Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
батальйон, команда зв'язківців.
Гітлерівські війська захопили Судак 2 листопада 1941 року. Грабежі, терор, смерть принесли з собою загарбники. Боротьба з ними розгорілася з перших днів окупації. У листопаді почав діяти Судацький партизанський загін, створений з партійних і радянських активістів. Загін близько 200 чоловік очолив голова місцевого рибгоспу А. А. Сацюк.
Населення подавало всіляку допомогу десантним групам, що висадилися 16-17 січня 1942 року (під час проведення Керченсько-Феодосійської операції) під прикриттям вогню бойових кораблів. До ранку 17 січня селище було визволене. Після впертих боїв десантники, виконавши завдання, відійшли в ліс до партизанів. Фашисти жорстоко розправилися з жителями селища й узятими в полон пораненими десантниками. Вороги розстріляли групу жителів-заложників, стратили 19 сімей з с. Нового Світа. Окупантам удалося схопити другого секретаря райкому комсомолу А. В. Шпака, який під час висадки десанту керував Судацькою дружиною самооборони. Його відправили до Феодосії в гестапо, де після тяжких тортур розстріляли. Побоюючись повторення десанту, гітлерівці зруйнували всі будівлі на березі моря, вирубали дерева й кущі, поставили на пляжі дротяну загорожу й замінували берег.
Визволили Судак від ворога 14 квітня 1944 року частини 16-го стрілецького корпусу Окремої Приморської армії. Першими до селища ввійшли танкісти взводу молодшого лейтенанта Савельєва з 224-го танкового полку. Танкістам удалося перешкодити німецькому гарнізону евакуюватися морем. За цей подвиг В. Л. Савельєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На честь подвигу екіпажу вулиці селища названо іменем Танкістів та ім. А. Князева, старшого сержанта командира гармати.
За роки тимчасової окупації, а також під час свого відступу німецько-фашистські загарбники завдали селищу великих збитків, знищили близько 200 жителів. Було зруйновано хлібопекарню, електростанцію, санаторії й будинки відпочити, будинок культури, школи, лікарню. Фашисти висадили в повітря новий пологовий будинок, споруджений незадовго до початку війни, пограбували 2,3 млн. пляшок шампанського на заводі «Новий Світ». Відступаючи, вони підірвали 8 мостів, пошкодили шляхи.
Зразу ж після визволення Судака відновили свою діяльність радянські й партійні органи. До кінця квітня відбудовано пекарню, млин, взуттєвий та швейний цехи промартілі, їдальню. Протягом 1944 року було збудовано маслозавод, механізовану хлібопекарню, почали діяти райхарчокомбінат, кілька майстерень. Включившись у черкасовський рух, трудящі селища працювали щодня по 2 години на відбудові та впорядкуванні селища. За короткий час піднялася з руїн лікарня на 50 ліжок. Розпочалися заняття в середній школі, завершено ремонт кінотеатру із залом на 300 місць. Незабаром після визволення Криму в Судак прибули колгоспники-переселенці з Курської та Орловської областей, Кубані, деяких областей України.
Відбудова зруйнованого війною господарства селища завдяки всебічній допомозі держави, братніх республік, героїчній праці жителів успішно завершувалася. У 1950 році винорадгосп «Судак» виконав річний виробничий план на 106 проц., одержав надпланового прибутку 800 тис. крб. Успішно завершили рік працівники заводу шампанських вин у Новому Світі. До кінця п'ятої п'ятирічки врожайність винограду зросла з 15,7 цнт до 111 цнт з га. Собівартість одного центнера продукції знизилася з 638 до 167 крб. У радгоспі виросла ціла плеяда майстрів високих урожаїв. 1960 року всі колгоспи Судацької долини увійшли до складу винорадгошу «Судак». Радгосп перетворився на велике підприємство, де зайнята переважна частина дорослого населення селища. З 1959 по 1969 рік площі виноградників розширилися з 396 до 897 га, а валовий збір винограду за ці роки зріс з 1165 тонн до 7735,4 тонни. 1972 року через вкрай несприятливі кліматичні умови збір винограду скоротився до 4316 тонн. Працівники радгоспу вирішили поповнити втрати цього року в 1973 році, виростити значно вищий урожай. У третьому році дев'ятої п'ятирічки було одержано з кожного гектара по 130 цнт винограду.
На плантаціях радгоспу нині ростуть такі відомі в країні сорти винограду, як Кокур, Мускат, Аліготе, Семильйон. Чимало столового винограду відправляються звідси робітникам Донбасу. Решта переробляється на винозаводі радгоспу, що є одним з найбільших заводів винокомбінату «Масандра».
У 1965-1969 рр. на винозаводі радгоспу механізовано виробничі процеси, ліквідовано ручне вивантаження винограду, старі дробарні установки замінено новими; встановлено преси, що переробляють близько 5 тонн продукції за годину, застосовується термічний метод переробки винограду.
Судак
Сторінка 5 з 7
якнайшвидшої перебудови економіки відповідно до вимог воєнного часу, надання допомоги Червоній Армії. Вже в перші дні війни в Судаку почали створюватися загони й батальйони народного ополчення, а в серпні в них налічувалося 1570 чоловік. Крім того, діяли 8 сандружин, винищувальний Гітлерівські війська захопили Судак 2 листопада 1941 року. Грабежі, терор, смерть принесли з собою загарбники. Боротьба з ними розгорілася з перших днів окупації. У листопаді почав діяти Судацький партизанський загін, створений з партійних і радянських активістів. Загін близько 200 чоловік очолив голова місцевого рибгоспу А. А. Сацюк.
Населення подавало всіляку допомогу десантним групам, що висадилися 16-17 січня 1942 року (під час проведення Керченсько-Феодосійської операції) під прикриттям вогню бойових кораблів. До ранку 17 січня селище було визволене. Після впертих боїв десантники, виконавши завдання, відійшли в ліс до партизанів. Фашисти жорстоко розправилися з жителями селища й узятими в полон пораненими десантниками. Вороги розстріляли групу жителів-заложників, стратили 19 сімей з с. Нового Світа. Окупантам удалося схопити другого секретаря райкому комсомолу А. В. Шпака, який під час висадки десанту керував Судацькою дружиною самооборони. Його відправили до Феодосії в гестапо, де після тяжких тортур розстріляли. Побоюючись повторення десанту, гітлерівці зруйнували всі будівлі на березі моря, вирубали дерева й кущі, поставили на пляжі дротяну загорожу й замінували берег.
Визволили Судак від ворога 14 квітня 1944 року частини 16-го стрілецького корпусу Окремої Приморської армії. Першими до селища ввійшли танкісти взводу молодшого лейтенанта Савельєва з 224-го танкового полку. Танкістам удалося перешкодити німецькому гарнізону евакуюватися морем. За цей подвиг В. Л. Савельєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На честь подвигу екіпажу вулиці селища названо іменем Танкістів та ім. А. Князева, старшого сержанта командира гармати.
За роки тимчасової окупації, а також під час свого відступу німецько-фашистські загарбники завдали селищу великих збитків, знищили близько 200 жителів. Було зруйновано хлібопекарню, електростанцію, санаторії й будинки відпочити, будинок культури, школи, лікарню. Фашисти висадили в повітря новий пологовий будинок, споруджений незадовго до початку війни, пограбували 2,3 млн. пляшок шампанського на заводі «Новий Світ». Відступаючи, вони підірвали 8 мостів, пошкодили шляхи.
Зразу ж після визволення Судака відновили свою діяльність радянські й партійні органи. До кінця квітня відбудовано пекарню, млин, взуттєвий та швейний цехи промартілі, їдальню. Протягом 1944 року було збудовано маслозавод, механізовану хлібопекарню, почали діяти райхарчокомбінат, кілька майстерень. Включившись у черкасовський рух, трудящі селища працювали щодня по 2 години на відбудові та впорядкуванні селища. За короткий час піднялася з руїн лікарня на 50 ліжок. Розпочалися заняття в середній школі, завершено ремонт кінотеатру із залом на 300 місць. Незабаром після визволення Криму в Судак прибули колгоспники-переселенці з Курської та Орловської областей, Кубані, деяких областей України.
Відбудова зруйнованого війною господарства селища завдяки всебічній допомозі держави, братніх республік, героїчній праці жителів успішно завершувалася. У 1950 році винорадгосп «Судак» виконав річний виробничий план на 106 проц., одержав надпланового прибутку 800 тис. крб. Успішно завершили рік працівники заводу шампанських вин у Новому Світі. До кінця п'ятої п'ятирічки врожайність винограду зросла з 15,7 цнт до 111 цнт з га. Собівартість одного центнера продукції знизилася з 638 до 167 крб. У радгоспі виросла ціла плеяда майстрів високих урожаїв. 1960 року всі колгоспи Судацької долини увійшли до складу винорадгошу «Судак». Радгосп перетворився на велике підприємство, де зайнята переважна частина дорослого населення селища. З 1959 по 1969 рік площі виноградників розширилися з 396 до 897 га, а валовий збір винограду за ці роки зріс з 1165 тонн до 7735,4 тонни. 1972 року через вкрай несприятливі кліматичні умови збір винограду скоротився до 4316 тонн. Працівники радгоспу вирішили поповнити втрати цього року в 1973 році, виростити значно вищий урожай. У третьому році дев'ятої п'ятирічки було одержано з кожного гектара по 130 цнт винограду.
На плантаціях радгоспу нині ростуть такі відомі в країні сорти винограду, як Кокур, Мускат, Аліготе, Семильйон. Чимало столового винограду відправляються звідси робітникам Донбасу. Решта переробляється на винозаводі радгоспу, що є одним з найбільших заводів винокомбінату «Масандра».
У 1965-1969 рр. на винозаводі радгоспу механізовано виробничі процеси, ліквідовано ручне вивантаження винограду, старі дробарні установки замінено новими; встановлено преси, що переробляють близько 5 тонн продукції за годину, застосовується термічний метод переробки винограду.
Дивиться також інші населені пункти району: