Сторінка 5 з 7
дійшли до Берліна К. С. Макєєв і К. П. Татько. який загинув перед закінченням війни. Зуйські партизани втратили вбитими 98 чоловік.
Жителі Зуї свято шанують нам'ять про воїнів Червоної Армії, партизанів і
підпільників, які віддали своє життя за Батьківщину. У центрі селища їм всі а новлено пам'ятник. Рядового Д. Гридасова за відвагу, виявлену в боях за Зую, удостоєно звання Героя Радянського Союзу, ім'я його навічно занесено у списки Білогірської районної комсомольської організації. Ім'ям І. С. Кулявіна в селі названі вулиця і піонерська дружина середньої школи, а полеглого командира Зуйського партизанського загону А. А. Литвиненка - село.
Відразу ж після визволення Зуї від фашистських загарбників відновили роботу партійні і радянські органи. Всі зусилля було спрямовано на відбудову господарства в селищі й районі. Уже в травні 1944 року розпочали працювати райпромкомбінат і райхарчокомбінат, цегельно-черепичний завод. Для роботи в МТС з колгоспів були викликані 15 комбайнерів і 12 слюсарів. Протягом травня вони відремонтували 15 тракторів з 38. Зуйська МТС, радгосп «Кримська Роза», колгосп «Червона нива» переживали великі труднощі через нестачу коштів, робочої сили, фахівців, клаліфікованих організаторів.
Поступово труднощі переборювалися. Після закінчення війни додому поверталися воїни Червоної Армії. У Зую на постійне життя приїхали сім'ї з різних районів країни. На важливих ділянках виробничої, культурної й громадської діяльності трудилися комуністи.
Держава збільшила на 240 га земельні площі колгоспу «Червона нива». Зуйська МТС поповнилася новими машинами. Завдяки високій трудовій активності робітників МТС, вона стала перевиконувати плани основних робіт, а за виробітком на кожен комбайн посіла в 1947 році перше місце в області. Рік у рік зростали врожаї зернових культур, поголів'я великої рогатої худоби, надої молока, загальні прибутки господарства та оплата трудодня. У 1950 році артіль стала мільйонером. На весь район прославилися тракторист П. В. Головченко, городник О. А. Кокошкін, тютюнник Казначеєва. З 1944 року працювали райспоживспілка, кравецька і взуттєва майстерні. У 1951 році збудували сільмаг, відділення зв'язку.
Поліпшилося медичне обслуговування. 1950 року в районній лікарні трудилося 12 лікарів.
1 вересня 1944 року розпочалося навчання в середній школі. До 27-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції в селі відкрили будинок культури. Заново створювався фонд бібліотеки. Поновився випуск районної багатотиражної газети «Лелинец».
У 1959 році з дев'яти невеликих колгоспів району, в т. ч. й артілі «Червона нива», створено укрупнений колгосп «Росія». За ним закріпили 8964 га землі, з них 7863 га сільськогосподарських угідь. Провідною галуззю господарства е виробництво зерна. За роки семирічки і восьмої п'ятирічки хлібороби добилися підвищення врожайності з 14 до 27,7 цнт з гектара і значно збільшили валовий збір зернових культур. У колгоспі з'явилися нові галузі: виноградарство і садівництво. З часу створення об'єднаного колгоспу площі під виноградниками зросли з 5 до 550 га, під садами - з 100 до 583 га. Велику братерську допомогу подали колгоспникам виноградарі Вірменії й Грузії. Протягом кількох років вони надсилали садивний матеріал - чубуки кращих сортів винограду. Багато колгоспників стали майстрами високих урожаїв. До 40 проц. доходу одержує колгосп від виноградарства і садівництва. 1958 року в селищі (з 1957 року Зуя - селище міського типу) збудували винозавод, продукція якого відправляється в міста Криму, в Петропавловськ-Камчатський, Костромську й Магаданську області. 1970 року при винозаводі відкрито консервний цех, оснащений новим обладнанням. Тут виготовляють близько 1,5 млн. банок консервів за рік. У колгоспі одержують високі врожаї овочів і тютюну.
Значних успіхів досягли й тваринники. За роки восьмої п'ятирічки вони виробили 1393 тонни м'яса, 10 747 тонн молока, продали державі 1235 тонн м'яса, 8979 тонн молока. У цьому чимала заслуга доярок - кавалерів ордена Трудового Червоного Прапора А. Л. Романової, К. І. Фесай. За високі показники в розвитку сільськогосподарського виробництва голову колгоспу комуніста Ю. Б. Файнберга нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Колгосп «Росія» три роки підряд був учасником ВДНГ СРСР. Йому присуджено диплом 2-го ступеня Міністерства сільського господарства України. З 1970 року в колгоспі розводять курей-бройлерів, кролів. Включившись у соціалістично змагання за виконання директив XXIV з'їзду КПРС і гідну зустріч 50-річчя утворення Союзу РСР, колгоспники добилися нових успіхів на всіх ділянках багатогалузевого господарства. Незважнючи на несприятливі погодні умови, за два роки дев'ятої п'ятирічки зібрано непоганий урожай зернових, продано державі понад 2200 тонн хліба. 1971 року
валовий прибуток господарства на 100 га сільськогосподарських угідь становив 35 730 крб., на 100 га орної землі - 63 230 крб. Напередодні 50-
Дивиться також інші населені пункти району: