Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Четверта п'ятирічка висунула багатьох чудових героїв праці. Серед них шофер феодосійської автобази № 83 В. Л. Савкін. На 20 грудня 1950 року завдяки вдосконаленню методів експлуатації та догляду він довів пробіг
автомобіля ЗІС-5 без капітального ремонту до 330 тис. км. Праця шофера відзначена в 1951 році Державною премією.
Протягом 1946-1950 рр. у Феодосії відроджено й побудовано понад З0 підприємств важкої, легкої та харчової промисловості. На кінець четвертої п'ятирічки ріпоігь промислового виробництва досяг довоєнного. Поряд з відбудовою промислових підприємств проводилася робота по відродженню лікувальних закладів, шкіл та культурно-освітніх установ. Налагоджували свою роботу лікарня на 150 ліжок, пологовий будинок, поліклініка, два диспансери, здоровпункти на підприємствах. на 1 січня 1945 року в лікувальній мережі було зайнято 38 лікарів та 136 чоловік середнього медперсоналу. На 20 квітня 1944 року в трьох школах навчалося 652 учні, їх кількість зростала день у день. На кінець 1944/45 навчального року працювало чотири школи, які відвідувало 1854 учні.
Уже 5 листопада 1944 року з Єревана до Феодосії повернуто картинну галерею ім. І. К. Айвазовського, яку евакуювали з міста в 1941 році на одному з останніх пароплавів. За врятування скарбів картинної галереї в роки Великої Вітчизняної війни Президія Верховної Ради СРСР нагородила директора галереї художника М. С. Барсамова орденом Трудового Червоного Прапора. З ініціативи міськкому ВКП(6) колективи всіх фабрик і заводів брали участь у ремонті музею. 2 травня 1945 року в галереї відкрилася перша повоєнна художня виставка, де експонувалося 168 творів Айвазовського. 1945 року відновилися заняття в художній школі при галереї ім. Айвазовського та студії; через рік відкрито художній лекторій, який відвідувало 120 чоловік. У цей же період відбудовано краєзнавчий музей, міський будинок культури, центральну міську бібліотеку.
Завершення відбудови промисловості створило відповідні передумови дальшого розвитку економіки Феодосії. У 50-х роках на підприємствах міста збільшувалися виробничі площі, ставали до ладу нові цехи. У чавуноливарний завод, реорганізований згодом на завод трубопровідної арматури, виросла напівкустарна артіль промкооперації. З механічних майстерень ремонту бурового устаткування перетвори не я на оснащений сучасною технікою механічний завод виробництва обладнання й приладів для геологорозвідувальних робіт і ремонту дизельних двигунів. На панчишній фабриці в 1959 році будівельники здали в експлуатацію двоповерхове крило головного корпусу, де встановлено близько 400 найновіших в'язальних машин. Розширено й реконструйовано всі цехи на цегельно-черепичному заводі, встановлено нові шарові млини продуктивністю 60 куб. метрів глини на годину, побудований стрічковий конвейєр протяжністю 1250 метрів, що дало змогу вивільнити від тяжкої фізичної праці близько 50 чоловік. Розпочалася реконструкція тютюнової фабрики, що першою на Україні запровадила автоматизацію основних процесів виробництва. Якщо в 1950 році підприємства міста випустили продукції на 125 700 тис. крб., то на 1957 рік ця цифра зросла втричі.
У дні підготовки до XX з'їзду КПРС на тютюновій фабриці народився рух багато верстатниць, ініціатором якого стала комуністка В. О. Шакіна. Вона першою в місті почала обслуговувати два агрегати й зобов'язалася випускати продукцію тільки відмінної якості. Впровадження її досвіду дозволило підвищити продуктивність праці на 17 процентів.
1958 рік в історії Феодосії, як і всієї країни, позначився активною участю трудящих у русі за комуністичну працю. Зобов'язання працювати, вчитися й жити по-комуністичному першою в місті взяла на себе комсомольсько-молодіжна бригада помічника майстра кетельного цеху панчішної фабрики В. А. Попова і в грудні 1958 року здобула звання бригади комуністичної праці. На кінець 1958 року на підприємствах міста було 28 бригад комуністичної праці.
У 1959-1965 рр. у Феодосії, як і в усій країні, широкого розмаху набрало соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань семирічки. 1959 року коваль-цеповар заводу підйомно-транспортного устаткування І. І. Красовський виступив ініціатором особистого робочого плану на семирічку й зобов'язався виконати його за чотири роки. Цей почин підтримали й інші цеповари. Напередодні 45-х роковин Великого Жовтня І. І. Красовський рапортував про те, що завдання семирічного плану виконав за три роки й дев'ять місяців. Слідом за ним доповіли про дострокове виконання особистих робочих планів і його товариші.
Чудові взірці праці демонструвала на цьому підприємстві й бригада слюсарів монтажників, очолювана комуністом Т. І. Терлецьким. Вона першою на заводі завоювала звання бригади комуністичної праці. На складанні щойно освоєних заводом машин для вивантажування злежаних сипких вантажів
Феодосія
Сторінка 13 з 17
морський порт, промкомбінат та ім. досягли рівня, запланованого на кінець п'ятирічки.Четверта п'ятирічка висунула багатьох чудових героїв праці. Серед них шофер феодосійської автобази № 83 В. Л. Савкін. На 20 грудня 1950 року завдяки вдосконаленню методів експлуатації та догляду він довів пробіг
Протягом 1946-1950 рр. у Феодосії відроджено й побудовано понад З0 підприємств важкої, легкої та харчової промисловості. На кінець четвертої п'ятирічки ріпоігь промислового виробництва досяг довоєнного. Поряд з відбудовою промислових підприємств проводилася робота по відродженню лікувальних закладів, шкіл та культурно-освітніх установ. Налагоджували свою роботу лікарня на 150 ліжок, пологовий будинок, поліклініка, два диспансери, здоровпункти на підприємствах. на 1 січня 1945 року в лікувальній мережі було зайнято 38 лікарів та 136 чоловік середнього медперсоналу. На 20 квітня 1944 року в трьох школах навчалося 652 учні, їх кількість зростала день у день. На кінець 1944/45 навчального року працювало чотири школи, які відвідувало 1854 учні.
Уже 5 листопада 1944 року з Єревана до Феодосії повернуто картинну галерею ім. І. К. Айвазовського, яку евакуювали з міста в 1941 році на одному з останніх пароплавів. За врятування скарбів картинної галереї в роки Великої Вітчизняної війни Президія Верховної Ради СРСР нагородила директора галереї художника М. С. Барсамова орденом Трудового Червоного Прапора. З ініціативи міськкому ВКП(6) колективи всіх фабрик і заводів брали участь у ремонті музею. 2 травня 1945 року в галереї відкрилася перша повоєнна художня виставка, де експонувалося 168 творів Айвазовського. 1945 року відновилися заняття в художній школі при галереї ім. Айвазовського та студії; через рік відкрито художній лекторій, який відвідувало 120 чоловік. У цей же період відбудовано краєзнавчий музей, міський будинок культури, центральну міську бібліотеку.
Завершення відбудови промисловості створило відповідні передумови дальшого розвитку економіки Феодосії. У 50-х роках на підприємствах міста збільшувалися виробничі площі, ставали до ладу нові цехи. У чавуноливарний завод, реорганізований згодом на завод трубопровідної арматури, виросла напівкустарна артіль промкооперації. З механічних майстерень ремонту бурового устаткування перетвори не я на оснащений сучасною технікою механічний завод виробництва обладнання й приладів для геологорозвідувальних робіт і ремонту дизельних двигунів. На панчишній фабриці в 1959 році будівельники здали в експлуатацію двоповерхове крило головного корпусу, де встановлено близько 400 найновіших в'язальних машин. Розширено й реконструйовано всі цехи на цегельно-черепичному заводі, встановлено нові шарові млини продуктивністю 60 куб. метрів глини на годину, побудований стрічковий конвейєр протяжністю 1250 метрів, що дало змогу вивільнити від тяжкої фізичної праці близько 50 чоловік. Розпочалася реконструкція тютюнової фабрики, що першою на Україні запровадила автоматизацію основних процесів виробництва. Якщо в 1950 році підприємства міста випустили продукції на 125 700 тис. крб., то на 1957 рік ця цифра зросла втричі.
У дні підготовки до XX з'їзду КПРС на тютюновій фабриці народився рух багато верстатниць, ініціатором якого стала комуністка В. О. Шакіна. Вона першою в місті почала обслуговувати два агрегати й зобов'язалася випускати продукцію тільки відмінної якості. Впровадження її досвіду дозволило підвищити продуктивність праці на 17 процентів.
1958 рік в історії Феодосії, як і всієї країни, позначився активною участю трудящих у русі за комуністичну працю. Зобов'язання працювати, вчитися й жити по-комуністичному першою в місті взяла на себе комсомольсько-молодіжна бригада помічника майстра кетельного цеху панчішної фабрики В. А. Попова і в грудні 1958 року здобула звання бригади комуністичної праці. На кінець 1958 року на підприємствах міста було 28 бригад комуністичної праці.
У 1959-1965 рр. у Феодосії, як і в усій країні, широкого розмаху набрало соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань семирічки. 1959 року коваль-цеповар заводу підйомно-транспортного устаткування І. І. Красовський виступив ініціатором особистого робочого плану на семирічку й зобов'язався виконати його за чотири роки. Цей почин підтримали й інші цеповари. Напередодні 45-х роковин Великого Жовтня І. І. Красовський рапортував про те, що завдання семирічного плану виконав за три роки й дев'ять місяців. Слідом за ним доповіли про дострокове виконання особистих робочих планів і його товариші.
Чудові взірці праці демонструвала на цьому підприємстві й бригада слюсарів монтажників, очолювана комуністом Т. І. Терлецьким. Вона першою на заводі завоювала звання бригади комуністичної праці. На складанні щойно освоєних заводом машин для вивантажування злежаних сипких вантажів
Дивиться також інші населені пункти району: