Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Ювілейною Почесною грамотою ЦК КП України, Президії Верховної Ради, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради відзначені колективи Сімферопольського за воду пластмас, спеціалізованого управління № 234,
«Мехмонтаж» тресту «Південхімонтаж», шкіргалантерейної фабрики та ін., Сімферопольському телевізійному заводу присвоєно найменування - 50-річчя СРСР.
Розв'язуючи безпосередні завдання щодо збільшення випуску та поліпшення якості продукції, колективи підприємств міста подають постійну допомогу трудівникам підшефних колгоспів та радгоспів Сімферопольського, Сакського та Первомайського районів. Особливо зміцніли ділові зв'язки між колективами підприємств та працівниками сільського господарства після липневого (1970 р.) Пленуму ЦК КПРС. У 1971-1972 рр. в сільській місцевості області прокладено 75 км шляхів з твердим покриттям, господарствам підшефних районів передано різних матеріалів та обладнання на суму близько 1 млн. крб. Колектив заводу ім. В. В. Куйбишева допоміг радгоспові ім. М. В. Фрунзе Сакського району механізувати тваринницькі ферми, збудувати тепличне господарство. Інженерно-технічні працівники заводу «Сільгоспдеталь» готували токарів, фрезерувальників, стругальників для радгоспу «Заповітне» Сімферопольського району. В тісному контакті з колгоспами та радгоспами області працюють заводи «Сантехпром», виноробного устаткування та інші.
Промисловість міста, становлячи нерозривну частину єдиного народногосподарського комплексу країни, неухильно розширює економічні зв'язки з іншими містами України й братніх союзних республік. Яскравим прикладом цього є Сімферопольський телевізійний завод ім. 50-річчя СРСР, який одержує вузли й деталі для телевізорів з Москви, Ленінграда, Львова, Горького, Ульяновська, Риги, Вітебська, Пензи. Велику допомогу в підготовці кадрів подає підприємству Московський телевізійний завод.
Міцні зв'язки з підприємствами Херсона, Кременчука, Ростова-на-Дону, Таганрога, Сизрані та Люберців підтримує завод «Сільгоспдеталь». Сімферопольські заводи продовольчого та виноробного машинобудування постачають автоматичні лінії, преси, насоси і фільтри консервним і виноробським підприємствам Російської Федерації, Білорусії, Молдавії, Грузії, Вірменії, Таджикистану, Узбекистану, Латвії, Литви, Естонії. У свою чергу, машинобудівні та металообробні заводи Сімферополя одержують метал із Дніпропетровська, Донецька, Магнітогорська,Караганди та інших міст. Для підприємств легкої промисловості Сімферополя надсилають свою продукцію багато міст країни, зокрема тканини - Іваново, Херсон, Калінін, Чернігів, Краснодар, Київ, штучну шкіру - Рига й Таллін.
За післявоєнний час Сімферополь значно розширив свої межі в усіх напрямках. Вздовж Салгиру місто простяглося більш як на 9 км, а з північного сходу на південний захід - на 11 км. На його розвиток, планування та забудову впливає створене в 1952-1956 рр. водосховище площею понад З0 га з середньою глибиною 11 метрів. Це величезне прісне озеро, розташоване на південний схід від міста в долині Салгиру. Завдяки новому водосховищу різко поліпшилося водопостачання міста. А береги «Сімферопольського моря» (так називають його сімферопольці) стали улюбленим місцем відпочинку. 1969 року споруджено також Партизанське водосховище з потужним водоводом на річці Альмі.
1954 року за проектом члена-кореспондента Академії архітектури СРСР О. М. Душкіна в місті збудовано новий залізничний вокзал. 1961 року стала до ладу перша в Радянському Союзі гірська тролейбусна траса Сімферополь-Алушта. Згодом її було продовжено до Ялти. Траса зв'язала обласний центр та Сімферопольський аеропорт з курортами Південного берега зручним, швидким і дешевим
транспортом. 1950 року відкрився рух на автомагістралі Сімферополь-Харків-
Москва. Першокласні повітряні лайнери ТУ-104, ТУ-134, ТУ-154, ІЛ-18 обслуговують десятки авіаліній, що проходять через місто. З 1969 року вертоліт курсує між Сімферополем і Ялтою, Феодосією, Судаком. Автобусне сполучення забезпечує зв'язок центру з усіма околицями та пригородами, а також з містами і селами області. Таксомоторігий парк Сімферополя - найбільший у Криму, в ньому налічується 480 легкових машин, з них 200 обслуговують місто.
В післявоєнний період житлова площа обласного центру зросла більш як у три рази. На початок 1970 року вона становила 2594,5 тис. кв. метрів проти 1805,4 тис. у 1960 році. За роки восьмої п'ятирічки здано в експлуатацію понад 300 тис. кв. метрів житлової площі. Ще вищими темпами розгорнулась житлове будівництво в дев'ятій п'ятирічці. Тільки за 1971-1972 рр. житловий фонд збільшився на 160 тис. кв.
метрів.
Сімферополь
Сторінка 25 з 30
найвищих результатів, нагороджені ювілейним Почесним знаком ЦК КПРС, Президії Версховної Ради, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС.Ювілейною Почесною грамотою ЦК КП України, Президії Верховної Ради, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради відзначені колективи Сімферопольського за воду пластмас, спеціалізованого управління № 234,
Розв'язуючи безпосередні завдання щодо збільшення випуску та поліпшення якості продукції, колективи підприємств міста подають постійну допомогу трудівникам підшефних колгоспів та радгоспів Сімферопольського, Сакського та Первомайського районів. Особливо зміцніли ділові зв'язки між колективами підприємств та працівниками сільського господарства після липневого (1970 р.) Пленуму ЦК КПРС. У 1971-1972 рр. в сільській місцевості області прокладено 75 км шляхів з твердим покриттям, господарствам підшефних районів передано різних матеріалів та обладнання на суму близько 1 млн. крб. Колектив заводу ім. В. В. Куйбишева допоміг радгоспові ім. М. В. Фрунзе Сакського району механізувати тваринницькі ферми, збудувати тепличне господарство. Інженерно-технічні працівники заводу «Сільгоспдеталь» готували токарів, фрезерувальників, стругальників для радгоспу «Заповітне» Сімферопольського району. В тісному контакті з колгоспами та радгоспами області працюють заводи «Сантехпром», виноробного устаткування та інші.
Промисловість міста, становлячи нерозривну частину єдиного народногосподарського комплексу країни, неухильно розширює економічні зв'язки з іншими містами України й братніх союзних республік. Яскравим прикладом цього є Сімферопольський телевізійний завод ім. 50-річчя СРСР, який одержує вузли й деталі для телевізорів з Москви, Ленінграда, Львова, Горького, Ульяновська, Риги, Вітебська, Пензи. Велику допомогу в підготовці кадрів подає підприємству Московський телевізійний завод.
Міцні зв'язки з підприємствами Херсона, Кременчука, Ростова-на-Дону, Таганрога, Сизрані та Люберців підтримує завод «Сільгоспдеталь». Сімферопольські заводи продовольчого та виноробного машинобудування постачають автоматичні лінії, преси, насоси і фільтри консервним і виноробським підприємствам Російської Федерації, Білорусії, Молдавії, Грузії, Вірменії, Таджикистану, Узбекистану, Латвії, Литви, Естонії. У свою чергу, машинобудівні та металообробні заводи Сімферополя одержують метал із Дніпропетровська, Донецька, Магнітогорська,Караганди та інших міст. Для підприємств легкої промисловості Сімферополя надсилають свою продукцію багато міст країни, зокрема тканини - Іваново, Херсон, Калінін, Чернігів, Краснодар, Київ, штучну шкіру - Рига й Таллін.
За післявоєнний час Сімферополь значно розширив свої межі в усіх напрямках. Вздовж Салгиру місто простяглося більш як на 9 км, а з північного сходу на південний захід - на 11 км. На його розвиток, планування та забудову впливає створене в 1952-1956 рр. водосховище площею понад З0 га з середньою глибиною 11 метрів. Це величезне прісне озеро, розташоване на південний схід від міста в долині Салгиру. Завдяки новому водосховищу різко поліпшилося водопостачання міста. А береги «Сімферопольського моря» (так називають його сімферопольці) стали улюбленим місцем відпочинку. 1969 року споруджено також Партизанське водосховище з потужним водоводом на річці Альмі.
1954 року за проектом члена-кореспондента Академії архітектури СРСР О. М. Душкіна в місті збудовано новий залізничний вокзал. 1961 року стала до ладу перша в Радянському Союзі гірська тролейбусна траса Сімферополь-Алушта. Згодом її було продовжено до Ялти. Траса зв'язала обласний центр та Сімферопольський аеропорт з курортами Південного берега зручним, швидким і дешевим
транспортом. 1950 року відкрився рух на автомагістралі Сімферополь-Харків-
Москва. Першокласні повітряні лайнери ТУ-104, ТУ-134, ТУ-154, ІЛ-18 обслуговують десятки авіаліній, що проходять через місто. З 1969 року вертоліт курсує між Сімферополем і Ялтою, Феодосією, Судаком. Автобусне сполучення забезпечує зв'язок центру з усіма околицями та пригородами, а також з містами і селами області. Таксомоторігий парк Сімферополя - найбільший у Криму, в ньому налічується 480 легкових машин, з них 200 обслуговують місто.
В післявоєнний період житлова площа обласного центру зросла більш як у три рази. На початок 1970 року вона становила 2594,5 тис. кв. метрів проти 1805,4 тис. у 1960 році. За роки восьмої п'ятирічки здано в експлуатацію понад 300 тис. кв. метрів житлової площі. Ще вищими темпами розгорнулась житлове будівництво в дев'ятій п'ятирічці. Тільки за 1971-1972 рр. житловий фонд збільшився на 160 тис. кв.
метрів.