Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За роки першої післявоєнної п'ятирічки трудящі Малоріченського (так з серпня 1945) року стала називатися Кучук-Узень) добилися значних успіхів у піднесенні економіки свого села. 1947 року в колгоспі зібрано високий для тих років урожай винограду в середньому по 40 цнт з га. Державі здано понад план 20 тонн винограду і фруктів. Того ж року зведено електростанцію, тютюновий сарай, стайню і скотарник, 1948 року село радіофіковано й електрифіковано.
Восени 1950 року до артілі ім. Леніна приєднався колгосп сусіднього села Сонячногірського. У Малоріченському розмістилася центральна садиба новоутвореного господарства. Сюди знову почали прибувати переселенці. Їх забезпечували житлом і продуктами, фуражем для худоби. 1950 року, наприклад, колгосп спорудив для новоселів 12 будинків. Для обзаведення господарством переселенцям надавалися Довгострокові грошові позички.
Правління і парторганізація колгоспу мобілізували трудящих на освоєння сільгоспугідь, піднесення врожайності виноградників, садів і особливо тютюнових плантацій. Вживалися заходи щодо зміцнення трудової дисципліни. 1954 року площі під виноградниками, садами і тютюновими плантаціями були значно розширені і становили 210 га. Підвищилася врожайність винограду. 1956 року за вирощення високого врожаю винограду (71 цнт з га) колгосп став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Чимала заслуга в успіхах цього господарства належить тридцятитисячнику агроному С. М. Курцману, якого 1953 року було обрано головою правління. Двічі (в 1957 і 1907 рр.) його нагороджено орденом Трудового Чорноного Прапора.
Весною 1957 року колгосп ім. Леніна реорганізовано в радгосп «Малоріченський». Протягом 1957 -1900 рр. до нього приєднано ще два господарства. Землі центрального відділення, де працюють жителі Малоріченського, становлять 800 га або чверть радгоспного земельного фонду, на них вирощуються такі трудомісткі культури, як виноград (99 га), фрукти (15 га), тютюн (44 га). Допоміжними галузями є овочівництво і тваринництво. 80 га землі зрошуються, щорічно зростає кількість органічних і мінеральних добрив, якими підживлюють рослини, застосовується також підживлення мікроелементами. Більшість робіт у рослинництві механізовано, зокрема оранка і культивація міжрядь садів, виноградників і плантацій тютюну. Це сталю можливим завдяки добрій технічній оснащеності господарства. У радгоспі споруджено електростанцію, механічні майстерні, водосховище з водоводом протяжністю 8 км, тютюновий сарай, гаражі для сільськогосподарської техніки. Радгосп має 40 тракторів, 174 електромотори потужністю 1044 квт, 80 вантажних і декілька спецавтомашин тощо. В одержанні високих урожаїв винограду, фруктів, тютюну, овочів велике значення має правильна організація праці. На плантаціях і в садах відділення працює 5 виробничих бригад. За кожною з них, а також за ланками, закріплені ділянки землі, техніка, підсобні робітники. Всі бригадири мають спеціальну сільськогосподарську освіту. Для кожної бригади в полі споруджено бригадний будиночок, в якому робітники можуть пообідати і відпочити під час перерви, почитати свіжі газети.
Трудівники центрального відділення, як і всього радгоспу, п'ятирічний план 1966-1970 рр. завершили на рік раніше строку. 1959 року зібрано небувалий урожай винограду - по 116,3 цнт з га, а в середньому за п'ятиріччя врожайність його становила 95 цнт з га (за планом - 75 цнт), урожайність фруктів - 102 цнт з га (за планом 62 цнт). 1969 року держані здано майже вдвоє більше винограду, ніж у 1905 році. Від продажу винограду і фруктів господарство одержало 752 тис. крб. прибутку. 1909 року радгоспний винозавод, заново споруджений в 50-і роки, виробив 205 тис. декалітрів виноматеріалів, з яких виготовлялися кращі кримські вина «Мускат південнобережний», «Кокур десертний», «Мадера кримська», «Портвейн кримський південлобережний» тощо. За високу якість виноматеріалів у 1969 році радгосп посів перше місце серед східної групи радгоспів винокомбінату «Масандра».
З 1901 року в радгоспі організовано тривале високоякісне зберігання свіжого винограду для цілорічного постачання ним населення Криму та промислових центрів країни. У цьому починанні радгосп виступив піонером серед кримських колгоспів і радгоспів. У холодильнику на зимове зберігання закладаються сотні тонн кращого
винограду, зокрема чауш, шабаш, магарач-17 та інші. 1969 року радгосп заклав на зимове зберігання 850 тонн винограду. Лише за чотири роки восьмої п'ятирічки від реалізації продукції промислових підприємств – вино заводу і холодильника - радгосп одержав 44,3 проц. прибутку.
Достроково, в 1969 році, виконавши свою п'ятирічну програму, трудівники села Малоріченського весь 1970 рік працювали вже понад план. У рахунок
Малоріченське
Сторінка 5 з 7
ремонту (в роки окупації села в ній була солдатська казарма). У 1945/46 навчальному році вже працювала неповна середня школа, хата-читальня, з 1948 року - клуб, при якому діяли хоровий і драматичний гуртки, демонструвалися кінофільми. За роки першої післявоєнної п'ятирічки трудящі Малоріченського (так з серпня 1945) року стала називатися Кучук-Узень) добилися значних успіхів у піднесенні економіки свого села. 1947 року в колгоспі зібрано високий для тих років урожай винограду в середньому по 40 цнт з га. Державі здано понад план 20 тонн винограду і фруктів. Того ж року зведено електростанцію, тютюновий сарай, стайню і скотарник, 1948 року село радіофіковано й електрифіковано.
Восени 1950 року до артілі ім. Леніна приєднався колгосп сусіднього села Сонячногірського. У Малоріченському розмістилася центральна садиба новоутвореного господарства. Сюди знову почали прибувати переселенці. Їх забезпечували житлом і продуктами, фуражем для худоби. 1950 року, наприклад, колгосп спорудив для новоселів 12 будинків. Для обзаведення господарством переселенцям надавалися Довгострокові грошові позички.
Правління і парторганізація колгоспу мобілізували трудящих на освоєння сільгоспугідь, піднесення врожайності виноградників, садів і особливо тютюнових плантацій. Вживалися заходи щодо зміцнення трудової дисципліни. 1954 року площі під виноградниками, садами і тютюновими плантаціями були значно розширені і становили 210 га. Підвищилася врожайність винограду. 1956 року за вирощення високого врожаю винограду (71 цнт з га) колгосп став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Чимала заслуга в успіхах цього господарства належить тридцятитисячнику агроному С. М. Курцману, якого 1953 року було обрано головою правління. Двічі (в 1957 і 1907 рр.) його нагороджено орденом Трудового Чорноного Прапора.
Весною 1957 року колгосп ім. Леніна реорганізовано в радгосп «Малоріченський». Протягом 1957 -1900 рр. до нього приєднано ще два господарства. Землі центрального відділення, де працюють жителі Малоріченського, становлять 800 га або чверть радгоспного земельного фонду, на них вирощуються такі трудомісткі культури, як виноград (99 га), фрукти (15 га), тютюн (44 га). Допоміжними галузями є овочівництво і тваринництво. 80 га землі зрошуються, щорічно зростає кількість органічних і мінеральних добрив, якими підживлюють рослини, застосовується також підживлення мікроелементами. Більшість робіт у рослинництві механізовано, зокрема оранка і культивація міжрядь садів, виноградників і плантацій тютюну. Це сталю можливим завдяки добрій технічній оснащеності господарства. У радгоспі споруджено електростанцію, механічні майстерні, водосховище з водоводом протяжністю 8 км, тютюновий сарай, гаражі для сільськогосподарської техніки. Радгосп має 40 тракторів, 174 електромотори потужністю 1044 квт, 80 вантажних і декілька спецавтомашин тощо. В одержанні високих урожаїв винограду, фруктів, тютюну, овочів велике значення має правильна організація праці. На плантаціях і в садах відділення працює 5 виробничих бригад. За кожною з них, а також за ланками, закріплені ділянки землі, техніка, підсобні робітники. Всі бригадири мають спеціальну сільськогосподарську освіту. Для кожної бригади в полі споруджено бригадний будиночок, в якому робітники можуть пообідати і відпочити під час перерви, почитати свіжі газети.
Трудівники центрального відділення, як і всього радгоспу, п'ятирічний план 1966-1970 рр. завершили на рік раніше строку. 1959 року зібрано небувалий урожай винограду - по 116,3 цнт з га, а в середньому за п'ятиріччя врожайність його становила 95 цнт з га (за планом - 75 цнт), урожайність фруктів - 102 цнт з га (за планом 62 цнт). 1969 року держані здано майже вдвоє більше винограду, ніж у 1905 році. Від продажу винограду і фруктів господарство одержало 752 тис. крб. прибутку. 1909 року радгоспний винозавод, заново споруджений в 50-і роки, виробив 205 тис. декалітрів виноматеріалів, з яких виготовлялися кращі кримські вина «Мускат південнобережний», «Кокур десертний», «Мадера кримська», «Портвейн кримський південлобережний» тощо. За високу якість виноматеріалів у 1969 році радгосп посів перше місце серед східної групи радгоспів винокомбінату «Масандра».
З 1901 року в радгоспі організовано тривале високоякісне зберігання свіжого винограду для цілорічного постачання ним населення Криму та промислових центрів країни. У цьому починанні радгосп виступив піонером серед кримських колгоспів і радгоспів. У холодильнику на зимове зберігання закладаються сотні тонн кращого
винограду, зокрема чауш, шабаш, магарач-17 та інші. 1969 року радгосп заклав на зимове зберігання 850 тонн винограду. Лише за чотири роки восьмої п'ятирічки від реалізації продукції промислових підприємств – вино заводу і холодильника - радгосп одержав 44,3 проц. прибутку.
Достроково, в 1969 році, виконавши свою п'ятирічну програму, трудівники села Малоріченського весь 1970 рік працювали вже понад план. У рахунок
Дивиться також інші населені пункти району: