Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
взаємодопомоги у складі 7 чоловік. Оскільки в районі Катерлеза були орендований комітетом паровий млин та 6 дрібних вітряків, він брав за помел певну частину борошна і віддавав його голодуючим. Великий газогенераторний млин перебував у віданні Катерлезького кредитного кооперативного товариства.
На кінець відбудовного періоду в Катерлезі налічувалося 417 дворів, в яких мешкало 2067 чоловік, у т. ч. 2006 українців, 42 росіянина, 12 вірмен і 7 представників інших національностей. Працювали семирічна школа, бібліотека і клуб. З допомогою культшефської комісії спілки комунальних працівників і партійного осередку комунгоспу міста Керчі в Катерлезі у 1922 році відкрито хату-читальню, куди регулярно надходила література та газети. Першим завідуючим хатою-читальнею став Й. В. Самуйлов - червоноармієць, учасник громадянської війни, який багато зробив для ліквідації неписьменності і підвищення культурного рівня селян (комуніст з 1922 року Й. В. Самуйлов жив у Войковому, був почесним громадянином села і Ленінського району, персональним пенсіонером, помер у 1971 році).
У 1925 році партосередок Катерлеза налічував 4 члени та 6 кандидатів у члени партії. Того ж року тут утворився комсомольський осередок. Завдяки великій роз'яснювальній роботі комуністів і комсомольців наприкінці 1926 року в селі створено колгосп ім. Войкова, яким керував комуніст П. А. Гуманенко. В цей час тут діяла споживча кооперація.
В умовах гострої боротьби з куркульством відбувалася колективізація. 1929 року колгосп об'єднував 28 господарств бідняків і середняків. Для надання допомоги місцевому партосередку і зміцнення колективного господарства Керченська міська партійна організація (в 1930 році у зв'язку з новим районуванням Катерлез був підпорядкований Керченській міській Раді) направила до Катерлеза комуніста П. Г. Пєшкова. Його було обрано головою сільгоспартілі, що стала називатися ім. Войкова № 1. На середину 1930 року до колгоспу вступило 299 господарств (1176 чоловік, у т. ч. 696 працездатних). Вони обробляли 1809 га землі. Куркулі робили все, щоб підірвати, розвалити молоде колективне господарство. Напередодні посівної кампанії в лютому 1930 року вони отруїли 80 коней. Вороги намагалися розправитися з сільськими активістами, з членами колгоспу. Вони стріляли у депутата сільради У. М. Стрілець. Голова сільради Г. В. Лихачов був тяжко поранений куркульською кулею. В селі Булганаку, підпорядкованому Катерлезькій сільраді, 27 листопада 1930 року було вбито активіста колгоспу «Веселий плугатар» І. Шелкунова. Обурені антирадянськими діями класового ворога, селяни Катерлеза писали в резолюції, ухваленій на загальних зборах: «Ми вимагаємо від органів диктатури пролетаріату розстріляти вбивць активіста-колгоспника Шелкунова. Ми ще тісніше згуртуємося в єдину трудову колгоспну сім'ю, дамо на місце одного колгоспника Шелкунова, що вийшов з лав, десятки нових, колективізуємо до весняної посівної кампанії нашу сільраду на 100 процентів і ліквідуймо на цій основі куркульство як клас». Усі 12 куркульських родин було розкуркулено і вислано з села.
З кожним роком міцнішав колгосп. Розширювалися посівні площі, зростало стадо громадської худоби, зводилися господарські будівлі. Завдяки допомозі держави технікою колгосп протягом короткого часу зміг підняти культуру землеробства і майже в півтора рази підвищитиурожайність зернових культур.
У липні 1931 року червона валка з хлібом прибула до будинку Керченської міськради, де відбувся мітинг, присвячений виконанню державного плану заготівлі хліба. Колгоспники Катерлеза привезли для здачі державі 400 цнт пшениці нового врожаю. 1937 року в колгоспі ім. Войкова № 1 середня врожайність пшениці становила 13,5 цнт з га, ячменю - 9,3 цнт, вівса - 11 цнт, було 297 голів великої рогатої худоби, 1983 вівці, 316 свиней. Працював паровий млин. Зросли прибутки колгоспників. На трудодень у 1937 році було видано по 4 кг зерна та по 1,5 карбованців.
1941 року в селі, яке з 1935 року входило до Маяк-Салинського району, налічувався 471 двір. Тут жило понад 2,5 тис. чоловік. За роки Радянської влади змінився зовнішній вигляд населеного пункту. Замість підсліпуватих саманних хаток з'явилися світлі кам'яні будинки, вкриті черепицею.
1939 року в Катерлезі збудували медичний пункт. Було ліквідовано неписьменність, семирічну школу перетворено на середню, в якій навчалося 610 дітей і працювало 20 вчителів. Споруджено клуб на 400 місць, при ньому відкрилася бібліотека, що налічувала понад 3 тис. книжок.
Але мирну працю радянських людей перервав віроломний напад гітлерівської Німеччини на Країну Рад. Близько 300 чоловіків, здатних носити зброю, пішли на фронт, а жінки та старики поспішали зібрати врожай
Войкове
Сторінка 3 з 6
втілювати їх у життя. Завдяки енергійній діяльності партосередку і голови сільради комуніста Г. В. Лихачова вдалося заготувати у 1921 році, незважаючи на труднощі, 2700 пудів хліба та 400 пудів м'яса. Посівні площі у селі збільшилися з 1355 деснтин у 1920 році до 1608 десятин у 1921 році. У жовтні 1921 року організовано з бідняків і середняків комітет На кінець відбудовного періоду в Катерлезі налічувалося 417 дворів, в яких мешкало 2067 чоловік, у т. ч. 2006 українців, 42 росіянина, 12 вірмен і 7 представників інших національностей. Працювали семирічна школа, бібліотека і клуб. З допомогою культшефської комісії спілки комунальних працівників і партійного осередку комунгоспу міста Керчі в Катерлезі у 1922 році відкрито хату-читальню, куди регулярно надходила література та газети. Першим завідуючим хатою-читальнею став Й. В. Самуйлов - червоноармієць, учасник громадянської війни, який багато зробив для ліквідації неписьменності і підвищення культурного рівня селян (комуніст з 1922 року Й. В. Самуйлов жив у Войковому, був почесним громадянином села і Ленінського району, персональним пенсіонером, помер у 1971 році).
У 1925 році партосередок Катерлеза налічував 4 члени та 6 кандидатів у члени партії. Того ж року тут утворився комсомольський осередок. Завдяки великій роз'яснювальній роботі комуністів і комсомольців наприкінці 1926 року в селі створено колгосп ім. Войкова, яким керував комуніст П. А. Гуманенко. В цей час тут діяла споживча кооперація.
В умовах гострої боротьби з куркульством відбувалася колективізація. 1929 року колгосп об'єднував 28 господарств бідняків і середняків. Для надання допомоги місцевому партосередку і зміцнення колективного господарства Керченська міська партійна організація (в 1930 році у зв'язку з новим районуванням Катерлез був підпорядкований Керченській міській Раді) направила до Катерлеза комуніста П. Г. Пєшкова. Його було обрано головою сільгоспартілі, що стала називатися ім. Войкова № 1. На середину 1930 року до колгоспу вступило 299 господарств (1176 чоловік, у т. ч. 696 працездатних). Вони обробляли 1809 га землі. Куркулі робили все, щоб підірвати, розвалити молоде колективне господарство. Напередодні посівної кампанії в лютому 1930 року вони отруїли 80 коней. Вороги намагалися розправитися з сільськими активістами, з членами колгоспу. Вони стріляли у депутата сільради У. М. Стрілець. Голова сільради Г. В. Лихачов був тяжко поранений куркульською кулею. В селі Булганаку, підпорядкованому Катерлезькій сільраді, 27 листопада 1930 року було вбито активіста колгоспу «Веселий плугатар» І. Шелкунова. Обурені антирадянськими діями класового ворога, селяни Катерлеза писали в резолюції, ухваленій на загальних зборах: «Ми вимагаємо від органів диктатури пролетаріату розстріляти вбивць активіста-колгоспника Шелкунова. Ми ще тісніше згуртуємося в єдину трудову колгоспну сім'ю, дамо на місце одного колгоспника Шелкунова, що вийшов з лав, десятки нових, колективізуємо до весняної посівної кампанії нашу сільраду на 100 процентів і ліквідуймо на цій основі куркульство як клас». Усі 12 куркульських родин було розкуркулено і вислано з села.
З кожним роком міцнішав колгосп. Розширювалися посівні площі, зростало стадо громадської худоби, зводилися господарські будівлі. Завдяки допомозі держави технікою колгосп протягом короткого часу зміг підняти культуру землеробства і майже в півтора рази підвищитиурожайність зернових культур.
У липні 1931 року червона валка з хлібом прибула до будинку Керченської міськради, де відбувся мітинг, присвячений виконанню державного плану заготівлі хліба. Колгоспники Катерлеза привезли для здачі державі 400 цнт пшениці нового врожаю. 1937 року в колгоспі ім. Войкова № 1 середня врожайність пшениці становила 13,5 цнт з га, ячменю - 9,3 цнт, вівса - 11 цнт, було 297 голів великої рогатої худоби, 1983 вівці, 316 свиней. Працював паровий млин. Зросли прибутки колгоспників. На трудодень у 1937 році було видано по 4 кг зерна та по 1,5 карбованців.
1941 року в селі, яке з 1935 року входило до Маяк-Салинського району, налічувався 471 двір. Тут жило понад 2,5 тис. чоловік. За роки Радянської влади змінився зовнішній вигляд населеного пункту. Замість підсліпуватих саманних хаток з'явилися світлі кам'яні будинки, вкриті черепицею.
1939 року в Катерлезі збудували медичний пункт. Було ліквідовано неписьменність, семирічну школу перетворено на середню, в якій навчалося 610 дітей і працювало 20 вчителів. Споруджено клуб на 400 місць, при ньому відкрилася бібліотека, що налічувала понад 3 тис. книжок.
Але мирну працю радянських людей перервав віроломний напад гітлерівської Німеччини на Країну Рад. Близько 300 чоловіків, здатних носити зброю, пішли на фронт, а жінки та старики поспішали зібрати врожай