Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Великої Жовтневої соціалістичної революції, зібралося 500 жителів Кучук-Узені і навколишніх сіл. Селяни обіцяли неухильно виконувати всі заповіти Ілліча. В 1924 році при сільраді були відкрито жінвідділ у складі двадцяти делегаток. Наступного року вони створил и жіночий клуб, члени якого навчалися на курсах лікнепу. 1926 року в селі відкрився дитячий майданчик. З ініціативи комуністів і комсомольців 1923 року сільська Рада взяла шефство над прикордонним постом - прикордонникам посилали фрукти, овочі, продукти.
Під час землетрусу в Криму 1927 року в Кучук-Узені було пошкоджено чимало будинків, у т. ч. приміщення лікарні, школи, сільради. Залишилися без притулку родин. Для подання допомоги потерпілим Радянська держава виділила понад тисячу крб. і будівельних матеріалів на суму 1520 карбованців.
З 1927 року почалося внутрішньоселищне землевпорядкування, в результаті якого бідняцькі наділи трохи збільшилися, але ще не досягли норми. Вони становили 67,21 проц., у середняків - 86,01 проц., а в куркулів «норма залишення» все ж була перевищена до 124,22 процента.
Після ліквідації злочинної групи ворогів народу Велі Ібрагімова та її прибічників на місцях, у селі більш послідовно почали проводити земельну реформу, посилився наступ на куркульство. І хоч куркулі Кучук-Узені погрожували розправою біднякам, якщо ті візьмуть землю, група бідняків-активістів сільської Ради викрила їх дії.
У 1927 році 38 бідняцьких господарств Кучук-Узені (152 їдці) об'єдналися в товариство спільного обробітку землі ім. М. Субхі. Через рік ТСОЗ було відзначено як показове господарство з високим рівнем сільськогосподарських робіт, а в жовтні 1928 року реорганізовано в сільськогосподарську артіль. Наступного року артіль злилася з новоутвореним колгоспом ім. Леніна, в якому об'єдналося 245 бідняцьких і середняцьких господарств, або 73 проц. усіх господарств села. У Кучук-Узені на той час налічувалося 334 господарства і 1458 чоловік. Колгосп мав 57,4 десятини виноградників, 115 десятин садів, 74,5 десятини тютюнових плантацій, 6 десятин городів. У нього було 19 голів великої рогатої худоби, 112 овець, 11 коней, З0 плугів.
Куркулі вели запеклу агітацію проти колективізації, залякували бідняків і середняків, поширюючи брехливі чутки, що в них заберуть худобу, майно. Повіривши цьому, селяни за один тиждень зарізали 5 тис. овець і багато корів. Через своїх відголосків куркулі намагалися запровадити високий пайовий вступний внесок для бідняків (150 крб.), який загальмував би вступ до колгоспу. З допомогою робітників, що прибули в 1929 році до Кучук-Узені з Сімферополя і Севастополя, селянам удалося від хилити куркульську пропозицію. 33 куркульські сім'ї вислали за межі сіма.
В березні 1930 року відбулися перевибори Кучук-Узенської сільради. У виборах взяли участь 74,7 проц. виборців або 508 чоловік (право голосу мали 680). До склад.у сільради вони обрали 14 чоловік, серед них 7 бідняків, 5 середняків; одного члена 15 КП(6) і двох комсомольців. Правління колгоспу створило ініціативну групу, яка сприяла залученню селян до артілі, організувало допомогу одноосібним селянським господарствам. Починаючи з весни 1931 року, в сільгоспартілі створюються бригади і ланки; замість розподілу доходів за кількістю їдців запроваджено соціалістичний принцип розподілу - за працею.
В зміцненні колективного господарства велику допомогу подала держава. 1933 року колгосп одержав довгострокові позики для будівництва тютюнового сараю, водосховища, водоводу, для укріплення берегів гірської річки, 73 бідняцьким господарствам було виділено велику рогату худобу.
Однак куркулі продовжували й далі підривати колективне господарство. Вони саботували агротехнічні заходи, вдавалися до терористичних актів проти сільських активістів, організовували провокації і підкупи, щоб дискредитувати кращих колгоспників; залякували населення, розкрадали колгоспне добро. Вороги були остаточно викриті і знешкоджені влітку 1935 року. Велику допомогу місцевим комуністам у цьому подав політвідділ, створений при Алуштинській МТС. Як стало відомо на слідстві, дії куркулів у Кучук-Узені спрямовувалися контрреволюційною групою татарських буржуазних націоналістів. На загальних зборах в серпні 1935 року колгоспники гаряче підтримали ліквідацію контрреволюційної групи.
1930 року в урочистій обстановці артілі вручено державний акт на вічне користування землею. Трудівники села на всій площі садів і виноградників внесли органічні й мінеральні добрива. Разом з правлінням колгоспу сільські комуністи (парторганізація в 1936 році об'єднувала 8 чоловік) вжили заходів щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспу. За кожною бригадою було закріплено ділянки землі, а за рахунок скорочення адміністративного апарату вивільнено додаткову робочу силу. Для
Малоріченське
Сторінка 3 з 7
Жителі села активно залучалися до громадського життя. Щорічно відзначалися пролетарські свята: Перше травня, річниця Великого Жовтня, День Червоної Армії. 1924 року на мітинг, присвячений 7-м роковинам Під час землетрусу в Криму 1927 року в Кучук-Узені було пошкоджено чимало будинків, у т. ч. приміщення лікарні, школи, сільради. Залишилися без притулку родин. Для подання допомоги потерпілим Радянська держава виділила понад тисячу крб. і будівельних матеріалів на суму 1520 карбованців.
З 1927 року почалося внутрішньоселищне землевпорядкування, в результаті якого бідняцькі наділи трохи збільшилися, але ще не досягли норми. Вони становили 67,21 проц., у середняків - 86,01 проц., а в куркулів «норма залишення» все ж була перевищена до 124,22 процента.
Після ліквідації злочинної групи ворогів народу Велі Ібрагімова та її прибічників на місцях, у селі більш послідовно почали проводити земельну реформу, посилився наступ на куркульство. І хоч куркулі Кучук-Узені погрожували розправою біднякам, якщо ті візьмуть землю, група бідняків-активістів сільської Ради викрила їх дії.
У 1927 році 38 бідняцьких господарств Кучук-Узені (152 їдці) об'єдналися в товариство спільного обробітку землі ім. М. Субхі. Через рік ТСОЗ було відзначено як показове господарство з високим рівнем сільськогосподарських робіт, а в жовтні 1928 року реорганізовано в сільськогосподарську артіль. Наступного року артіль злилася з новоутвореним колгоспом ім. Леніна, в якому об'єдналося 245 бідняцьких і середняцьких господарств, або 73 проц. усіх господарств села. У Кучук-Узені на той час налічувалося 334 господарства і 1458 чоловік. Колгосп мав 57,4 десятини виноградників, 115 десятин садів, 74,5 десятини тютюнових плантацій, 6 десятин городів. У нього було 19 голів великої рогатої худоби, 112 овець, 11 коней, З0 плугів.
Куркулі вели запеклу агітацію проти колективізації, залякували бідняків і середняків, поширюючи брехливі чутки, що в них заберуть худобу, майно. Повіривши цьому, селяни за один тиждень зарізали 5 тис. овець і багато корів. Через своїх відголосків куркулі намагалися запровадити високий пайовий вступний внесок для бідняків (150 крб.), який загальмував би вступ до колгоспу. З допомогою робітників, що прибули в 1929 році до Кучук-Узені з Сімферополя і Севастополя, селянам удалося від хилити куркульську пропозицію. 33 куркульські сім'ї вислали за межі сіма.
В березні 1930 року відбулися перевибори Кучук-Узенської сільради. У виборах взяли участь 74,7 проц. виборців або 508 чоловік (право голосу мали 680). До склад.у сільради вони обрали 14 чоловік, серед них 7 бідняків, 5 середняків; одного члена 15 КП(6) і двох комсомольців. Правління колгоспу створило ініціативну групу, яка сприяла залученню селян до артілі, організувало допомогу одноосібним селянським господарствам. Починаючи з весни 1931 року, в сільгоспартілі створюються бригади і ланки; замість розподілу доходів за кількістю їдців запроваджено соціалістичний принцип розподілу - за працею.
В зміцненні колективного господарства велику допомогу подала держава. 1933 року колгосп одержав довгострокові позики для будівництва тютюнового сараю, водосховища, водоводу, для укріплення берегів гірської річки, 73 бідняцьким господарствам було виділено велику рогату худобу.
Однак куркулі продовжували й далі підривати колективне господарство. Вони саботували агротехнічні заходи, вдавалися до терористичних актів проти сільських активістів, організовували провокації і підкупи, щоб дискредитувати кращих колгоспників; залякували населення, розкрадали колгоспне добро. Вороги були остаточно викриті і знешкоджені влітку 1935 року. Велику допомогу місцевим комуністам у цьому подав політвідділ, створений при Алуштинській МТС. Як стало відомо на слідстві, дії куркулів у Кучук-Узені спрямовувалися контрреволюційною групою татарських буржуазних націоналістів. На загальних зборах в серпні 1935 року колгоспники гаряче підтримали ліквідацію контрреволюційної групи.
1930 року в урочистій обстановці артілі вручено державний акт на вічне користування землею. Трудівники села на всій площі садів і виноградників внесли органічні й мінеральні добрива. Разом з правлінням колгоспу сільські комуністи (парторганізація в 1936 році об'єднувала 8 чоловік) вжили заходів щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспу. За кожною бригадою було закріплено ділянки землі, а за рахунок скорочення адміністративного апарату вивільнено додаткову робочу силу. Для
Дивиться також інші населені пункти району: