Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Вітчизняної війни 2-го ступеня та Червоної Зірки Повернувшись до рідного села, І. Г. Маленко з 1946 року став бригадиром тракторної бригади. За успіхи у праці двічі був учасником ВСГВ, нагороджений Малою золотою медаллю).
1З квітня 1944 року війська 51-ї армії 4-го Українського фронту визволили Желябовку від фашистських загарбників. За час окупації гітлерівці завдали великих збитків селу: було пограбовано сільськогосподарський реманент, колгоспну худобу, зруйновано господарські будівлі, вирубано колгоспний сад. Окупанти відібрали у жителів села майже всю худобу, знищили багато будинків.
Під керівництвом партійної організації і сільської Ради, долаючи великі труднощі, желябовці взялися до відбудови народного господарства. У колгоспі не вистачало робочих рук, не було насіння, інвентаря, як тяглову силу використовували корів. Насіння зібрали жителі села із своїх мізерних запасів. Сіяли вручну, а посів ний матеріал доставляли в поле на єдиній бричці. Справжній трудовий героїзм проявили жінки. Збирати врожай допомагали бійці військових частин. Улітку 1944 року в трудове життя села включилися 28 родин переселенців з Тамбовської області, а згодом і демобілізовані воїни.
Радянська держава подавала допомогу колгоспу кредитами та машинами. Важливу роль у зміцненні економіки колгоспу відіграла Желябовська МТС. Вже 1948 року господарство повністю освоїдо довоєнні посівні площі, поголів'я великої рогатої худоби перевищило довоєнний рівень і досягло 280 голів. На 62 га колгоспники посадили сад і на 24 га - виноградник.
У 1950 році колгоспи їм. Желябова і «Відродження» (село Ломоносове) об'єдналися в один - ім. Желябова. За ним закріпили 5323 га землі. Площа під зерновими становила 2489 га. Парторганізація й правління колгоспу доручили комуністам найвідповідальніші ділянки виробництва, стали більше приділяти уваги організації трудомістких процесів виробництва в рільництві й тваринництві, створенню кормової бази. 1954 року за високі врожаї зернових колгосп став учасником ВСГВ, був нагороджений дипломом 1-го ступеня. 1959 року господарство демонструвало на цій же виставці свої успіхи, досягнуті в розвитку тваринництва.
Желябовський колгосп ім. XXI з'їзду КПРС (перейменований 1959 року) виріс у велике багатогалузеве господарство по виробництву пшениці, фруктів, винограду, тютюну, тваринницької продукції. У 60-і роки желябовці підвищили врожайність зернових у середньому до 20 цнт з гектара, збудували 2 зерносховища, 3 корівники,
2 телятники, 2 свинарники, 2 пташники, кормоцех для великої рогатої худоби.
Значні досягнення колективу господарства у восьмій п'ятирічці (1966-1970 рр.). Середня врожайність зернових становила 25,1 цнт з гектара. У завершальному році п'ятирічки колгоспники виростили багатий урожай винограду, зібравши по 81,8 цнт
3 гектара на площі 350 га. Збільшилося колгоспне стадо до 2864 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 733 дійні корови). Надій молока на кожну корову досяг 2307 кг. 1972 року, виконуючи соціалістичні зобов'язання до 50-річчя утворення СРСР, тва ринники добилися надоїв по 2756 кг на фуражну корову. 1970 року прибуток госпо дарства становив 1403,6 тис. крб. Подвоїлася сума капіталовкладень.
Нині основний напрям господарства - виноградарсько-садівницький з розвинутим тваринництвом. Багато робиться тут для підвищення культури землеробства. Поліпшився обробіток землі, більше вноситься мінеральних і органічних добрив. За восьму п'ятирічку вдвічі збільшилася площа зрошуваних земель. Якщо 1965 року було полито 198 га, то 1970 року - 410 га. Завдяки підключенню Желябовки до державної енергосистеми через Сімферопольську ДРЕС стало можливим електрифікувати основні виробничі процеси на тваринницьких фермах і різко підвищити споживання енергії на побутові потреби. Всі роботи в рільництві іі основні в садівництві та виноградарстві механізовано. Машинний парк колгоспу налічує 72 трактори, 14 комбайнів, 28 вантажних автомашин.
Трудівники села самовіддано працюють на всіх ділянках колгоспного виробництва. У лавах ударників комуністичної праці тваринники, які добилися високого середньодобового приросту телят, М. Г. Яськова, нагороджена 1966 року орденом Леніна, і М. Д. Лебединських, удостоєна ордена Трудового Червоного Прапора. Ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» нагороджено 46 чоловік. За 40-річну самовіддану працю в колгоспі звання почесного громадянина Желябовки надано
Желябовка
Сторінка 5 з 7
57 жителів села нагороджені бойовими орденами й медалями Радянського Союзу. Тракторист колгоспу танкіст І. Г. Маленко брав участь у боях на Курській дузі, за місто Бреслау (Вроцлав), визволяв Прагу. 1942 року на фронті вступив у ряди Комуністичної партії. Нагороджений орденами 1З квітня 1944 року війська 51-ї армії 4-го Українського фронту визволили Желябовку від фашистських загарбників. За час окупації гітлерівці завдали великих збитків селу: було пограбовано сільськогосподарський реманент, колгоспну худобу, зруйновано господарські будівлі, вирубано колгоспний сад. Окупанти відібрали у жителів села майже всю худобу, знищили багато будинків.
Під керівництвом партійної організації і сільської Ради, долаючи великі труднощі, желябовці взялися до відбудови народного господарства. У колгоспі не вистачало робочих рук, не було насіння, інвентаря, як тяглову силу використовували корів. Насіння зібрали жителі села із своїх мізерних запасів. Сіяли вручну, а посів ний матеріал доставляли в поле на єдиній бричці. Справжній трудовий героїзм проявили жінки. Збирати врожай допомагали бійці військових частин. Улітку 1944 року в трудове життя села включилися 28 родин переселенців з Тамбовської області, а згодом і демобілізовані воїни.
Радянська держава подавала допомогу колгоспу кредитами та машинами. Важливу роль у зміцненні економіки колгоспу відіграла Желябовська МТС. Вже 1948 року господарство повністю освоїдо довоєнні посівні площі, поголів'я великої рогатої худоби перевищило довоєнний рівень і досягло 280 голів. На 62 га колгоспники посадили сад і на 24 га - виноградник.
У 1950 році колгоспи їм. Желябова і «Відродження» (село Ломоносове) об'єдналися в один - ім. Желябова. За ним закріпили 5323 га землі. Площа під зерновими становила 2489 га. Парторганізація й правління колгоспу доручили комуністам найвідповідальніші ділянки виробництва, стали більше приділяти уваги організації трудомістких процесів виробництва в рільництві й тваринництві, створенню кормової бази. 1954 року за високі врожаї зернових колгосп став учасником ВСГВ, був нагороджений дипломом 1-го ступеня. 1959 року господарство демонструвало на цій же виставці свої успіхи, досягнуті в розвитку тваринництва.
Желябовський колгосп ім. XXI з'їзду КПРС (перейменований 1959 року) виріс у велике багатогалузеве господарство по виробництву пшениці, фруктів, винограду, тютюну, тваринницької продукції. У 60-і роки желябовці підвищили врожайність зернових у середньому до 20 цнт з гектара, збудували 2 зерносховища, 3 корівники,
2 телятники, 2 свинарники, 2 пташники, кормоцех для великої рогатої худоби.
Значні досягнення колективу господарства у восьмій п'ятирічці (1966-1970 рр.). Середня врожайність зернових становила 25,1 цнт з гектара. У завершальному році п'ятирічки колгоспники виростили багатий урожай винограду, зібравши по 81,8 цнт
3 гектара на площі 350 га. Збільшилося колгоспне стадо до 2864 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 733 дійні корови). Надій молока на кожну корову досяг 2307 кг. 1972 року, виконуючи соціалістичні зобов'язання до 50-річчя утворення СРСР, тва ринники добилися надоїв по 2756 кг на фуражну корову. 1970 року прибуток госпо дарства становив 1403,6 тис. крб. Подвоїлася сума капіталовкладень.
Нині основний напрям господарства - виноградарсько-садівницький з розвинутим тваринництвом. Багато робиться тут для підвищення культури землеробства. Поліпшився обробіток землі, більше вноситься мінеральних і органічних добрив. За восьму п'ятирічку вдвічі збільшилася площа зрошуваних земель. Якщо 1965 року було полито 198 га, то 1970 року - 410 га. Завдяки підключенню Желябовки до державної енергосистеми через Сімферопольську ДРЕС стало можливим електрифікувати основні виробничі процеси на тваринницьких фермах і різко підвищити споживання енергії на побутові потреби. Всі роботи в рільництві іі основні в садівництві та виноградарстві механізовано. Машинний парк колгоспу налічує 72 трактори, 14 комбайнів, 28 вантажних автомашин.
Трудівники села самовіддано працюють на всіх ділянках колгоспного виробництва. У лавах ударників комуністичної праці тваринники, які добилися високого середньодобового приросту телят, М. Г. Яськова, нагороджена 1966 року орденом Леніна, і М. Д. Лебединських, удостоєна ордена Трудового Червоного Прапора. Ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» нагороджено 46 чоловік. За 40-річну самовіддану працю в колгоспі звання почесного громадянина Желябовки надано
Дивиться також інші населені пункти району:
- Якимівка
- Уварівка
- Садове
- Охотське
- Омелянівка
- Новогригорівка
- Михайлівка
- Митрофанівка
- Коврове
- Зоркине
- Жемчужина