Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
гарнізон білих й заарештували пристава і стражників. Після мітингу партизани, взявши з собою захоплені у врангелівців трофеї (25 гвинтівок, 2 тис. патронів і 15 полонених), пішли далі по тилах порога. 24 вересня партизани раптовим ударом знову витіснили білогвардійців з села.
12 листопада 1920 року частини Червоної Армії, підтримані партизанами, визнолили від білогвардійців всі села Кучук-Узенської волості. В селі був створений волосний революційний комітет. У січні 1921 року в Кучук-Узені виник партосередок. Його секретарем з липня того ж року був Ф. С. Кулявін. Ревком, а з червня 1921 року Рада робітничих і поселянських депутатів спільно з партосередком села докладали всіх зусиль для ліквідації куркульського бандитизму. Націоналісти, куркулі ховалися у горах і звідти систематично чинили наскоки на село. Бандити по-звірячому розправлялися з бідняками-активістами, катували їх, а потім закопували живими в землю чи, обливши гасом, спалювали. Так вони замучили бідняка Османа Пашу Умера, робітника А. Боровича, не жаліли ні жінок, ні дітей. Окремі націоналісти проникли в комісію боротьби з бандитизмом, створену ще ревкомом, і чинили антинародні дії. На допомогу жителям села для боротьби з бандитами прибув бойовий загін. 1922 року бандитизм було ліквідовано.
Для селянської бідноти найважливішим залишалося питання про землю. Ще взимку 1921 року земельний відділ Кримревкому прийняв рішення про передачу біднякам і середнякам села Кучук-Узені 2 тис. десятин колишньої поміщицької землі. У серпні постановою Першого з'їзду Рад Ялтинського повіту для Кучук-Узенської волості були визначені норми земельного наділу на селянський двір - З0 десятин орної землі, 1,3 десятини садів, 1,4 десятини виноградників. Однак через помилки, допущені земельними органами Кримської АРСР, бідняки і середняки одержали землю лише на один сільськогосподарський сезон, причому наділ бідняків дорівнював пересічно 46,6 проц. норми, середняків - 90 проц. За їх рахунок нажилися куркулі, одержавши 161,7 проц. норми, до того ж багатії прибрали до рук кращі
землі, а бідноті й середнякам дісталися занедбані ділянки. В 20-і роки куркулі складали 14,6 проц. жителів села. Їм належали більша частина виноградників, садів, тютюнові плантації. В їхніх руках була майже половина крамниць. Окремим глитаям вдалося пролізти до радянських органів влади.
Труднощі відбудовного періоду в селі посилювалися голодом, що настав унаслідок неврожаю 1921 року. Пережити його селянам-біднякам допоміг комітет взаємодопомоги, створений за ініціативою партосередку в грудні 1921 року, Комітет заорендував у Кучук-Узенського земельного товариства 500 десятин земл і, яку його члени почали обробляти гуртом. У лютому 1922 року для голодуючих і безпритульних дітей відкрили харчувальний пункт на З0 місць.
Місцеві куркулі й заможні господарі, використовуючи тяжке становище своїх односельців, дедалі більше збагачувалися: за один пуд борошна вони купували житло й земельну ділянку бідняка. Подібних кабальних угод у голодний 1922 рік укладалося в селі немало. З середини 1923 року бідняки почали звертатися до сільської Ради з проханням допомогти розірвати угоди, але куркульські елементи, які пролізли до органів влади, перешкоджали цьому.
Комуністи Кучук-Узені, керуючись ленінськими вказівками про соціалістичну перебудову села, розгортали широку агітацію серед трудового селянства за кооперативний шлях господарювання. Ще наприкінці 1921 року в селі засіювано споживчу кооперацію і сільськогосподарське кредитне товариство, однак у них значний вплив мали заможні хазяї. Біднота створювала самостійні об'єднання. Так, у селі працювали комітет взаємодопомоги (1924 року в його керівному ядрі налічувалося три кандидати в члени партії і один комсомолець) і трудова землеробська артіль «Спілка наймитів», яка об'єднала 15 чоловік. Кучук-Узенське сільськогосподарське кредитне товариство допомогло артілі придбати реманент. Восени 1925 року партійний і комсомольський (створений ще в 1922 році) осередки разом з сільрадою провели День урожаю. Було влаштовано виставку кращих сортів винограду, фруктів, тютюну.
Медичну допомогу населення одержувало з 1921 року в сільській лікарні й амбулаторії при ній. Для капітального ремонту лікарні держава асигнувала кошти. Ви сени того ж року в селі почала працювати початкова школа, наступного року - неповна середня. Через рік всі діти до п'ятнадцятирічного віку ходили до школи. 1924 року сільрада відкрила хату-читальню, при якій з березня наступного року діяли курси лікнепу. Невдовзі всі члени артілі «Спілка наймитів» навчилися грамоти. 1925 року в селі організовано школу селянської молоді, де учнів знайомили з методами ведення виноградарства, садівництва і тютюнництва.
Малоріченське
Сторінка 2 з 7
худобу, фураж, одяг. У відповідь на безчинства білогвардійців населення піднімалося на боротьбу за відновлення Радянської влади. Трудящі з радістю зустріли партизанів, які 3 вересня 1920 року вчинили напад на місцевий 12 листопада 1920 року частини Червоної Армії, підтримані партизанами, визнолили від білогвардійців всі села Кучук-Узенської волості. В селі був створений волосний революційний комітет. У січні 1921 року в Кучук-Узені виник партосередок. Його секретарем з липня того ж року був Ф. С. Кулявін. Ревком, а з червня 1921 року Рада робітничих і поселянських депутатів спільно з партосередком села докладали всіх зусиль для ліквідації куркульського бандитизму. Націоналісти, куркулі ховалися у горах і звідти систематично чинили наскоки на село. Бандити по-звірячому розправлялися з бідняками-активістами, катували їх, а потім закопували живими в землю чи, обливши гасом, спалювали. Так вони замучили бідняка Османа Пашу Умера, робітника А. Боровича, не жаліли ні жінок, ні дітей. Окремі націоналісти проникли в комісію боротьби з бандитизмом, створену ще ревкомом, і чинили антинародні дії. На допомогу жителям села для боротьби з бандитами прибув бойовий загін. 1922 року бандитизм було ліквідовано.
Для селянської бідноти найважливішим залишалося питання про землю. Ще взимку 1921 року земельний відділ Кримревкому прийняв рішення про передачу біднякам і середнякам села Кучук-Узені 2 тис. десятин колишньої поміщицької землі. У серпні постановою Першого з'їзду Рад Ялтинського повіту для Кучук-Узенської волості були визначені норми земельного наділу на селянський двір - З0 десятин орної землі, 1,3 десятини садів, 1,4 десятини виноградників. Однак через помилки, допущені земельними органами Кримської АРСР, бідняки і середняки одержали землю лише на один сільськогосподарський сезон, причому наділ бідняків дорівнював пересічно 46,6 проц. норми, середняків - 90 проц. За їх рахунок нажилися куркулі, одержавши 161,7 проц. норми, до того ж багатії прибрали до рук кращі
землі, а бідноті й середнякам дісталися занедбані ділянки. В 20-і роки куркулі складали 14,6 проц. жителів села. Їм належали більша частина виноградників, садів, тютюнові плантації. В їхніх руках була майже половина крамниць. Окремим глитаям вдалося пролізти до радянських органів влади.
Труднощі відбудовного періоду в селі посилювалися голодом, що настав унаслідок неврожаю 1921 року. Пережити його селянам-біднякам допоміг комітет взаємодопомоги, створений за ініціативою партосередку в грудні 1921 року, Комітет заорендував у Кучук-Узенського земельного товариства 500 десятин земл і, яку його члени почали обробляти гуртом. У лютому 1922 року для голодуючих і безпритульних дітей відкрили харчувальний пункт на З0 місць.
Місцеві куркулі й заможні господарі, використовуючи тяжке становище своїх односельців, дедалі більше збагачувалися: за один пуд борошна вони купували житло й земельну ділянку бідняка. Подібних кабальних угод у голодний 1922 рік укладалося в селі немало. З середини 1923 року бідняки почали звертатися до сільської Ради з проханням допомогти розірвати угоди, але куркульські елементи, які пролізли до органів влади, перешкоджали цьому.
Комуністи Кучук-Узені, керуючись ленінськими вказівками про соціалістичну перебудову села, розгортали широку агітацію серед трудового селянства за кооперативний шлях господарювання. Ще наприкінці 1921 року в селі засіювано споживчу кооперацію і сільськогосподарське кредитне товариство, однак у них значний вплив мали заможні хазяї. Біднота створювала самостійні об'єднання. Так, у селі працювали комітет взаємодопомоги (1924 року в його керівному ядрі налічувалося три кандидати в члени партії і один комсомолець) і трудова землеробська артіль «Спілка наймитів», яка об'єднала 15 чоловік. Кучук-Узенське сільськогосподарське кредитне товариство допомогло артілі придбати реманент. Восени 1925 року партійний і комсомольський (створений ще в 1922 році) осередки разом з сільрадою провели День урожаю. Було влаштовано виставку кращих сортів винограду, фруктів, тютюну.
Медичну допомогу населення одержувало з 1921 року в сільській лікарні й амбулаторії при ній. Для капітального ремонту лікарні держава асигнувала кошти. Ви сени того ж року в селі почала працювати початкова школа, наступного року - неповна середня. Через рік всі діти до п'ятнадцятирічного віку ходили до школи. 1924 року сільрада відкрила хату-читальню, при якій з березня наступного року діяли курси лікнепу. Невдовзі всі члени артілі «Спілка наймитів» навчилися грамоти. 1925 року в селі організовано школу селянської молоді, де учнів знайомили з методами ведення виноградарства, садівництва і тютюнництва.
Дивиться також інші населені пункти району: