Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
ступеня. Стахановці-столяри деревообробної артілі В. Ф. Алексєєв, Г. Т. Шульга виконували норми на 250-260 процентів.
З 1927 року в місті відкрилося відділення Кримського курортного тресту. Приїжджі хворі оселялися у відремонтованих 4 дачах і готелі. Їх обслуговувала Старокримська амбулаторія, де працювало три лікарі, й міська аптека. 1931 року відділенню курортного тресту передано 10 дач для створення санаторію й пансіонату. Наступного року місто стало курортом місцевого значення для хворих переважно з відкритою формою туберкульозу. Відповідно до рішення ВЦРПС почав працювати санаторій на 200 місць. Тоді ж відкрилася лікарня на 40 ліжок. 1937 року в Старому Криму, де добре виліковується малокрів'я, хронічні катари дихальних шляхів і функціональні розлади нервової системи, зміцнювали здоров'я близько
10 тис. курортників.
3 вересня 1930 року Старий Крим знову став районним центром. Розгорнули діяльність райком партії, райвиконком і райком комсомолу. Якщо наприкінці 1929 року в місті проживало 3894 чоловіка, то 1939 - 5141. Тут було 4 магазини, 2 їдальні, пекарня. З 1928 року працювали дві школи 2-го ступеня і три початкові.
В усіх навчальних закладах налічувалося 600 учнів. З 1935 року почалися заняття в двох середніх школах. З березня 1933 року в Старому Криму виходила районна газета «Борьба» (з 1940 року - «Красное знамя»).
Восени 1930 року з Феодосії до Старого Крима переїхав російський радянський письменник О. С. Грін (Гріневський), де він закінчив останню свою книгу «Автобіографічна повість», написав оповідання «Оксамитна порт'єра», «Парі», «Комендант порту». Тут Грін і помер у 1932 році. Часто бував у Феодосії й Старому Криму відомий радянський письменник К. Г. Паустовський, який присвятив місту чимало чудових сторінок у повісті «Чорне море», написав літературний портрет «Життя Олександра Гріна», «Спогади про Крим».
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Старокримський райком партії (перший секретар - М. Г. Аралов) і райвиконком (голова І. Ф. Авер'янов) приступили до перебудови всього життя району на воєнний лад. Головна увага приділялася військово-мобілізаційним заходам, підготовці населення до протиповітряної оборони, будівництву оборонних споруд тощо. Для боротьби з диверсантами організували винищувальний батальйон. Коли наблизився фронт, керуючись вказівками обкому партії, райком партії сформував Старокримський партизанський загін, командиром якого призначено директора Старокримського лісгоспу комуніста Г. Ю. Водоп'янова, начальником штабу - інженера лісництва В. Г. Кропачова, комісаром - завідуючого військовим відділом райкому партії А. М. Крюкова. Наприкінці жовтня партизани (105 чоловік) пішли в ліс.
2 листопада 1941 року фашистські війська захопили Старий Крим. В перші ж дні окупації гітлерівці знищили понад 20 родин, розстріляли залишеного для
підпільної роботи Ф. В. Ургачова - колишнього редактора районного радіо і секретаря парторганізації Старокримського відділення зв'язку.
Жителі чинили опір ворогу. З 1942 року в Старому Криму почала діяти комсомольсько-молодіжна підпільно-патріотична група, до складу якої входили переважно колишні учні середньої школи: брати Дмитро й Анатолій Стоянови, П. П. Косенко, Б. М. Періоті, Г. Г. Коптев, К. Я. Никифоров та ін. Очолив організацію шістнадцятирічний учень школи Г. П. Стоянов. З підпільниками були зв'язані В. Ю. Токарєв, В. Л. Леванський, О. Л. Леванська, Г. О. Суботін, М. А. Періоті і К. П. Періоті. Юним патріотам допомагав головний лікар старокримського санаторію І. І. Давидов. Підпільники розповсюджували зведення Радінформбюро серед жителів міста, збирали розвідувальні дані про пересування ворожих військ та обозів і передавали їх партизанам, а також постачали партизанський загін продовольством і медикаментами.
Ще наприкінці 1941 року Старокримський партизанський загін злився з Кіровським загоном народних месників. У кінці жовтня 1943 року в ліс до партизанів пішла більшість членів підпільної групи. Комсомольсько-молодіжний загін імені Ленінського комсомолу, організований 26 жовтня 1943 року, складався переважно із молоді Старого Крима і району. У ньому було 90 чоловік (командир - офіцер-комсомолець О. А. Вахтін, його заступник по розвідці й начальник штабу О. М. Горюнов). Загін діяв у складі третьої партизанської бригади Східного з'єднання партизанів Криму аж до визволення міста. У ніч з 26 на 27 березня 1944 року загін О. А. Вахтіна, увірвавшись в Старий Крим, захопив документи поліції, жандармерії, знищив 13 автомашин, оволодів в'язницею і звільнив із катівень гестапо 48 ув'язнених радянських громадян,
Старий Крим
Сторінка 5 з 8
ударному. Трудящі міста активно включилися в рух багатоверстатників. 1939 року стахановці. С. Ю. Мізин з Старокримської МТС (створена у 1934 році) замість двох верстатів обслуговував три і виконував денні норми на 300 проц. 1939 року МТС була учасницею ВСГВ у Москві, де одержала диплом 2-го З 1927 року в місті відкрилося відділення Кримського курортного тресту. Приїжджі хворі оселялися у відремонтованих 4 дачах і готелі. Їх обслуговувала Старокримська амбулаторія, де працювало три лікарі, й міська аптека. 1931 року відділенню курортного тресту передано 10 дач для створення санаторію й пансіонату. Наступного року місто стало курортом місцевого значення для хворих переважно з відкритою формою туберкульозу. Відповідно до рішення ВЦРПС почав працювати санаторій на 200 місць. Тоді ж відкрилася лікарня на 40 ліжок. 1937 року в Старому Криму, де добре виліковується малокрів'я, хронічні катари дихальних шляхів і функціональні розлади нервової системи, зміцнювали здоров'я близько
10 тис. курортників.
3 вересня 1930 року Старий Крим знову став районним центром. Розгорнули діяльність райком партії, райвиконком і райком комсомолу. Якщо наприкінці 1929 року в місті проживало 3894 чоловіка, то 1939 - 5141. Тут було 4 магазини, 2 їдальні, пекарня. З 1928 року працювали дві школи 2-го ступеня і три початкові.
В усіх навчальних закладах налічувалося 600 учнів. З 1935 року почалися заняття в двох середніх школах. З березня 1933 року в Старому Криму виходила районна газета «Борьба» (з 1940 року - «Красное знамя»).
Восени 1930 року з Феодосії до Старого Крима переїхав російський радянський письменник О. С. Грін (Гріневський), де він закінчив останню свою книгу «Автобіографічна повість», написав оповідання «Оксамитна порт'єра», «Парі», «Комендант порту». Тут Грін і помер у 1932 році. Часто бував у Феодосії й Старому Криму відомий радянський письменник К. Г. Паустовський, який присвятив місту чимало чудових сторінок у повісті «Чорне море», написав літературний портрет «Життя Олександра Гріна», «Спогади про Крим».
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Старокримський райком партії (перший секретар - М. Г. Аралов) і райвиконком (голова І. Ф. Авер'янов) приступили до перебудови всього життя району на воєнний лад. Головна увага приділялася військово-мобілізаційним заходам, підготовці населення до протиповітряної оборони, будівництву оборонних споруд тощо. Для боротьби з диверсантами організували винищувальний батальйон. Коли наблизився фронт, керуючись вказівками обкому партії, райком партії сформував Старокримський партизанський загін, командиром якого призначено директора Старокримського лісгоспу комуніста Г. Ю. Водоп'янова, начальником штабу - інженера лісництва В. Г. Кропачова, комісаром - завідуючого військовим відділом райкому партії А. М. Крюкова. Наприкінці жовтня партизани (105 чоловік) пішли в ліс.
2 листопада 1941 року фашистські війська захопили Старий Крим. В перші ж дні окупації гітлерівці знищили понад 20 родин, розстріляли залишеного для
підпільної роботи Ф. В. Ургачова - колишнього редактора районного радіо і секретаря парторганізації Старокримського відділення зв'язку.
Жителі чинили опір ворогу. З 1942 року в Старому Криму почала діяти комсомольсько-молодіжна підпільно-патріотична група, до складу якої входили переважно колишні учні середньої школи: брати Дмитро й Анатолій Стоянови, П. П. Косенко, Б. М. Періоті, Г. Г. Коптев, К. Я. Никифоров та ін. Очолив організацію шістнадцятирічний учень школи Г. П. Стоянов. З підпільниками були зв'язані В. Ю. Токарєв, В. Л. Леванський, О. Л. Леванська, Г. О. Суботін, М. А. Періоті і К. П. Періоті. Юним патріотам допомагав головний лікар старокримського санаторію І. І. Давидов. Підпільники розповсюджували зведення Радінформбюро серед жителів міста, збирали розвідувальні дані про пересування ворожих військ та обозів і передавали їх партизанам, а також постачали партизанський загін продовольством і медикаментами.
Ще наприкінці 1941 року Старокримський партизанський загін злився з Кіровським загоном народних месників. У кінці жовтня 1943 року в ліс до партизанів пішла більшість членів підпільної групи. Комсомольсько-молодіжний загін імені Ленінського комсомолу, організований 26 жовтня 1943 року, складався переважно із молоді Старого Крима і району. У ньому було 90 чоловік (командир - офіцер-комсомолець О. А. Вахтін, його заступник по розвідці й начальник штабу О. М. Горюнов). Загін діяв у складі третьої партизанської бригади Східного з'єднання партизанів Криму аж до визволення міста. У ніч з 26 на 27 березня 1944 року загін О. А. Вахтіна, увірвавшись в Старий Крим, захопив документи поліції, жандармерії, знищив 13 автомашин, оволодів в'язницею і звільнив із катівень гестапо 48 ув'язнених радянських громадян,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Токареве
- Синицине
- Привітне
- Первомайське
- Льговське
- Журавки
- Грушівка
- Владиславівка
- Берегове
- Ярке Поле
- Золоте Поле