Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У травні 1942 року від рук ворогів загинули командир партизанської групи, колишній учитель математики Старокримської середньої школи комуніст М. Г. Холод і партизан-розвідник С. Я. Логвинов. У січні 1944 року в бою з фашистами
смертю хоробрих полягли Г. П. Стоянов, Г. Ю. Погукай, В. Л. Леванський, а в березні-квітні вороги схопили й розстріляли І. І. Давидова, Г. О. Суботіна, Дмитра та Анатолія Стоянових. На початку квітня у нерівному бою загинули партизани П. П. Косенко, Л. М. Періоті та інші.
12 квітня 1944 року 3-я бригада (командир О. О. Куликовський) і частина загонів 2-ї бригади Східного з'єднання партизанів (командир М. К. Котельников) розгромили фашистський гарнізон у Старому Криму. У півторагодинному бою було знищено близько 800 фашистських солдатів та офіцерів, багато ворожої військової техніки. З 12 на 13 квітня фашистам вдалося знову оволодіти містом. гітлерівські головорізи із спеціальної команди вривалися в квартири, розстрілювали жителів, не щадили ні старих, ні жінок, ні дітей. Протягом 13 годин вони вбили 584 чоловіка, з них 200 дітей, поранили понад 100 чоловік. Це масове вбивство тривало доти, доки Червона Армія і партизани повністю не очистили місто від озвірілого ворога.
13 квітня першими в Старий Крим увійшли 244-й окремий танковий полк, 44-й гвардійський Червонопрапорний Таманський мінометний полк і частини 318-ї Новоросійської стрілецької дивізії Окремої Приморської армії.
Одразу ж після вигнання окупантів відновили свою діяльність райком партії, райвиконком і міськрада. За час окупації гітлерівці зруйнували керамічний завод і електростанцію. Було пограбовано музей, кінотеатр, клуб, середню школу, санаторій ВЦРПС з усіма дачами, будинки контори зв'язку, райспоживспілки та багато інших. будинків. Фашистські недолюдки розстріляли і закатували 684 жителів Старого Крима і насильно вигнали до Німеччини 370 чоловік.
Долаючи величезні труднощі, жителі Старого Крима взялися за відбудову господарства, зруйнованого фашистами. Вони брали активну участь у масових недільниках, створили чотири черкасовські бригади. 1945 року Радянський уряд відпустив на впорядкування міста 164 тис. крб. Уже наприкінці квітня 1944 року відкрилася кравецька й шевська майстерні, млин, дві їдальні, пекарня, лікарня й аптека, дві перукарні, клуб і кінотеатр. Була змонтована електростанція потужністю 15 квт, місто одержало струм. У середині травня 1944 року відновилося видання районної газети «Красное знамя».
За роки четвертої п'ятирічки промислові підприємства міста не лише відбудовано, а й розширено. Працювали харчовий і промисловий комбінати, сокобезалкогольний завод, артілі промкооперації: «Трудшвейнром», «Зоря» (взуттєва), деревообробна ім. Крупської, інвалідів ім. 20-річчя Жовтня з цехами - в'язальним, художніх виробів і металоремонту, будівельне управління № 6, Старокримська МТС, млин. Випуск валової продукції підприємств на 1 січня 1949 року становив 1800 тис. карбованців.
1910 року став до ладу санаторій Міністерства південних і західних нафтових районів СРСР. Споруджувати його допомагали трудящі Сімферополя. 1950 року відкрився санаторій «Старий Крим», де лікувалися хворі на туберкульоз. Жителі міста відбудупали лікарню (на 50 ліжок), поліклініку, дитячий будинок, ясла і дитячий садок. Працювали середня й початкова школи, будинок культури, районна бібліотека. краєзнавчий музей. Відкрилися раймаг, книгарня. 1946 року одержано з Євпаторії електродвигун та з радгоспу «Марієнталь» (поблизу Керчі) генератор потужністю 60 квт, що дозволило освітити все місто. Відбудова й розвиток господарства здійснювалися під керівництвом районної партійної організації, яка на 1 січня 1946 року налічувала в своїх лавах 286 членів і кандидатів у члени партії. 1951 року в Старому Криму було 212 комуністів (у т. ч. 23 кандидати) і понад 2 тис. членів профспілки. В
першій половині 50-х років став до ладу молокозавод. 1956 року закінчено спорудження Старокримського водосховища. Біля нього виросло селище з 20 будинків. На початку 1958 року споруджено завод стінних блоків, через три роки - завод будівельних матеріалів, згодом переустаткований на завод залізобетонних виробів. Що через три роки на базі однієї з артілей комбінату побутового обслуговування створено швейну фабрику масового пошиву, іншої - меблеву фабрику. Завод залізобетонних виробів створив свій кар'єр і дробильно-сортувальну фабрику під горою Малий Агармиш.
Після реорганізації МТС 1958 року створено РТС, на базі якої в 1961 році шшикло місцеве відділення «Сільгосптехніки». Директора МТС І. К. Мірводу за високі показники в праці 1958 року удостоєно ордена Леніна.
Посели 1959 року в зв'язку з новим адміністративним поділом Старокримський район ліквідовано і Старий Крим увійшов до складу Кіровського району. У 60 - 70-х рр. в місті розгортається велике промислове, соціально-культурне й житлово-побутово будівництво. Порівняно з попереднім п'ятиріччям обсяг
Старий Крим
Сторінка 6 з 8
приречених фашистами на смерть.У травні 1942 року від рук ворогів загинули командир партизанської групи, колишній учитель математики Старокримської середньої школи комуніст М. Г. Холод і партизан-розвідник С. Я. Логвинов. У січні 1944 року в бою з фашистами
12 квітня 1944 року 3-я бригада (командир О. О. Куликовський) і частина загонів 2-ї бригади Східного з'єднання партизанів (командир М. К. Котельников) розгромили фашистський гарнізон у Старому Криму. У півторагодинному бою було знищено близько 800 фашистських солдатів та офіцерів, багато ворожої військової техніки. З 12 на 13 квітня фашистам вдалося знову оволодіти містом. гітлерівські головорізи із спеціальної команди вривалися в квартири, розстрілювали жителів, не щадили ні старих, ні жінок, ні дітей. Протягом 13 годин вони вбили 584 чоловіка, з них 200 дітей, поранили понад 100 чоловік. Це масове вбивство тривало доти, доки Червона Армія і партизани повністю не очистили місто від озвірілого ворога.
13 квітня першими в Старий Крим увійшли 244-й окремий танковий полк, 44-й гвардійський Червонопрапорний Таманський мінометний полк і частини 318-ї Новоросійської стрілецької дивізії Окремої Приморської армії.
Одразу ж після вигнання окупантів відновили свою діяльність райком партії, райвиконком і міськрада. За час окупації гітлерівці зруйнували керамічний завод і електростанцію. Було пограбовано музей, кінотеатр, клуб, середню школу, санаторій ВЦРПС з усіма дачами, будинки контори зв'язку, райспоживспілки та багато інших. будинків. Фашистські недолюдки розстріляли і закатували 684 жителів Старого Крима і насильно вигнали до Німеччини 370 чоловік.
Долаючи величезні труднощі, жителі Старого Крима взялися за відбудову господарства, зруйнованого фашистами. Вони брали активну участь у масових недільниках, створили чотири черкасовські бригади. 1945 року Радянський уряд відпустив на впорядкування міста 164 тис. крб. Уже наприкінці квітня 1944 року відкрилася кравецька й шевська майстерні, млин, дві їдальні, пекарня, лікарня й аптека, дві перукарні, клуб і кінотеатр. Була змонтована електростанція потужністю 15 квт, місто одержало струм. У середині травня 1944 року відновилося видання районної газети «Красное знамя».
За роки четвертої п'ятирічки промислові підприємства міста не лише відбудовано, а й розширено. Працювали харчовий і промисловий комбінати, сокобезалкогольний завод, артілі промкооперації: «Трудшвейнром», «Зоря» (взуттєва), деревообробна ім. Крупської, інвалідів ім. 20-річчя Жовтня з цехами - в'язальним, художніх виробів і металоремонту, будівельне управління № 6, Старокримська МТС, млин. Випуск валової продукції підприємств на 1 січня 1949 року становив 1800 тис. карбованців.
1910 року став до ладу санаторій Міністерства південних і західних нафтових районів СРСР. Споруджувати його допомагали трудящі Сімферополя. 1950 року відкрився санаторій «Старий Крим», де лікувалися хворі на туберкульоз. Жителі міста відбудупали лікарню (на 50 ліжок), поліклініку, дитячий будинок, ясла і дитячий садок. Працювали середня й початкова школи, будинок культури, районна бібліотека. краєзнавчий музей. Відкрилися раймаг, книгарня. 1946 року одержано з Євпаторії електродвигун та з радгоспу «Марієнталь» (поблизу Керчі) генератор потужністю 60 квт, що дозволило освітити все місто. Відбудова й розвиток господарства здійснювалися під керівництвом районної партійної організації, яка на 1 січня 1946 року налічувала в своїх лавах 286 членів і кандидатів у члени партії. 1951 року в Старому Криму було 212 комуністів (у т. ч. 23 кандидати) і понад 2 тис. членів профспілки. В
першій половині 50-х років став до ладу молокозавод. 1956 року закінчено спорудження Старокримського водосховища. Біля нього виросло селище з 20 будинків. На початку 1958 року споруджено завод стінних блоків, через три роки - завод будівельних матеріалів, згодом переустаткований на завод залізобетонних виробів. Що через три роки на базі однієї з артілей комбінату побутового обслуговування створено швейну фабрику масового пошиву, іншої - меблеву фабрику. Завод залізобетонних виробів створив свій кар'єр і дробильно-сортувальну фабрику під горою Малий Агармиш.
Після реорганізації МТС 1958 року створено РТС, на базі якої в 1961 році шшикло місцеве відділення «Сільгосптехніки». Директора МТС І. К. Мірводу за високі показники в праці 1958 року удостоєно ордена Леніна.
Посели 1959 року в зв'язку з новим адміністративним поділом Старокримський район ліквідовано і Старий Крим увійшов до складу Кіровського району. У 60 - 70-х рр. в місті розгортається велике промислове, соціально-культурне й житлово-побутово будівництво. Порівняно з попереднім п'ятиріччям обсяг
Дивиться також інші населені пункти району:
- Токареве
- Синицине
- Привітне
- Первомайське
- Льговське
- Журавки
- Грушівка
- Владиславівка
- Берегове
- Ярке Поле
- Золоте Поле