Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
2 січня 1918 року жителі Старого Крима, зібравшись на мітинг, ухвалили рішення про встановлення Радянської влади в місті. Головою створеного тоді ревкому стан О П. Ткаченко. Він же очолив Раду робітничих і селянських
депутатів, обрану в березні 1918 року. О. П. Ткаченка було обрано делегатом на конференцію Раді рейкомів Таврійської губернії, що відбулася 28-30 січня в Севастополі. До Старого Крима прибув з Феодосії червоногвардійський загін, який допоміг придушити опір місцевої буржуазії та ескадронців. Наприкінці лютого - на початку березня за закликом Старокримською ревкому до 1-го Чорноморського феодосійського загону Червоної Армії під командуванням І. Ф. Федька вступило понад 100 чоловік. У березні сформувався окремий Старокримський загін. 10 квітня Рада ліквідувала міську думу й управу, створила комісаріат у міських справах. За його ініціативою відкрилася лікарня. Мочалися заняття в початкових і середніх навчальних закладах. Діяла бібліотека.
Під час німецької окупації й англо-французької інтервенції тут діяло підпілля.
Але ворожій розвідці вдалося розкрити його. У числі розстріляних підпільників
був К. А. Періоті, який ще у 1907 році вів революційну роботу у місті, 20 квітня 1919 року частини Червоної Армії, що наступали на Феодосію спільно з на партизанським загоном (організованим на початку 1919 року на чолі з М. А. Кучерею) визволили Старий Крим. Новоутворений революційний комітет мобілізував трудящих на відбудову зруйнованого господарства. У травні в місті сформовано 1-й Кримський батальйон Червоної Армії.
Коли почався наступ денікінців, частини Червоної Армії змушені були в червні залишити Старий Крим. У другій половині 1919 року і в 1920 році в Старокримських лісах активізували бойові дії партизани, які завдавали ударів по тилах білогвардійських військ. 13 листопада 1920 року місто визволив 21-й стрілецький полк 3-ї Сибірської дивізії Червоної Армії. На мітингу, присвяченому зустрічі партизанів з червоними військами, були присутні С. М. Будьонний і О. В. Мокроусов.
15 листопада створено міський ревком на чолі з О. П. Ткаченком. Старокримський ревком діяв на правах районного і підпорядковувався Феодосійському повітовому ревкому. Він здійснював керівництво міським господарством, політичним і культурним життям, лікувальними установами міста. Наприкінці листопада оформився міський партійний осередок із 2 членів і 7 кандидатів у члени РКП(б). У грудні він став районним. Тоді ж утворився комсомольський осередок. Відділ праці ревкому організував 18 профспілок: чорноробів, металістів, будівельників, каменярів, садівників, виноградарів і виноробів, городників, тютюнників тощо.
Основка увага партійних і радянських органів спрямовувалася на проведення в життя декретів Радянської влади, боротьбу з господарською розрухою, завданою
місту інтервентами й білогвардійцями, на придушення решток контрреволюційних елементів. Уже в кінці 1920 року ревком налагодив роздачу продуктів населенню, вилучаючи запаси хліба у куркулів і майно у буржуазії, відкрив їдальні, торгові точки, лазню. Для забезпечення міста дровами вирішено було «мобілізувати всіх куркулів і буржуїв для рубання лісу, а доставку дров на склад комунгоспу організувати шляхом трудової повинності гужового транспорту». Наприкінці 1920 - на початку 1921 року почали працювати кузні, майстерні ремонту сільгоспреманенту, промислово-побутові майстерні. У середині грудня 1920 року відновилася робота медичних закладів. У лютому 1921 року створено дві школи - 1-го і 2-го ступенів. Діяли народний театр і кінотеатр, гарнізонний клуб, де для населення читалися лекції.
25 грудня 1920 року місто і його околиці було віднесено до курортів загальнодержавного значення. Кримський революційний комітет націоналізував пам'ятники культури Кримського півострова, в т. ч. у Старому Криму.
З лютого 1921 року Старий Крим як районний центр входив до Феодосійського повіту, з жовтня 1921 року - до округу. Міський ревком перетворено на районний (голова А. Михайлов), створено старокримське райбюро РКП(б) (секретар Г. Ф. Ільченко). У червні утворився райком комсомолу. Ревком спільно з парторганізаціею псі свої зусилля спрямовував на зміцнення Радянської влади, на відбудову економіки міста. У травні всі дрібні слюсарні й кузні, деревообробні майстерні об'єднано у ряд підприємств, контроль за якими здійснювали профспілки металістів і деревообробників. Ревком націоналізував цегельно-черепичний та вапняний заводи, два млини. Поліпшилося продовольче постачання населення. Регулярно працювала їдальня, відкрилася чайна. У червні 1921 року пайок хліба збільшили до 2-х фунтів на день.
Перший районний з'їзд представників Рад Старокримського району 14 серпня і021 року схвалив заміну продрозкладки продподатком, вітав земельну політику Радянського уряду. При виконкомі (голова І. Корольов) було створено 11
Старий Крим
Сторінка 3 з 8
питання було розв'язане лише після Великої Жовтневої соціалістичної революції.2 січня 1918 року жителі Старого Крима, зібравшись на мітинг, ухвалили рішення про встановлення Радянської влади в місті. Головою створеного тоді ревкому стан О П. Ткаченко. Він же очолив Раду робітничих і селянських
Під час німецької окупації й англо-французької інтервенції тут діяло підпілля.
Але ворожій розвідці вдалося розкрити його. У числі розстріляних підпільників
був К. А. Періоті, який ще у 1907 році вів революційну роботу у місті, 20 квітня 1919 року частини Червоної Армії, що наступали на Феодосію спільно з на партизанським загоном (організованим на початку 1919 року на чолі з М. А. Кучерею) визволили Старий Крим. Новоутворений революційний комітет мобілізував трудящих на відбудову зруйнованого господарства. У травні в місті сформовано 1-й Кримський батальйон Червоної Армії.
Коли почався наступ денікінців, частини Червоної Армії змушені були в червні залишити Старий Крим. У другій половині 1919 року і в 1920 році в Старокримських лісах активізували бойові дії партизани, які завдавали ударів по тилах білогвардійських військ. 13 листопада 1920 року місто визволив 21-й стрілецький полк 3-ї Сибірської дивізії Червоної Армії. На мітингу, присвяченому зустрічі партизанів з червоними військами, були присутні С. М. Будьонний і О. В. Мокроусов.
15 листопада створено міський ревком на чолі з О. П. Ткаченком. Старокримський ревком діяв на правах районного і підпорядковувався Феодосійському повітовому ревкому. Він здійснював керівництво міським господарством, політичним і культурним життям, лікувальними установами міста. Наприкінці листопада оформився міський партійний осередок із 2 членів і 7 кандидатів у члени РКП(б). У грудні він став районним. Тоді ж утворився комсомольський осередок. Відділ праці ревкому організував 18 профспілок: чорноробів, металістів, будівельників, каменярів, садівників, виноградарів і виноробів, городників, тютюнників тощо.
Основка увага партійних і радянських органів спрямовувалася на проведення в життя декретів Радянської влади, боротьбу з господарською розрухою, завданою
місту інтервентами й білогвардійцями, на придушення решток контрреволюційних елементів. Уже в кінці 1920 року ревком налагодив роздачу продуктів населенню, вилучаючи запаси хліба у куркулів і майно у буржуазії, відкрив їдальні, торгові точки, лазню. Для забезпечення міста дровами вирішено було «мобілізувати всіх куркулів і буржуїв для рубання лісу, а доставку дров на склад комунгоспу організувати шляхом трудової повинності гужового транспорту». Наприкінці 1920 - на початку 1921 року почали працювати кузні, майстерні ремонту сільгоспреманенту, промислово-побутові майстерні. У середині грудня 1920 року відновилася робота медичних закладів. У лютому 1921 року створено дві школи - 1-го і 2-го ступенів. Діяли народний театр і кінотеатр, гарнізонний клуб, де для населення читалися лекції.
25 грудня 1920 року місто і його околиці було віднесено до курортів загальнодержавного значення. Кримський революційний комітет націоналізував пам'ятники культури Кримського півострова, в т. ч. у Старому Криму.
З лютого 1921 року Старий Крим як районний центр входив до Феодосійського повіту, з жовтня 1921 року - до округу. Міський ревком перетворено на районний (голова А. Михайлов), створено старокримське райбюро РКП(б) (секретар Г. Ф. Ільченко). У червні утворився райком комсомолу. Ревком спільно з парторганізаціею псі свої зусилля спрямовував на зміцнення Радянської влади, на відбудову економіки міста. У травні всі дрібні слюсарні й кузні, деревообробні майстерні об'єднано у ряд підприємств, контроль за якими здійснювали профспілки металістів і деревообробників. Ревком націоналізував цегельно-черепичний та вапняний заводи, два млини. Поліпшилося продовольче постачання населення. Регулярно працювала їдальня, відкрилася чайна. У червні 1921 року пайок хліба збільшили до 2-х фунтів на день.
Перший районний з'їзд представників Рад Старокримського району 14 серпня і021 року схвалив заміну продрозкладки продподатком, вітав земельну політику Радянського уряду. При виконкомі (голова І. Корольов) було створено 11
Дивиться також інші населені пункти району:
- Токареве
- Синицине
- Привітне
- Первомайське
- Льговське
- Журавки
- Грушівка
- Владиславівка
- Берегове
- Ярке Поле
- Золоте Поле