Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
11 грудня 1905 року трудящі селища знову вийшли на демонстрацію. Вона проходила під лозунгами скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, передачі землі селянам. Учасники її заявили про своє недовір'я царському урядові. Поліція розігнала демонстрацію, заарештувала її керівників. Під час обшуків у них знайшли листування зі страйковими комітетами Харкова, Мелітополя, Горлівки.
Перед початком першої світової війни Джанкой став одним з центрів розвитку сільськогосподарської промисловості степової частини Криму. 1909 року підприємець Хорасанов перевів сюди з Курмана чавуноливарний завод. Основною продукціє ю його стали кінні молотарки, борони, плуги та інші сільськогосподарські знаряддя. На заводі працювало близько 80 чоловік. 1912 року відкрито завод землеробських машин, де було зайнято 32 робітники. У селищі діяли численні дрібні майстерні, торговельні підприємства, зернові склади.
У роки першої світової війни значно збільшився вантажооборот станції. Майже всі підприємства були переведені на обслуговування потреб діючої армії. Так, на чавуноливарному заводі воєнним виробництвом займалася більшість ливарників. слюсарів, столярів-колісників.
Голод і страждання принесла трудовому народові імперіалістична війна. Гостра нестача хліба, продуктів харчування призводила до стихійних виступів бідноти.
Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року не внесла істотних змін в економічне становище робітників і селян. У Джанкої, як і раніше, хазяйкували підприємці, залишився незмінним і чиновницький апарат. У березні почав діяти громадський комітет - орган Тимчасового уряду.
Більшовицька група Джанкоя на той час була нечисленною, до того ж доводилося працювати в надзвичайно складних умовах. Загороджувальні загони, видивлені меншовиками й есерами, оглядаючи всі поїзди, які проходили через станцію, затримували й знищували більшовицьку літературу, в т. ч. «Правду». Але до осені 1917 року вплив більшовиків на маси незрівнянно зріс. У жовтні більшовики
Джанкоя виділилися в самостійну організацію. «Настрій мас рішуче на нашу користь»,- повідомляв у ЦК партії губернський парторганізатор Жан Міллер, який здійснюючи агітаційну поїздку по губернії, побував у Севастополі, Керчі, Феодосії, Джанкої. «В усіх цих містах,- писав Міллер,- є наші організації, зрозуміло ще не зміцнілі, які мають потребу в агітаційних і організаційних силах». Під впливом більшовицької агітації трудящі маси піднімалися на боротьбу за глибокі соціально-економічні перетворення. Делегати першої конференції профспілок і фабрично-заводських комітетів у червні 1917 року обрали головою профради більшовика Н. Костюка. Рішуче вимагали розв'язання земельного питання селяни повіту. «Настрій дуже збуджений,- телеграфували поміщики й куркулі Перекопського повіту таврійському губернському комісарові,- в Джанкої, Таганаші, повіті неспокійно. Просимо терміново вжити заходів».
Радісно зустріли трудящі Джанкоя звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції та створення Радянського уряду на чолі з В. І. Леніним. Більшовики створили в місті (Джанкой став містом у липні 1917 року) й навколишніх селах червоногвардійські загони. Велику допомогу їм подав загін революційних матросів із Севастополя, який прибув до міста на початку січня 1918 року. «Під'їхавши до Джанкоя,- згадував командир матросів П. О. Грудачов,- ми розсипалися в цеп й почали наступ на місто. Ескадронців ми захопили зненацька. Вони втікали, не чинячи опору, багато хто з них здавався в полон».
12 січня 1918 року в Джанкої встановлено Радянську владу. Створений ревком на чолі з робітником чавуноливарного заводу Г. В. Бутенком приступив до практичного здійснення декретів Радянської влади. Було введено робітничий контроль на підприємствах, почалася конфіскація поміщицьких маєтків у повіті. Згодом відбулися вибори до міської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, головою її став комуніст М. Реутов. Велася підготовка до відкриття шкіл, пунктів медичної допомоги. Загони, створені з робітників і молоді, боролися проти контрреволюційних елементів, які прагнули дезорганізувати роботу партійних і радянських органів, проти спекулянтів.
Радянська влада в Джанкої, як і в інших місцях Криму, проіснувала тоді недовго: 19 квітня 1918 року місто захопили німецькі війська. Командування окупаційних військ, у руках якого опинилася влада, спиралося на татарських націоналістів, німців-колоністів і монархістів. Трудящі саботували розпорядження властей, ухилялися від сплати податків. Джанкойці взяли участь у Всеукраїнському страйкові залізничників у середині липня 1918 року. Страйк, який тривав понад місяць, був жорстоко придушений. Але
Джанкой
Сторінка 2 з 10
власті терміново зажадали військової допомоги - до Джанкоя прибула рота солдатів. Було заарештовано керівників страйку. На знак протесту залізничники й жителі селища організували мітинг, 11 грудня 1905 року трудящі селища знову вийшли на демонстрацію. Вона проходила під лозунгами скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, передачі землі селянам. Учасники її заявили про своє недовір'я царському урядові. Поліція розігнала демонстрацію, заарештувала її керівників. Під час обшуків у них знайшли листування зі страйковими комітетами Харкова, Мелітополя, Горлівки.
Перед початком першої світової війни Джанкой став одним з центрів розвитку сільськогосподарської промисловості степової частини Криму. 1909 року підприємець Хорасанов перевів сюди з Курмана чавуноливарний завод. Основною продукціє ю його стали кінні молотарки, борони, плуги та інші сільськогосподарські знаряддя. На заводі працювало близько 80 чоловік. 1912 року відкрито завод землеробських машин, де було зайнято 32 робітники. У селищі діяли численні дрібні майстерні, торговельні підприємства, зернові склади.
У роки першої світової війни значно збільшився вантажооборот станції. Майже всі підприємства були переведені на обслуговування потреб діючої армії. Так, на чавуноливарному заводі воєнним виробництвом займалася більшість ливарників. слюсарів, столярів-колісників.
Голод і страждання принесла трудовому народові імперіалістична війна. Гостра нестача хліба, продуктів харчування призводила до стихійних виступів бідноти.
Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року не внесла істотних змін в економічне становище робітників і селян. У Джанкої, як і раніше, хазяйкували підприємці, залишився незмінним і чиновницький апарат. У березні почав діяти громадський комітет - орган Тимчасового уряду.
Більшовицька група Джанкоя на той час була нечисленною, до того ж доводилося працювати в надзвичайно складних умовах. Загороджувальні загони, видивлені меншовиками й есерами, оглядаючи всі поїзди, які проходили через станцію, затримували й знищували більшовицьку літературу, в т. ч. «Правду». Але до осені 1917 року вплив більшовиків на маси незрівнянно зріс. У жовтні більшовики
Джанкоя виділилися в самостійну організацію. «Настрій мас рішуче на нашу користь»,- повідомляв у ЦК партії губернський парторганізатор Жан Міллер, який здійснюючи агітаційну поїздку по губернії, побував у Севастополі, Керчі, Феодосії, Джанкої. «В усіх цих містах,- писав Міллер,- є наші організації, зрозуміло ще не зміцнілі, які мають потребу в агітаційних і організаційних силах». Під впливом більшовицької агітації трудящі маси піднімалися на боротьбу за глибокі соціально-економічні перетворення. Делегати першої конференції профспілок і фабрично-заводських комітетів у червні 1917 року обрали головою профради більшовика Н. Костюка. Рішуче вимагали розв'язання земельного питання селяни повіту. «Настрій дуже збуджений,- телеграфували поміщики й куркулі Перекопського повіту таврійському губернському комісарові,- в Джанкої, Таганаші, повіті неспокійно. Просимо терміново вжити заходів».
Радісно зустріли трудящі Джанкоя звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції та створення Радянського уряду на чолі з В. І. Леніним. Більшовики створили в місті (Джанкой став містом у липні 1917 року) й навколишніх селах червоногвардійські загони. Велику допомогу їм подав загін революційних матросів із Севастополя, який прибув до міста на початку січня 1918 року. «Під'їхавши до Джанкоя,- згадував командир матросів П. О. Грудачов,- ми розсипалися в цеп й почали наступ на місто. Ескадронців ми захопили зненацька. Вони втікали, не чинячи опору, багато хто з них здавався в полон».
12 січня 1918 року в Джанкої встановлено Радянську владу. Створений ревком на чолі з робітником чавуноливарного заводу Г. В. Бутенком приступив до практичного здійснення декретів Радянської влади. Було введено робітничий контроль на підприємствах, почалася конфіскація поміщицьких маєтків у повіті. Згодом відбулися вибори до міської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, головою її став комуніст М. Реутов. Велася підготовка до відкриття шкіл, пунктів медичної допомоги. Загони, створені з робітників і молоді, боролися проти контрреволюційних елементів, які прагнули дезорганізувати роботу партійних і радянських органів, проти спекулянтів.
Радянська влада в Джанкої, як і в інших місцях Криму, проіснувала тоді недовго: 19 квітня 1918 року місто захопили німецькі війська. Командування окупаційних військ, у руках якого опинилася влада, спиралося на татарських націоналістів, німців-колоністів і монархістів. Трудящі саботували розпорядження властей, ухилялися від сплати податків. Джанкойці взяли участь у Всеукраїнському страйкові залізничників у середині липня 1918 року. Страйк, який тривав понад місяць, був жорстоко придушений. Але
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ярке Поле
- Цілинне
- Стальне
- Рощине
- Розкішне
- Просторне
- Новокримське
- Медведівка
- Маслове
- Лобанове
- Зарічне
- Завіт-Ленінське
- Дніпровка
- Майське
- Азовське