Сторінка 4 з 10
На першому повітовому з'їзді Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, який відбувся у вересні 1921 року, обрано повітово-міський виконком у складі 15 чоловік. До нього увійшли член партії
з 1916 року В. О. Лбов (голова), військком П. І. Дукомський, комуніст, партійний працівник з 1917 року М. Реутов та інші. У листопаді Джанкой став центром однойменного округу, а з 6 жовтня 1923 року, після ліквідації окружного адміністративного поділу,- центром Джанкойського району. Населення в районному центрі налічувало 6873 чоловіка.
Партійні та радянські органи приділяли велику увагу налагодженню народного господарства міста, медичного обслуговування трудящих, ліквідації безробіття (в грудні 1921 року зареєстровано 330 безробітних), безпритульності дітей, неписьменності населення. Самовідданою працею трудящих було відбудовано чавуноливарний завод, споруджено друкарню, міську електростанцію, бойню, паровий млин. На кінець відбудовного періоду діяло 19 державних підприємств. 1923 року в місті налічувалося 1380 робітників і службовців, 286 ремісників і торговців.
Протягом січня 1921 року відкрито амбулаторію й стоматологічний кабінет. Працювало 7 шкіл першого ступеня. Розширювалася торговельна мережа, з'явилися нові магазини, кіоски. Діяльність трудящих по відбудові народного господарства спрямовувала міська партійна організація, яка 1926 року об'єднувала 200 кому ністів.
У роки першої і другої п'ятирічок у Джанкої споруджено мукомельний, маслоробний і бавовноочисний заводи. На велике підприємство перетворився автотракторний ремонтний завод, де працювало понад 800 чоловік, у т. ч. понад 200 стахановців. Завод освоїв випуск потужних токарно-гвинторізних верстатів «ТН-27". 1939 року завод посів друге місце в Радянському Союзі за ремонтом тракторів і моторів. Валова продукція заводу того року перевищила 5 млн. крб. Завершилось будівництво вагонного депо, оснащеного новою технікою. Значно розширено станцію, що дало можливість збільшити пропускну спроможність залізничного вузла,
На промислових підприємствах, транспорті ширилися стахановський рух, соціалістичне змагання за підвищення продуктивності праці, економію матеріалів і високу якість продукції. Перед у змаганні вів колектив залізничників, який об'єднував понад тисячу чоловік, у т. ч. 150 стахановців, 287 ударників. Значних трудових показників досяг комуніст складач поїздів А. Т. Лічман, який приїхав до Джанкоя ще 1912 року і працював стрілочником, старшим кондуктором, згодом йому довірили важливу ділянку роботи - складання поїздів. Норми передовик виконував на 170-200 проц. 1939 року А. Т. Лічмана нагороджено орденом Леніна. Добро
трудився машиніст І. Д. Третяк, який довів технічну швидкість поїздів до 43 км (за нормою 29,5 км). Комбайнери створеної 1930 року Джанкойської МТС М. О. Кобець, Л. Д. Ладо, комсомолка М. Кущ скошували своїми комбайнами 600-870 га хлібів за сезон; трактористи І. П. Терещенко та І. П. Ільченко обробили понад тисячу гектарів кожний. Комуністи Джанкоя значну увагу приділяли допомозі селянам, створенню й зміцненню колективних господарств. Лише протягом 1930-1932 рр. близько 500 жителів міста були направлені на роботу в сільське господарство.
1939 року кількість населення в Джанкої становила 19 581 чоловік. За роки Радянської влади безмірно зросла громадсько-політична активність трудящих. Як на свято йшли джанкойці до виборчих урн, щоб проголосувати за кандидатів у депутати Рад. 1938 року до Джанкойської міськради обрано 140 депутатів. При Раді діяло 13 секцій - промислова, будівельна, житлово-комунальна, народної освіти тощо. Міськрада успішно реалізувала виділені кошти на впорядкування міста, освіту, розвиток фізичної культури. Лише протягом одного 1936 року замощено 5700 метрів вулиць, прокладено 450 метрів тротуарів, побудовано школу на 200 місць, проведено капітальний ремонт будинку Рад, розбито новий бульвар, посаджено 6 тис. дерев, 450 будинків міста підключено до міської електромережі, на вулицях встановлено близько 100 електричних ліхтарів.
З кожним роком мінялося обличчя Джанкоя, розширювалися його межі. Виростали нові квартали, вулиці. У місті працювало 2 лікарні на 145 ліжок, 2 поліклініки, в т. ч. одна дитяча. Діяли два дошкільні дитячі заклади на 150 місць.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в 6 початкових, 3 неповних середніх, 3 середніх і школі для підлітків навчалося близько 4 тис. учнів, працювало 140 учителів. У новому приміщенні розгорнув діяльність районний будинок культури. Діяли 2 клуби, стаціонарний кінотеатр і 3 кіноустановки. Книжковий фонд 13 бібліотек становив 20 555 томів. З 5 грудня 1932 року почала виходити районна газета «За високий урожай». У будинках жителів встановлено 1348 радіоточок.
Напад фашистської Німеччини на СРСР перервав мирну творчу працю радянського народу. У перші ж дні війни на підприємствах, в установах, школах пройшли багатолюдні мітинги, учасники яких клялися віддати всі
Дивиться також інші населені пункти району: