Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1972 року у місті налічувалося 16 ясел, 95 дитячих садків та комбінатів. Велику повагу городян заслужили лікар-педіатр Герой Соціалістичної Праці М. О. Воронцова, завідуюча терапевтичним відділенням тубдиспансеру Н. О. Шимченок нагороджена орденом Леніна, заслужені лікарі Української РСР О. Г. Бобилєва, Г. Д. Видрицька, М. Г. Прокопенко та інші.
Серед трудящих міста, особливо молоді, дедалі популярнішими стають фізичні на культура і спорт. Обладнано десятки спортмайданчиків, один з найкращий у країні велотрек, спортивні зали, є 4 стадіони, у т. ч. «Локомотив» на 26 тис. місць. 6 добровільних спортивних товариств об'єднували в 1972 році 152 фізкультурні колективи (55 тис. чоловік). У Сімферополі - 76 майстрів спорту. 1967 року відкрито будинок технічного навчання ДТСААФ.
Примітною рисою культурного будівіництва є швидке піднесення загальноосвітнього рівня трудящих. Якщо до Великої
Жовтневої соціалістичної революції майже половина сімферопольців була неписьменною, то за переписом 1970 року на 249 тис. жителів вищу освіту мали 19 251 чоловік, незакінчену вищу - 6895, середню спеціальну – 24 706 , середню загальну 48 137. Поліпшилося матеріально-технічне забезпечення шкіл. 1972 року на народну освіту із міського бюджету витрачено 8,6 млн. крб або в 2,5 раза більше, ніж у 1958 році. На ці асигнування утримувалося 40 загальноосвітніх шкіл, де навчалося 32,4 тис. учнів, 8 шкіл робітничої молоді з числом учнів 3,9 тисяч. Понад 2 тис. чоловік налічує загін учителів, яким довірено справу навчання та комуністичного виховання підростаючого покоління. У 40 школах з ініціативи комсомольців створені ленінські громадські музеї, кімнати та кутки. Ради музеїв ведуть листування зі старими більшовиками - ветеранами Великого Жовтня, з діячами міжнародного комуністичного і робітничого руху. Майже в усіх школах створено краєзнавчі музеї та кутки, а також музеї іі кутки, присвячені видатним діячам Комуністичної партії, героям громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Є 26 шкільних картинних галерей. Широкого розвитку набула дитяча художня самодіяльність. До послуг юних сімферопольців - чудовий Палац піонерів, відкритий 1970 року, дитячі технічна й туристсько-екскурсійна станції, станція юних натуралістів, 5 дитячих спортивних та 4 музичні школи.
Понад 300 учителів міста за самовіддану працю нагороджені орденами і медалями. Ордена Леніна удостоєна вчителька Л. І. Гордєєва, 10 учителям присвоєно звання заслуженого вчителя УРСР. Серед них викладачі суспільствознавства Г. С. Єрмушкін, хімії - П. І. Писаренко, вчителька молодших класів Г. Ф. Тушевська та ін. Понад 300 вчителів - відмінники народної освіти.
Спеціалістів середньої кваліфікації готують 7 технікумів - харчової промисловості. кооперативний, залізничного транспорту, будівельний, автошляховий, торговельний. громадського харчування, а також музичне, художнє та медичне училища, культосвітня школа. У середніх спеціальних навчальних закладах вчиться близько 10 тис. учнів Робітників високої кваліфікації готують 6 професіонально-технічних училищ.
У 3 вищих навчальних закладах Сімферополя на стаціонарі та заочних відділеннях - попит 16 тис. студентів. Рік ювілею Союзу РСР для Сімферополя ознаменований важливою подією - на базі педагогічного інституту створено Сімферопольський державний університет їм. М. В. Фрунзе, на восьми факультетах якого навчається близько 6 тис. студентів, у т. ч. З тис. на стаціонарі. На 42 кафедрах - 22 Доктори наук та професори, 125 кандидатів наук і доцентів. На базі електронно-обчислювальних машин, переданих Академією наук УРСР математичному факультету в університеті створено обчислювальний центр.
На великі вузи перетворилися медичний та сільськогосподарський інститути. 1966 року почав працювати будівельний факультет Севастопольського приладобудівного інституту. Функціонує філіал Донецького інституту радянської торгівлі. Щороку вузи міста випускають понад 1500 лікарів, учителів, інженерів та агрономів, ідуть до різних куточків нашої країни. Далеко за межами Криму відомі імена Симферопольських учених. Серед них професори, доктори медичних наук Є. І. Захаров, В. В. Бобін, Б. П. Хватов, Н. С. Азарова, Г. В. Троїцький, К. Д. П'яткін, Н. І. Корольова, доктор геолого-мінералогічних наук Я. Д. Козін, завідуючий гельмінтологічною лабораторією університету, доктор біологічних наук С. Л. Делямуре, доктор філологічних наук, лінгвіст О. І. Германович.
Значну науково-дослідну роботу ведуть Інститут мінеральних ресурсів Міністерства геології СРСР, Кримське відділення Інституту археології Академії наук УРСР, філіали Проектно-конструкторського виноробського Інституту та Інституту будівельних матеріалів і виробів Держбуду УРСР, «КримНДІнроект», Південна комплексна геологічна експедиція, відділ
Сімферополь
Сторінка 27 з 30
подвоїлась. 1972 року на кожні 10 тис. населення припадало 180 ліжок. На варті здоров'я трудящих - 1838 лікарів і 3205 чоловік середнього медичного персоналу.1972 року у місті налічувалося 16 ясел, 95 дитячих садків та комбінатів. Велику повагу городян заслужили лікар-педіатр Герой Соціалістичної Праці М. О. Воронцова, завідуюча терапевтичним відділенням тубдиспансеру Н. О. Шимченок нагороджена орденом Леніна, заслужені лікарі Української РСР О. Г. Бобилєва, Г. Д. Видрицька, М. Г. Прокопенко та інші.
Серед трудящих міста, особливо молоді, дедалі популярнішими стають фізичні на культура і спорт. Обладнано десятки спортмайданчиків, один з найкращий у країні велотрек, спортивні зали, є 4 стадіони, у т. ч. «Локомотив» на 26 тис. місць. 6 добровільних спортивних товариств об'єднували в 1972 році 152 фізкультурні колективи (55 тис. чоловік). У Сімферополі - 76 майстрів спорту. 1967 року відкрито будинок технічного навчання ДТСААФ.
Примітною рисою культурного будівіництва є швидке піднесення загальноосвітнього рівня трудящих. Якщо до Великої
Жовтневої соціалістичної революції майже половина сімферопольців була неписьменною, то за переписом 1970 року на 249 тис. жителів вищу освіту мали 19 251 чоловік, незакінчену вищу - 6895, середню спеціальну – 24 706 , середню загальну 48 137. Поліпшилося матеріально-технічне забезпечення шкіл. 1972 року на народну освіту із міського бюджету витрачено 8,6 млн. крб або в 2,5 раза більше, ніж у 1958 році. На ці асигнування утримувалося 40 загальноосвітніх шкіл, де навчалося 32,4 тис. учнів, 8 шкіл робітничої молоді з числом учнів 3,9 тисяч. Понад 2 тис. чоловік налічує загін учителів, яким довірено справу навчання та комуністичного виховання підростаючого покоління. У 40 школах з ініціативи комсомольців створені ленінські громадські музеї, кімнати та кутки. Ради музеїв ведуть листування зі старими більшовиками - ветеранами Великого Жовтня, з діячами міжнародного комуністичного і робітничого руху. Майже в усіх школах створено краєзнавчі музеї та кутки, а також музеї іі кутки, присвячені видатним діячам Комуністичної партії, героям громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Є 26 шкільних картинних галерей. Широкого розвитку набула дитяча художня самодіяльність. До послуг юних сімферопольців - чудовий Палац піонерів, відкритий 1970 року, дитячі технічна й туристсько-екскурсійна станції, станція юних натуралістів, 5 дитячих спортивних та 4 музичні школи.
Понад 300 учителів міста за самовіддану працю нагороджені орденами і медалями. Ордена Леніна удостоєна вчителька Л. І. Гордєєва, 10 учителям присвоєно звання заслуженого вчителя УРСР. Серед них викладачі суспільствознавства Г. С. Єрмушкін, хімії - П. І. Писаренко, вчителька молодших класів Г. Ф. Тушевська та ін. Понад 300 вчителів - відмінники народної освіти.
Спеціалістів середньої кваліфікації готують 7 технікумів - харчової промисловості. кооперативний, залізничного транспорту, будівельний, автошляховий, торговельний. громадського харчування, а також музичне, художнє та медичне училища, культосвітня школа. У середніх спеціальних навчальних закладах вчиться близько 10 тис. учнів Робітників високої кваліфікації готують 6 професіонально-технічних училищ.
У 3 вищих навчальних закладах Сімферополя на стаціонарі та заочних відділеннях - попит 16 тис. студентів. Рік ювілею Союзу РСР для Сімферополя ознаменований важливою подією - на базі педагогічного інституту створено Сімферопольський державний університет їм. М. В. Фрунзе, на восьми факультетах якого навчається близько 6 тис. студентів, у т. ч. З тис. на стаціонарі. На 42 кафедрах - 22 Доктори наук та професори, 125 кандидатів наук і доцентів. На базі електронно-обчислювальних машин, переданих Академією наук УРСР математичному факультету в університеті створено обчислювальний центр.
На великі вузи перетворилися медичний та сільськогосподарський інститути. 1966 року почав працювати будівельний факультет Севастопольського приладобудівного інституту. Функціонує філіал Донецького інституту радянської торгівлі. Щороку вузи міста випускають понад 1500 лікарів, учителів, інженерів та агрономів, ідуть до різних куточків нашої країни. Далеко за межами Криму відомі імена Симферопольських учених. Серед них професори, доктори медичних наук Є. І. Захаров, В. В. Бобін, Б. П. Хватов, Н. С. Азарова, Г. В. Троїцький, К. Д. П'яткін, Н. І. Корольова, доктор геолого-мінералогічних наук Я. Д. Козін, завідуючий гельмінтологічною лабораторією університету, доктор біологічних наук С. Л. Делямуре, доктор філологічних наук, лінгвіст О. І. Германович.
Значну науково-дослідну роботу ведуть Інститут мінеральних ресурсів Міністерства геології СРСР, Кримське відділення Інституту археології Академії наук УРСР, філіали Проектно-конструкторського виноробського Інституту та Інституту будівельних матеріалів і виробів Держбуду УРСР, «КримНДІнроект», Південна комплексна геологічна експедиція, відділ