Сторінка 5 з 8
Вони підірвали залізничний міст через річку Салгир, спалили елеватор, млини, школи, виробничі приміщення МТС, знищили багато житлових будинків. У колгоспах ім. Енгельса, «XXII роковини Жовтня» і «Перемога» не було ні техніки, ні насіння для сівби. В артілі «Перемога» вдалося зібрати всього 14 коней, 4 лобогрійки, а також одні кінні граблі.
Восени 1944 року колгоспи одержали від держави насіннєву позичку.
Трактористи Сарабузької МТС, яка почала працювати ще в квітні, із старого брухту складали й ремонтували машини, щоб допомогти колгоспам обробити і засіяти ріллю. По-фронтовому трудилася бригада І. І. Калугіна.
Трудящі брали також активну участь у збиранні коштів у фонд Червової Армії. Комсомольці і молодь зібрали кошти у фонд допомоги дітям фронтовиків.
Вже навесні 1945 року в сільгоспартілі «XXII роковини Жовтня» зерновий клин озимих і ярових становив 246 га, було посаджено 8 га овочів. На кінець року колгосп мав 36 голів великої рогатої худоби, переважно молодняка, 14 овець, 18 свиней, 22 коней.
26 серпня 1945 року село Спат було перейменовано в Гвардійське, станція Сарабуз - у станцію Острякове, а 18 травня 1948 року село Шунук - у село Роздільне, яке підлягало Гвардійській сільській Раді.
Під керівництвом Гвардійської територіальної партійної організації, створеної у 1945 році, сільські трудівники спрямовували всі свої зусилля на відбудову іі піднесення економіки колгоспів. Очолив тоді парторганізацію Ю. П. Лавриненко - учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер орденів Слави 2 та 3 ступенів і Червоної Зірки. В колгоспах розгорнулося соціалістичне змагання за виконання завдань четвертої п'ятирічки. Було розширено посівні площі, збільшилося поголів'я худоби, зросла механізація виробництва, підвищилася урожайність полів. Колектив бригади В. Д. Мінжуліна у 1950 році виростив по 280 цнт помідорів, 208 цнт капусти і по 212 цнт кабачків з гектара. Ще в 1946 році відбудовано всі школи, лікарню на 40 ліжок. Поновили роботу будинок культури і бібліотека.
Щоб прискорити темпи розвитку колгоспного виробництва, всі три сільгоспартілі ім. Енгельса, «XXII роковини Жовтня» та «Перемога» в 1950 році об'єдналися в одне господарство - колгосп ім. Енгельса. Активну участь у зміцненні колгоспу брали трудящі з України та РРФСР, що переселилися до Криму. Парторганізація новоствореного колгоспу звернулася із закликом до всіх домогосподарок - дружин робітників і службовців - взяти активну участь у спорудженні будників для переселенців. Зведення їх було оголошено народною будовою. Ново селам, що прибували, почали надавати житло, виорювати й засівати присадибні, ділянки. Вже 1951 року колгосп ім. Енгельса одержав по 20 цнт зерна ярових з га, що перевищувало планове завдання, успішно справився із здачею хліба державі.
Та все ще відставало тваринництво. У 1950 році надій на фуражну корову еталони в 417 літрів, у 1951 році він зріс тільки до 713. Партійна організація і правління колгоспу подбали про те, щоб налагодити роботу ферм. Поліпшили умови праці тваринників, організували між ними соціалістичне змагання. 1952 року надій на фуражну корову становив 1489 кг, 1953 року - 1750 кг, а в 1957 році - 2790 кг. Ферма колгоспу здобула одне з провідних місць у районі. Дуже сумлінно працювали доярки О. П. Полякова, О. Ф. Давенкова, П. М. Щербенкова.
З 1951 року в артілі почали вирощувати тютюн. Завдяки наполегливості й ста рай пості члени тютюнницької бригади добивалися високих урожаїв. Уже в 1954 році з площі 10 га ними зібрано листа по 15 цнт з га. За зданий тютюн колгосп одержав 256 тис. крб. У 1956 році тютюнники одержали по 18 цнт сировини з кожного гектара. Є. М. Трохименко та Т. Д. Рижикову нагороджено медалями учасника Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Добре попрацювали овочівники бригади В. Д. Мінжуліна, на колгоспному городі площею 26 га вони систематично одержували високі врожаї помідорів - по 300 - 400 цнт з га. Добилися успіхів і рільники. У 1958 році в колгоспі ім. Енгельса на площі 730 га одержано по 26 цнт з га озимої пшениці, а бригада І. А. Похилька зібрала по 35 цнт. Колгосп продав державі понад план 280 тонн зерна. У господарстві розгорнулося масове садіння садів та виноградників, площа яких у 1958 році досягла 180 га.
Завдяки самовідданій праці колгоспників економіка господарства зміцніла. Грошові доходи його у 1957 році перевищували 3 млн. крб. і порівняно з 1950 роком збільшилися в 10 разів. Це допомогло колгоспу збільшити відрахування в неподільні фонди.
25 травня 1957 року постановою облвиконкому село Роздільне об'єднане з Гвардійським. Об'єднаний населений пункт було віднесено до категорії селищ міського типу. 1959 року на бані колгоспу ім. Енгельса та двох артілей сіл, розташованих поблизу, створено спеціалізоваиий радгосп «Гвардійський»; його завдання полягало в тому, щоб забезпечити трудящих Сімферополя дешевими овочами. Вирішальні ділянки у господарств і
Дивиться також інші населені пункти району: