Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
16 листопада 1920 року 9-а кавалерійська дивізія під командуванням О. Карташова з кавалерійського корпусу М. Д. Каширіна очистила станцію від ворога. 17 листопада на зборах жителів села Сім Колодязів з допомогою червоноармійців утворено сільський ревком у складі 3 чоловік на чолі з В. І. Терновенком. Ревком поширив свій вплив і на станцію, що в роки громадянської війни зазнала швикого руйнування. Більшість будинків було спалено, кількість населення зменшилася втроє. 34 жителі в березні 1921 року взялися відбудовувати зруйнований вокзал та пристанційні споруди, ремонтувати залізничні колії, Ревком конфіскував усю землю й реманент у місцевих поміщиків Раппів, які вороже ставилися до Радянської влади й активно допомагали білогвардійцям. Трудящі селяни отримали 1800 десятин землі, парову молотарку, сільськогосподарський реманент, воли. Для боротьби з бандитизмом ревком сформував і озброїв спеціальний загін.
Велику допомогу ревкому подавав відділ Керченського повітового комітету партії по роботі в селі та його завідуючий Д. С. Няшин. Керченська міська партійна організація відрядила сюди 3 комуністів. Вони проводили роз'яснювальну роботу серед населення, мобілізуючи його на боротьбу з голодом та на відбудову зруйнованого господарства. Комуністи рішуче запроваджували революційний порядок на станції, вели збройну боротьбу проти бандитів.
З вересня 1921 року Сім Колодязів підпорядковувалися Кенегезькій сільській Раді, а з 1923 року - Семиколодязенській. Сільрада під керівництвом місцевого партійного осередку боролася проти куркульства, роз'яснювала населенню суть нової економічної політики.
За роки відбудови народного господарства значно збільшився вантажпоборот станції Сім Колодязів. Тут діяв зсипний пункт Кримпродкому: в 1924-1925 рр. із станції до Феодосійського порту відправлено близько 200, а в 1925-192б рр. - майже 500 вагонів експортних вантажів.
Залізниця, зручні дороги на Керч і Феодосію, добре налагоджене ополчення з навколишніми селами сприяли економічному розвиткові станції Сім Колодязів. При станції виросло селище, населення якого наприкінці 1926 року становило
107 чоловік - 43 одноосібні господарства. За родинами залізничників закріпили присадибні ділянки.
Навесні 1921 року в селі Сім Колодязів відкрився об'єднаний червоноармійський клуб ім. В. І. Леніна.
1930 року в селищі при станції Сім Колодязів організовано МТС, яку очолив робітник-металіст, комуніст М. П. Дементєєв. З'явилися перші трактори, плуги, сівалки. 1931 року МТС обслуговувала 43 колгоспи, за якими було закріплено 35 721 га орної землі. Працювали майстерні ремонту тракторів і сільськогосподарських машин. Розгорнулося будівництво майстерень, кузні, нафтобази, приміщення для школи механізаторів. Організаторську роботу здійснювала партійна організацій, а згодом - політвідділ, очолений колишнім наймитом П. М. Голубом. З 17 вересня 1933 року при політвідділі виходила багатотиражна газета «Знамя политполитотдела», що була активним помічником комуністів у боротьбі за створення колгоспів. Комуністи виїжджали в села і на сходках роз'яснювали селянам політику партії, значення колективізації.
У травні 1931 року районний центр перенесено з села Ленінського на станцію Сім Колодязів, де мало вирости агромісто, на спорудження якого планувалося нитрати ги понад 7 млн. крб. Господарське й культурне будівництво набрало широкого розмаху. З'явилися перші 2 вулиці. На околиці райцентру розгорнулося спорудження хлібоприймального пункту, харчокомбінату, бавовнопункту (до Великої Вітчизняної війни майже всі колгоспи Ленінського району вирощували бавовник). Наприкінці першої п'ятирічки при станції Сім Колодязів став до ладу елеватор.
Велику роботу тут провадили райкоми ВКП(6) і ВЛКСМ, райвиконком, Семиколодизенська сільська Рада. Оскільки значно зросли ряди партійної і комсомольської організацій районного центру, створено партійні осередки при райвиконкомі, райкомі партії, на елеваторі, харчокомбінаті, в кооперації. У грудні 1931 року в комсомольському осередку райцентру, ядро якого становили комсомольці МТС, налічувалося 29 членів ВЛКСМ.
Комуністи самовіддано втілювали в життя політику Комуністичної партії на селі. Воротьба за створення сільгоспартілей набирала часом гострого характеру. В артілі «Заповіт Ілліча» (село Сім Колодязів) куркулі отруїли всю робочу худобу. Вони виводили з ладу трактори, сільськогосподарський реманент, розкрадали посівний матеріал. 1931 року за межі району виселено 50 сімей куркулів і колишніх поміщиків. До кінця року колгоспи
Леніне
Сторінка 2 з 7
відстоювати до останньої краплі крові». Частина місцевою населення, у т. ч. залізничники К. І. Безпалов, С. І. Подоляк, М. М. Голованцев, пішли до Петрівського партизанського загону під командуванням С. О. Кацелова, інші перейшли лінію Акмонайського фронту і вступили добровольцями до Червоної Армії. 16 листопада 1920 року 9-а кавалерійська дивізія під командуванням О. Карташова з кавалерійського корпусу М. Д. Каширіна очистила станцію від ворога. 17 листопада на зборах жителів села Сім Колодязів з допомогою червоноармійців утворено сільський ревком у складі 3 чоловік на чолі з В. І. Терновенком. Ревком поширив свій вплив і на станцію, що в роки громадянської війни зазнала швикого руйнування. Більшість будинків було спалено, кількість населення зменшилася втроє. 34 жителі в березні 1921 року взялися відбудовувати зруйнований вокзал та пристанційні споруди, ремонтувати залізничні колії, Ревком конфіскував усю землю й реманент у місцевих поміщиків Раппів, які вороже ставилися до Радянської влади й активно допомагали білогвардійцям. Трудящі селяни отримали 1800 десятин землі, парову молотарку, сільськогосподарський реманент, воли. Для боротьби з бандитизмом ревком сформував і озброїв спеціальний загін.
Велику допомогу ревкому подавав відділ Керченського повітового комітету партії по роботі в селі та його завідуючий Д. С. Няшин. Керченська міська партійна організація відрядила сюди 3 комуністів. Вони проводили роз'яснювальну роботу серед населення, мобілізуючи його на боротьбу з голодом та на відбудову зруйнованого господарства. Комуністи рішуче запроваджували революційний порядок на станції, вели збройну боротьбу проти бандитів.
З вересня 1921 року Сім Колодязів підпорядковувалися Кенегезькій сільській Раді, а з 1923 року - Семиколодязенській. Сільрада під керівництвом місцевого партійного осередку боролася проти куркульства, роз'яснювала населенню суть нової економічної політики.
За роки відбудови народного господарства значно збільшився вантажпоборот станції Сім Колодязів. Тут діяв зсипний пункт Кримпродкому: в 1924-1925 рр. із станції до Феодосійського порту відправлено близько 200, а в 1925-192б рр. - майже 500 вагонів експортних вантажів.
Залізниця, зручні дороги на Керч і Феодосію, добре налагоджене ополчення з навколишніми селами сприяли економічному розвиткові станції Сім Колодязів. При станції виросло селище, населення якого наприкінці 1926 року становило
107 чоловік - 43 одноосібні господарства. За родинами залізничників закріпили присадибні ділянки.
Навесні 1921 року в селі Сім Колодязів відкрився об'єднаний червоноармійський клуб ім. В. І. Леніна.
1930 року в селищі при станції Сім Колодязів організовано МТС, яку очолив робітник-металіст, комуніст М. П. Дементєєв. З'явилися перші трактори, плуги, сівалки. 1931 року МТС обслуговувала 43 колгоспи, за якими було закріплено 35 721 га орної землі. Працювали майстерні ремонту тракторів і сільськогосподарських машин. Розгорнулося будівництво майстерень, кузні, нафтобази, приміщення для школи механізаторів. Організаторську роботу здійснювала партійна організацій, а згодом - політвідділ, очолений колишнім наймитом П. М. Голубом. З 17 вересня 1933 року при політвідділі виходила багатотиражна газета «Знамя политполитотдела», що була активним помічником комуністів у боротьбі за створення колгоспів. Комуністи виїжджали в села і на сходках роз'яснювали селянам політику партії, значення колективізації.
У травні 1931 року районний центр перенесено з села Ленінського на станцію Сім Колодязів, де мало вирости агромісто, на спорудження якого планувалося нитрати ги понад 7 млн. крб. Господарське й культурне будівництво набрало широкого розмаху. З'явилися перші 2 вулиці. На околиці райцентру розгорнулося спорудження хлібоприймального пункту, харчокомбінату, бавовнопункту (до Великої Вітчизняної війни майже всі колгоспи Ленінського району вирощували бавовник). Наприкінці першої п'ятирічки при станції Сім Колодязів став до ладу елеватор.
Велику роботу тут провадили райкоми ВКП(6) і ВЛКСМ, райвиконком, Семиколодизенська сільська Рада. Оскільки значно зросли ряди партійної і комсомольської організацій районного центру, створено партійні осередки при райвиконкомі, райкомі партії, на елеваторі, харчокомбінаті, в кооперації. У грудні 1931 року в комсомольському осередку райцентру, ядро якого становили комсомольці МТС, налічувалося 29 членів ВЛКСМ.
Комуністи самовіддано втілювали в життя політику Комуністичної партії на селі. Воротьба за створення сільгоспартілей набирала часом гострого характеру. В артілі «Заповіт Ілліча» (село Сім Колодязів) куркулі отруїли всю робочу худобу. Вони виводили з ладу трактори, сільськогосподарський реманент, розкрадали посівний матеріал. 1931 року за межі району виселено 50 сімей куркулів і колишніх поміщиків. До кінця року колгоспи