Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Радянська влада в селі остаточно утвердилася лише після розгрому військ Врангеля. 14 листопада 1920 року на сходці, де було присутніх 196 жителів, обрали уповноважених. Їм доручили вжити заходів для охорони села, взяти на облік майно й зброю, покинуту білою армією. Наступного дня, 15 листопада, сход ухвалив «вітати Радянську владу, в усьому і завжди їй допомагати, в строк виконувати її розпорядження». Було створено сільський ревком, а через кілька днів - Зуйський волревком з відділами військовим, управління, земельним, продовольчим, соціального забезпечення, народної освіти. Для боротьби з залишками білогвардійців, що безчинствували в Гірській частині, організовано загін з 26 чоловік. Волосний і сільський ревкоми налагодили збір продовольства для Червоної Армії. Волосний ревком призначив своїх завідуючих маєтками, допоміг трудящим створити робітничі комітети, взяв на облік лишки хліба, овочів та іншого продовольства, вій боротьбу з спекуляцією. На загальних зборах селян обговорювалися питання земле впорядкування і проведення сільськогосподарських робіт. Так, 7 квітня 1921 року
учасники зборів, присвячених проведенню весняної посівної кампанії, висловили готовність розширити посівні площі «для зміцнення Радянської держави».
Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, обрана в серпні 1921 року, приступила до наділення селян землею. Депутати Ради налагодили роботу кооперативу, вжили заходів для охорони полів від потрав. Завдяки цим заходам у 1923 році порівняно з попереднім посівні площі збільшилися на 50 проц. З ініціативи комуністів Рада прийняла рішення зібрати врожай з громадського поля, а згодом організувала збір з нового врожаю (по 5 фунтів з кожної десятини) для повітряного флоту СРСР.
Партійний осередок села, створений 1920 року, приділяв велику увагу масово-політичній роботі серед населення. У березні 1924 року він організував і провів безпартійну селянську конференцію, учасники якої заслухали доповідь «Ленін і селянство», обговорили питання про землевпорядкування, проведення посівної кампанії, про роботу кооперації і сільгоепбанку.
Зуївська Рада надавала великого значення поліпшенню побуту, розвитку народної освіти, культури, ліквідації неписьменності. У селі діяла лікарня на 15 ліжок. Споживче товариство, яке працювало під керівництвом комуністів, відкрило пекарню і м'ясну лавку. Частину одержаних прибутків відраховували на утримання дитячих ясел. У грудні 1920 року в трикласному училищі викладали 5 учителів. Невдовзі училище реорганізували на початкову школу, при ній створили школу ліквідації неписьменності. У грудні 1920 року відбулося урочисте відкриття народного будинку. Учасники церемонії відправили вітального листа В. І. Леніну та А. В. Луначарському, в якому писали: «Населення села Зуї шле гарячий привіт голові Ради Народних Комісарів тов. Леніну і керівникові освіти тов. Луначарському. Водночас населення просить товариша Луначарського дати свою згоду на присвоєння народному будинку, що відкривається, найменування Зуйського народного будинку імені товариша Луначарського». Народному будинку були передані музичні інструменти, меблі з колишніх поміщицьких маєтків, при ньому відкрили бібліотеку.
Поступово налагоджувалося господарське життя села, створювалися перші виробничі об'єднання. В 1926 році з 344 селянських дворів (всього 1561 житель) 207 були одноосібниками, 137 об'єдналися у два ТСОЗи. Вести колективне господарство допомагали агрономічний і прокатний пункти. Діяло в селі споживче товариство. 1926 року в ньому налічувалося 659 членів з кількох сіл. З ініціативи партійного осередку було організовано вечірню школу, де селяни вивчали агрономію і природознавчі науки. Викладали в школі вчителі, агроном, лікар. Комуністи очолили Зуйське кредитне сільськогосподарське товариство. У 1927-1928 рр. це товариство через Кримсельспілку придбало 19 букерів, 7 борін, 32 плуги, культиватор, 12 лобогрійок тощо. Тоді ж створено птахівницьке товариство, до якого увійшли 35 бідняків і середняків, у т. ч. 6 комуністів. Велику допомогу товариству подавала сільська Рада.
В червні 1929 року в Зуї відбулися відкриті партійні збори, учасники яких вирішили організувати колгосп. Щоб залякати бідноту, куркулі в ніч на 9 серпня 1929 року по-звірячому вбили ватажка Зуйської молоді комсомольця П. Вербовського. Проте це не зупинило трудящих. Створений колгосп назвали «Червона нива», очолив його двадцятип'ятитисячник Василенко.
1931 року утворилася колгоспна первинна партійна організація, до якої увійшли також комуністи інших сіл Зуйської сільради. Важливу роль у зміцненні цього господарства відіграли комуністи сусіднього радгоспу
Зуя
Сторінка 2 з 7
Наприкінці квітня 1918 року Крим захопили німецькі окупанти. Вони скасували всі декрети і розпорядження Радянської влади, забирали у селян хліб, худобу, реманент і відправляли все це в Німеччину. У листопаді 1918 року на зміну німецьким окупантам прийшли англо-французькі інтервенти. учасники зборів, присвячених проведенню весняної посівної кампанії, висловили готовність розширити посівні площі «для зміцнення Радянської держави».
Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, обрана в серпні 1921 року, приступила до наділення селян землею. Депутати Ради налагодили роботу кооперативу, вжили заходів для охорони полів від потрав. Завдяки цим заходам у 1923 році порівняно з попереднім посівні площі збільшилися на 50 проц. З ініціативи комуністів Рада прийняла рішення зібрати врожай з громадського поля, а згодом організувала збір з нового врожаю (по 5 фунтів з кожної десятини) для повітряного флоту СРСР.
Партійний осередок села, створений 1920 року, приділяв велику увагу масово-політичній роботі серед населення. У березні 1924 року він організував і провів безпартійну селянську конференцію, учасники якої заслухали доповідь «Ленін і селянство», обговорили питання про землевпорядкування, проведення посівної кампанії, про роботу кооперації і сільгоепбанку.
Зуївська Рада надавала великого значення поліпшенню побуту, розвитку народної освіти, культури, ліквідації неписьменності. У селі діяла лікарня на 15 ліжок. Споживче товариство, яке працювало під керівництвом комуністів, відкрило пекарню і м'ясну лавку. Частину одержаних прибутків відраховували на утримання дитячих ясел. У грудні 1920 року в трикласному училищі викладали 5 учителів. Невдовзі училище реорганізували на початкову школу, при ній створили школу ліквідації неписьменності. У грудні 1920 року відбулося урочисте відкриття народного будинку. Учасники церемонії відправили вітального листа В. І. Леніну та А. В. Луначарському, в якому писали: «Населення села Зуї шле гарячий привіт голові Ради Народних Комісарів тов. Леніну і керівникові освіти тов. Луначарському. Водночас населення просить товариша Луначарського дати свою згоду на присвоєння народному будинку, що відкривається, найменування Зуйського народного будинку імені товариша Луначарського». Народному будинку були передані музичні інструменти, меблі з колишніх поміщицьких маєтків, при ньому відкрили бібліотеку.
Поступово налагоджувалося господарське життя села, створювалися перші виробничі об'єднання. В 1926 році з 344 селянських дворів (всього 1561 житель) 207 були одноосібниками, 137 об'єдналися у два ТСОЗи. Вести колективне господарство допомагали агрономічний і прокатний пункти. Діяло в селі споживче товариство. 1926 року в ньому налічувалося 659 членів з кількох сіл. З ініціативи партійного осередку було організовано вечірню школу, де селяни вивчали агрономію і природознавчі науки. Викладали в школі вчителі, агроном, лікар. Комуністи очолили Зуйське кредитне сільськогосподарське товариство. У 1927-1928 рр. це товариство через Кримсельспілку придбало 19 букерів, 7 борін, 32 плуги, культиватор, 12 лобогрійок тощо. Тоді ж створено птахівницьке товариство, до якого увійшли 35 бідняків і середняків, у т. ч. 6 комуністів. Велику допомогу товариству подавала сільська Рада.
В червні 1929 року в Зуї відбулися відкриті партійні збори, учасники яких вирішили організувати колгосп. Щоб залякати бідноту, куркулі в ніч на 9 серпня 1929 року по-звірячому вбили ватажка Зуйської молоді комсомольця П. Вербовського. Проте це не зупинило трудящих. Створений колгосп назвали «Червона нива», очолив його двадцятип'ятитисячник Василенко.
1931 року утворилася колгоспна первинна партійна організація, до якої увійшли також комуністи інших сіл Зуйської сільради. Важливу роль у зміцненні цього господарства відіграли комуністи сусіднього радгоспу
Дивиться також інші населені пункти району:
- Білогірський район
- Цвіточне
- Русаківка
- Новожилівка
- Муромське
- Мічурінське
- Мельничне
- Курське
- Криничне
- Зибине
- Зеленогірське
- Вишенне
- Багате
- Ароматне