Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції відкрила нову сторінку в історії Сімеїза. 19 грудня 1917 року за допомогою Севастопольського військово- революційного комітету тут встановлено Радянську владу. Загін моряків, який прибув сюди, зайняв телефонну станцію і телеграф, зробив обшук у маєтку Мальцова, конфіскував зброю, роззброїв офіцерів, які перебували в госпіталі, розташованому тут ще з перших років війни.
Створений у січні 1918 року ревком розпочав запроваджувати в життя декрети Радянської влади. У наказі головного комісара націоналізованих маєтків у Криму говорилося: «Маєтки ... Мілютіна, Мальцова з усім рухомим і нерухомим майном,
живим і мертвим інвентарем переходять у національну власність Російської Народної Республіки». У березні в Сімеїзі утворився комітет поселякських депутатів, який працював під контролем Алупкинського виконавчого комітету. Він схвалив постанову Алупкинської Ради про оподаткування буржуазії одноразовим податком. Вживалися заходи до конфіскації у багатіїв золота, маєтків і великих будинків. Трудящим надавалися квартири, поліпшувалось їх матеріальне становище.
Та радянське будівництво було перерване навалою німецьких окупантів, які наприкінці квітня 1918 року захопили селище. У листопаді у Сімеїз увірвалися англо-французькі інтервенти, які також запровадили режим кривавого терору і насильства. Власники дач і пансіонатів, поміщики, контрреволюційне офіцерство і татарські буржуазні націоналісти за допомогою інтервентів намагалися реставрувати старі порядки.
У квітні 1919 року Ялтинський повіт було визволено від білогвардійців. Однак наприкінці червня денікінці знову захопили Крим.
Після розгрому в листопаді 1920 року врангелівщини створений у Сімеїзі ревком, що підпорядковувався Алункинському волосному ревкому, вживав заходів до збереження лісових і паркових багатств, сільськогосподарського інвентаря. Землі великих приватних власників перейшли до новоорганізованого радгоспу. Частину землі було залишено для розподілу між бідняками. В січні 1921 року в селищі виникло вісім трудових артілей. Кожна з них об'єднувала від 6 до 10 дворів. Для посіву новоутвореним господарствам і селянам Радянська держава подавала допомогу насінням. Протягом 1921 - 1922 рр. у власників відібрано і передано трудящим 4 особняки, 2 дачі, хлібопекарню, гараж. Провадилися землеустрій, наділення землею насамперед безземельних й малоземельних селян. Розгорнула діяльність споживча кооперація, що охоплювала 90 проц. населення. 1926 року працювали артілі: рибалок, виноградарів, олійня, що підпорядковувалася комітету взаємодопомоги, та інші.
До 25 січня 1921 року по Сімеїзькому підрайону складено державний план організації санаторіїв і будинків відпочинку на базі націоналізованих пансіонатів і дач, а до 31 січня відбудовано колишні приватні пансіонати «Дальник», «Ампір». Санаторії групували за профілями й передавали у відання територіального курортного управління. Вже навесні 1921 року в Сімеїзі розгорнули діяльність три санаторії: № 39, (згодом - санаторій ВЦРПС № 4; нині «Примор'я»), № 40 (потім називався «Молот»; нині один з корпусів санаторію ім. Семашко), № 42 (нині один з корпусів санаторію ім. Леніна). Двері здравниць гостинно розчинилися для робітників і селян, бійців Червоної Армії, які потребували лікування. 1921 року в Сімеїзі вже діяло 5 санаторіїв. Переборюючи труднощі, пов'язані з посухою і голодом, жителі Сімеїза намагалися створити необхідні умови для відновлення здоров'я поранених і хворих червоноармійців, робітників і селян.
У справі становлення та розвитку нового радянського курорту основну турботу взяв на себе Радянський уряд. 1924 року колишній будинок Мальцова переобладнано на протитуберкульозний санаторій «Ай-Панда» (нині дитячий санаторій «Піонер»). на базі колишніх приватних пансіонатів «Бруно», «Арнольді», «Ксенія» створено державний пансіонат на 500 місць. Через рік відкрився санаторій «Червоний маяк», а в приміщенні санаторію «Молот» - курортна поліклініка з фізіотерапевтичним кабінетом і водолікарнею. 1926 року в Сімеїзі вже діяло 10 санаторіїв.
1922 року в Сімеїзі організувався комуністичний осередок, який об'єднував 4 члени і 6 кандидатів у члени партії, з них два робітники, решта - селяни-бідняки. Комуністи й комсомольці (комсомольська організація оформилася 1921 року) провадили велику масово-політичну й організаторську роботу серед селянства Сімеїза та його околиць, а також серед працівників санаторіїв і відпочиваючих. Під
керівництвом комуністів 1922 року проведено мітинг, присвячений 5-й річниці перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. Успішно пройшов «тиждень ди типи», під час якого відбувся суботник. Зароблені гроші відраховувались на користь дитячих будинків. З 1924 року в Сімеїзі
Сімеїз
Сторінка 3 з 8
що редакція газети «Правда» 9 травня 1917 року одержала з Сімеїза 17 крб. Влітку того ж року трудящі Сімеїза підтримали страйкуючих робітників алупкинської електростанції. Створений у січні 1918 року ревком розпочав запроваджувати в життя декрети Радянської влади. У наказі головного комісара націоналізованих маєтків у Криму говорилося: «Маєтки ... Мілютіна, Мальцова з усім рухомим і нерухомим майном,
живим і мертвим інвентарем переходять у національну власність Російської Народної Республіки». У березні в Сімеїзі утворився комітет поселякських депутатів, який працював під контролем Алупкинського виконавчого комітету. Він схвалив постанову Алупкинської Ради про оподаткування буржуазії одноразовим податком. Вживалися заходи до конфіскації у багатіїв золота, маєтків і великих будинків. Трудящим надавалися квартири, поліпшувалось їх матеріальне становище.
Та радянське будівництво було перерване навалою німецьких окупантів, які наприкінці квітня 1918 року захопили селище. У листопаді у Сімеїз увірвалися англо-французькі інтервенти, які також запровадили режим кривавого терору і насильства. Власники дач і пансіонатів, поміщики, контрреволюційне офіцерство і татарські буржуазні націоналісти за допомогою інтервентів намагалися реставрувати старі порядки.
У квітні 1919 року Ялтинський повіт було визволено від білогвардійців. Однак наприкінці червня денікінці знову захопили Крим.
Після розгрому в листопаді 1920 року врангелівщини створений у Сімеїзі ревком, що підпорядковувався Алункинському волосному ревкому, вживав заходів до збереження лісових і паркових багатств, сільськогосподарського інвентаря. Землі великих приватних власників перейшли до новоорганізованого радгоспу. Частину землі було залишено для розподілу між бідняками. В січні 1921 року в селищі виникло вісім трудових артілей. Кожна з них об'єднувала від 6 до 10 дворів. Для посіву новоутвореним господарствам і селянам Радянська держава подавала допомогу насінням. Протягом 1921 - 1922 рр. у власників відібрано і передано трудящим 4 особняки, 2 дачі, хлібопекарню, гараж. Провадилися землеустрій, наділення землею насамперед безземельних й малоземельних селян. Розгорнула діяльність споживча кооперація, що охоплювала 90 проц. населення. 1926 року працювали артілі: рибалок, виноградарів, олійня, що підпорядковувалася комітету взаємодопомоги, та інші.
До 25 січня 1921 року по Сімеїзькому підрайону складено державний план організації санаторіїв і будинків відпочинку на базі націоналізованих пансіонатів і дач, а до 31 січня відбудовано колишні приватні пансіонати «Дальник», «Ампір». Санаторії групували за профілями й передавали у відання територіального курортного управління. Вже навесні 1921 року в Сімеїзі розгорнули діяльність три санаторії: № 39, (згодом - санаторій ВЦРПС № 4; нині «Примор'я»), № 40 (потім називався «Молот»; нині один з корпусів санаторію ім. Семашко), № 42 (нині один з корпусів санаторію ім. Леніна). Двері здравниць гостинно розчинилися для робітників і селян, бійців Червоної Армії, які потребували лікування. 1921 року в Сімеїзі вже діяло 5 санаторіїв. Переборюючи труднощі, пов'язані з посухою і голодом, жителі Сімеїза намагалися створити необхідні умови для відновлення здоров'я поранених і хворих червоноармійців, робітників і селян.
У справі становлення та розвитку нового радянського курорту основну турботу взяв на себе Радянський уряд. 1924 року колишній будинок Мальцова переобладнано на протитуберкульозний санаторій «Ай-Панда» (нині дитячий санаторій «Піонер»). на базі колишніх приватних пансіонатів «Бруно», «Арнольді», «Ксенія» створено державний пансіонат на 500 місць. Через рік відкрився санаторій «Червоний маяк», а в приміщенні санаторію «Молот» - курортна поліклініка з фізіотерапевтичним кабінетом і водолікарнею. 1926 року в Сімеїзі вже діяло 10 санаторіїв.
1922 року в Сімеїзі організувався комуністичний осередок, який об'єднував 4 члени і 6 кандидатів у члени партії, з них два робітники, решта - селяни-бідняки. Комуністи й комсомольці (комсомольська організація оформилася 1921 року) провадили велику масово-політичну й організаторську роботу серед селянства Сімеїза та його околиць, а також серед працівників санаторіїв і відпочиваючих. Під
керівництвом комуністів 1922 року проведено мітинг, присвячений 5-й річниці перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. Успішно пройшов «тиждень ди типи», під час якого відбувся суботник. Зароблені гроші відраховувались на користь дитячих будинків. З 1924 року в Сімеїзі