Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після перемоги над фашистською Німеччиною в Ленінське (так з 1945 року стало називатися село) поверталися демобілізовані воїни, які енергійно взялися за відбудову зруйнованого господарства.
На початку 1945 року на колгоспні поля вийшли перші зібрані з утилю трактори з сівалками. Багато сил і енергії на відбудову Ленінської МТС віддав колишній фронтовик І. В. Варенко, призначений її директором. Завдяки допомозі МТС колгосп ім. Леніна вже 1945 року здав державі 300 тонн зерна, 35 тонн м'яса, близько 100 тонн молока, 23 цнт вовни, 10 тис. яєць.
Держава оснащувала МТС новими тракторами, комбайнами і сільськогосподарськими знаряддями. За високі показники в праці кілька її механізаторів відзначено 1948 року урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна - Д. В. Кальяна, який зібрав у 1947 році комбайном «Комунар» близько 700 га колоскових і намолотив 1000 тонн зерна - в 2,5 раза більше норми.
В другій половині 1944 року в селі створено територіальну партійну організацію. В ній на обліку було 6 членів партії. Секретарем обрали голову сільради А. М. Бондар. Комсомольська організація об'єднувала 12 юнаків і дівчат. Комуністи і комсомольці подавали особистий приклад працелюбності і самовідданості під час відбудови зруйнованого війною господарства, організовували комуністичні суботники й недільники догляду за посівами і багаторічними насадженнями, озеленення села тощо. 1947 року Ленінський райпобуткомбінат у закинутих каменоломнях поновив добування черепашніку. З цього каменю зводилися житлові будинки, господарські й громадські будівлі. Почав працювати колгоспний млил. Поступово в селі налагоджувалося нормальне життя.
До 1950 року колгосп ім. Леніна і Ленінська МТС досягли довоєнного рівня виробництва. В артілі вже налічувалося 102 корови і 1088 овець; господарство виробляло щороку 15 тонн м'яса, 158 тонн молока, 56 тис. яєць. Значних успіхів трудівники Ленінського досягли в роки п'ятої п'ятирічки. Збільшилося виробництво сільськогосподарської продукції. Так, 1955 року колгосп виробив 21 тонну м'яса, 26 цнт вовни, 112 тис. штук яєць. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 54,8 цнт молока. Грошові прибутки господарства становили
134 тис. карбованців.
У МТС у цей час налічувалося 74 трактори і 26 комбайнів. Виробіток на умовний трактор склав 655 га ріллі і був найвищим у районі.
1956 року в селі Ленінському розмістилася центральна садиба великого радгоспу «Ленінський», який пізніше реорганізували в птахофабрику «Ленінська». За цим господарством закріпили 16 489 га землі, в т. ч. близько 9 тис. га орної. За допомогою будівельників міста Керчі тут в 1962 році почали споруджувати цілий комплекс пташників, господарських будівель, інкубатор, цех для розчинення птиці. Вже протягом 1959-1965 рр. середньорічний рівень виробництва зерна тут становив 6714 тонн, м'яса - 529 тонн, молока - 2251 тонну, яєць – понад 3 млн. штук. Ще вищі показники були досягнуті за роки восьмої п'ятирічки. Щорічно виробництво зерна зросло до 8568 тонн, м'яса - 728 тонн, молока - 2198 тонн, вовни - 226 цнт, яєць - 18 078 тис. штук. У рік святкування 50-річчя утворення СРСР птахофабрика щодня давала 100 тис. штук яєць, за 10 місяців вирооила понад 700 тонн пташиного м'яса. Незважаючи на несприятливі погодні умови (навесні і влітку тут випало лише 124 міліметри опадів), хлібороби зібрали по IV цнт зерна з гектара. Господарство виконало річні соціалістичні зобов'язання з усіх показників. 20 передовим робітникам було присвоєно звання ударника комуністичної праці. Великих трудових успіхів добилися тракторист І. М. Цюбик і пташниця О. А. Шинко. Вони удостоєні ордена Трудового Червоного Прапора. За самовіддану працю орденами й медалями нагороджено 24 робітники птахофабрики, Ленінською ювілейною медаллю - 86 трудівників села. 1973 року хлібороби одержали по 37,1 цнт зерна з гектара і достроково виконали п'ятирічний план продажу хліба державі.
Те, чого досягли трудівники птахофабрики за такий короткий час, стало можливим насамперед завдяки величезній допомозі держави. Птахофабрика оснащена найсучаснішою технікою й устаткуванням. 1972 року на полях цього господарства працювало 75 тракторів різних марок, 37 комбайнів, 76 автомашин. Від державної
електромережі було одержано близько 3 млн. квт.-год. електроенергії. Виробництво
яєць і пташиного м'яса поставлено на наукову основу, широко використовується передовий досвід. Механізми й обладнання для птахофабрики доставляються не лише із братніх республік, але й з
Ленінське
Сторінка 5 з 6
Відбудовувався колгосп. Держава допомогла артілі насінням і технікою. Незважаючи на всі труднощі й нестатки, брак робочої сили (у колгоспі залишилося всього 76 жінок і 26 підлітків), уже восени тут засіяли пшеницею 488 га, озимим ячменем - 160 гектарів. На початку 1945 року на колгоспні поля вийшли перші зібрані з утилю трактори з сівалками. Багато сил і енергії на відбудову Ленінської МТС віддав колишній фронтовик І. В. Варенко, призначений її директором. Завдяки допомозі МТС колгосп ім. Леніна вже 1945 року здав державі 300 тонн зерна, 35 тонн м'яса, близько 100 тонн молока, 23 цнт вовни, 10 тис. яєць.
Держава оснащувала МТС новими тракторами, комбайнами і сільськогосподарськими знаряддями. За високі показники в праці кілька її механізаторів відзначено 1948 року урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна - Д. В. Кальяна, який зібрав у 1947 році комбайном «Комунар» близько 700 га колоскових і намолотив 1000 тонн зерна - в 2,5 раза більше норми.
В другій половині 1944 року в селі створено територіальну партійну організацію. В ній на обліку було 6 членів партії. Секретарем обрали голову сільради А. М. Бондар. Комсомольська організація об'єднувала 12 юнаків і дівчат. Комуністи і комсомольці подавали особистий приклад працелюбності і самовідданості під час відбудови зруйнованого війною господарства, організовували комуністичні суботники й недільники догляду за посівами і багаторічними насадженнями, озеленення села тощо. 1947 року Ленінський райпобуткомбінат у закинутих каменоломнях поновив добування черепашніку. З цього каменю зводилися житлові будинки, господарські й громадські будівлі. Почав працювати колгоспний млил. Поступово в селі налагоджувалося нормальне життя.
До 1950 року колгосп ім. Леніна і Ленінська МТС досягли довоєнного рівня виробництва. В артілі вже налічувалося 102 корови і 1088 овець; господарство виробляло щороку 15 тонн м'яса, 158 тонн молока, 56 тис. яєць. Значних успіхів трудівники Ленінського досягли в роки п'ятої п'ятирічки. Збільшилося виробництво сільськогосподарської продукції. Так, 1955 року колгосп виробив 21 тонну м'яса, 26 цнт вовни, 112 тис. штук яєць. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 54,8 цнт молока. Грошові прибутки господарства становили
134 тис. карбованців.
У МТС у цей час налічувалося 74 трактори і 26 комбайнів. Виробіток на умовний трактор склав 655 га ріллі і був найвищим у районі.
1956 року в селі Ленінському розмістилася центральна садиба великого радгоспу «Ленінський», який пізніше реорганізували в птахофабрику «Ленінська». За цим господарством закріпили 16 489 га землі, в т. ч. близько 9 тис. га орної. За допомогою будівельників міста Керчі тут в 1962 році почали споруджувати цілий комплекс пташників, господарських будівель, інкубатор, цех для розчинення птиці. Вже протягом 1959-1965 рр. середньорічний рівень виробництва зерна тут становив 6714 тонн, м'яса - 529 тонн, молока - 2251 тонну, яєць – понад 3 млн. штук. Ще вищі показники були досягнуті за роки восьмої п'ятирічки. Щорічно виробництво зерна зросло до 8568 тонн, м'яса - 728 тонн, молока - 2198 тонн, вовни - 226 цнт, яєць - 18 078 тис. штук. У рік святкування 50-річчя утворення СРСР птахофабрика щодня давала 100 тис. штук яєць, за 10 місяців вирооила понад 700 тонн пташиного м'яса. Незважаючи на несприятливі погодні умови (навесні і влітку тут випало лише 124 міліметри опадів), хлібороби зібрали по IV цнт зерна з гектара. Господарство виконало річні соціалістичні зобов'язання з усіх показників. 20 передовим робітникам було присвоєно звання ударника комуністичної праці. Великих трудових успіхів добилися тракторист І. М. Цюбик і пташниця О. А. Шинко. Вони удостоєні ордена Трудового Червоного Прапора. За самовіддану працю орденами й медалями нагороджено 24 робітники птахофабрики, Ленінською ювілейною медаллю - 86 трудівників села. 1973 року хлібороби одержали по 37,1 цнт зерна з гектара і достроково виконали п'ятирічний план продажу хліба державі.
Те, чого досягли трудівники птахофабрики за такий короткий час, стало можливим насамперед завдяки величезній допомозі держави. Птахофабрика оснащена найсучаснішою технікою й устаткуванням. 1972 року на полях цього господарства працювало 75 тракторів різних марок, 37 комбайнів, 76 автомашин. Від державної
електромережі було одержано близько 3 млн. квт.-год. електроенергії. Виробництво
яєць і пташиного м'яса поставлено на наукову основу, широко використовується передовий досвід. Механізми й обладнання для птахофабрики доставляються не лише із братніх республік, але й з
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопілля
- Семисотка
- Приозерне
- Мисове
- Марфівка
- Мар’ївка
- Красногірка
- Іллічеве
- Завітне
- Горностаївка
- Глазівка
- Бєлінське
- Батальне
- Багерове
- Астанине