Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У перших числах листопада 1920 року частини Червоної Армії під командуванням М. В. Фрунзе прорвали Ішунські позиції, а 15 листопада 3-й кавалерійський Корпус, яким командував М. Д. Каширін, очистив Петрівське від білогвардійців.
Тут було відновлено Радянську владу, створено ревком на чолі з Т. К. Чубом. Велику допомогу подавала селу і всьому Петрівському району
Керченська повітова партійна організація, куди входив і сільський партійний осередок. Комуністи організували самооборону населення проти бандитизму.
З травня 1921 року відбувся траурний мітинг жителів села, присвячений пам'яті борців, полеглих за Радянську владу. Присутні на ньому трудящі вирішили по подати прохання про перейменування села Петрівського на Ленінськ. Їх бажання було задоволене. 22 червня того ж року Петрівський район Керченського повіту перейменовано на Ленінський район з центром у селі Ленінську.
Навесні 1921 року в селі проживало 824 чоловіка. Тут працював медичний пункт, початкова школа. Серед населення проводилася культурно-освітня робота. В грудні комуністи організували жіночі курси ліквідації неписьменності, 1922 року відкрили хату-читальню. Було створено бібліотеку і клуб.
Багато робив не лише в своєму, але й в навколишніх селах, партійний осеречок. у якому на початок 1922 року налічувалося 9 членів і 5 кандидатів у члени РКП(б). Секретарем бюро осередку став керченський робітник, один з керівників Аджимушкайського загону О. Н. Брагін (наприкінці 1922 року обраний першим секретарем Ленінського райкому партії). Значну допомогу партійному осередкові подавала комсомольська організація, в якій було 9 комсомольців (оформилася в 1921 році). У вересні 1921 року відбулися перші вибори до районного виконавчого комітету (голова - член партії з 1917 року, робітник-слюсар П. Ф. Солохін) і сільської Ради. Сільраді підпорядковувалося 13 населених пунктів. У райвиконкомі створено шість відділів. 1924 року, в зв'язку з новим адміністративним поділом, Ленінський район був ліквідований, а 1930 року знову відновлений під тією ж назвою, але через рік районний центр перенесли з села Ленінська на станцію Сім Колодязів.
На підставі перших аграрних законів Радянської влади трудове селянство одержало в користування близько 2 тис. десятин конфіскованої поміщицької землі. Бідняцьким господарствам держава давала сільськогосподарський реманент, робочу худобу.
Завдяки широкій роз'яснювальній роботі більшовиків 13 грудня 1924 року на загальних зборах жителів Ленінська було ухвалено рішення: «...Всьому трудовому селянству вступити організовано для піднесення свого господарства в комиет селянської взаємодопомоги, через який вести в кооперацію всі бідняцькі господарства, пам'ятаючи, що лише через кооперацію можна піднести своє господарство». 1925 року комітет селянської взаємодопомоги влився в кредитне сільськогосподарське товариство села Сім Колодязів (тепер Іллічеве), яке подавало селянам допомогу кредитами для придбання насіння, нових сільськогосподарських знарядь, закуповувало в господарствах лишки хліба, худоби, птиці, продавало селянам мануфактуру, одяг та інші промислові товари.
1928 року з ініціативи комуністів створено колгосп «Факел бідноти», до якого спочатку вступило лише 8 сімей, а до 1930 року - вже 43 (138 чоловік). У них бую 17 голів великої рогатої худоби і 333 вівці. Водночас у селі організувалося товариство спільного обробітку землі «Перше Ленінське», куди ввійшло 10 господарств. До початку 1930 року товариство реорганізовано на колгосп, де налічувалося 66 господарств (296 чоловік) . У колгоспі було 72 голови великої рогатої худоби, 20 свиней, 542 вівці. До середини року обидва колгоспи об'єдналися в сільськогосподарську артіль ім. Леніна. Очолив її комуніст, колишній червоногвардієць (згодом голова Ленінської сільради) М. П. Шалигін. Рік у рік колгосп міцнів економічно. Зростало виробництво молока, м'яса, зерна. Восени 1931 року колгосп посіяв озимини 400 га. 1932 року на його фермах було 350 корів, 1500 овець, 80 коней. Колективізація в селі відбувалася в умовах гострої класової боротьби. Були випадки, коли куркулі псували насіння, посіви, забирали з колгоспних пасовищ робочу худобу. 1932 року з села виселено куркульські сім'ї. Цього ж року до колгоспу вступили всі середняки.
Велику роль у піднесенні економіки господарства, підвищенні механізації сільськогосподарських робіт відіграла Войковська МТС, що з 1934 року обслуговувала колгосп, а потім і створена в Ленінську в лютому 1938 року Ленінська МТС, в якій на початку 1941 року налічувалося 23 колісні й 14 гусеничних тракторів, З0 комбайнів, 5 вантажних автомобілів. Тут працювали 13 агрономів, інженерів, техніків, близько 80 механізаторів.
Ленінське
Сторінка 3 з 6
Ленінського при виїзді на трасу Керч-Феодосія спорудили пам'ятник 23 загиблим партизанам.У перших числах листопада 1920 року частини Червоної Армії під командуванням М. В. Фрунзе прорвали Ішунські позиції, а 15 листопада 3-й кавалерійський Корпус, яким командував М. Д. Каширін, очистив Петрівське від білогвардійців.
Керченська повітова партійна організація, куди входив і сільський партійний осередок. Комуністи організували самооборону населення проти бандитизму.
З травня 1921 року відбувся траурний мітинг жителів села, присвячений пам'яті борців, полеглих за Радянську владу. Присутні на ньому трудящі вирішили по подати прохання про перейменування села Петрівського на Ленінськ. Їх бажання було задоволене. 22 червня того ж року Петрівський район Керченського повіту перейменовано на Ленінський район з центром у селі Ленінську.
Навесні 1921 року в селі проживало 824 чоловіка. Тут працював медичний пункт, початкова школа. Серед населення проводилася культурно-освітня робота. В грудні комуністи організували жіночі курси ліквідації неписьменності, 1922 року відкрили хату-читальню. Було створено бібліотеку і клуб.
Багато робив не лише в своєму, але й в навколишніх селах, партійний осеречок. у якому на початок 1922 року налічувалося 9 членів і 5 кандидатів у члени РКП(б). Секретарем бюро осередку став керченський робітник, один з керівників Аджимушкайського загону О. Н. Брагін (наприкінці 1922 року обраний першим секретарем Ленінського райкому партії). Значну допомогу партійному осередкові подавала комсомольська організація, в якій було 9 комсомольців (оформилася в 1921 році). У вересні 1921 року відбулися перші вибори до районного виконавчого комітету (голова - член партії з 1917 року, робітник-слюсар П. Ф. Солохін) і сільської Ради. Сільраді підпорядковувалося 13 населених пунктів. У райвиконкомі створено шість відділів. 1924 року, в зв'язку з новим адміністративним поділом, Ленінський район був ліквідований, а 1930 року знову відновлений під тією ж назвою, але через рік районний центр перенесли з села Ленінська на станцію Сім Колодязів.
На підставі перших аграрних законів Радянської влади трудове селянство одержало в користування близько 2 тис. десятин конфіскованої поміщицької землі. Бідняцьким господарствам держава давала сільськогосподарський реманент, робочу худобу.
Завдяки широкій роз'яснювальній роботі більшовиків 13 грудня 1924 року на загальних зборах жителів Ленінська було ухвалено рішення: «...Всьому трудовому селянству вступити організовано для піднесення свого господарства в комиет селянської взаємодопомоги, через який вести в кооперацію всі бідняцькі господарства, пам'ятаючи, що лише через кооперацію можна піднести своє господарство». 1925 року комітет селянської взаємодопомоги влився в кредитне сільськогосподарське товариство села Сім Колодязів (тепер Іллічеве), яке подавало селянам допомогу кредитами для придбання насіння, нових сільськогосподарських знарядь, закуповувало в господарствах лишки хліба, худоби, птиці, продавало селянам мануфактуру, одяг та інші промислові товари.
1928 року з ініціативи комуністів створено колгосп «Факел бідноти», до якого спочатку вступило лише 8 сімей, а до 1930 року - вже 43 (138 чоловік). У них бую 17 голів великої рогатої худоби і 333 вівці. Водночас у селі організувалося товариство спільного обробітку землі «Перше Ленінське», куди ввійшло 10 господарств. До початку 1930 року товариство реорганізовано на колгосп, де налічувалося 66 господарств (296 чоловік) . У колгоспі було 72 голови великої рогатої худоби, 20 свиней, 542 вівці. До середини року обидва колгоспи об'єдналися в сільськогосподарську артіль ім. Леніна. Очолив її комуніст, колишній червоногвардієць (згодом голова Ленінської сільради) М. П. Шалигін. Рік у рік колгосп міцнів економічно. Зростало виробництво молока, м'яса, зерна. Восени 1931 року колгосп посіяв озимини 400 га. 1932 року на його фермах було 350 корів, 1500 овець, 80 коней. Колективізація в селі відбувалася в умовах гострої класової боротьби. Були випадки, коли куркулі псували насіння, посіви, забирали з колгоспних пасовищ робочу худобу. 1932 року з села виселено куркульські сім'ї. Цього ж року до колгоспу вступили всі середняки.
Велику роль у піднесенні економіки господарства, підвищенні механізації сільськогосподарських робіт відіграла Войковська МТС, що з 1934 року обслуговувала колгосп, а потім і створена в Ленінську в лютому 1938 року Ленінська МТС, в якій на початку 1941 року налічувалося 23 колісні й 14 гусеничних тракторів, З0 комбайнів, 5 вантажних автомобілів. Тут працювали 13 агрономів, інженерів, техніків, близько 80 механізаторів.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопілля
- Семисотка
- Приозерне
- Мисове
- Марфівка
- Мар’ївка
- Красногірка
- Іллічеве
- Завітне
- Горностаївка
- Глазівка
- Бєлінське
- Батальне
- Багерове
- Астанине