Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Звістку про Велику Жовтневу соціалістичну революцію принесли в Андріївку севастопольські більшовики-матроси. Виступаючи на сільських сходах, вони розповідали про перемогу збройного повстання в Петрограді, про прийняті 11 Всеросійським з'їздом Рад перші декрети Радянської влади, які з ентузіазмом вітали бідняки, батраки й середняки.
За допомогою агітаторів-більшовиків в Андріївці 25 листопада 1917 року проведені перевибори Ради селянських і солдатських депутатів. Але втілити в життя декрети Радянської влади Рада не змогла - в повіті і волості хазяйнували військові формування буржуазно-націоналістичного татарського уряду - ескадронці. Для боротьби з контрреволюцією був створений волревком, головою якого став бідняк А. Ф. Минаков. Наприкінці листопада - на початку грудня 1917 року ревком організував Андріївський червоногвардійський загін, що складався з молоді кількох сіл. До нього вступили 27 бідняків і батраків Андріївки.
Завдяки спільним діям червоно гвардійців та загону матросів під командуванням О. В. Мокроусова, які розгромили ескадронців та інші контрреволюційні сили, 7 січня 1918 року в Андріївці встановлено Радянську владу.
Керуючись вказівками Феодосійського повітвиконкому, Андріївська Рада селянських і солдатських депутатів конфіскувала лишки хліба у куркулів і торговців, допомагала формувати червоногвардійські загони і постачати їм продовольство, забезпечувала хлібом, насінням, робочою худобою та інвентарем наймитів і бідняків, які частково засіяли землю поміщиків, подавала матеріальну допомогу родинам загиблих червоногвардійців та солдатів, інвалідам війни.
Але наприкінці квітня 1918 року німецькі війська захопили Крим. Окупати поновили поміщицьке землеволодіння, запровадили жорстокий режим репресій і страт. Карателі чинили екзекуції над мирними жителями, били шомполами батьків і родичів червоногвардійців, розстріляли Ф. Т. Минакова, батька організатора Радянської влади в Андріївці. Поміщики й татарські буржуазні націоналісти за допомогою кайзерівських солдатів відібрали засіяні селянами землі й сільсько-господарський інвентар.
У листопаді 1918 року після вимушеного відступу з Криму німецьких окупантів півострів зайняли англо-французькі інтервенти й денікінці, від яких населення зазнало багато лиха. У середині квітня 1919 року в Андріївці відновлено Радянську владу. Волревком (голова В. В. Бойко) організував допомогу бідноті продовольством. Чимало молоді з села вступило тоді до лав Червоної Армії. Зокрема, до 1-го Кримського батальйону з усієї Андріївської волості влилося 170 чоловік. У липні 1919 року під натиском переважаючих сил денікінців радянські війська вимушені були вдруге залишити територію Криму.
Червоні частини відходили з важкими боями. 28 липня 1919 року поблизу Андріївки невеликий загін червоноармійців прийняв бій з білогвардійцями. П'ятеро бійців - Тургалевич, Желябов (троє залишились невідомими) - були захоплені пораненими в полон. Після жорстоких катувань їх розстріляли. Вночі селяни, ризикуючи життям, поховали червоних бійців. 1 травня 1925 року на могилі учасників громадянської війни андріївці встановили пам'ятник.
15 листопада 1920 року після визволення Криму від врангелівців в Андріїкці створено сільревком, а згодом волревком. При сприянні активу бідноти волревком подавав допомогу Червоній Армії у розквартируванні й забезпеченні її частин продовольством та фуражем; організував збір в Андріївці вогнепальної та холодної зброї, обмундирування й спорядження, залишеного білогвардійцями; взяв на облік і розподіляв серед бідноти майно поміщиків і торговців, які втекли, вів боротьбу проти бандитизму і контрреволюції. В Андріївці було викрито антирадяпську групу, до якої входили колишні білогвардійці. Спираючись на куркульство, вони всіляко шкодили органам Радянської влади, намагалися зривати її заходи.
20 серпня 1921 року на зборах жителів села обирається сільська Рада на чолі з кандидатом у члени РКП(б) А. Зотовим. Боротьбу за зміцнення Радянської влади очолили комуністи, які оформилися в осередок у січні 1921 року. З грудня цього Ж року андріївські комуністи входили до Ічкінського партосередку. Велику допомогу комуністам у політико-масовій роботі подавали комсомольці, об'єднані в осередок 1921 року.
Труднощі відбудови господарства, зруйнованого білогвардійцями та іноземними інтервентами, посилилися посухою 1921-1922 рр., що знищила врожай. Населення Андріївки, як і інших сіл, голодувало. Андріївська сільрада вжила заходів для подання допомоги голодуючим: у серпні 1921 року було відряджено ходаків на Україну, які доставили продовольство й посівний матеріал.
Желябовка
Сторінка 2 з 7
дільниць Андріївської волості вибори були зірвані, в т. ч. на Андріївській виборчій дільниці.Звістку про Велику Жовтневу соціалістичну революцію принесли в Андріївку севастопольські більшовики-матроси. Виступаючи на сільських сходах, вони розповідали про перемогу збройного повстання в Петрограді, про прийняті 11 Всеросійським з'їздом Рад перші декрети Радянської влади, які з ентузіазмом вітали бідняки, батраки й середняки.
Завдяки спільним діям червоно гвардійців та загону матросів під командуванням О. В. Мокроусова, які розгромили ескадронців та інші контрреволюційні сили, 7 січня 1918 року в Андріївці встановлено Радянську владу.
Керуючись вказівками Феодосійського повітвиконкому, Андріївська Рада селянських і солдатських депутатів конфіскувала лишки хліба у куркулів і торговців, допомагала формувати червоногвардійські загони і постачати їм продовольство, забезпечувала хлібом, насінням, робочою худобою та інвентарем наймитів і бідняків, які частково засіяли землю поміщиків, подавала матеріальну допомогу родинам загиблих червоногвардійців та солдатів, інвалідам війни.
Але наприкінці квітня 1918 року німецькі війська захопили Крим. Окупати поновили поміщицьке землеволодіння, запровадили жорстокий режим репресій і страт. Карателі чинили екзекуції над мирними жителями, били шомполами батьків і родичів червоногвардійців, розстріляли Ф. Т. Минакова, батька організатора Радянської влади в Андріївці. Поміщики й татарські буржуазні націоналісти за допомогою кайзерівських солдатів відібрали засіяні селянами землі й сільсько-господарський інвентар.
У листопаді 1918 року після вимушеного відступу з Криму німецьких окупантів півострів зайняли англо-французькі інтервенти й денікінці, від яких населення зазнало багато лиха. У середині квітня 1919 року в Андріївці відновлено Радянську владу. Волревком (голова В. В. Бойко) організував допомогу бідноті продовольством. Чимало молоді з села вступило тоді до лав Червоної Армії. Зокрема, до 1-го Кримського батальйону з усієї Андріївської волості влилося 170 чоловік. У липні 1919 року під натиском переважаючих сил денікінців радянські війська вимушені були вдруге залишити територію Криму.
Червоні частини відходили з важкими боями. 28 липня 1919 року поблизу Андріївки невеликий загін червоноармійців прийняв бій з білогвардійцями. П'ятеро бійців - Тургалевич, Желябов (троє залишились невідомими) - були захоплені пораненими в полон. Після жорстоких катувань їх розстріляли. Вночі селяни, ризикуючи життям, поховали червоних бійців. 1 травня 1925 року на могилі учасників громадянської війни андріївці встановили пам'ятник.
15 листопада 1920 року після визволення Криму від врангелівців в Андріїкці створено сільревком, а згодом волревком. При сприянні активу бідноти волревком подавав допомогу Червоній Армії у розквартируванні й забезпеченні її частин продовольством та фуражем; організував збір в Андріївці вогнепальної та холодної зброї, обмундирування й спорядження, залишеного білогвардійцями; взяв на облік і розподіляв серед бідноти майно поміщиків і торговців, які втекли, вів боротьбу проти бандитизму і контрреволюції. В Андріївці було викрито антирадяпську групу, до якої входили колишні білогвардійці. Спираючись на куркульство, вони всіляко шкодили органам Радянської влади, намагалися зривати її заходи.
20 серпня 1921 року на зборах жителів села обирається сільська Рада на чолі з кандидатом у члени РКП(б) А. Зотовим. Боротьбу за зміцнення Радянської влади очолили комуністи, які оформилися в осередок у січні 1921 року. З грудня цього Ж року андріївські комуністи входили до Ічкінського партосередку. Велику допомогу комуністам у політико-масовій роботі подавали комсомольці, об'єднані в осередок 1921 року.
Труднощі відбудови господарства, зруйнованого білогвардійцями та іноземними інтервентами, посилилися посухою 1921-1922 рр., що знищила врожай. Населення Андріївки, як і інших сіл, голодувало. Андріївська сільрада вжила заходів для подання допомоги голодуючим: у серпні 1921 року було відряджено ходаків на Україну, які доставили продовольство й посівний матеріал.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Якимівка
- Уварівка
- Садове
- Охотське
- Омелянівка
- Новогригорівка
- Михайлівка
- Митрофанівка
- Коврове
- Зоркине
- Жемчужина