Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
головою став місцевий селянин-бідняк М. І. Дикий. Ревком облікував націоналізовану у поміщика І. Карашайського землю, а також посівний матеріал та реманент. Землю на посів ділили за трудовою нормою між наймитами, безземельними та малоземельними селянами. Безкінним селянам та родинам червоноармійців допомагали орати й засівати лани. На одному із сходів трудящі вирішили: «Засіяти всю земельну площу, щоб не пропав жоден пуд зерна, щоб кожний селянин міг прогодувати себе і дати тим, хто працює на фабриках і заводах, хто захищає нас від ворогів-капіталіетів». Для поліпшення матеріального становища трудящих ревком розподіляв пшеницю
та ячмінь серед тих, хто найбільше потребував (по 5-10 пудів на родину). В домівки, що стояли пусткою, переселялися біднота і родини червоноармійців, їм завозилося паливо.
Трудящі палко підтримували Радянську владу. Так, наприкінці квітня 1921 року, прослухавши лекцію представника Кримревкому про поточний момент 200 чоловік присутніх ухвалили: «...Ми, громадяни станції Колай, політику Радянської влади вважаємо правильною... Хай живе Радянська влада та її вождь Ленін!». Комуністи села, що входили до Ак-Шеїхського партійного осередку, та ревком у лютому 1921 року організували збір коштів на допомогу шахтарям Донбасу. Більшість мешканців Колая - незаможні селяни, робітники млина, зсипного пункту, залізниці брали активну участь у суботниках на залізничній станції, де навантажували камінь на платформи. 1925 року прийняла перших хворих нова лікарня, що обслуговувала і сусідні села. Працювали сільська школа першого ступеня, в трьох класах якої навчалося близько 50 дітей, хата-читальня.
Колайський партійний осередок створено 15 лютого 1925 року в складі 10 чоловік, очолив його В. Батенін. Велику допомогу комуністам у їх повсякденній масово-політичній роботі подавали комсомольці та молодь. Ще в 1922-1924 рр. організувалася група, а в 1925 році - осередок комсомолу. Комсомольці брали активну участь у громадському житті села, боролися за новий побут, за ліквідацію неписьменності. Активіст Колайського осередку Ф. І. Приходько став сількором. У ного статтях, що друкувалися в газетах «Беднота» та «Красный Крым», викривалися антирадянські вчинки куркулів. 28 березня 1928 року комсомольця вбили куркулі.
Господарським та культурним будівництвом на селі керувала обрана 1921 року сільська Рада, у складі якої було 15 депутатів, у т. ч. один комуніст та два комсомольці. Основка маса селян - бідняки та середняки, не забезпечені достатньою мірою тягловою силою та машинами, не могли обробити одержані від Радянської влади ділянки. 210 жителів Колая (із загального числа 500) працювали на ремонтних роботах, на залізничній станції, теслювали, кравцювали. Рада, комуністи та комсомольці проводили серед селян велику роботу, пропагуючи колективні форми господарювання 4 квітня 1930 року збори селян Колая ухвалили організувати сільськогосподарську артіль ім. Ворошилова. 1930 року члени цієї артілі посіяли 84,5 га озимини, 90 га ячменю, 42 га кукурудзи. У створеному того ж року колгоспі ім. 8 Березня було засіяно 629 га пшеницею, ячменем, кукурудзою та сорго. На 1933 рік колективізація в селі завершилася.
Велику роль у зміцненні колективних господарств відіграла МТС, створена 1931 року Незабаром вона вже обслуговувала понад 200 колгоспів Джанкойського району. 1933 року МТС мала 97 тракторів. Політвідділ, створений при машишо-тракторній станції (січень 1933), сприяв значному пожвавленню масово-політичної та господарсько-організаційної роботи як у самому Колаї, так і в колгоспах, які обслуговувала Колайська МТС. У 1933 році комуністи політвідділу допомогли покласти край агітації класових ворогів за вихід з колгоспу. У квітні 1933 року воші виступили проти розбазарювання громадської худоби. Працівники політвідділу допомогли відкрити в Колаї 3 будинки колгоспника. Створені в МТС комсомольські тракторні бригади йшли в перших лавах соціалістичного змагання. Комсомольці обробляли по 180-232 га землі на один трактор при середньому виробітку по МТС - 159 гектарів.
Трудівники Колайської МТС показували приклади ударної роботи. У 1938 роді серед її працівників налічувалося 32 стахановці. 1940 року 12 трактористів були затверджені учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а бригадир
тракторної бригади І. Т. Гладков, який виробляв на колісний трактор по 890 га, занесений до Книги пошани Виставки.
Від 1935 року, коли Колай став районним центром, він починає швидко зростати. До 1940 року його населення досягло 1607 чоловік. У селі діяла трикотажна фабрика, де працювали 76 робітників, ремонтні майстерні МТС, майстерні побутового обслуговування. Крім того, були борошномельний завод, хлібоприймальний пункт, невеликий винозавод, м'ясо-молочний
Азовське
Сторінка 2 з 6
13 листопада 1920 року червоноармійські частини визволили Колай від врангелівців. Незабаром в Ак-Шеїхській волості, до якої входило село, був створений волревком, а в грудні - Колайський сільський ревком. Його та ячмінь серед тих, хто найбільше потребував (по 5-10 пудів на родину). В домівки, що стояли пусткою, переселялися біднота і родини червоноармійців, їм завозилося паливо.
Трудящі палко підтримували Радянську владу. Так, наприкінці квітня 1921 року, прослухавши лекцію представника Кримревкому про поточний момент 200 чоловік присутніх ухвалили: «...Ми, громадяни станції Колай, політику Радянської влади вважаємо правильною... Хай живе Радянська влада та її вождь Ленін!». Комуністи села, що входили до Ак-Шеїхського партійного осередку, та ревком у лютому 1921 року організували збір коштів на допомогу шахтарям Донбасу. Більшість мешканців Колая - незаможні селяни, робітники млина, зсипного пункту, залізниці брали активну участь у суботниках на залізничній станції, де навантажували камінь на платформи. 1925 року прийняла перших хворих нова лікарня, що обслуговувала і сусідні села. Працювали сільська школа першого ступеня, в трьох класах якої навчалося близько 50 дітей, хата-читальня.
Колайський партійний осередок створено 15 лютого 1925 року в складі 10 чоловік, очолив його В. Батенін. Велику допомогу комуністам у їх повсякденній масово-політичній роботі подавали комсомольці та молодь. Ще в 1922-1924 рр. організувалася група, а в 1925 році - осередок комсомолу. Комсомольці брали активну участь у громадському житті села, боролися за новий побут, за ліквідацію неписьменності. Активіст Колайського осередку Ф. І. Приходько став сількором. У ного статтях, що друкувалися в газетах «Беднота» та «Красный Крым», викривалися антирадянські вчинки куркулів. 28 березня 1928 року комсомольця вбили куркулі.
Господарським та культурним будівництвом на селі керувала обрана 1921 року сільська Рада, у складі якої було 15 депутатів, у т. ч. один комуніст та два комсомольці. Основка маса селян - бідняки та середняки, не забезпечені достатньою мірою тягловою силою та машинами, не могли обробити одержані від Радянської влади ділянки. 210 жителів Колая (із загального числа 500) працювали на ремонтних роботах, на залізничній станції, теслювали, кравцювали. Рада, комуністи та комсомольці проводили серед селян велику роботу, пропагуючи колективні форми господарювання 4 квітня 1930 року збори селян Колая ухвалили організувати сільськогосподарську артіль ім. Ворошилова. 1930 року члени цієї артілі посіяли 84,5 га озимини, 90 га ячменю, 42 га кукурудзи. У створеному того ж року колгоспі ім. 8 Березня було засіяно 629 га пшеницею, ячменем, кукурудзою та сорго. На 1933 рік колективізація в селі завершилася.
Велику роль у зміцненні колективних господарств відіграла МТС, створена 1931 року Незабаром вона вже обслуговувала понад 200 колгоспів Джанкойського району. 1933 року МТС мала 97 тракторів. Політвідділ, створений при машишо-тракторній станції (січень 1933), сприяв значному пожвавленню масово-політичної та господарсько-організаційної роботи як у самому Колаї, так і в колгоспах, які обслуговувала Колайська МТС. У 1933 році комуністи політвідділу допомогли покласти край агітації класових ворогів за вихід з колгоспу. У квітні 1933 року воші виступили проти розбазарювання громадської худоби. Працівники політвідділу допомогли відкрити в Колаї 3 будинки колгоспника. Створені в МТС комсомольські тракторні бригади йшли в перших лавах соціалістичного змагання. Комсомольці обробляли по 180-232 га землі на один трактор при середньому виробітку по МТС - 159 гектарів.
Трудівники Колайської МТС показували приклади ударної роботи. У 1938 роді серед її працівників налічувалося 32 стахановці. 1940 року 12 трактористів були затверджені учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а бригадир
тракторної бригади І. Т. Гладков, який виробляв на колісний трактор по 890 га, занесений до Книги пошани Виставки.
Від 1935 року, коли Колай став районним центром, він починає швидко зростати. До 1940 року його населення досягло 1607 чоловік. У селі діяла трикотажна фабрика, де працювали 76 робітників, ремонтні майстерні МТС, майстерні побутового обслуговування. Крім того, були борошномельний завод, хлібоприймальний пункт, невеликий винозавод, м'ясо-молочний
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ярке Поле
- Цілинне
- Стальне
- Рощине
- Розкішне
- Просторне
- Новокримське
- Медведівка
- Маслове
- Лобанове
- Зарічне
- Завіт-Ленінське
- Дніпровка
- Майське