортні новобудови. 1967 року трудівники Ялти стали переможцями Всесоюзного змагання за перетворення міста на кращий курорт країни. 1970 року в межах міста працювало близько 40 здравниць, у яких протягом восьмої п'ятирічки лікувалося й відпочивало понад
6 млн. чоловік. У дев'ятій п'ятирічні на розвиток міста-курорту асигновано 330 млн. крб. Здравниці одержали багато сучасної апаратури й устаткування, розроблено і впроваджено у практику прогресивні лікувальні й діагностичні методи. Поліпшилося й стало різнобічнішим культурне й побутове обслуговування відпочиваючих. У курортних закладах міста 1973 року працювало 20 тис. чоловік, серед них 1100 лікарів та близько 2700 фахівців, що мають середню спеціальну медичну освіту. Імена кращих працівників Ялтинського курорту відомі далеко за межами Криму. Це головний лікар курортної поліклініки, заслужений лікар УРСР К. Ф. Трубіцина, головний лікар санаторію «Енергетик», заслужений лікар УРСР Н. О. Кропачова, лікар санаторію «Росія», заслужений лікар УРСР Л. І. Пригон та багато інших.
Ялта
Сторінка 13 з 18
Відновлювався житлово-комунальний фонд міста, на що лише в 1944-1946 рр. асигновано 14,6 млн. крб. З ініціативи міськкому партії та райвиконкому розгорнулося змагання між колективами за кращий благоустрій міста. 1946 року в ньому взяло участь 114 підприємств та установ. До листопада 1946 року ялтинці безоплатно відпрацювали на впорядкуванні й озелененні міста Почав здійснюватися генеральний план реконструкції Ялти. Набережну було розширено і з'єднано з Приморським парком. Створено площу ім. В. І. Леніна. Упорядковано 5 бульварів, Приморський парк, парк культури і відпочинку їм. Чехова, підновлено 6 розсадників декоративних порід рослин, міські сади й пляжі, лікувальний пляж у Ялті і в Місхорі. Важливу роль у відбудові іі розвитку міста відіграло схвалення 27 квітня 1948 року Радою Міністрів Російської РФСР генерального плану відродження й реконструкції Ялти. Проектно-технічним бюро Академії архітектури СРСР під керівництвом архітекторів О. С. Слонимського і Л.М. Букалової розроблено план реконструкції міста, за яким зберігалася мережа вулиць, і по вже склалася, але передбачалося розширення території Ялти до 1965 року від 700 до 1300 га за рахунок приєднання сіл Ущельного й Чехового, а також Лівадійської слобідки.
Розширювалася торговельна мережа міста. Якщо у травні 1945 року тут працювали 45 крамниць і кіосків, 26 їдалень, то 1950 року - вже 147 магазинів, 157 кіосків, 56 підприємств громадського харчування. 1946 року стала до ладу
АТС на 800 номерів (до війни було 570), телеграф і радіотрансляційний вузол, потужність якого удвоє перевищила довоєнну. Транспортне обслуговування курорту здійснювали автоколона № 82 і 5 гаражів різних відомств.
До кінця 1950 року у місті діяло 10 медичних закладів (лікарень, поліклінік амбулаторій, аптек тощо). У них і в здравницях трудилося понад 300 лікарів.
У Великій Ялті 1950/51 навчального року налічувалося 6 середніх, 12 семирічних і 11 початкових шкіл, де 319 вчителів навчали 7262 дітей, у 4 спеціальних середніх навчальних закладах здобували знання 952 учні.
Успішно працювали наукові установи: Всесоюзний науково-дослідний інститут виноробства і виноградарства «Магарач», тютюнова науково-дослідна станція Всесоюзного науково-дослідного інституту тютюну і махорки, Кримська зсувна (з 1951 року -також і гідрогеологічна) станція Міністерства геології СРСР, Чорноморська Пдрофізична станція АН СРСР у селищі Кацивелі, Інститут кліматотерапії туберкульозу, Інститут фізичних методів лікування ім. І. М. Сєченова, гідрологічна станція, Нікітський державний ботанічний сад.
Велику культурно-освітню роботу вели 4 профспілкові клуби, будинок-музей А, П. Чехова і краєзнавчий музей, міська й дитяча бібліотеки, Ялтинський міський театр ім. А. П. Чехова, філармонія, кінотеатр. Відновився випуск міської газети. 1946 року комсомольці зібрали 25 тис. книжок для бібліотеки ім. Чехова.
На відродження, будівництво й реконструкцію Ялтинського курорту в 1951 - 1955 рр. витрачено 500 млн. крб. (у старому масштабі цін). За роки шостої п'ятирічки курорт розвивався ще швидшими темпами. Виросли нові корпуси санаторіїв «Росія», «Запоріжжя», «Узбекистан», «Енергетик», ім. Куйбишева, будинку творчості Літфонду СРСР, будівлі нової водолікарні тощо.
1959-1965 рр. держава виділила на розвиток курорту 50 млн. крб. (за цей час кількість місць у санаторно-курортних закладах Ялти збільшилася на 13 тис.), а в 1966-1970 рр.- 60 млн. У 1959-1970 рр. стали до ладу курортне містечко «Донбас», санаторій «Чорномор'я», нові корпуси в санаторіях Червонопрапорного Чорноморського флоту, Міністерства оборони СРСР та інші курортні новобудови. 1967 року трудівники Ялти стали переможцями Всесоюзного змагання за перетворення міста на кращий курорт країни. 1970 року в межах міста працювало близько 40 здравниць, у яких протягом восьмої п'ятирічки лікувалося й відпочивало понад
6 млн. чоловік. У дев'ятій п'ятирічні на розвиток міста-курорту асигновано 330 млн. крб. Здравниці одержали багато сучасної апаратури й устаткування, розроблено і впроваджено у практику прогресивні лікувальні й діагностичні методи. Поліпшилося й стало різнобічнішим культурне й побутове обслуговування відпочиваючих. У курортних закладах міста 1973 року працювало 20 тис. чоловік, серед них 1100 лікарів та близько 2700 фахівців, що мають середню спеціальну медичну освіту. Імена кращих працівників Ялтинського курорту відомі далеко за межами Криму. Це головний лікар курортної поліклініки, заслужений лікар УРСР К. Ф. Трубіцина, головний лікар санаторію «Енергетик», заслужений лікар УРСР Н. О. Кропачова, лікар санаторію «Росія», заслужений лікар УРСР Л. І. Пригон та багато інших.