Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
До кінця 1940 року в місті працювали майже всі довоєнні підприємства. А до кінця 1953 року його повністю відбудовано. Стали до ладу нові заводи, фабрики, комбінати. Територія міста збільшилася в півтора рази. Його житлова площа 195 року становила 654 тис. кв. метрів - на 70 тис. кв.
метрів більше, ніж до війни. Розширилися вулиці, магістралі, площі. Міське кільце з'єднало вулиці Леніна, Велику Морську та проспект Нахімова в єдину магістраль. Нові архітектурні ансамблі облицьовувалися білим інкерманським каменем. Були впорядковані Приморський та Історичний бульвари, розбито нові сквери: Ленінський, Будівельників, Пушкінський. Пущено тролейбус, розширено автобусні маршрути, подвоїлася кількість пасажирських катерів.
Торговельна мережа включала 218 магазинів, у т. ч. 14 фірмових, 43 їдальні та кафе, З ресторани, 50 буфетів і ларків.
Працювало 8 лікарень, 10 поліклінік, у т. ч. дві дитячі, 2 пологові будинки, 3 диспансери, 3 жіночі та дитячі консультації, 3 станції швидкої допомоги, десятки медичних пунктів на підприємствах.
У 31 школі навчалося 20 тис. дітей. Відкрито також філіал кораблебудівного інституту, вечірній будівельний технікум. Відновила роботу біологічна станція АН СРСР ім. О. О. Ковалевського. 27 вересня відзначив своє 80-річчя відбудований музей Чорноморського флоту. 16 жовтня 1954 року, напередодні святкування 100-річчя першої героїчної оборони Севастополя, відкрилася для відвідувачів панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.» Художнє полотно панорами відтворив колектив художників під керівництвом академіків В. М. Яковлєва та П. П. Соколова-Скали. Нове приміщення одержав театр ім.а. В. Луначарського. Почали працювати музей героїчної оборони та визволення Севастополя, Будинок офіцерів флоту та Матроський клуб. Діяли кінотеатри, 104 бібліотеки.
Відроджене із попелу і руїн місто стало значним індустріальним центром півдня України. У жовтні 1954 року за великі заслуги в захисті Вітчизни, а також трудовий героізм Радянський уряд нагородив Севастополь орденом Червоного Прапора. В ередині 50-х років тут працювало 167 підприємств, у т. ч. 123 - державні. Особливо значного розвитку набула електроенергетична, судноремонтна, дерево-обробна та харчова галузі промисловості. У 60-і роки виникли приладобудівна, рибна та виноробна галузі. Наприкінці березня 1960 року Центральний Комітет Комуністичної партії України та Рада Міністрів Української РСР накреслили конкретні заходи, спрямовані на дальший розвиток цих галузей промисловості. Впровадження найновіших досягнень науки і техніки у виробництво, підвищення творчої активності трудящих сприяли дальшому розвитку економіки міста. У наступні роки значно розширилася база судноремонтної промисловості. Стало до ладу таке велике підприємство, як приладобудівний завод «Парус». 1962 року згідно з рішен ним Ради Міністрів СРСР у місті створено Головне управління рибної промисловості Азово-Чорноморського басейну - «Азчорриба», яке об'єднало 80 підприємств та понад 130 риболовецьких колгоспів. До його складу увійшло й утворене 1960 року Севастопольське управління океанічного риболовства.
Інтенсивне зростання економіки міста завжди нерозривно пов'язане із піднесенням трудової активності його жителів. Це яскраво проявляється в розмаху соціалістичного змагання. У листопаді 1959 року делегати XIX Севастопольської міської конференції звернулися до трудівників міста та моряків Чорноморського флоту із закликом розгорнути боротьбу за завоювання високого звання міста комуністичного ставлення до праці, зразкового громадського порядку та високої культури. Міська партійна організація підтримала ініціативу молоді й очолила це змагання, що за короткий час стало справжньою школою трудового героїзму та комуністичного виховання трудящих. Якщо в грудні 1959 року в ньому брало участь 490 бригад, 53 зміни, дільниці та цехи - всього 8 тис. чоловік, то на кінець 1900 року - 2/3 трудящих міста та підприємств Чорноморського флоту. 28 травня 1900 року севастопольці закликали всіх трудящих Радянського Союзу включитися в це змагання. Жителі Москви, Ленінграда, Волгограда, Одеси, Запоріжжя, Ростова-на-Дону, Ульяновська, Омська, Руставі, Сумгаїта, Сімферополя, Керчі та багатьох інших міст країни палко підтримали патріотичний почин севастопольців. Набувати досвіду організації змагання до Севастополя приїздили делегації з різних кінців країни. Зокрема з Риги, Дрогобича, Чирчика, Небіт-Дага.
У цьому змаганні 1904 року брало участь 199 підприємств, організацій та установ, 303 цехи, 214 дільниць, 2043 зміни та бригади і понад 52 тис. трудящий - близько 95 проц. усіх робітників та службовців Севастополя. Почесне звання колективу комуністичної праці вибороли того року 78 цехів,
Севастополь
Сторінка 34 з 42
обладнання та машини. Москвичі надсилали матеріали та інструменти, необхідні для монтажних робіт, феадосійці - цеглу, євпаторійці щомісяця поставляли до 10 тис. куб. метрів будівельного каменю, достроково виконував замовлення для севастопольців Сімферопольський механічний завод.До кінця 1940 року в місті працювали майже всі довоєнні підприємства. А до кінця 1953 року його повністю відбудовано. Стали до ладу нові заводи, фабрики, комбінати. Територія міста збільшилася в півтора рази. Його житлова площа 195 року становила 654 тис. кв. метрів - на 70 тис. кв.
Торговельна мережа включала 218 магазинів, у т. ч. 14 фірмових, 43 їдальні та кафе, З ресторани, 50 буфетів і ларків.
Працювало 8 лікарень, 10 поліклінік, у т. ч. дві дитячі, 2 пологові будинки, 3 диспансери, 3 жіночі та дитячі консультації, 3 станції швидкої допомоги, десятки медичних пунктів на підприємствах.
У 31 школі навчалося 20 тис. дітей. Відкрито також філіал кораблебудівного інституту, вечірній будівельний технікум. Відновила роботу біологічна станція АН СРСР ім. О. О. Ковалевського. 27 вересня відзначив своє 80-річчя відбудований музей Чорноморського флоту. 16 жовтня 1954 року, напередодні святкування 100-річчя першої героїчної оборони Севастополя, відкрилася для відвідувачів панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.» Художнє полотно панорами відтворив колектив художників під керівництвом академіків В. М. Яковлєва та П. П. Соколова-Скали. Нове приміщення одержав театр ім.а. В. Луначарського. Почали працювати музей героїчної оборони та визволення Севастополя, Будинок офіцерів флоту та Матроський клуб. Діяли кінотеатри, 104 бібліотеки.
Відроджене із попелу і руїн місто стало значним індустріальним центром півдня України. У жовтні 1954 року за великі заслуги в захисті Вітчизни, а також трудовий героізм Радянський уряд нагородив Севастополь орденом Червоного Прапора. В ередині 50-х років тут працювало 167 підприємств, у т. ч. 123 - державні. Особливо значного розвитку набула електроенергетична, судноремонтна, дерево-обробна та харчова галузі промисловості. У 60-і роки виникли приладобудівна, рибна та виноробна галузі. Наприкінці березня 1960 року Центральний Комітет Комуністичної партії України та Рада Міністрів Української РСР накреслили конкретні заходи, спрямовані на дальший розвиток цих галузей промисловості. Впровадження найновіших досягнень науки і техніки у виробництво, підвищення творчої активності трудящих сприяли дальшому розвитку економіки міста. У наступні роки значно розширилася база судноремонтної промисловості. Стало до ладу таке велике підприємство, як приладобудівний завод «Парус». 1962 року згідно з рішен ним Ради Міністрів СРСР у місті створено Головне управління рибної промисловості Азово-Чорноморського басейну - «Азчорриба», яке об'єднало 80 підприємств та понад 130 риболовецьких колгоспів. До його складу увійшло й утворене 1960 року Севастопольське управління океанічного риболовства.
Інтенсивне зростання економіки міста завжди нерозривно пов'язане із піднесенням трудової активності його жителів. Це яскраво проявляється в розмаху соціалістичного змагання. У листопаді 1959 року делегати XIX Севастопольської міської конференції звернулися до трудівників міста та моряків Чорноморського флоту із закликом розгорнути боротьбу за завоювання високого звання міста комуністичного ставлення до праці, зразкового громадського порядку та високої культури. Міська партійна організація підтримала ініціативу молоді й очолила це змагання, що за короткий час стало справжньою школою трудового героїзму та комуністичного виховання трудящих. Якщо в грудні 1959 року в ньому брало участь 490 бригад, 53 зміни, дільниці та цехи - всього 8 тис. чоловік, то на кінець 1900 року - 2/3 трудящих міста та підприємств Чорноморського флоту. 28 травня 1900 року севастопольці закликали всіх трудящих Радянського Союзу включитися в це змагання. Жителі Москви, Ленінграда, Волгограда, Одеси, Запоріжжя, Ростова-на-Дону, Ульяновська, Омська, Руставі, Сумгаїта, Сімферополя, Керчі та багатьох інших міст країни палко підтримали патріотичний почин севастопольців. Набувати досвіду організації змагання до Севастополя приїздили делегації з різних кінців країни. Зокрема з Риги, Дрогобича, Чирчика, Небіт-Дага.
У цьому змаганні 1904 року брало участь 199 підприємств, організацій та установ, 303 цехи, 214 дільниць, 2043 зміни та бригади і понад 52 тис. трудящий - близько 95 проц. усіх робітників та службовців Севастополя. Почесне звання колективу комуністичної праці вибороли того року 78 цехів,