Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
про землю. Конфісковані у поміщиків і куркулів землі, зерно для сівби розподілялися між безземельними та малоземельними селянами.
Але в травні 1918 року село окупували німецькі війська. Наприкінці листопада на зміну їм прийшли білогвардійці, яких у квітні 1919 року вибили з села частини Червоної Армії. Відновив свою діяльність Джурчинський ревком. Але у червні село знову захопили білогвардійці. Нещадних переслідувань зазнавали всі прихильники Радянської влади. Багато місцевих жителів, рятуючись від врангелівців, змушені були переховуватися у глухих селах.
В листопаді 1920 року Окрема кавалерійська бригада 51-ї стрілецької дивізії визволила Джурчі від врангелівців. Радянську владу було відновлено остаточно. Створений у Джурчі сільський ревком розв'язував невідкладні господарські питання: брав на облік зерно й сільськогосподарський реманент, подавав допомогу селянам біднякам тощо. Так, у грудні 1920 року ревком конфіскував у куркулів села Токульчака 1034 пуди ячменю й 692,5 пуда вівса й роздав селянам для посіву. В серпні 1921 року відбулися вибори до Джурчинської Ради робітничих і селянських депутатів. 1922 року в складі Ради було 13 чоловік, у т. ч. З члени й кандидати в члени партії. Цього ж року вони утворили ядро партосередку. 1922 року з Сімферополя до Джурчі був направлений колишній політрук Червоної Армії Коста Радик для подання допомоги в організації комсомольського осередку й згуртування бідноти. Радик зібрав незаможних селян і батраків. Було створено ініціативну групу для підготовки молоді до вступу в комсомол, яка під керівництвом комуністів вела агітацію серед бідняків і співчуваючих середняків, розгорнула боротьбу проти куркулів. 1923 року в селі вже діяв комсомольський осередок.
Партійний осередок, сільська Рада спрямовували свою діяльність на розв'язання найважливіших господарських питань. 1922 року в користування жителів Джурчі було виділено 2250 десятин орної землі й сінокосів. На їдця припалю понад десятину орної землі. Так, родина Д. Г. Ігнатьєва, що складалася з 8 чоловік, одержала 10 десятин під посів.
Створений наприкінці 1921 року в Джурчі сільський комітет взаємодопомоги допомагав родинам бідняків і червоноармійців насінням для посіву, продовольством. Лише у липні 1922 року голодуючі родини одержали 100 продовольчих пайків. Цим сім'ям надавалися також пільги у виконанні проднодатку (податок для найбідніших жителів знижувався, а в ряді випадків повністю скасовувася). У 1923 році Джурчинській сільраді держава надала знижку з продподатку розміром 4500 удів. Селяни Джурчі одержали також від держави позичку. Тільки в 1922 році вона становила 520 пудів пшениці і 315 пудів жита. 1923 року уряд Криму виділив для громадської оранки Джурчинській сільраді 203 пуди зернових. У фонд комітету взаємодопомоги було засіяно 15 десятин землі.
Особливим піклуванням були оточені діти. На утриманні комітету допомоги голодуючим у 1922 році було 614 дітей із сіл, підпорядкованих Джурчинській сільраді. Держава майже повністю забезпечила їх продуктами. Лише у квітні 1922 року, дитячий харчувальний пункт в Джурчі одержав понад 100 пайків. Того ж рику відкрили дитячу кухню. При дитячому харчувальному пункті організували лікарську консультацію.
У 1921 році село належало до Курман-Кемельчицького району Джанкойського повіту, в 1922-1924 рр. - до Джанкойського округу, а з 1924 року - до Джанкойського району. За переписом 1926 року населення його становило 343 чоловіка. 1921 року в Джурчі вже працювала школа першого ступеня. У 1923/24 навчальному році у ній налічувався 41 учень. При школі діяв пункт ліквідації неписьменності.
На початку 1922 року відкрито клуб і бібліотеку.
За допомогою держави, яка надавала кредити для придбання сільськогосподарських машин, селяни Джурчі поступово ставали на шлях кооперування. У жовтні 1925 року тут організувалося сільськогосподарське кредитне машинне товариство. У травні 1926 року воно налічувало 12 членів. Визначною подією в селі стала поява першого трактора «Фордзон», яким того ж року було зорано понад 90 десяти землі членів товариства і бідняків.
1927 року засновано товариство спільного обробітку землі, яке об'єднало 28 чоловік. Воно мало трактор. Процесові кооперування всіляко перешкоджали куркулі. Вони провадили ворожу агітацію, псували пасовища, погрожували активістам села. На загальних зборах, що відбулися на початку 1930 року, жителі села вирішили виселити куркулів із Джурчі, конфіскувавши у них робочу худобу й сільськогосподарський реманент. Того ж року 28
Первомайське
Сторінка 2 з 6
Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції була з піднесенням зустрінута трудовим селянством. Наприкінці січня 1918 року в Джурчі встановлено Радянську владу, організовано ревком, головою якого став К. І. Висотін. Під керівництвом ревкому втілювався у життя ленінський Декрет Але в травні 1918 року село окупували німецькі війська. Наприкінці листопада на зміну їм прийшли білогвардійці, яких у квітні 1919 року вибили з села частини Червоної Армії. Відновив свою діяльність Джурчинський ревком. Але у червні село знову захопили білогвардійці. Нещадних переслідувань зазнавали всі прихильники Радянської влади. Багато місцевих жителів, рятуючись від врангелівців, змушені були переховуватися у глухих селах.
В листопаді 1920 року Окрема кавалерійська бригада 51-ї стрілецької дивізії визволила Джурчі від врангелівців. Радянську владу було відновлено остаточно. Створений у Джурчі сільський ревком розв'язував невідкладні господарські питання: брав на облік зерно й сільськогосподарський реманент, подавав допомогу селянам біднякам тощо. Так, у грудні 1920 року ревком конфіскував у куркулів села Токульчака 1034 пуди ячменю й 692,5 пуда вівса й роздав селянам для посіву. В серпні 1921 року відбулися вибори до Джурчинської Ради робітничих і селянських депутатів. 1922 року в складі Ради було 13 чоловік, у т. ч. З члени й кандидати в члени партії. Цього ж року вони утворили ядро партосередку. 1922 року з Сімферополя до Джурчі був направлений колишній політрук Червоної Армії Коста Радик для подання допомоги в організації комсомольського осередку й згуртування бідноти. Радик зібрав незаможних селян і батраків. Було створено ініціативну групу для підготовки молоді до вступу в комсомол, яка під керівництвом комуністів вела агітацію серед бідняків і співчуваючих середняків, розгорнула боротьбу проти куркулів. 1923 року в селі вже діяв комсомольський осередок.
Партійний осередок, сільська Рада спрямовували свою діяльність на розв'язання найважливіших господарських питань. 1922 року в користування жителів Джурчі було виділено 2250 десятин орної землі й сінокосів. На їдця припалю понад десятину орної землі. Так, родина Д. Г. Ігнатьєва, що складалася з 8 чоловік, одержала 10 десятин під посів.
Створений наприкінці 1921 року в Джурчі сільський комітет взаємодопомоги допомагав родинам бідняків і червоноармійців насінням для посіву, продовольством. Лише у липні 1922 року голодуючі родини одержали 100 продовольчих пайків. Цим сім'ям надавалися також пільги у виконанні проднодатку (податок для найбідніших жителів знижувався, а в ряді випадків повністю скасовувася). У 1923 році Джурчинській сільраді держава надала знижку з продподатку розміром 4500 удів. Селяни Джурчі одержали також від держави позичку. Тільки в 1922 році вона становила 520 пудів пшениці і 315 пудів жита. 1923 року уряд Криму виділив для громадської оранки Джурчинській сільраді 203 пуди зернових. У фонд комітету взаємодопомоги було засіяно 15 десятин землі.
Особливим піклуванням були оточені діти. На утриманні комітету допомоги голодуючим у 1922 році було 614 дітей із сіл, підпорядкованих Джурчинській сільраді. Держава майже повністю забезпечила їх продуктами. Лише у квітні 1922 року, дитячий харчувальний пункт в Джурчі одержав понад 100 пайків. Того ж рику відкрили дитячу кухню. При дитячому харчувальному пункті організували лікарську консультацію.
У 1921 році село належало до Курман-Кемельчицького району Джанкойського повіту, в 1922-1924 рр. - до Джанкойського округу, а з 1924 року - до Джанкойського району. За переписом 1926 року населення його становило 343 чоловіка. 1921 року в Джурчі вже працювала школа першого ступеня. У 1923/24 навчальному році у ній налічувався 41 учень. При школі діяв пункт ліквідації неписьменності.
На початку 1922 року відкрито клуб і бібліотеку.
За допомогою держави, яка надавала кредити для придбання сільськогосподарських машин, селяни Джурчі поступово ставали на шлях кооперування. У жовтні 1925 року тут організувалося сільськогосподарське кредитне машинне товариство. У травні 1926 року воно налічувало 12 членів. Визначною подією в селі стала поява першого трактора «Фордзон», яким того ж року було зорано понад 90 десяти землі членів товариства і бідняків.
1927 року засновано товариство спільного обробітку землі, яке об'єднало 28 чоловік. Воно мало трактор. Процесові кооперування всіляко перешкоджали куркулі. Вони провадили ворожу агітацію, псували пасовища, погрожували активістам села. На загальних зборах, що відбулися на початку 1930 року, жителі села вирішили виселити куркулів із Джурчі, конфіскувавши у них робочу худобу й сільськогосподарський реманент. Того ж року 28
Дивиться також інші населені пункти району: