Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Судак

переселилися у 1805 році з Вюртемберга і Швейцарії й осіли тут окремою колонією, та інші.
Наприкінці XIX - початку XX ст. Судак, в якому налічувалося вже тис.
мешканців, став розвиватися і як курорт, чому сприяли чудові кліматичні умінні. В Судаку майже не буває туманів, на 2 км простягнувся широкий піщаний пляж. Температура морської води через відсутність течій рівномірна. У 90-х роках XIX ст. в містечку був лише один готель, 1911 року їх діяло вже три, існував також приватний лікувальний пансіонат на 10 місць. З Феодосії в Судак щодня приїжджали пасажирські автомобілі, мальпости, лінійки, тричі на тиждень прибували паро­плави з курортниками. Зручних квартир тут було дуже мало, ціни високі дорого коштувало харчування.
Судак початку XX ст.-це людне торгове, але брудне, не впорядковане містечко. Один з сучасників писав: «Про Судак не можна сказати, чи впорядкований
чи ні - він просто... без будь-якого впорядкування». Тодішнє містечко умовно поділялося на кілька частин. Безпосередньо на березі моря розміщувалися дачі й готелі, влітку тут оселялася основна маса відпочиваючих. Вище в різних напрямках петляли криві вузькі вулиці з низенькими будиночками. Далі, за 1,5 км від моря, знаходилися магазини, лавки, ресторан, пош­та, телеграф, земська лікарня для жінок на 12 ліжок, аптека, земське училище. Біля стін середньовічної фортеці жили німці колоністи. В долині, що прилягала до Судака, стояли особняки поміщиків. У першому десятилітті XX ст. містечко забудовується двоповерховими будівлями, з'являється чимало мага­зинів, лавок, прокладено спеціальну дорогу до пляжу. 1914 року кількість населення досягла 2 тис. чоловік.
До Судака приїздили й проживали в ньому вчені, письмен­ники, художники, музиканти. Тут працював К. І. Габліц, автор виданої в 1785 році праці «Фізичний опис Таврійської області за трьома царствами природи». До наших днів зберігся будинок видатного російського вченого-ботаніка X. X. Стевена, засновника й першого директора Нікітського ботанічного саду, який жив тут влітку й восени, починаючи з 1835 року. Археологічні пам'ятки Криму, в т. ч. Судака, дослідив й описав 1830 року и своєму «Кримському збірнику» П. І. Кеппен. 1825 року Судацьку фор­тецю відвідав О. С. Грибоєдов. Протягом багатьох років приїжджали і працювали тут видатний російський художник-мариніст І. К. Айвазовськнй, відомий художник А. М. Бенуа. Працювали тут також учні І. К. Айвазовського - К. Ф. Богаєвський, М. А. Волошин. Багато років у Судаку жив вірменський композитор О. О. Спендіарян (Спендіаров).
Трудящі Судака не стояли осторонь революційних подій, що відбувалися в країні. Дізнавшись про повалення царату, жителі містечка взяли участь у демонстрації, вимагаючи конфіскації поміщицьких земель та встановлення 8-годинного робо­чого дня, 16 березня 1917 року в приміщенні земського училища відбувся мітинг.
Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції і встановлення в Криму к січні 1918 року Радянської влади в Судаку за підтримкою матросів Чорноморського флоту було створено ревком. Його очолив колишній фронтовик, що примкнув до більшовиків, чех за національністю Р. Ф. Ганц. Місцеві селяни ство­рили збройний загін, який підпорядковувався ревкому і брав активну участь у наведенні революційного порядку, в боротьбі населення проти банд, що діяли в районі містечка.
В квітні 1918 року Судак захопили німецькі війська. Окупанти запровадили кривавий режим терору і грабежів. У цей час від рук татарських буржуазних націо­налістів загинули ревкомівці Р. Ф. Ганц, Суворов, Єгоров. Наприкінці 1918 року, після відступу німецьких окупантів, Кримом оволоділи денікінці, яким всіляко допомогали англо-французькі інтервенти. Коли в травні 1919 року Червона Армія вигнала білогвардійців та іноземних окупантів, було відновлено Радянську владу, трудящі Судака обрали Раду робітничих, селянських і червоноармійських депута­тів. Проте наприкінці червня сюди знову ввірвалися білогвардійці.
Трудяще населення вело боротьбу за відновлення Радянської влади, допомогало партизанам. У лісах Криму діяли партизанські загони, в т. ч. й Судацький.
15 вересня 1920 року повстанці, очолювані О. В. Мокроусовим, здійснили сміливий раптовий напад на Судак, у результаті чого комендантська команда й міська варта склали зброю без опору. Було взято багато полонених, зброю, обмундирування, продовольство. Надвечір партизани повернули в гори. Перелякані розмахом партизанської боротьби, врангелівці перекинули проти партизанів у район Судака значні сили.
У листопаді 1920 року частини Червоної Армії вигнали врангелівців з Судака. Головним завданням відновлених органів Радянської влади стала відбудова господарства, перебудова його на нових, соціалістичних засадах. Працювати доводилося за тяжких умов. Під час боїв було пошкоджено


.

Судак - cучасна карта