Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Селище мало свою амбулаторію, жителів обслуговувала і Кореїзька лікарня. Було ліквідовано неписьменність, усі діти шкільного віку вчилися. 1940 року працювали дві неповні середні школи, де 18 учителів навчали 472 учні.
В Сімеїзі відпочивали й лікувалися відомі радянські письменники. 1924 року тут побував автор «Чапаєва» Д. А. Фурманов. У санаторії ім. Семашка лікувався український письменник-сатирик Остап Вишня, який тут писав свої «Кримські усмішки». У 1927 році в курортному залі Сімеїза не раз виступав В. В. Маяковський. У 30-і роки в Сімеїзі побував і К. Г. Паустовський. Враження після відвідання обсерваторії знайшли відображення в його оповіданні «Сузір'я Гончих Псів». Чимало натхненних рядків присвятили Сімеїзу радянські поети Володимир Луговськой, Михайло Свєтлов, Ілля Сельвінський, які відвідували його в різні роки. У Сімеїзі побував Ю. В. Кондратюк - радянський вчений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки.
У перші дні Великої Вітчизняної війни більша частина чоловічого населення Сімеїза пішла на фронт. Здравниці, де були тимчасово розташовані військові госпіталі, восени 1941 року евакуювалися на Кавказ. У жовтні почалася евакуація обсерваторії.
в листопада 1941 року фашистські загарбники окупували Сімеїз. Кожному, хто порушував установлений ними «новий порядок», загрожував розстріл. гітлерівці знущались над радянськими людьми, виганяли молодь на каторжні роботи до Німеччини. Від їх рук загинув механік обсерваторії А. А. Котов.
У травні 1943 року в Сімеїзі організувалась підпільна патріотична група на чолі з Г. С. Леоненком. До неї входили В. М. Девішева, Л. А. Єрмаков та інші. Вони діставали газету «Красний Крым», партизанські листівки і розповсюджували їд серед населення. Добувши радіоприймач, патріоти приймали зведення Радінформбюро, переписували їх і поширювали серед населення. Від підпільників жителі селища дізнавалися про становище на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Учасники підпілля підтримували тісні зв'язки з партизанами, виконували їх завдання аж до приходу Червоної Армії.
Весна 1944 року принесла трудящим Криму визволення від фашистського рабства. 16 квітня Сімеїз визволили частини 16-го стрілецького корпусу Окремої Приморської армії під командуванням генерал-майора К. І. Провалова і 26-ї мотострілецької бригади 19-го танкового корпусу під командуванням полковника А. П. Храповицького. Стрімке просування радянських військ і злагоджені дії партизанів не дали ворогові повністю зруйнувати селище. На головному проспекті Сімеїза, де населен ня зустрічало воїнів-визволителів, майоріли червоні прапори, збережені піонером Л. Єрмаковим (нині Л. А. Єрмаков працює лікарем у Сімеїзі).
Серед багатьох жителів Сімеїза, які відважно билися з ненависним ворогом на фронті, артилерист, гвардії сержант П. Т. Васильченко, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Бойовий путь пройшов учений-астроном І. Г. Мойсеєв. Він відважно бився проти ворога у партизанських загонах України, Білорусії, Молдавії, брав участь у Словацькому повстанні 1944 року, боровся за визволення Чехословаччини. У листопаді 1967 року в центрі селища встановлено пам'ятник 15 сімеїзцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Окупанти заподіяли селищу великої шкоди: тільки комунальному господарству - на суму 3270 тис. крб. Були зруйновані школи, амбулаторія, літній курортний зал, винні погреби, клуб. Значні пошкодження дістали санаторії ім. Баранова, ім. Фрунзе, ім. Леніна, «Ай-Панда» та інші. У Ліменській долині фашисти знищили санаторій працівників залізничного транспорту, а саму долину замінували. Великих збитків завдали окупанти обсерваторії - на суму 9165 тис. крб. Вони спалили головне її приміщення, а наукову бібліотеку, все обладнання, в т. ч. й 40-дюймовий рефлектор, вивезли до Німеччини. Навесні 1945 року залишки обладнання знайдено в Потсдамській обсерваторії. Всі цінні прилади були зіпсовані, велике дзеркало рефлектора мало на поверхні тріщини і вибоїни: фашисти «розстріляли» його і поштрикали багнетами.
Заліковувати рани, завдані війною й окупацією, сімеїзцям постійно допомагала Радянська держава. У 1944 році, незабаром після визволення, відновила діяльність селищна Рада. Колгосп ім. Калініна поповнився переселенцями з Ростовської області. Тим, хто прибув, було надано житло, худобу, грошову позику. Вже 1945 року колгоспники зібрали 428 цнт винограду (здали державі 211 цнт замість 200 цнт за планом), досягли запланованої урожайності. Завдяки цьому колгосп одержав 588 тис. крб. прибутку проти 452 тис. за планом. Застосування механізмів і передової агротехніки дало змогу тютюнницькій бригаді потроїти площу засіву тютюном-дюбеком,
Сімеїз
Сторінка 5 з 8
споруджено нові житлові будинки. Центральну вулицю селища - Ленінський проспект - прикрасила кипарисова алея, на якій 1931 року відкрито пам'ятник В. І. Леніну. В Сімеїзі відпочивали й лікувалися відомі радянські письменники. 1924 року тут побував автор «Чапаєва» Д. А. Фурманов. У санаторії ім. Семашка лікувався український письменник-сатирик Остап Вишня, який тут писав свої «Кримські усмішки». У 1927 році в курортному залі Сімеїза не раз виступав В. В. Маяковський. У 30-і роки в Сімеїзі побував і К. Г. Паустовський. Враження після відвідання обсерваторії знайшли відображення в його оповіданні «Сузір'я Гончих Псів». Чимало натхненних рядків присвятили Сімеїзу радянські поети Володимир Луговськой, Михайло Свєтлов, Ілля Сельвінський, які відвідували його в різні роки. У Сімеїзі побував Ю. В. Кондратюк - радянський вчений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки.
У перші дні Великої Вітчизняної війни більша частина чоловічого населення Сімеїза пішла на фронт. Здравниці, де були тимчасово розташовані військові госпіталі, восени 1941 року евакуювалися на Кавказ. У жовтні почалася евакуація обсерваторії.
в листопада 1941 року фашистські загарбники окупували Сімеїз. Кожному, хто порушував установлений ними «новий порядок», загрожував розстріл. гітлерівці знущались над радянськими людьми, виганяли молодь на каторжні роботи до Німеччини. Від їх рук загинув механік обсерваторії А. А. Котов.
У травні 1943 року в Сімеїзі організувалась підпільна патріотична група на чолі з Г. С. Леоненком. До неї входили В. М. Девішева, Л. А. Єрмаков та інші. Вони діставали газету «Красний Крым», партизанські листівки і розповсюджували їд серед населення. Добувши радіоприймач, патріоти приймали зведення Радінформбюро, переписували їх і поширювали серед населення. Від підпільників жителі селища дізнавалися про становище на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Учасники підпілля підтримували тісні зв'язки з партизанами, виконували їх завдання аж до приходу Червоної Армії.
Весна 1944 року принесла трудящим Криму визволення від фашистського рабства. 16 квітня Сімеїз визволили частини 16-го стрілецького корпусу Окремої Приморської армії під командуванням генерал-майора К. І. Провалова і 26-ї мотострілецької бригади 19-го танкового корпусу під командуванням полковника А. П. Храповицького. Стрімке просування радянських військ і злагоджені дії партизанів не дали ворогові повністю зруйнувати селище. На головному проспекті Сімеїза, де населен ня зустрічало воїнів-визволителів, майоріли червоні прапори, збережені піонером Л. Єрмаковим (нині Л. А. Єрмаков працює лікарем у Сімеїзі).
Серед багатьох жителів Сімеїза, які відважно билися з ненависним ворогом на фронті, артилерист, гвардії сержант П. Т. Васильченко, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Бойовий путь пройшов учений-астроном І. Г. Мойсеєв. Він відважно бився проти ворога у партизанських загонах України, Білорусії, Молдавії, брав участь у Словацькому повстанні 1944 року, боровся за визволення Чехословаччини. У листопаді 1967 року в центрі селища встановлено пам'ятник 15 сімеїзцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Окупанти заподіяли селищу великої шкоди: тільки комунальному господарству - на суму 3270 тис. крб. Були зруйновані школи, амбулаторія, літній курортний зал, винні погреби, клуб. Значні пошкодження дістали санаторії ім. Баранова, ім. Фрунзе, ім. Леніна, «Ай-Панда» та інші. У Ліменській долині фашисти знищили санаторій працівників залізничного транспорту, а саму долину замінували. Великих збитків завдали окупанти обсерваторії - на суму 9165 тис. крб. Вони спалили головне її приміщення, а наукову бібліотеку, все обладнання, в т. ч. й 40-дюймовий рефлектор, вивезли до Німеччини. Навесні 1945 року залишки обладнання знайдено в Потсдамській обсерваторії. Всі цінні прилади були зіпсовані, велике дзеркало рефлектора мало на поверхні тріщини і вибоїни: фашисти «розстріляли» його і поштрикали багнетами.
Заліковувати рани, завдані війною й окупацією, сімеїзцям постійно допомагала Радянська держава. У 1944 році, незабаром після визволення, відновила діяльність селищна Рада. Колгосп ім. Калініна поповнився переселенцями з Ростовської області. Тим, хто прибув, було надано житло, худобу, грошову позику. Вже 1945 року колгоспники зібрали 428 цнт винограду (здали державі 211 цнт замість 200 цнт за планом), досягли запланованої урожайності. Завдяки цьому колгосп одержав 588 тис. крб. прибутку проти 452 тис. за планом. Застосування механізмів і передової агротехніки дало змогу тютюнницькій бригаді потроїти площу засіву тютюном-дюбеком,