Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Трудівники Ленінського району надсилали робітникам Керчі й Феодосії хліб, м'ясо, рибу, жири. У свою чергу, робітники Керченського металургійного заводу ім. Койкова допомогли збудувати й забезпечили устаткуванням
електростанцію потужністю 30 квт, що стала до ладу до Жовтневих свят 1934 року. Лампочки Ілліча засяяли в селах району.
Багато зробив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і збільшення їх виробництва колектив Семиколодязенської МТС. Якщо 1935 року врожайність озимої пшениці в колгоспах, які вона обслуговувала, становила 6,6 цнт га, озимого ячменю - 5,3 цнт, вівса - 4,5 цнт, бавовнику - 3 цнт, то в 1937 році відповідно 13,5, 9,3, 11, 5,6. Підвищення врожайності, зниження розміру натуроплати МТС за її послуги колгоспам, а також допомога держави сільському госдарству новою технікою, добривами дозволили збільшити продаж зерна і бавовнику, підвищити оплату праці колгоспників.
У довоєнні роки в МТС широко розгорнувся стахановський рух. Високих виробничих показників добилися 1936 року трактористи Семиколодязенської МТС А. Ф. Бєлоусов, Г. І. Погорєлов, Г. Г. Шентябін. Замість запланованих 530 га м'якої оранки кожний з них виробив на 15-сильному тракторі в півтора рази більше. Комбайнер М. П. Кондратько зібрав комбайном «Комунар» 701 га зернових (за нормою 180 га). 1940 року 55 трактористів і 32 комбайнери перевиконали норми.
На початку 1941 року в Семиколодязенській МТС, яка обслуговувала 18 колгоспів, налічувалося 70 тракторів різних марок, З0 комбайнів, 6 вантажних машин і одна легкова. Тут працювали 7 агрономів, 6 інженерів і механіків, понад 170 механізаторів. Партійна організація при МТС об'єднувала З0 комуністів і була найчисленнішото в райцентрі. 1940 року колгоспи зони Семиколодязенської МТС уперше виростили 100-пудовий урожай зернових на всій площі. Виробіток на 15-сильний трактор становив у середньому 642 га м'якої оранки (за планом - 587 гектарів).
Розвивалася місцева промисловість: 1940 року тут діяли промкомбінат, завод безалкогольних напоїв, молокоцех, пекарня. Райспоживспілка спорудила 2 крамниці, їдальню, складські приміщення.
Для поліпшення постачання жителів водою 1937 року поблизу Юзмацької западини (за 18 км від станції) розгорнулося будівництво великого водосховища. Будову було оголошено обласною комсомольською.
За роки Радянської влади змінився населений пункт. Нового вигляду подали йому гарні двоповерхові споруди райкому партії і будинку Рад (там же розміщувалися будинок культури і бібліотека), лікарні, аптеки, середньої школи, білокам'яні приміщення пошти, магазинів, житлові квартали. На вулицях з'явилися зелені насадження.
Кількість населення станції Сім Колодязів 1939 року досягла 1683 чоловік. Підвищився матеріальний рівень життя трудящих. У колгоспах хлібороби одержували на трудодень по 3 крб. і 3 кг хліба.
Якщо наприкінці XIX ст. на території колишньої Петрівської волості на одного лікаря припадало 18 тис. чоловік, то 1940 року лише в районній лікарні на 30 ліжок та в амбулаторії працювало 5 лікарів і понад 20 спеціалістів із середньою медичною освітою.
Того ж року у середній школі райцентру 21 учитель навчав 624 учні. Неписьменність було повністю ліквідовано. При клубі МТС працювали кінопересувка, масова бібліотека. Районна бібліотека мала понад 12 тис. книг і журналів. Діяли пошта, радіовузол. З березня 1933 року виходила районна газета «Ленинский колхозник».
У всьому, чого досягли трудівники населеного пункту, велика заслуга комуністів. На початок січня 1941 року в райцентрі працювали 102 члени ВКП(б) і 36 кандидатів у члени ВКП(б), об'єднаних в 11 первинних організаціях. Налічувалося понад 230 комсомольців, які перебували на обліку в 11 комсомольських організаціях.
Коли гітлерівські загарбники віроломно напали на Країну Рад, до лав Червоної Армії пішло близько 200 жителів селища. Ті, хто залишилися, подавали вегошлу допомогу фронту. Район достроково виконав річний план поставок хліба, м'яса, молока, яєць, шерсті і здав державі понад план тисячі центнерів сільськогосподарської продукції.
З наближенням фронту до Криму в райцентрі було сформовано винищувальний батальон. До нього ввійшло 200 чоловік, серед них близько 50 жінок. Перший бій батальйону з фашистами відбувся 1 листопада 1941 року на підступах до населеного пункту. 2 листопада фашисти захопили станцію Сім Колодязів. Вони розстріляли поранених червоноармійців, а також багатьох мирних жителів, які не встигли евакуюватися.
У груди і 1941 - січні 1942 рр. під час здійснення Керченсько-Феодосійської операції воїни Червоної Армії визволили Керченський півострів від німецько- фашистських загарбників. 31 грудня війська 44-ї армії Закавказького фронту
Леніне
Сторінка 3 з 7
району виробили продуктів рільництва майже втричі більше, ніж попереднього року.Трудівники Ленінського району надсилали робітникам Керчі й Феодосії хліб, м'ясо, рибу, жири. У свою чергу, робітники Керченського металургійного заводу ім. Койкова допомогли збудувати й забезпечили устаткуванням
Багато зробив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і збільшення їх виробництва колектив Семиколодязенської МТС. Якщо 1935 року врожайність озимої пшениці в колгоспах, які вона обслуговувала, становила 6,6 цнт га, озимого ячменю - 5,3 цнт, вівса - 4,5 цнт, бавовнику - 3 цнт, то в 1937 році відповідно 13,5, 9,3, 11, 5,6. Підвищення врожайності, зниження розміру натуроплати МТС за її послуги колгоспам, а також допомога держави сільському госдарству новою технікою, добривами дозволили збільшити продаж зерна і бавовнику, підвищити оплату праці колгоспників.
У довоєнні роки в МТС широко розгорнувся стахановський рух. Високих виробничих показників добилися 1936 року трактористи Семиколодязенської МТС А. Ф. Бєлоусов, Г. І. Погорєлов, Г. Г. Шентябін. Замість запланованих 530 га м'якої оранки кожний з них виробив на 15-сильному тракторі в півтора рази більше. Комбайнер М. П. Кондратько зібрав комбайном «Комунар» 701 га зернових (за нормою 180 га). 1940 року 55 трактористів і 32 комбайнери перевиконали норми.
На початку 1941 року в Семиколодязенській МТС, яка обслуговувала 18 колгоспів, налічувалося 70 тракторів різних марок, З0 комбайнів, 6 вантажних машин і одна легкова. Тут працювали 7 агрономів, 6 інженерів і механіків, понад 170 механізаторів. Партійна організація при МТС об'єднувала З0 комуністів і була найчисленнішото в райцентрі. 1940 року колгоспи зони Семиколодязенської МТС уперше виростили 100-пудовий урожай зернових на всій площі. Виробіток на 15-сильний трактор становив у середньому 642 га м'якої оранки (за планом - 587 гектарів).
Розвивалася місцева промисловість: 1940 року тут діяли промкомбінат, завод безалкогольних напоїв, молокоцех, пекарня. Райспоживспілка спорудила 2 крамниці, їдальню, складські приміщення.
Для поліпшення постачання жителів водою 1937 року поблизу Юзмацької западини (за 18 км від станції) розгорнулося будівництво великого водосховища. Будову було оголошено обласною комсомольською.
За роки Радянської влади змінився населений пункт. Нового вигляду подали йому гарні двоповерхові споруди райкому партії і будинку Рад (там же розміщувалися будинок культури і бібліотека), лікарні, аптеки, середньої школи, білокам'яні приміщення пошти, магазинів, житлові квартали. На вулицях з'явилися зелені насадження.
Кількість населення станції Сім Колодязів 1939 року досягла 1683 чоловік. Підвищився матеріальний рівень життя трудящих. У колгоспах хлібороби одержували на трудодень по 3 крб. і 3 кг хліба.
Якщо наприкінці XIX ст. на території колишньої Петрівської волості на одного лікаря припадало 18 тис. чоловік, то 1940 року лише в районній лікарні на 30 ліжок та в амбулаторії працювало 5 лікарів і понад 20 спеціалістів із середньою медичною освітою.
Того ж року у середній школі райцентру 21 учитель навчав 624 учні. Неписьменність було повністю ліквідовано. При клубі МТС працювали кінопересувка, масова бібліотека. Районна бібліотека мала понад 12 тис. книг і журналів. Діяли пошта, радіовузол. З березня 1933 року виходила районна газета «Ленинский колхозник».
У всьому, чого досягли трудівники населеного пункту, велика заслуга комуністів. На початок січня 1941 року в райцентрі працювали 102 члени ВКП(б) і 36 кандидатів у члени ВКП(б), об'єднаних в 11 первинних організаціях. Налічувалося понад 230 комсомольців, які перебували на обліку в 11 комсомольських організаціях.
Коли гітлерівські загарбники віроломно напали на Країну Рад, до лав Червоної Армії пішло близько 200 жителів селища. Ті, хто залишилися, подавали вегошлу допомогу фронту. Район достроково виконав річний план поставок хліба, м'яса, молока, яєць, шерсті і здав державі понад план тисячі центнерів сільськогосподарської продукції.
З наближенням фронту до Криму в райцентрі було сформовано винищувальний батальон. До нього ввійшло 200 чоловік, серед них близько 50 жінок. Перший бій батальйону з фашистами відбувся 1 листопада 1941 року на підступах до населеного пункту. 2 листопада фашисти захопили станцію Сім Колодязів. Вони розстріляли поранених червоноармійців, а також багатьох мирних жителів, які не встигли евакуюватися.
У груди і 1941 - січні 1942 рр. під час здійснення Керченсько-Феодосійської операції воїни Червоної Армії визволили Керченський півострів від німецько- фашистських загарбників. 31 грудня війська 44-ї армії Закавказького фронту