Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
фашистської окупації Криму системи різних іригаційних, інженерно-технічних та водогінних споруд на Південнобережній і Лівадійсько-Сімеїзькій дорогах. З часу визволення міста від гітлерівців до кінця січня 1945 року черкасовцями розчищено 10,5 км центральних вулиць, близько 1,5 км алей
12 тис. кв. метрів скверів, розібрано загороджувальні стінки на приморських вулицях. На набережній висаджено близько 300 декоративних кущів.
На початку червня 1944 року вже функціонували хірургічна лікарня на 75 ліжок, інфекційна на 65 місць, 2 диспансери, 2 поліклініки (дитяча й для дорослих), дитячі ясла на 50 місць, санепідемстанція. У них трудилося 43 лікарі й 49 чоловік середнього медичного персоналу. Протягом року стали до ладу терапевтична, туберкульозна й приміська лікарні, 2 амбулаторії, дитячі ясла, курортна поліклініка, жіноча консультація, 2 аптеки, малярійна станція, 3 медпункти. У місті працювали 4 початкові,
2 середні й неповна середня школи, 2 дитячих садки. Налічувалося 32 торговельні підприємства, у т. ч. 15 крамниць, 5 їдалень, 2 чайні тощо. Відкрилися клуб, бібліотека.
Трудівники Ялти допомагали своїми особистими заощадженнями Червоній Армії, зібравши на будівництво танкової колони «Героїчний Севастополь» понад 314 тис. крб. готівкою, близько 380 тис. крб. облігаціями державних позик та 25 крб. золотом. Широко розгорнулося збирання коштів на будівництво танкової колони «Кримський партизан».
19 січня 1945 року РНК РРФСР ухвалив заходи про надання допомоги для відродження міського господарства Ялти. Було асигновано 3,5 млн. крб., виділено 8 вантажних автомашин, 100 тонн будівельного Ппсу, різні матеріали, інструмент, обладнання, а також 6 кінопересувок для санаторіїв. Член-кореснондент Академії архітектури СРСР О. К. Буров подав за дорученням РНК РРФСР проект перепланування міста.
4-11 лютого 1945 року відбулася Кримська (Ялтинська) конференція керівників трьох союзних держав - СРСР, США й Великобританії, на якій глави урядів погодили військові плани остаточного розгрому фашистської Німеччини й накреслили основні принципи політики союзників щодо встановлення після закінчення війни міцного миру й організації системи міжнародної безпеки.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни на повну силу розгорнулася відбудова міста. Комуністи очолили самовіддану боротьбу трудящих за виконання завдань четвертої п'ятирічки, відбудову й реконструкцію Ялти, перетворення її на зразкову всесоюзну здравницю. З0 червня 1945 року Ялта віднесена до категорії міст обласного підпорядкування. 1946 року тут налічувалося 57 первинних партійних організацій, у яких перебувало на обліку 584 члени партії та 149 кандидатів у члени ВКП(б), і 58 комсомольських організацій. 1948 року міська парторганізація об'єдналася з районною, утворилася єдина міська партійна організація у складі 2812 комуністів. У лавах комсомольської організації було 2852 чоловіка. З різних районів країни до міста прибувало обладнання для здравниць, 1947 року його одержали на суму близько 7 млн. крб. 1948 року в Ялті діяло З0 санаторіїв, 5 будинків відпочинку,
2 інститути фізичних методів лікування.
Відповідно до указу Президії Верховної Ради РРФСР від 31 серпня 1948 року ліквідовано Ялтинський район. В адміністративне підпорядкування Ялтинської міськради перейшли місто Алупка, курортні селища Гаспра, Гурзуф, Кореїз, Лівадія, Сімеїз, робітниче селище Масаидра та 7 сільрад. Утворилася т. зв. Велика Ялта - від Фороса до Ведмідь-Гори.
У березні 1949 року держава виділила на реконструкцію Ялти 46,2 млн. крб. Було створено будівельну організацію «Ялтаспецбуд». У січні 1950 року санаторії та будинки відпочинку Ялти вже змогли прийняти одночасно 11 103 чоловіка - майже вдвічі більше, ніж 1941 року. Протягом останнього року четвертої п'ятирічки на Південному узбережжі лікувалося й відпочивало за путівками та курсовками 148 тис. і без путівок - 10 тис. трудящих, працювало 106 санаторіїв та будинків відпочинку на 14 450 ліжок. Курорт було в основному відбудовано.
Першого року четвертої п'ятирічки відновили роботу 20 підприємств, у т. ч. 11 різних артілей, споруджено нову електростанцію потужністю 940 квт. 1948 року завершено відродження промисловості міста. Працювало близько 50 підприємств
3 кількістю робітників понад 800 чоловік. 1950 року вони дали надпланової продукції більш як на 17 млн. карбованців.
Ялта
Сторінка 12 з 18
Трудящі Ялти підхопили заклик севастопольців до трудящих міст Криму про розгортання загальнокримського соціалістичного змагання за якнайшвидшу відбудову і благоустрій міст Криму. 1944 року в місті налічувалося 65 черкасовських бригад (вони відпрацювали 88,5 тис. годин). Черкасовським рухом було охоплено 17 підприємств та організацій. Ялтинське шляхово-експлуатаційне управління здійснювало ремонт пошкодженої за час 12 тис. кв. метрів скверів, розібрано загороджувальні стінки на приморських вулицях. На набережній висаджено близько 300 декоративних кущів.
На початку червня 1944 року вже функціонували хірургічна лікарня на 75 ліжок, інфекційна на 65 місць, 2 диспансери, 2 поліклініки (дитяча й для дорослих), дитячі ясла на 50 місць, санепідемстанція. У них трудилося 43 лікарі й 49 чоловік середнього медичного персоналу. Протягом року стали до ладу терапевтична, туберкульозна й приміська лікарні, 2 амбулаторії, дитячі ясла, курортна поліклініка, жіноча консультація, 2 аптеки, малярійна станція, 3 медпункти. У місті працювали 4 початкові,
2 середні й неповна середня школи, 2 дитячих садки. Налічувалося 32 торговельні підприємства, у т. ч. 15 крамниць, 5 їдалень, 2 чайні тощо. Відкрилися клуб, бібліотека.
Трудівники Ялти допомагали своїми особистими заощадженнями Червоній Армії, зібравши на будівництво танкової колони «Героїчний Севастополь» понад 314 тис. крб. готівкою, близько 380 тис. крб. облігаціями державних позик та 25 крб. золотом. Широко розгорнулося збирання коштів на будівництво танкової колони «Кримський партизан».
19 січня 1945 року РНК РРФСР ухвалив заходи про надання допомоги для відродження міського господарства Ялти. Було асигновано 3,5 млн. крб., виділено 8 вантажних автомашин, 100 тонн будівельного Ппсу, різні матеріали, інструмент, обладнання, а також 6 кінопересувок для санаторіїв. Член-кореснондент Академії архітектури СРСР О. К. Буров подав за дорученням РНК РРФСР проект перепланування міста.
4-11 лютого 1945 року відбулася Кримська (Ялтинська) конференція керівників трьох союзних держав - СРСР, США й Великобританії, на якій глави урядів погодили військові плани остаточного розгрому фашистської Німеччини й накреслили основні принципи політики союзників щодо встановлення після закінчення війни міцного миру й організації системи міжнародної безпеки.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни на повну силу розгорнулася відбудова міста. Комуністи очолили самовіддану боротьбу трудящих за виконання завдань четвертої п'ятирічки, відбудову й реконструкцію Ялти, перетворення її на зразкову всесоюзну здравницю. З0 червня 1945 року Ялта віднесена до категорії міст обласного підпорядкування. 1946 року тут налічувалося 57 первинних партійних організацій, у яких перебувало на обліку 584 члени партії та 149 кандидатів у члени ВКП(б), і 58 комсомольських організацій. 1948 року міська парторганізація об'єдналася з районною, утворилася єдина міська партійна організація у складі 2812 комуністів. У лавах комсомольської організації було 2852 чоловіка. З різних районів країни до міста прибувало обладнання для здравниць, 1947 року його одержали на суму близько 7 млн. крб. 1948 року в Ялті діяло З0 санаторіїв, 5 будинків відпочинку,
2 інститути фізичних методів лікування.
Відповідно до указу Президії Верховної Ради РРФСР від 31 серпня 1948 року ліквідовано Ялтинський район. В адміністративне підпорядкування Ялтинської міськради перейшли місто Алупка, курортні селища Гаспра, Гурзуф, Кореїз, Лівадія, Сімеїз, робітниче селище Масаидра та 7 сільрад. Утворилася т. зв. Велика Ялта - від Фороса до Ведмідь-Гори.
У березні 1949 року держава виділила на реконструкцію Ялти 46,2 млн. крб. Було створено будівельну організацію «Ялтаспецбуд». У січні 1950 року санаторії та будинки відпочинку Ялти вже змогли прийняти одночасно 11 103 чоловіка - майже вдвічі більше, ніж 1941 року. Протягом останнього року четвертої п'ятирічки на Південному узбережжі лікувалося й відпочивало за путівками та курсовками 148 тис. і без путівок - 10 тис. трудящих, працювало 106 санаторіїв та будинків відпочинку на 14 450 ліжок. Курорт було в основному відбудовано.
Першого року четвертої п'ятирічки відновили роботу 20 підприємств, у т. ч. 11 різних артілей, споруджено нову електростанцію потужністю 940 квт. 1948 року завершено відродження промисловості міста. Працювало близько 50 підприємств
3 кількістю робітників понад 800 чоловік. 1950 року вони дали надпланової продукції більш як на 17 млн. карбованців.