Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Комуністи, комсомольці, сільські активісти широко розгорнули масово-політичну роботу, пропагували ленінський кооперативний план. 1925 року дев'ять ічкинських бідняцько-батрацьких сімей об'єднались у комуну. Їм виділили колишні поміщицькі й куркульські землі. Вже в перший рік комунари засіяли 100 га й одержали пересічно по 8 цнт зерна з гектара. Це привернуло увагу всіх одноосібників, адже раніше тут не збирали й по 7 цнт. Наступного року комуна вже змоіла придбати на власні кошти трактор. Водночас із вирішенням господарських шпат, партійна організація, Рада приділяли велику увагу культурному будівництву. З 1921 року в місцевій школі працювало 4 вчительки. Не було дров для опалення, чорнила, ручок, зошитів, писати доводилось на клаптиках паперу. Вжиті райкомом, а згодом виконкомом заходи допомогли налагодити навчальну роїти. 1921 року в Ічках відкрито клуб. Комуністи організували при ньому хату-читальню, бібліотеку, гуртки політичних і сільськогосподарських знань. В клубі читались лекції, працював драмгурток, 1922 року його відвідувало 25 чоловік.
Було створено театр, вистави якого кілька разів на місяць дивились жителі селища.
До громадської роботи широко залучались жінки. Важливою умовою успішного здійснення планів соціалістичного будівництва була самовіддана праця радянських людей. 1930 року в Ічках організовано колгосп ім. В. Сталіна, невдовзі приєднаний до сусіднього господарства. В усіх навколишніх селах винишиїи артілі. Велику роль у зміцненні колективних господарств відіграла утворена 1930 року Ічнянська МТС. 1932 року закінчилося будівництво ковальського, слюсарного, теслярського й монтажного цехів МТС. У її парку налічувалося 43 трактори, переважно закордонних марок. Потужні трактори вітчизняного виробництва, спеціальний причіпний інвентар, комбайни з'явились тут у 1933 році. Зростання виробництва зерна в колективних господарствах вимагало розширення Граматиківського елеватора, що містився в Ічках. 1935 року вій вміщував уже 1700 тонн зерна. Тоді це був четвертий за величиною елеватор у Криму. Колгоспам потрібні були досвідчені спеціалісти, й в Ічках 1929 року відкрився сільськогосподарський технікум, де навчалося 310 чоловік. Діяли також коротко-термінові курси, семінари, гуртки й сільськогосподарські школи, які готували колгоспних конюхів, лимарів, ковалів, вагарів, насінників.
Серед колгоспників широко розгорнулося соціалістичне змагання. Ініціатором його з ті роки став тракторист їчкинської МТС комсомолець Д. О. Топузов, який більш як на 220 проц. виконував планові завдання й економив багато пального. 1936 року Д. О. Топузов удостоєний ордена Леніна. 1940 року 100 передовиків МТС добилися права бути учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Передвоєнні роки характеризувалися піднесенням промисловості. 1935 року на маслозаводі вироблено продукції на 138 тис. крб. Самовіддано трудилися залізничники станції Граматикове. В Ічках було побудовано електростанцію.
У зв'язку з утворенням Ічнянського району в лютому 1935 року створено районну партійну організацію. 1939 року вона налічувала 325 чоловік. У господарському й культурному будівництві надійними помічниками комуністів були члени ВЛКСМ. Комсомольці в період господарських кампаній створювали загони «легкої кавалерії». За їх ініціативою в селищі організовано льотно-спортивну школу Кримського аероклубу, де навчалися понад З0 юнаків і дівчат.
У роки соціалістичного будівництва в родини колишніх бідняків прийшов достаток. Змінився зовнішній вигляд Ічків. Розгорнулися роботи по впорядкуванню селища. З'явилася перша брукована вулиця. 1940 року переобладнано лікарню, в якій налічувалося 62 ліжка, відкрито консультаційний пункт матері й дитини, 1937 року семирічну школу реорганізовано в середню. Вона розмістилась у новому двоповерховому приміщенні. В школі навчалося 280 чоловік. Відкрився будинок культури, кінотеатр, три бібліотеки, книжковий фонд яких 1940 року становив 55 тис. книжок. У будинках мешканців селища було встановлено 480 радіоточок. 1934 року споруджено стадіон. Тоді ж відкрито районний будинок піонерів, а через рік дитячий комбінат на 60 місць. З 1941 року Ічки, населення яких досягло 5,4 тис. чоловік, віднесено до категорії селищ міського типу. В центрі селища було встановлено пам'ятник В. І. Леніну, з іменем якого трудящі пов'язували всі успіхи к економічному й культурному будівництві.
Віроломний напад німецько-фашистських загарбників на СРСР перервав мирну, творчу працю радянських людей. Ічкинці, які здатні були носити зброю, пішли ча фронт. Ті, хто залишився, працювали з подвоєною енергією, щоб забезпечити
Совєтський
Сторінка 3 з 6
На початку 1924 року в Ічках виникло кредитне сільськогосподарське товариство , яке об'єднувало 461 чоловіка. Воно відбудувало напівзруйнований млин, придбало два трактори і приступило до обробітку землі бідніших селян. Було створено театр, вистави якого кілька разів на місяць дивились жителі селища.
До громадської роботи широко залучались жінки. Важливою умовою успішного здійснення планів соціалістичного будівництва була самовіддана праця радянських людей. 1930 року в Ічках організовано колгосп ім. В. Сталіна, невдовзі приєднаний до сусіднього господарства. В усіх навколишніх селах винишиїи артілі. Велику роль у зміцненні колективних господарств відіграла утворена 1930 року Ічнянська МТС. 1932 року закінчилося будівництво ковальського, слюсарного, теслярського й монтажного цехів МТС. У її парку налічувалося 43 трактори, переважно закордонних марок. Потужні трактори вітчизняного виробництва, спеціальний причіпний інвентар, комбайни з'явились тут у 1933 році. Зростання виробництва зерна в колективних господарствах вимагало розширення Граматиківського елеватора, що містився в Ічках. 1935 року вій вміщував уже 1700 тонн зерна. Тоді це був четвертий за величиною елеватор у Криму. Колгоспам потрібні були досвідчені спеціалісти, й в Ічках 1929 року відкрився сільськогосподарський технікум, де навчалося 310 чоловік. Діяли також коротко-термінові курси, семінари, гуртки й сільськогосподарські школи, які готували колгоспних конюхів, лимарів, ковалів, вагарів, насінників.
Серед колгоспників широко розгорнулося соціалістичне змагання. Ініціатором його з ті роки став тракторист їчкинської МТС комсомолець Д. О. Топузов, який більш як на 220 проц. виконував планові завдання й економив багато пального. 1936 року Д. О. Топузов удостоєний ордена Леніна. 1940 року 100 передовиків МТС добилися права бути учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Передвоєнні роки характеризувалися піднесенням промисловості. 1935 року на маслозаводі вироблено продукції на 138 тис. крб. Самовіддано трудилися залізничники станції Граматикове. В Ічках було побудовано електростанцію.
У зв'язку з утворенням Ічнянського району в лютому 1935 року створено районну партійну організацію. 1939 року вона налічувала 325 чоловік. У господарському й культурному будівництві надійними помічниками комуністів були члени ВЛКСМ. Комсомольці в період господарських кампаній створювали загони «легкої кавалерії». За їх ініціативою в селищі організовано льотно-спортивну школу Кримського аероклубу, де навчалися понад З0 юнаків і дівчат.
У роки соціалістичного будівництва в родини колишніх бідняків прийшов достаток. Змінився зовнішній вигляд Ічків. Розгорнулися роботи по впорядкуванню селища. З'явилася перша брукована вулиця. 1940 року переобладнано лікарню, в якій налічувалося 62 ліжка, відкрито консультаційний пункт матері й дитини, 1937 року семирічну школу реорганізовано в середню. Вона розмістилась у новому двоповерховому приміщенні. В школі навчалося 280 чоловік. Відкрився будинок культури, кінотеатр, три бібліотеки, книжковий фонд яких 1940 року становив 55 тис. книжок. У будинках мешканців селища було встановлено 480 радіоточок. 1934 року споруджено стадіон. Тоді ж відкрито районний будинок піонерів, а через рік дитячий комбінат на 60 місць. З 1941 року Ічки, населення яких досягло 5,4 тис. чоловік, віднесено до категорії селищ міського типу. В центрі селища було встановлено пам'ятник В. І. Леніну, з іменем якого трудящі пов'язували всі успіхи к економічному й культурному будівництві.
Віроломний напад німецько-фашистських загарбників на СРСР перервав мирну, творчу працю радянських людей. Ічкинці, які здатні були носити зброю, пішли ча фронт. Ті, хто залишився, працювали з подвоєною енергією, щоб забезпечити
Дивиться також інші населені пункти району: