Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
нарізати в середньому на родину з 6 чоловік по 22 десятини. В першу чергу забезпечувалися землею, посівним матеріалом й інвентарем бідняцькі господарства, подавалася матеріальна допомога сім'ям загиблих у роки громадянської війни.
Рада і комуністи приділяли багато уваги розвиткові в селі різних форм кооперації. На загальних зборах жителів Андріївки ще З0 серпня 1921 року був обраний комітет взаємодопомоги, який забезпечував селян насінинкою позикою, організував пункт очистки насіння і прокату сільськогосподарського інвентаря. Навесні 1924року створюсться машинно-тракторне товариство «Нова праця». 1924 року в селі відкривається відділення Сейтлерської споживспілки, членам якої продавалися за твердими цінами мануфактура, господарчі товари.
Поряд з налагодженням господарської діяльності и селі поліпшувалося медичне обслуговування, розгорталося культурне будівництво. 1922 року поновив роботу фельдшерсько-акушерський пункт, всі діти шкільного піку сіли за парти нової радянської загальноосвітньої початкової школи, перетвореної 1925 року на школу другого ступеня. Для навчання дорослого населення організовано гуртки ліквідації неписьменності. У жовтні 1926 року за активною участю комсомольців відкрито школу селянської молоді з інтернатом, де навчалося 44 чоловіка. Для практичних занять школі виділили 50 десятин землі.
Було відкрито клуб, російську та болгарську хати-читальні, де селяни не тільки читали газети, журнали і книги, але й мали можливість послухати виступи лекторій з різних питань. У січні 1925 року тут на одномісячних сільськогосподарських курсах навчалося 57 чоловік.
В клубі та хатах-читальнях організовувалися також лекції й бесіди про революцію, про минуле країни та рідного краю, про радянське будівництво, міжнародне становище. 1 травня 1925 року на прохання населення Андріївку перейменували на Желябовку на честь одного з керівників організації «Народна воля» А. І. Желябова, дитинство якого минуло тут. Батько його служив управителем маєтку поміщика. Приїжджаючи до батьків, революціонер привозив у село нелегальну літературу, вів з селянами бесіди про необхідність повалення самодержавства. Тут же 1870 року він переховувався від жандармів, які двічі робили обшук у будинку Желябових.
На початку 1926 року в Желябовці знову оформився самостійний партійний осередок з 7 комуністів, секретарем його було обрано О. С. Якимова. Партійний осередок нронодив велику масово-політичну роботу серед населення. До сільради, споживчого топариства, культурно-освітніх організацій висувалися бідняки та наймити.
Перші невеликі колективні об'єднання, створені на початку 20-х років, стали прикладом нових економічних відносин на селі. 1927 року кілька желябовських бідняцьких господарств організували ТСОЗ «Новий шлях», незабаром створилося те дна ТСОЗи - «Більшовик» та «Червоногвардісць». 1928 року три ТСОЗи об'єдналися у сільгоспартіль «Новий шлях». Молода артіль спочатку була організаційно маломіцного через відсутність досвіду і знань у її керівників, погано оснащена технікою (в господарстві працював лише один трактор «Універсал»). До того ж ще потрібно було подолати опір куркулів, яких у Желябовці налічувалося досить багато (85 господарств). Куркулі вели ворожу пропаганду проти колгоспу, залякували тих, хто вступав до артілі або збирався вступати, саботували хлібозаготівлі, ховали зерно, псували молотарки, розкрадали колгоспне майно. У першій половині 1931 року бідняки й середняки домоглися розкуркуленпя сільських багатіїв, частина яких за контрреволюційну діяльність була засуджена та вислана.
Колективізація викликала зростання активності і свідомості трудового селянства. За 1930 рік Жєлябовським осередком у партію прийнято 11 чоловік (з шіх З робітники і 8 селян). У січні 1931 року сільський осередок реорганізували в колгоспний, який приділяв особливу увагу організаційно-господарському зміцненню колгоспу, питанням правильного розподілу прибутків, підвищенню дисципліни праці.
Артіль ім. Желябова (перейменована 1931 року) поступово перетворювалися в економічно розвинуте багатогалузеве господарство. 1931 року з 3 тис. га землі, закріпленої за нею, було засіяно 645 га зерновими, 100 га кукурудзою, 100 га сорго, 100 га бавовною, З0 га просом, посаджено 55 га тютюну, 68 га городніх та баштанних культур. Цього ж року колгоспники заклали фруктовий сад на 38 га і виноградник на 17 га. З 1933 року колгосп обслуговувався одним із загонів Сейтлерської МТС. Велике значення для правильної організації праці мало створення 10 бригад: 2 рільничих, 2 садівницьких, 2 городніх, бавовницької, тютюнницької, виноградарської, тваринницької. У господарстві працювали кваліфіковані спеціалісти: 10 трактористів, садівник, 2 ветеринарні лікарі. Комуністи колгоспу розгорнули соціалістичне змагання. Серед перших ударників колгоспних ланів
Желябовка
Сторінка 3 з 7
Питання про наділення селян Андріївської волості землею обговорювалося на земельному з'їзді Феодосійського повіту 16 серпня 1921 року. З'їзд ухваливРада і комуністи приділяли багато уваги розвиткові в селі різних форм кооперації. На загальних зборах жителів Андріївки ще З0 серпня 1921 року був обраний комітет взаємодопомоги, який забезпечував селян насінинкою позикою, організував пункт очистки насіння і прокату сільськогосподарського інвентаря. Навесні 1924року створюсться машинно-тракторне товариство «Нова праця». 1924 року в селі відкривається відділення Сейтлерської споживспілки, членам якої продавалися за твердими цінами мануфактура, господарчі товари.
Поряд з налагодженням господарської діяльності и селі поліпшувалося медичне обслуговування, розгорталося культурне будівництво. 1922 року поновив роботу фельдшерсько-акушерський пункт, всі діти шкільного піку сіли за парти нової радянської загальноосвітньої початкової школи, перетвореної 1925 року на школу другого ступеня. Для навчання дорослого населення організовано гуртки ліквідації неписьменності. У жовтні 1926 року за активною участю комсомольців відкрито школу селянської молоді з інтернатом, де навчалося 44 чоловіка. Для практичних занять школі виділили 50 десятин землі.
Було відкрито клуб, російську та болгарську хати-читальні, де селяни не тільки читали газети, журнали і книги, але й мали можливість послухати виступи лекторій з різних питань. У січні 1925 року тут на одномісячних сільськогосподарських курсах навчалося 57 чоловік.
В клубі та хатах-читальнях організовувалися також лекції й бесіди про революцію, про минуле країни та рідного краю, про радянське будівництво, міжнародне становище. 1 травня 1925 року на прохання населення Андріївку перейменували на Желябовку на честь одного з керівників організації «Народна воля» А. І. Желябова, дитинство якого минуло тут. Батько його служив управителем маєтку поміщика. Приїжджаючи до батьків, революціонер привозив у село нелегальну літературу, вів з селянами бесіди про необхідність повалення самодержавства. Тут же 1870 року він переховувався від жандармів, які двічі робили обшук у будинку Желябових.
На початку 1926 року в Желябовці знову оформився самостійний партійний осередок з 7 комуністів, секретарем його було обрано О. С. Якимова. Партійний осередок нронодив велику масово-політичну роботу серед населення. До сільради, споживчого топариства, культурно-освітніх організацій висувалися бідняки та наймити.
Перші невеликі колективні об'єднання, створені на початку 20-х років, стали прикладом нових економічних відносин на селі. 1927 року кілька желябовських бідняцьких господарств організували ТСОЗ «Новий шлях», незабаром створилося те дна ТСОЗи - «Більшовик» та «Червоногвардісць». 1928 року три ТСОЗи об'єдналися у сільгоспартіль «Новий шлях». Молода артіль спочатку була організаційно маломіцного через відсутність досвіду і знань у її керівників, погано оснащена технікою (в господарстві працював лише один трактор «Універсал»). До того ж ще потрібно було подолати опір куркулів, яких у Желябовці налічувалося досить багато (85 господарств). Куркулі вели ворожу пропаганду проти колгоспу, залякували тих, хто вступав до артілі або збирався вступати, саботували хлібозаготівлі, ховали зерно, псували молотарки, розкрадали колгоспне майно. У першій половині 1931 року бідняки й середняки домоглися розкуркуленпя сільських багатіїв, частина яких за контрреволюційну діяльність була засуджена та вислана.
Колективізація викликала зростання активності і свідомості трудового селянства. За 1930 рік Жєлябовським осередком у партію прийнято 11 чоловік (з шіх З робітники і 8 селян). У січні 1931 року сільський осередок реорганізували в колгоспний, який приділяв особливу увагу організаційно-господарському зміцненню колгоспу, питанням правильного розподілу прибутків, підвищенню дисципліни праці.
Артіль ім. Желябова (перейменована 1931 року) поступово перетворювалися в економічно розвинуте багатогалузеве господарство. 1931 року з 3 тис. га землі, закріпленої за нею, було засіяно 645 га зерновими, 100 га кукурудзою, 100 га сорго, 100 га бавовною, З0 га просом, посаджено 55 га тютюну, 68 га городніх та баштанних культур. Цього ж року колгоспники заклали фруктовий сад на 38 га і виноградник на 17 га. З 1933 року колгосп обслуговувався одним із загонів Сейтлерської МТС. Велике значення для правильної організації праці мало створення 10 бригад: 2 рільничих, 2 садівницьких, 2 городніх, бавовницької, тютюнницької, виноградарської, тваринницької. У господарстві працювали кваліфіковані спеціалісти: 10 трактористів, садівник, 2 ветеринарні лікарі. Комуністи колгоспу розгорнули соціалістичне змагання. Серед перших ударників колгоспних ланів
Дивиться також інші населені пункти району:
- Якимівка
- Уварівка
- Садове
- Охотське
- Омелянівка
- Новогригорівка
- Михайлівка
- Митрофанівка
- Коврове
- Зоркине
- Жемчужина