Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
на рибозаводі, в риботресті. на станції Сариголь активно діяла з 1942 року диверсійна група Г. П. Колегаєва з 8 чоловік, що мала зв'язок із штабом
Східного з'єднання партизанів. Групи об'єднували близько 100 чоловік. У березні 1944 року патріоти підірвали водокачку, два паровози, пустили під укіс залізничний состав. Унаслідок цієї диверсії на десять днів припинився рух поїздів.
У квітні 1944 року з Керченського плацдарму розпочався наступ військ Окремої Приморської армії під командуванням генерала армії А. І. Єременка у взаємодії з 4-ю повітряною армією і Чорноморським флотом. Військам Окремої Приморської армії допомагали й кримські партизани. Спроби гітлерівців закріпитися на Акмонайських позиціях виявилися марними. З'єднання і частини 16-го стрілецького корпусу (командир генерал-майор К. М. Провалов) у складі 227-ї (командир полковник Г. М. Преображенський), 383-ї (командир генерал-майор В. П. Горбачов), 339-ї (командир полковник Г. І. Василенко) стрілецьких дивізій та інших частин зламали опір ворога й, переслідуючи його, 13 квітня визволили Феодосію. Того ж дня Москва салютувала воїнам Окремої Приморської армії 12 артилерійськими залпами з 124 гармат.
Наказами Верховного Головнокомандування від 24 квітня й 4 травня 1944 року за визволення Феодосії присвоєно почесні найменування «Феодосійських» 383-й стрілецькій дивізії, 244-му окремому танковому полку, 29-й окремій мінометній інженерній бригаді, 19-му моторизованому понтонно-мостовому батальйону, 8-му гвардійському та 47-му штурмовим авіаполкам ВПС Чорноморського флоту, 249-му винищувальному авіаційному полку.
Після визволення міста потрібні були героїчні зусилля, щоб відбудувати зруйноване господарство. Гітлерівці перетворили на руїни споруди морського порту й залізничної станції, промислові підприємства, санаторії й будинки відпочинку. Інститут фізичних методів лікування, лікарні, кінотеатри, школи й технікуми, історико-археологічний музей, зруйнували більше половини всього житловою фонду. За роки окупації фашисти розстріляли, повісили й закатували 8300 мирних громадян і військовополонених, вивезли до Німеччини 3 тис. чоловік.
Для керівництва відбудовними роботами міський комітет партії створив штаб на чолі з першим секретарем міськкому ВКП(б) В. І. Мироновим. Ударні бригади добровольців розчищали завали на вулицях, розбирали залишки будівель та стін. Тисячі феодосійців - робітники, службовці, пенсіонери, хатні господарки, підлітки - щоранку й щовечора виходили на роботу, щоб ліквідувати наслідки ворожого нашестя. Ці роботи виконувалися в позаурочний час, без плати. У місті при цювало 12 спеціалізованих бригад з хатніх господарок, які оволоділи професіями мулярів, штукатурів, пічників. Держава подала велику допомогу визволеному місту: 19 352 тис. крб. й значні матеріальні фонди. Були виділені кошти на відбудов у консервного заводу, хлібопекарні й м'ясокомбінату, гідровапняного заводу, лікувальних закладів, картинної галереї ім. І. К. Айвазовського.
Завдяки систематичній допомозі Радянського уряду швидкими темпами відбудовувалися промисловість і транспорт. Під час окупації гітлерівці кілька разів намагалися відновити виробництво на тютюновій фабриці. Та це їм не вдалося. Коли Червона Армія ввійшла до Криму, фашисти, відступаючи, підірвали головний корпус підприємства. У 1944 році фабрики фактично не було, стояла напівзруйнована будівля з темними проваллями замість вікон. Все потрібно було починати заново. Не вистачало будівельних матеріалів, устаткування. Ризикуючи життям, робітники розбирали замуровані в скелях ворожі доти, дістаючи таким чином будівельні матеріали. Доставляли їх на фабрику на плечах. Трудилися по 12-14 годин на добу.
20 червня 1944 року стала до ладу діючих перша черга фабрики. Першу продукцію робітники надіслали у подарунок воїнам Червоної Армії. 16 квітня 1944 року розпочали випуск продукції хлібозавод, міськхарчокомбінат та рибозавод, 1 травня - артіль «Механік». У червні стали до ладу цегельний завод та м'ясокомбінат. 1945 року відновили роботу панчішна фабрика, лікеро-горілчаний завод, морський порт. Виробництво промислової продукції порівняно з 1944 роком збільшилося у З рази.
Самовіддано трудилися феодосійці на відбудові зруйнованого депо й рухомого складу на станції Сариголь. Особливо важко було ремонтувати паровози. Бригаді М. С. Ніколаева по суті доводилося складати їх заново. Незважаючи на це, ремонтники вже в 1944-1945 рр. випустили на колію 14 паровозів.
У 1946 році за почином Макіївських металургів і робітників московських підприємств трудящі Феодосії включилися у всесоюзне соціалістичне змагання за дострокове виконання планів четвертої п'ятирічки. 1948 року обсяг промислової продукції міста порівняно з квітнем 1944 року збільшився у дев'ять разів, а такі підприємства, як панчішна й тютюнова фабрики,
Феодосія
Сторінка 12 з 17
складі 15 чоловік. На серпень 1943 року виникли нові патріотичні групи в колективі «Водоканалу»,на рибозаводі, в риботресті. на станції Сариголь активно діяла з 1942 року диверсійна група Г. П. Колегаєва з 8 чоловік, що мала зв'язок із штабом
У квітні 1944 року з Керченського плацдарму розпочався наступ військ Окремої Приморської армії під командуванням генерала армії А. І. Єременка у взаємодії з 4-ю повітряною армією і Чорноморським флотом. Військам Окремої Приморської армії допомагали й кримські партизани. Спроби гітлерівців закріпитися на Акмонайських позиціях виявилися марними. З'єднання і частини 16-го стрілецького корпусу (командир генерал-майор К. М. Провалов) у складі 227-ї (командир полковник Г. М. Преображенський), 383-ї (командир генерал-майор В. П. Горбачов), 339-ї (командир полковник Г. І. Василенко) стрілецьких дивізій та інших частин зламали опір ворога й, переслідуючи його, 13 квітня визволили Феодосію. Того ж дня Москва салютувала воїнам Окремої Приморської армії 12 артилерійськими залпами з 124 гармат.
Наказами Верховного Головнокомандування від 24 квітня й 4 травня 1944 року за визволення Феодосії присвоєно почесні найменування «Феодосійських» 383-й стрілецькій дивізії, 244-му окремому танковому полку, 29-й окремій мінометній інженерній бригаді, 19-му моторизованому понтонно-мостовому батальйону, 8-му гвардійському та 47-му штурмовим авіаполкам ВПС Чорноморського флоту, 249-му винищувальному авіаційному полку.
Після визволення міста потрібні були героїчні зусилля, щоб відбудувати зруйноване господарство. Гітлерівці перетворили на руїни споруди морського порту й залізничної станції, промислові підприємства, санаторії й будинки відпочинку. Інститут фізичних методів лікування, лікарні, кінотеатри, школи й технікуми, історико-археологічний музей, зруйнували більше половини всього житловою фонду. За роки окупації фашисти розстріляли, повісили й закатували 8300 мирних громадян і військовополонених, вивезли до Німеччини 3 тис. чоловік.
Для керівництва відбудовними роботами міський комітет партії створив штаб на чолі з першим секретарем міськкому ВКП(б) В. І. Мироновим. Ударні бригади добровольців розчищали завали на вулицях, розбирали залишки будівель та стін. Тисячі феодосійців - робітники, службовці, пенсіонери, хатні господарки, підлітки - щоранку й щовечора виходили на роботу, щоб ліквідувати наслідки ворожого нашестя. Ці роботи виконувалися в позаурочний час, без плати. У місті при цювало 12 спеціалізованих бригад з хатніх господарок, які оволоділи професіями мулярів, штукатурів, пічників. Держава подала велику допомогу визволеному місту: 19 352 тис. крб. й значні матеріальні фонди. Були виділені кошти на відбудов у консервного заводу, хлібопекарні й м'ясокомбінату, гідровапняного заводу, лікувальних закладів, картинної галереї ім. І. К. Айвазовського.
Завдяки систематичній допомозі Радянського уряду швидкими темпами відбудовувалися промисловість і транспорт. Під час окупації гітлерівці кілька разів намагалися відновити виробництво на тютюновій фабриці. Та це їм не вдалося. Коли Червона Армія ввійшла до Криму, фашисти, відступаючи, підірвали головний корпус підприємства. У 1944 році фабрики фактично не було, стояла напівзруйнована будівля з темними проваллями замість вікон. Все потрібно було починати заново. Не вистачало будівельних матеріалів, устаткування. Ризикуючи життям, робітники розбирали замуровані в скелях ворожі доти, дістаючи таким чином будівельні матеріали. Доставляли їх на фабрику на плечах. Трудилися по 12-14 годин на добу.
20 червня 1944 року стала до ладу діючих перша черга фабрики. Першу продукцію робітники надіслали у подарунок воїнам Червоної Армії. 16 квітня 1944 року розпочали випуск продукції хлібозавод, міськхарчокомбінат та рибозавод, 1 травня - артіль «Механік». У червні стали до ладу цегельний завод та м'ясокомбінат. 1945 року відновили роботу панчішна фабрика, лікеро-горілчаний завод, морський порт. Виробництво промислової продукції порівняно з 1944 роком збільшилося у З рази.
Самовіддано трудилися феодосійці на відбудові зруйнованого депо й рухомого складу на станції Сариголь. Особливо важко було ремонтувати паровози. Бригаді М. С. Ніколаева по суті доводилося складати їх заново. Незважаючи на це, ремонтники вже в 1944-1945 рр. випустили на колію 14 паровозів.
У 1946 році за почином Макіївських металургів і робітників московських підприємств трудящі Феодосії включилися у всесоюзне соціалістичне змагання за дострокове виконання планів четвертої п'ятирічки. 1948 року обсяг промислової продукції міста порівняно з квітнем 1944 року збільшився у дев'ять разів, а такі підприємства, як панчішна й тютюнова фабрики,
Дивиться також інші населені пункти району: