Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
ім. Леніна у той час стали коваль Т. Г. Ременний, ланкова Є. М. Тесля, яка зібрала по 6 цнт бавовни з гектара, доярка У. Є. Войтенко, що надоїла в 1939 році по 1200 кг молока від кожної закріпленої корови, чабан О. Є. Луговий, в отарі якого настриг вовни досяг 3 кг на голову.
1940 року колгоспники вперше одержали стопудовий врожай озимих з кожного гектара. Господарство успішно виконало державний план здачі сільськогосподарської продукції і видало колгоспникам на кожний трудодень по 3 кг зерна і по 1 крб. грошима. Поліпшилося життя трудівників села, їх матеріальний достаток. 1940 року в Ленінську проживало понад 1000 чоловік. З 1926 року тут працювала лікарня. В 1940/41 навчальному році в неповній середній школі 7 учителів навчали 195 дітей. В ці роки зведено клуб, бібліотеку. Якщо у волосному центрі Петрівському аж до самої революції не було жодного фахівця з вищою освітою, то в 1940 році загін сільської інтелігенції налічував 18 чоловік. Село було електрифіковане. Працював радіовузол.
Велику господарську, політичну й культурну роботу проводила сільська Рада, до складу якої 1940 року обрано 17 депутатів. При ній було створено бюджетну, торговельно-кооперативну, культурно-освітню та оборонну комісії, в роботі яких брало участь багато колгоспників, механізатори МТС і сільська інтелігенція.
З перших днів Великої Вітчизняної війни боротися проти німецько-фашистських загарбників із Ленінська пішло понад сто чоловік. Трудівники, що залишилися в селі, працювали не покладаючи рук, щоб внести й свою частку в справу перемоги над ворогом. До серпня 1941 року колгосп здав державі понад план сотні тонн м'яса, молока, яєць. Колгоспники брали участь у будівництві оборонних споруд на колишніх Акмонайських позиціях, а коли гітлерівці підійшли до села, встигли перегнати на Кубань, а потім у глиб країни колгоспне стадо великої рогатої худоби, овець, свиней, вивезти насіння і частину продовольства.
Фашисти увірвалися в Ленінськ 2 листопада 1941 року. Вони влаштували селі концтабір, де вбили і замордували понад 200 чоловік із Ленінська і навколишніх сіл. Взимку 1941-1942 рр., під час висадки Керченсько-Феодосійського десанту, село було визволене. Тут містився штаб десантних військ. У травні 1942 року Червона Армія змушена була залишити Керченський півострів. Друга окупація села тривала 23 місяці. Гітлерівці розстріляли 100 місцевих жителів і З0 вигнали у фашистське рабство. Але ті, що залишилися в селі, не корилися порогові. Вони ховали від загарбників хліб і продукти, ухилялися від виконання різних примусових робіт.
Наприкінці 1943 і на початку 1944 року над Ленінськом не раз розгорялися жорстокі повітряні бої. В одному з них загинули Герой Радянського Союзу, штурман 702 -го авіаційного полку майор І. І. Панін, лейтенант А. Ф. Стецура, молодший лейтенант В. Я. Жданов, старшини Г . В. Пінчук, І. І. Дмитрієв і сержант Л. І. Маслов. Воїнам-визволителям у селі встановлено пам'ятник.
12 квітня 1944 року частини Окремої Приморської армії визволили Ленінськ. Окупанти, спішно тікаючи від радянських військ, кидали на своєму шляху бойову техніку, воєнне спорядження, боєприпаси.
У боях проти фашистів полягли смертю хоробрих 72 чоловіка із Ленінська. Серед тих, хто бився проти гітлерівців і загинув, були сини і внуки партизанів загону С. О. Кацелова, в т. ч. чотири брати Приходьки: матроси Михайло і Семен, водій танка Леонід і піхотинець Гаврило. 1967 року на честь полеглих односельців у Ленінському споруджено обеліск. Легендарною славою укрив себе капітан десантних військ комуніст В. Г. Ременний. Під час висадки в тилу ворога його схопили, але він зумів утекти й організував 1943 року в районі чехословацького міста Зліна (тепер Готвальдов) партизанський загін із колишніх полонених солдатів і місцевого населення. Багато героїчних справ було на рахунку його загону, який 1944 року влився до 1-ї Чехословацької партизанської бригади ім. Яна Жижки. За звершені подвиги В. Г. Ременний удостоєний бойових нагород Чехословацької Соціалістичної Республіки: великого ордена Червоної Зірки, малого ордена Червоної Зірки і партизанської медалі. Він - почесний громадянин Чехословаччвни.
Зруйнованим і спустошеним побачили Ленінськ воїни Червоної Армії, які першими ввійшли до села після його визволення. Все, створене тут за роки Радянської влади, було розграбоване і зруйноване. Фашисти знищили тракторний і комбайновий парк Ленінської МТС, відібрали у селян худобу, вивезли всі запаси зерна, насіння, підірвали громадські будівлі, майстерні, млин, школу. Матеріальні збитки становили понад 2 млн. крб. Зразу ж після визволення Ленінська відновила свою діяльність сільська Рада.
Ленінське
Сторінка 4 з 6
До 1940 року колгосп ім. Леніна збільшив посівні площі озимих до 1200 га, під садами було 50 га. На фермах кількість великої рогатої худоби зросла до 500, овець до 2 тис., коней і волів - до 150 голів. Піднесенню громадського господарства сприяло соціалістичне змагання. Ударниками праці в колгоспі 1940 року колгоспники вперше одержали стопудовий врожай озимих з кожного гектара. Господарство успішно виконало державний план здачі сільськогосподарської продукції і видало колгоспникам на кожний трудодень по 3 кг зерна і по 1 крб. грошима. Поліпшилося життя трудівників села, їх матеріальний достаток. 1940 року в Ленінську проживало понад 1000 чоловік. З 1926 року тут працювала лікарня. В 1940/41 навчальному році в неповній середній школі 7 учителів навчали 195 дітей. В ці роки зведено клуб, бібліотеку. Якщо у волосному центрі Петрівському аж до самої революції не було жодного фахівця з вищою освітою, то в 1940 році загін сільської інтелігенції налічував 18 чоловік. Село було електрифіковане. Працював радіовузол.
Велику господарську, політичну й культурну роботу проводила сільська Рада, до складу якої 1940 року обрано 17 депутатів. При ній було створено бюджетну, торговельно-кооперативну, культурно-освітню та оборонну комісії, в роботі яких брало участь багато колгоспників, механізатори МТС і сільська інтелігенція.
З перших днів Великої Вітчизняної війни боротися проти німецько-фашистських загарбників із Ленінська пішло понад сто чоловік. Трудівники, що залишилися в селі, працювали не покладаючи рук, щоб внести й свою частку в справу перемоги над ворогом. До серпня 1941 року колгосп здав державі понад план сотні тонн м'яса, молока, яєць. Колгоспники брали участь у будівництві оборонних споруд на колишніх Акмонайських позиціях, а коли гітлерівці підійшли до села, встигли перегнати на Кубань, а потім у глиб країни колгоспне стадо великої рогатої худоби, овець, свиней, вивезти насіння і частину продовольства.
Фашисти увірвалися в Ленінськ 2 листопада 1941 року. Вони влаштували селі концтабір, де вбили і замордували понад 200 чоловік із Ленінська і навколишніх сіл. Взимку 1941-1942 рр., під час висадки Керченсько-Феодосійського десанту, село було визволене. Тут містився штаб десантних військ. У травні 1942 року Червона Армія змушена була залишити Керченський півострів. Друга окупація села тривала 23 місяці. Гітлерівці розстріляли 100 місцевих жителів і З0 вигнали у фашистське рабство. Але ті, що залишилися в селі, не корилися порогові. Вони ховали від загарбників хліб і продукти, ухилялися від виконання різних примусових робіт.
Наприкінці 1943 і на початку 1944 року над Ленінськом не раз розгорялися жорстокі повітряні бої. В одному з них загинули Герой Радянського Союзу, штурман 702 -го авіаційного полку майор І. І. Панін, лейтенант А. Ф. Стецура, молодший лейтенант В. Я. Жданов, старшини Г . В. Пінчук, І. І. Дмитрієв і сержант Л. І. Маслов. Воїнам-визволителям у селі встановлено пам'ятник.
12 квітня 1944 року частини Окремої Приморської армії визволили Ленінськ. Окупанти, спішно тікаючи від радянських військ, кидали на своєму шляху бойову техніку, воєнне спорядження, боєприпаси.
У боях проти фашистів полягли смертю хоробрих 72 чоловіка із Ленінська. Серед тих, хто бився проти гітлерівців і загинув, були сини і внуки партизанів загону С. О. Кацелова, в т. ч. чотири брати Приходьки: матроси Михайло і Семен, водій танка Леонід і піхотинець Гаврило. 1967 року на честь полеглих односельців у Ленінському споруджено обеліск. Легендарною славою укрив себе капітан десантних військ комуніст В. Г. Ременний. Під час висадки в тилу ворога його схопили, але він зумів утекти й організував 1943 року в районі чехословацького міста Зліна (тепер Готвальдов) партизанський загін із колишніх полонених солдатів і місцевого населення. Багато героїчних справ було на рахунку його загону, який 1944 року влився до 1-ї Чехословацької партизанської бригади ім. Яна Жижки. За звершені подвиги В. Г. Ременний удостоєний бойових нагород Чехословацької Соціалістичної Республіки: великого ордена Червоної Зірки, малого ордена Червоної Зірки і партизанської медалі. Він - почесний громадянин Чехословаччвни.
Зруйнованим і спустошеним побачили Ленінськ воїни Червоної Армії, які першими ввійшли до села після його визволення. Все, створене тут за роки Радянської влади, було розграбоване і зруйноване. Фашисти знищили тракторний і комбайновий парк Ленінської МТС, відібрали у селян худобу, вивезли всі запаси зерна, насіння, підірвали громадські будівлі, майстерні, млин, школу. Матеріальні збитки становили понад 2 млн. крб. Зразу ж після визволення Ленінська відновила свою діяльність сільська Рада.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопілля
- Семисотка
- Приозерне
- Мисове
- Марфівка
- Мар’ївка
- Красногірка
- Іллічеве
- Завітне
- Горностаївка
- Глазівка
- Бєлінське
- Батальне
- Багерове
- Астанине