Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1944 року визволителям Севастополя салютувала Москва.
Відзначаючи мужність та героїзм севастопольців у роки Великої Вітчизняної війни, 1965 року Радянський уряд нагородив місто орденом Леніна та медаллю «Золота Зірка». Чорноморський флот був нагороджений орденом Червоного Прапора. «Нагородження Севастополя орденом Леніна і медаллю «Золота Зірка», Чорноморського флоту - орденом Червоного Прапора.- вказував при врученні високої нагороди М. В. Підгорний,- це високе визнання Батьківщиною, усім радянським народом легендарного ратного подвигу моряків-чорноморців, воїнів Приморської армії, всіх жителів славного міста-героя».
Визволене місто являло собою купу руїн. Завдані йому фашистськими окупантами матеріальні збитки становили
2,5 млрд. крб. Були повністю зруйновані З0 промислових підприємств, міські комунікації, транспорт і зв'язок, понад 90 проц. житлової площі, всі установи, школи, архітектурні пам'ятники. В місті лишилося менше З тис. жителів.
Письменник Л. С. Соболєв, що увійшов у Севастополь у складі радянських військ, писав у ті дні: «У благородному мовчанні доблесної воїнської смерті лежало переді мною велике місто Чорноморського флоту, знищене німцями, але не підкорене... І от що залишилося від нього: скелі, море та сонце. Та доблесна слава, яка відродить ці купи каміння».
Ліквідація наслідків Птлерівської окупації та відродження міста, що стали справді героїчною епопеєю і увійшли в історію як третій подвиг Севастополя, почалися з перших днів після вигнання Птлерівських окупантів. 10 травня 1944 року до міста прибула оперативна група партійних, радянських, профспілкових, комсомольських та господарських працівників. Газета «Слава Севастополя», що вийшла того ж дня, оголосила про відновлення Радянської влади в місті. Відновили роботу міська Рада депутатів трудящих та три районні Ради. Головою виконкому міської Ради знову став активний учасник оборони міста В. П. Єфремов. Сформувалися міськком партії та три районні комітети: Центральний, Північний та Корабельний. Міський комітет партії очолив П. І. Лесик. Бюро міськкому партії прийняло розгорнуте рішення про відновлення міського господарства, закликавши всіх жителів міста та воїнів Чорноморського флоту активно включитися у виконання цього важливого завдання. Міська Рада взяла на облік все працездатне населення. Поверталися з евакуації та партизанських загонів корінні жителі міста. Вже на кінець 1944 року в ньому проживало 47 тис. чоловік.
Величезну допомогу у відбудові Севастополя подали ЦК ВКП(б) та Радянський уряд. Ще задовго до визволення міста за вказівкою ЦК ВКП(б) Наркоматом будівництва СРСР створено «Севастопольбуд» на чолі із заступником наркома М. В. Бехтіним. Перший загін будівельників прибув сюди вже наступного дня після визволення.
Розпочалася підготовка кваліфікованих робітничих кадрів у самому місті. Протягом 1944-1945 рр. навчено понад 3 тис. чоловік, а до кінця 1946 року - 6860, у т. ч. для промисловості та будівництва 4200 чоловік. Спеціальні групи мінерів виявили в 1944-1945 рр. 8 мінних полів і знешкодили 150 тис. протитанкових та протипожежних мін, снарядів, фауст-патронів тощо. Тільки за 20 днів 1944 року дівчата-комсомолки Ольга Калиниченко, Олена Музальова та Ярина Мухіна знешкодили 3 тис. мін. Значну роль у відбудові міста відіграв рух черкасовців. За прикладом сталіградської патріотки А. Черкасової вже у червні-липні 1944 року створено 43 черкасовські бригади, в серпні - 180, а в грудні - 497, які в неробочий час працювали на відбудові міста. Одну з перших бригад організувала робітниця швейної фабрики комсомолка І. Червякова. До кінця 1944 року на кожного члена її бригади припадало майже 500 годин робочого часу, відданого відбудові міста. 68 комсомольсько-молодіжних черкасовських бригад за рік відпрацювали понад 120 тис. годин. Ініціатором черкасовського руху серед домогосподарок ипстунила учасниця оборони Севастополя, мати полеглого фронтовика О. В. Попова. Очолена нею будівельна бригада з 52 чоловік відпрацювала за рік 6 тис. годин. На неї рівнялися бригади А. Ф. Єгорової, М. Л. Рецар, Н. М. Бассак, Р. Н. Косилової, М. П. Рожкової та багатьох інших.
28 серпня 1944 року Севастопольський міськком ВКП(б) провів загальноміський зліт черкасовських бригад, 656 його учасників звернулися до всіх жителів із закликом відпрацювати кожному на відбудові міста не менше 100 годин. Загалом за три роки відпрацьовано понад 3 млн. годин.
Значного поширення набували й інші форми соціалістичного змагання: за оволодіння кількома професіями, за економію матеріалів, за відмінну якість
Севастополь
Сторінка 32 з 42
гвардії сержант А. Т. Писарєєв - азербайджанець та інші. Імена Героїв Радянського Союзу викарбувало на мармурових, дошках пам'ятника «Слава» на Сапун-горі. Сюди ж занесено 226 частин та з'єднань, що брали участь у визволенні Севастополя. Наказом Верховного Головнокомандуючого 119 з'єднанням і частинам, що особливо відзначилися у боях за місто, присвоєно найменування «Севастопольських». 10 травня Відзначаючи мужність та героїзм севастопольців у роки Великої Вітчизняної війни, 1965 року Радянський уряд нагородив місто орденом Леніна та медаллю «Золота Зірка». Чорноморський флот був нагороджений орденом Червоного Прапора. «Нагородження Севастополя орденом Леніна і медаллю «Золота Зірка», Чорноморського флоту - орденом Червоного Прапора.- вказував при врученні високої нагороди М. В. Підгорний,- це високе визнання Батьківщиною, усім радянським народом легендарного ратного подвигу моряків-чорноморців, воїнів Приморської армії, всіх жителів славного міста-героя».
Визволене місто являло собою купу руїн. Завдані йому фашистськими окупантами матеріальні збитки становили
2,5 млрд. крб. Були повністю зруйновані З0 промислових підприємств, міські комунікації, транспорт і зв'язок, понад 90 проц. житлової площі, всі установи, школи, архітектурні пам'ятники. В місті лишилося менше З тис. жителів.
Письменник Л. С. Соболєв, що увійшов у Севастополь у складі радянських військ, писав у ті дні: «У благородному мовчанні доблесної воїнської смерті лежало переді мною велике місто Чорноморського флоту, знищене німцями, але не підкорене... І от що залишилося від нього: скелі, море та сонце. Та доблесна слава, яка відродить ці купи каміння».
Ліквідація наслідків Птлерівської окупації та відродження міста, що стали справді героїчною епопеєю і увійшли в історію як третій подвиг Севастополя, почалися з перших днів після вигнання Птлерівських окупантів. 10 травня 1944 року до міста прибула оперативна група партійних, радянських, профспілкових, комсомольських та господарських працівників. Газета «Слава Севастополя», що вийшла того ж дня, оголосила про відновлення Радянської влади в місті. Відновили роботу міська Рада депутатів трудящих та три районні Ради. Головою виконкому міської Ради знову став активний учасник оборони міста В. П. Єфремов. Сформувалися міськком партії та три районні комітети: Центральний, Північний та Корабельний. Міський комітет партії очолив П. І. Лесик. Бюро міськкому партії прийняло розгорнуте рішення про відновлення міського господарства, закликавши всіх жителів міста та воїнів Чорноморського флоту активно включитися у виконання цього важливого завдання. Міська Рада взяла на облік все працездатне населення. Поверталися з евакуації та партизанських загонів корінні жителі міста. Вже на кінець 1944 року в ньому проживало 47 тис. чоловік.
Величезну допомогу у відбудові Севастополя подали ЦК ВКП(б) та Радянський уряд. Ще задовго до визволення міста за вказівкою ЦК ВКП(б) Наркоматом будівництва СРСР створено «Севастопольбуд» на чолі із заступником наркома М. В. Бехтіним. Перший загін будівельників прибув сюди вже наступного дня після визволення.
Розпочалася підготовка кваліфікованих робітничих кадрів у самому місті. Протягом 1944-1945 рр. навчено понад 3 тис. чоловік, а до кінця 1946 року - 6860, у т. ч. для промисловості та будівництва 4200 чоловік. Спеціальні групи мінерів виявили в 1944-1945 рр. 8 мінних полів і знешкодили 150 тис. протитанкових та протипожежних мін, снарядів, фауст-патронів тощо. Тільки за 20 днів 1944 року дівчата-комсомолки Ольга Калиниченко, Олена Музальова та Ярина Мухіна знешкодили 3 тис. мін. Значну роль у відбудові міста відіграв рух черкасовців. За прикладом сталіградської патріотки А. Черкасової вже у червні-липні 1944 року створено 43 черкасовські бригади, в серпні - 180, а в грудні - 497, які в неробочий час працювали на відбудові міста. Одну з перших бригад організувала робітниця швейної фабрики комсомолка І. Червякова. До кінця 1944 року на кожного члена її бригади припадало майже 500 годин робочого часу, відданого відбудові міста. 68 комсомольсько-молодіжних черкасовських бригад за рік відпрацювали понад 120 тис. годин. Ініціатором черкасовського руху серед домогосподарок ипстунила учасниця оборони Севастополя, мати полеглого фронтовика О. В. Попова. Очолена нею будівельна бригада з 52 чоловік відпрацювала за рік 6 тис. годин. На неї рівнялися бригади А. Ф. Єгорової, М. Л. Рецар, Н. М. Бассак, Р. Н. Косилової, М. П. Рожкової та багатьох інших.
28 серпня 1944 року Севастопольський міськком ВКП(б) провів загальноміський зліт черкасовських бригад, 656 його учасників звернулися до всіх жителів із закликом відпрацювати кожному на відбудові міста не менше 100 годин. Загалом за три роки відпрацьовано понад 3 млн. годин.
Значного поширення набували й інші форми соціалістичного змагання: за оволодіння кількома професіями, за економію матеріалів, за відмінну якість