Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Навесні 1943 року діяльність підпільників стала активнішою, особливо в селах Джурчі, Олександрівці тощо. Вони встановили зв'язок з партизанами, що діяли в зуйських і старокримських лісах. Патріоти збирали відомості про розташування ворожих частин, штабів, зенітних батарей, складів і передавали їх партизанам. Вели також агітаційну роботу в словацьких частинах. Організація постачала продуктами партизанів, відправляла продовольство в ліси. Підпільники знищили 800 кг пального і 2300 метрів кабелю.
Активними учасниками підпілля були жителі Джурчі Н. Д. Ігнатьєв та А. Д. Силін. Влаштувавшись на початку 1943 року працювати в торгівлі, вони відпрлічлли хліб і м'ясо партизанам, допомагали І. А. Козлову - керівникові Сімферопольського підпілля. Влітку 1943 року Н. Н. Пригарін і М. П. Нілов здійснили небезпечну операцію по роздачі населенню З0 тонн борошна. Частину борошна було відправлено сімферопольським підпільникам і партизанам. Завдяки інформації підпільників радянська авіація восени 1943 року знищила фашистську комендатуру в Джурчі.
Поліції вдалося натрапити на слід підпільної оріанізації і заслати до неї свого агента. У грудні 1943 року було арештовано і після страшних катувань розстріляно Н. Н. Пригаріна, А. Д. Силіна, М. П. Нілова, Н. Д. Ігнатьєва, А. С. Екшияна і багатьох інших патріотів. Але підпільники, які лишилися на волі, продовжували боротьбу з фашистами аж до приходу частин Червоної Армії.
12 квітня 1944 року радянські війська визволили село.
Понад 400 місцевих жителів билися з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни, 214 з них за мужність і героїзм нагороджені бойовими орденами і медалями, 148 загинули смертю хоробрих. Жителі селища свято шанують нам'ять про тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність Батьківщини. У вересні 1972 року їм встановлено пам'ятник.
Німецько-фашистські окупанти заподіяли господарству Джурчі величезпич збитків. Промислові підприємства - молокозавод, завод безалкогольних напоїв, водонасосна станція - були знищені, вийшли з ладу електростанція і водогінна мережа, гітлерівці зруйнували тваринницькі ферми, знищили більшу частину сільськогосподарського реманенту. Землі сільгоспартілі використовувалися по-хижацькому, що призвело до їх виснаження й засмічення. Торговельні, лікувальні, культурні й дитячі заклади, житлові будинки були зруйновані, середня школа зрешечена кулями, окупанти перетворили її на стайню. Приміщення будинку культури потребувало капітального ремонту.
Районна партійна організація, райком партії, райвиконком і сільрада, які відновили свою діяльність у квітні 1944 року, мобілізували трудящих на відбудову народного господарства. В сільгоспартілі «Свобода» налічувалися лише 74 працездатні. Із збирального реманенту було тільки 7 лобогрійок та 2 жатки-самоскидки,
які дібрали й відремонтували колгоспники. Не залишилось робочої худоби. Держава надала кредити для відновлення громадського господарства, виділила колгоспам району 700 голів овець. З Молдавської РСР прибуло 250 коней і декілька сотень овець. Колгоспникам та інвалідам Великої Вітчизняної війни району були асигновані кошти на відбудову житлових будинків. Того ж року виконком Кримської обласної Ради депутатів трудящих продовжив строк сплачення позичок, які були видані колгоспам Первомайської сільради (в грудні 1944 року село Джурчі перейменоване на Первомайське). Первомайській МТС були виділені інструменти ії необхідні запасні частини до тракторів.
Долаючи труднощі, колгоспники Первомайського 1944 року вчасно провели весняно-польові роботи, виростили й зібрали врожай. Плани держпоставок були перевиконані. На початок 1945 року в колгоспі вже було 5 ферм, а на них 59 голів великої рогатої худоби й понад 340 овець.
До 1947 року колгоспники повністю відновили довоєнні посівні площі й тваринницькі ферми. В 1950 році врожайність зернових досягла понад 15 цнт з га. На цей час площа колгоспного саду складала 8 гектарів.
З ентузіазмом трудилося населення Первомайського на відбудові зруйнованих нідприомств. У 1945-1946 рр. почали діяти електростанція, молокозавод, промкомбінат. На кінець першої п'ятирічки всі підприємства стали до ладу. Були відновлені медичні й культурно-освітні заклади.
У 1950 році колгосп «Свобода» об'єднався з колгоспами ім. К. Маркса (село Кіят-Орка, нині Упорне) та ім. Будьонного (село Учевелі-Орка, нині Пшеничне) у велику артіль ім. К. Маркса. В артілі було створено первинну партійну організацію в складі 6 комуністів.
На заклик Комуністичної партії до сільських районів Криму прибували переселенці з західних областей України й центральних областей РРФСР,
Первомайське
Сторінка 4 з 6
організацію, що налічувала понад 100 чоловік. На чолі її стояли кандидат у члени партії Н. Н. Пригарін, комсомолець А. Ф. Цаплін, М. П. Нілов. Згодом до керівництва був залучений П. М. Благой. Активними учасниками підпілля були жителі Джурчі Н. Д. Ігнатьєв та А. Д. Силін. Влаштувавшись на початку 1943 року працювати в торгівлі, вони відпрлічлли хліб і м'ясо партизанам, допомагали І. А. Козлову - керівникові Сімферопольського підпілля. Влітку 1943 року Н. Н. Пригарін і М. П. Нілов здійснили небезпечну операцію по роздачі населенню З0 тонн борошна. Частину борошна було відправлено сімферопольським підпільникам і партизанам. Завдяки інформації підпільників радянська авіація восени 1943 року знищила фашистську комендатуру в Джурчі.
Поліції вдалося натрапити на слід підпільної оріанізації і заслати до неї свого агента. У грудні 1943 року було арештовано і після страшних катувань розстріляно Н. Н. Пригаріна, А. Д. Силіна, М. П. Нілова, Н. Д. Ігнатьєва, А. С. Екшияна і багатьох інших патріотів. Але підпільники, які лишилися на волі, продовжували боротьбу з фашистами аж до приходу частин Червоної Армії.
12 квітня 1944 року радянські війська визволили село.
Понад 400 місцевих жителів билися з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни, 214 з них за мужність і героїзм нагороджені бойовими орденами і медалями, 148 загинули смертю хоробрих. Жителі селища свято шанують нам'ять про тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність Батьківщини. У вересні 1972 року їм встановлено пам'ятник.
Німецько-фашистські окупанти заподіяли господарству Джурчі величезпич збитків. Промислові підприємства - молокозавод, завод безалкогольних напоїв, водонасосна станція - були знищені, вийшли з ладу електростанція і водогінна мережа, гітлерівці зруйнували тваринницькі ферми, знищили більшу частину сільськогосподарського реманенту. Землі сільгоспартілі використовувалися по-хижацькому, що призвело до їх виснаження й засмічення. Торговельні, лікувальні, культурні й дитячі заклади, житлові будинки були зруйновані, середня школа зрешечена кулями, окупанти перетворили її на стайню. Приміщення будинку культури потребувало капітального ремонту.
Районна партійна організація, райком партії, райвиконком і сільрада, які відновили свою діяльність у квітні 1944 року, мобілізували трудящих на відбудову народного господарства. В сільгоспартілі «Свобода» налічувалися лише 74 працездатні. Із збирального реманенту було тільки 7 лобогрійок та 2 жатки-самоскидки,
які дібрали й відремонтували колгоспники. Не залишилось робочої худоби. Держава надала кредити для відновлення громадського господарства, виділила колгоспам району 700 голів овець. З Молдавської РСР прибуло 250 коней і декілька сотень овець. Колгоспникам та інвалідам Великої Вітчизняної війни району були асигновані кошти на відбудову житлових будинків. Того ж року виконком Кримської обласної Ради депутатів трудящих продовжив строк сплачення позичок, які були видані колгоспам Первомайської сільради (в грудні 1944 року село Джурчі перейменоване на Первомайське). Первомайській МТС були виділені інструменти ії необхідні запасні частини до тракторів.
Долаючи труднощі, колгоспники Первомайського 1944 року вчасно провели весняно-польові роботи, виростили й зібрали врожай. Плани держпоставок були перевиконані. На початок 1945 року в колгоспі вже було 5 ферм, а на них 59 голів великої рогатої худоби й понад 340 овець.
До 1947 року колгоспники повністю відновили довоєнні посівні площі й тваринницькі ферми. В 1950 році врожайність зернових досягла понад 15 цнт з га. На цей час площа колгоспного саду складала 8 гектарів.
З ентузіазмом трудилося населення Первомайського на відбудові зруйнованих нідприомств. У 1945-1946 рр. почали діяти електростанція, молокозавод, промкомбінат. На кінець першої п'ятирічки всі підприємства стали до ладу. Були відновлені медичні й культурно-освітні заклади.
У 1950 році колгосп «Свобода» об'єднався з колгоспами ім. К. Маркса (село Кіят-Орка, нині Упорне) та ім. Будьонного (село Учевелі-Орка, нині Пшеничне) у велику артіль ім. К. Маркса. В артілі було створено первинну партійну організацію в складі 6 комуністів.
На заклик Комуністичної партії до сільських районів Криму прибували переселенці з західних областей України й центральних областей РРФСР,
Дивиться також інші населені пункти району: