Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Жителі Біюк-Онлара не мирилися з окупантами й білогвардійцями. Вже во
сени 1918 року тут діяв партизанський загін. Активну боротьбу з ворогами Радянської влади в лавах Червоної Армії і в партизанських загонах вели А. Бараненко, І. П. Бразнець, Є. С. Семенченко, П. Шаловський.
Після визволення села військами Червоної Армії в листопаді 1920 року створено сільський ревком. Його очолив І. М. Каспер, член партії більшовиків з 1917 року. На початку 1921 року оформився партійний осередок з 15 комуністів. З січня того ж року село стало центром однойменного району, що входив спочатку до Сімферопольського повіту (згодом округу). Було обрано райвиконком у складі 7 чоловік, з них 3 члени РКП(б) і 4 безпартійні. У травні того ж року створено районний комітет партії, в червні 1922 року - комсомольський осередок.
Партійні й радянські органи наполегливо взялися за зміцнення Радянської влади, відбудову зруйнованого господарства. Одним з найважливіших завдань того часу
було наділення селян землею. У відповідності з аграрним законом Радянської влади у першу чергу її одержали безземельні, які займалися хліборобською працею в Криму до 19 лютого 1918 року (до ухвали Закону про соціалізацію землі). Для боротьби з голодом було створено спеціальний комітет допомоги голодуючим на чолі секретарем райкому партії В. І. Суворовим. Комітет діставав і розподіляв продукти харчування. Спираючись на бідноту, вилучав заховані куркулями лишки хліба. Лише у 2 сільських глитаїв члени комітету виявили у схованках 1224 пудів пшениці, 380 пудів ячменю і 452 пуди вівса. 1922 року в районі було 38 пунктів, де одержували їжу 2348 голодуючих.
Зусилля сільських комуністів спрямовувалися і на залучення селян до колективних форм ведення господарства. 1921 року в Біюк-Онларі створено товариство спільного обробітку землі «Трудовик», 1924 року - споживчий кооператив і кредитне товариство, в якому об'єдналося 230 чоловік (переважно бідняки). Воно виділило селянам грошові й насіннєві позички, сільськогосподарський реманент і лісоматеріали. Споживчий кооператив забезпечував жителів села товарами першої потреби. Велику допомогу трудівникам Біюк-Онлара подавала держава. Лише 1925 року вола надала насіннєву позичку розміром 55 тис. пудів.
Наприкінці відбудовного періоду намітилося значне піднесення сільського господарства, зросла його продуктивність.
Були споруджені пекарня, громадська їдальня, дитячі ясла. Ще 1921 року відкрився дитбудинок на 150 чоловік. Налагоджувалося медичне обслуговування населення. Було відбудовано лікарську дільницю, де працювало 3 лікарі, діяла аптека. 1920 року в селі відкрилася школа; 1921 року створено гурток ліквідації неписьменності, який відвідувало 13 чоловік. 1925 року виерше в Криму почала працювати трирічна школа сільської молоді з інтернатом на 40 чоловік. Вона готувала фахівців середньої кваліфікації для села (завідуючих хатами-читальнями, кооператорів). Із 31 учня тут навчалося 10 селян-бідняків, 6 батраків, 14 середняків і один службовець. 1922 року розгорнулася робота клубу, а також хати-читальні з бібліотекою, що налічувала 500 книг, червоним кутком та різними гуртками.
1924 року Біюк-Онларський район ліквідовано, село ввійшло до складу Сарабузького, а через 2 роки - Сімферопольського району. У вересні 1924 року при Біюк-Онларській сільраді організовано партосередок, який наприкінці року об'єднував 13 членів і 4 кандидати в члени партії. Зростав і міцнів створений при сільраді комсомольський осередок, що 1925 року об'єднував 29 чоловік.
Під керівництвом радянських і партійних організацій здійснювалося господарське і культурне будівництво в селі. Восени 1926 року в Біюк-Онларі відбулася сільськогосподарська виставка. На ній були представлені зразки продукції рільництва, тваринництва і кустарної промисловості району. За кращі трудові здобути 28 сільськогосподарським товариствам і окремим колгоспникам, що брали участь у виставці, присуджено премії.
Керуючись рішеннями XV з'їзду ВКП(б), партійна організація очолила проведення колективізації в селі, 1929 року засновано колгосп «Схід», який об'єднав 101 господарство 3 населених пунктів: Біюк-Онлара, Чече й Алабаша. Колгосп мав близько 1000 га орної землі, понад 50 коней, кілька дискових сівалок. Однією
з основних галузей господарства в перші роки його існування було бавовництво. Бригади І. С. Дворикова, М. Ляпіної, А. Закриничної в умовах Криму вирощували близько 5 цнт бавовнику на га. 1931 року в селі створено машинно-тракторну станцію з майстернею для капітального ремонту техніки і нафтобазою. МТС налічувала 59 тракторів, 42 комбайни, 10 автомашин і різний причіпний інвентар, що дозволяло зібрати врожай з 36500 га
Октябрське
Сторінка 2 з 6
Курман-Кемельчі. Нині на місці страти трудящі селища встановили пам'ятник.Жителі Біюк-Онлара не мирилися з окупантами й білогвардійцями. Вже во
Після визволення села військами Червоної Армії в листопаді 1920 року створено сільський ревком. Його очолив І. М. Каспер, член партії більшовиків з 1917 року. На початку 1921 року оформився партійний осередок з 15 комуністів. З січня того ж року село стало центром однойменного району, що входив спочатку до Сімферопольського повіту (згодом округу). Було обрано райвиконком у складі 7 чоловік, з них 3 члени РКП(б) і 4 безпартійні. У травні того ж року створено районний комітет партії, в червні 1922 року - комсомольський осередок.
Партійні й радянські органи наполегливо взялися за зміцнення Радянської влади, відбудову зруйнованого господарства. Одним з найважливіших завдань того часу
було наділення селян землею. У відповідності з аграрним законом Радянської влади у першу чергу її одержали безземельні, які займалися хліборобською працею в Криму до 19 лютого 1918 року (до ухвали Закону про соціалізацію землі). Для боротьби з голодом було створено спеціальний комітет допомоги голодуючим на чолі секретарем райкому партії В. І. Суворовим. Комітет діставав і розподіляв продукти харчування. Спираючись на бідноту, вилучав заховані куркулями лишки хліба. Лише у 2 сільських глитаїв члени комітету виявили у схованках 1224 пудів пшениці, 380 пудів ячменю і 452 пуди вівса. 1922 року в районі було 38 пунктів, де одержували їжу 2348 голодуючих.
Зусилля сільських комуністів спрямовувалися і на залучення селян до колективних форм ведення господарства. 1921 року в Біюк-Онларі створено товариство спільного обробітку землі «Трудовик», 1924 року - споживчий кооператив і кредитне товариство, в якому об'єдналося 230 чоловік (переважно бідняки). Воно виділило селянам грошові й насіннєві позички, сільськогосподарський реманент і лісоматеріали. Споживчий кооператив забезпечував жителів села товарами першої потреби. Велику допомогу трудівникам Біюк-Онлара подавала держава. Лише 1925 року вола надала насіннєву позичку розміром 55 тис. пудів.
Наприкінці відбудовного періоду намітилося значне піднесення сільського господарства, зросла його продуктивність.
Були споруджені пекарня, громадська їдальня, дитячі ясла. Ще 1921 року відкрився дитбудинок на 150 чоловік. Налагоджувалося медичне обслуговування населення. Було відбудовано лікарську дільницю, де працювало 3 лікарі, діяла аптека. 1920 року в селі відкрилася школа; 1921 року створено гурток ліквідації неписьменності, який відвідувало 13 чоловік. 1925 року виерше в Криму почала працювати трирічна школа сільської молоді з інтернатом на 40 чоловік. Вона готувала фахівців середньої кваліфікації для села (завідуючих хатами-читальнями, кооператорів). Із 31 учня тут навчалося 10 селян-бідняків, 6 батраків, 14 середняків і один службовець. 1922 року розгорнулася робота клубу, а також хати-читальні з бібліотекою, що налічувала 500 книг, червоним кутком та різними гуртками.
1924 року Біюк-Онларський район ліквідовано, село ввійшло до складу Сарабузького, а через 2 роки - Сімферопольського району. У вересні 1924 року при Біюк-Онларській сільраді організовано партосередок, який наприкінці року об'єднував 13 членів і 4 кандидати в члени партії. Зростав і міцнів створений при сільраді комсомольський осередок, що 1925 року об'єднував 29 чоловік.
Під керівництвом радянських і партійних організацій здійснювалося господарське і культурне будівництво в селі. Восени 1926 року в Біюк-Онларі відбулася сільськогосподарська виставка. На ній були представлені зразки продукції рільництва, тваринництва і кустарної промисловості району. За кращі трудові здобути 28 сільськогосподарським товариствам і окремим колгоспникам, що брали участь у виставці, присуджено премії.
Керуючись рішеннями XV з'їзду ВКП(б), партійна організація очолила проведення колективізації в селі, 1929 року засновано колгосп «Схід», який об'єднав 101 господарство 3 населених пунктів: Біюк-Онлара, Чече й Алабаша. Колгосп мав близько 1000 га орної землі, понад 50 коней, кілька дискових сівалок. Однією
з основних галузей господарства в перші роки його існування було бавовництво. Бригади І. С. Дворикова, М. Ляпіної, А. Закриничної в умовах Криму вирощували близько 5 цнт бавовнику на га. 1931 року в селі створено машинно-тракторну станцію з майстернею для капітального ремонту техніки і нафтобазою. МТС налічувала 59 тракторів, 42 комбайни, 10 автомашин і різний причіпний інвентар, що дозволяло зібрати врожай з 36500 га
Дивиться також інші населені пункти району:
- Янтарне
- Стахановка
- Рівне
- П’ятихатка
- Полтавка
- Олександрівка
- Новопокровка
- Найдьонівка
- Мар’янівка
- Ленінське
- Краснознам’янка
- Колодязне
- Клепініне
- Калініне
- Амурське
- Петрівка