Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Партійні й радянські органи приділяли серйозну увагу зміцненню артілі, розвиткові громадського господарства, ліеханізації основних робіт,
організації і правильній оплаті праці. 1933 року в колгоспі з'явилася артезіанська свердловина, була збудована водокачка, посаджено сад, розвивалось городництво. Оскільки господарство потребувало робочих рук, сюди приїхали переселенці з України: у 1933 році - 10, а в 1937 році - ще 7 сімей.
Велике значення для розвитку колгоспу мало створення наприкінці 1930 року за 6 км від Джурчі МТС. У 1931 році її тракторна бригада, яка обслуговувала кілька артілей, у т. ч. й «Вабадус», налічувала 7 тракторів. У 1935 році в МТС уже було З0 тракторів, 25 комбайнів, 6 вантажних автомашин. Внаслідок механізації рільничих робіт, впровадження нової агротехніки підвищилась урожайність
на колгоспних полях. 1938 року колгоспники зібрали в середньому по 10 цнт зернових з гектара. Сільгоспартіль помітно зміцнювалася. За 2 роки (1937-1938) колгосп придбав 3 автомашини. Були збудовані автогараж, скотарня, обладнано польовий стан. У 1939 році артіль об'єднувала 109 дворів. Посівна площа її становила 1359 га. Господарство мало 68 коней, 108 голів великої рогатої худоби, 311 овець. Зростав матеріальний добробут трудівників. У 1938 році колгоспники одержали на трудодень по 8,5 кг зерна й по 4 карбованці.
Розвивалася місцева промисловість. У 1938 році почали працювати райпромкомбінат та харчокомбінат, у 1940 році - молокозавод. До 1 травня 1939 року стала до ладу електростанція.
Поліпшилися житлові умови мешканців села, яке 1935 року стало центром новоутвореного Лариндорфського району. Лише 1939 року заселено 14 нових квартир. На початку 1940 року в Дшурчі налічувалося 112 житлових будинків. Протяжність водогінної мережі складала 1,7 кілометра.
Наприкінці 1939 року 878 жителів райцентру обслуговувала амбулаторія, в якій працювали лікар і 2 фельдшери. Успішно здійснювалася ліквідація неписьменності й малописьменності. 1937 року початкову школу перетворено на неповну середню. Через 2 роки в новому приміщенні почала працювати середня школа. У 1910-11 навчальному році тут здобували знання 482 учні й проводили навчально-виховну роботу 19 учителів. Зростали ряди сільської інтелігенції. 1940 року в селі було 8 чоловік з вищою й 141 із середньою освітою.
1938 року колгосп спорудив будинок культури на 450 місць. Він став центром масово-політичного й культурного життя села. Тут були створені духовий оркестр, джаз-оркестр, драмколектив, регулярно демонструвалися звукові кінофільми, розгорталася спортивна робота.
У місцевій бібліотеці 1940 року налічувалося понад 10 тис. книжок і журналів
1924 року при сільській Раді встановили першу радіоточку, а в 1936 році
радіовузол. До початку 1940 року в селі було 154 радіоточки. З 1935 року видавалися районна газета «Сталинский путь».
Комуністи йшли в авангарді всього господарського і культурного життя села. У 1940 році в Джурчі було 4 первинні парторганізації, в яких перебувало 46 чоловік. Життя трудівників села з кожним роком ставало кращим, забезпеченішим.
Але мирна творча праця радянських людей була перервана нападом гітлерівських загарбників на Країну Рад. Діяльність усіх організацій і закладів села перебудовувалася на воєнний лад. Проводилася мобілізація населення в ряди Червонім Армії. Райком партії, райвиконком і сільрада очолили роботу жителів на будівництві оборонних споруд в районі Джурчі, організували евакуацію державного і громадського майна, вивіз продовольства для партизанських баз, що створювалися. Місцеві жителі допомагали фронту своєю працею, збирали кошти у фонд, оборони.
У листопаді 1941 року оборонні бої в районі Джурчі вели частини 421-ї дивізії Червоної Армії. Пізніше на братській могилі загиблих захисників села споруджено обеліск.
28 листопада 1941 року окупанти захопили Джурчі. В селі розмістилася фашистська комендатура, було запроваджено комендантську годину.
Громадські будинки, що збереглися, гітлерівці зайняли під склади і конюшні. Будинок культури перетворили на майстерню ремонту танків. Під загрозою смерті жителів змушували копати окопи й виконувати інші роботи. 39 чоловік з Джурчі були насильно вивезені в Німеччину.
Але жителі села, виховані в дусі радянського патріотизму, не скорилися ворогові. Наприкінці 1941 року - на початку 1942 року в районі (в селах Айкашен, Кулар-Кипчак, Юдендорф) виникли підпільні патріотичні групи. Спочатку вони діяли розрізнено. Їх діяльність зводилася, головним чином, до залучення людей в організацію, збирання зброї. У квітні 1943 року підпільні групи об'єдналися в одну районну підпільну патріотичну
Первомайське
Сторінка 3 з 6
селянських господарств об'єднались у колгосп, який назвали по-естонськи «Вабадус» («Свобода»).Партійні й радянські органи приділяли серйозну увагу зміцненню артілі, розвиткові громадського господарства, ліеханізації основних робіт,
Велике значення для розвитку колгоспу мало створення наприкінці 1930 року за 6 км від Джурчі МТС. У 1931 році її тракторна бригада, яка обслуговувала кілька артілей, у т. ч. й «Вабадус», налічувала 7 тракторів. У 1935 році в МТС уже було З0 тракторів, 25 комбайнів, 6 вантажних автомашин. Внаслідок механізації рільничих робіт, впровадження нової агротехніки підвищилась урожайність
на колгоспних полях. 1938 року колгоспники зібрали в середньому по 10 цнт зернових з гектара. Сільгоспартіль помітно зміцнювалася. За 2 роки (1937-1938) колгосп придбав 3 автомашини. Були збудовані автогараж, скотарня, обладнано польовий стан. У 1939 році артіль об'єднувала 109 дворів. Посівна площа її становила 1359 га. Господарство мало 68 коней, 108 голів великої рогатої худоби, 311 овець. Зростав матеріальний добробут трудівників. У 1938 році колгоспники одержали на трудодень по 8,5 кг зерна й по 4 карбованці.
Розвивалася місцева промисловість. У 1938 році почали працювати райпромкомбінат та харчокомбінат, у 1940 році - молокозавод. До 1 травня 1939 року стала до ладу електростанція.
Поліпшилися житлові умови мешканців села, яке 1935 року стало центром новоутвореного Лариндорфського району. Лише 1939 року заселено 14 нових квартир. На початку 1940 року в Дшурчі налічувалося 112 житлових будинків. Протяжність водогінної мережі складала 1,7 кілометра.
Наприкінці 1939 року 878 жителів райцентру обслуговувала амбулаторія, в якій працювали лікар і 2 фельдшери. Успішно здійснювалася ліквідація неписьменності й малописьменності. 1937 року початкову школу перетворено на неповну середню. Через 2 роки в новому приміщенні почала працювати середня школа. У 1910-11 навчальному році тут здобували знання 482 учні й проводили навчально-виховну роботу 19 учителів. Зростали ряди сільської інтелігенції. 1940 року в селі було 8 чоловік з вищою й 141 із середньою освітою.
1938 року колгосп спорудив будинок культури на 450 місць. Він став центром масово-політичного й культурного життя села. Тут були створені духовий оркестр, джаз-оркестр, драмколектив, регулярно демонструвалися звукові кінофільми, розгорталася спортивна робота.
У місцевій бібліотеці 1940 року налічувалося понад 10 тис. книжок і журналів
1924 року при сільській Раді встановили першу радіоточку, а в 1936 році
радіовузол. До початку 1940 року в селі було 154 радіоточки. З 1935 року видавалися районна газета «Сталинский путь».
Комуністи йшли в авангарді всього господарського і культурного життя села. У 1940 році в Джурчі було 4 первинні парторганізації, в яких перебувало 46 чоловік. Життя трудівників села з кожним роком ставало кращим, забезпеченішим.
Але мирна творча праця радянських людей була перервана нападом гітлерівських загарбників на Країну Рад. Діяльність усіх організацій і закладів села перебудовувалася на воєнний лад. Проводилася мобілізація населення в ряди Червонім Армії. Райком партії, райвиконком і сільрада очолили роботу жителів на будівництві оборонних споруд в районі Джурчі, організували евакуацію державного і громадського майна, вивіз продовольства для партизанських баз, що створювалися. Місцеві жителі допомагали фронту своєю працею, збирали кошти у фонд, оборони.
У листопаді 1941 року оборонні бої в районі Джурчі вели частини 421-ї дивізії Червоної Армії. Пізніше на братській могилі загиблих захисників села споруджено обеліск.
28 листопада 1941 року окупанти захопили Джурчі. В селі розмістилася фашистська комендатура, було запроваджено комендантську годину.
Громадські будинки, що збереглися, гітлерівці зайняли під склади і конюшні. Будинок культури перетворили на майстерню ремонту танків. Під загрозою смерті жителів змушували копати окопи й виконувати інші роботи. 39 чоловік з Джурчі були насильно вивезені в Німеччину.
Але жителі села, виховані в дусі радянського патріотизму, не скорилися ворогові. Наприкінці 1941 року - на початку 1942 року в районі (в селах Айкашен, Кулар-Кипчак, Юдендорф) виникли підпільні патріотичні групи. Спочатку вони діяли розрізнено. Їх діяльність зводилася, головним чином, до залучення людей в організацію, збирання зброї. У квітні 1943 року підпільні групи об'єдналися в одну районну підпільну патріотичну
Дивиться також інші населені пункти району: