Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
м'ясо-молочний комбінат, який щорічно випускав продукції більш як на 6 тис. крб. Наступного року почав діяти райнромкомбінат, що об'єднав м'ясний та бондарний цехи, кравецьку, металоремонтну й обозоремонтну майстерні, перукарню, які досі існували окремо.
Змінився зовнішній вигляд Іслам-Терека. Напередодні війни було прокладено три нові вулиці, зведено будинок райкому партії, ряд житлових будинків, відкрито нові крамниці, 2 їдальні. Працювали електростанція, пекарня, лазня. 1939 року в райцентрі налічувалося 1892 мешканці. Медичне обслуговування населення забезпечували поліклініка, аптека. Був пологовий будинок, двоє колгоспних ясел, дитячий садок. У 1935 році початкову школу перетворено на семирічну, в 1939-в новому двоповерховому будинку почала працювати середня школа. На цей час Іслам-Терек став селом суцільної письменності. Діяли будинок культури, відкритий у 1937 році, два колгоспні червоні кутки, бібліотека. У 1934-1935 рр. село радіофікували, побудували радіостанцію з радіовузлом. Важливе місце в культурному житті посідала районна газета «Кировец», що видавалася з 1936 року. Керівну роль у розвитку економіки й культури села відігравали комуністи. 1940 року у 8 первинних органі за
піях райцентру налічувалося 120 членів партії. Активно допомагали комуністам комсомольці.
Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз перервав мирну працю кителів Іслам-Терека. Багато з них у перші дні війни пішли до лав Червоної Армії захищати Батьківщину. У липні 1941 року в райцентрі було створено винищувальний батальйон у складі 65 чоловік для боротьби з ворожими диверсантами і для охорони промислових об'єктів та установ. У жовтні з комуністів, комсомольців і безпартійного активу сформувався партизанський загін. Його командиром став прокурор району Ф. Л. Безногов. У місцях майбутньої дислокації партизанів заклали
продовольчі бази.
2 листопада 1941 року Іслам-Терек окупували війська фашистської Німеччини, багато горя завдали загарбники населенню. На території МТС вони влаштували концтабір, в якому страждали й гинули сотні радянських людей. Ще до приходу окупантів місцевий партизанський загін відійшов у старокримські ліси на ділянку автошляху Сімферополь-Феодосія. Партизани здійснили десятки бойових операцій, знищивши чимало живої сили противника й автомашин; зібрали для командування Червоної Армії багато цінних розвідувальних відомостей про ворога; розповсюджували серед населення газети та листівки.
Активно боролася з ворогами підпільно-патріотична група, створена в серпні 1943 року під керівництвом залізничного робітника станції Іслам-Терек І. П. Стрельцова. Група підтримувала тісний зв'язок з партизанами. Дістаючи від них міни, патріоти підривали ешелони ворога; збирали для партизан розвідувальні дані і постачали їм харчі. Фашистам вдалося схопити й розстріляти кількох підпільників: і. Морозова - колишнього інструктора райкому партії, С. Г. Гарагулю - робітника водокачки та ін. У жовтні-листопаді 1943 року решта членів групи пішла в партизанський загін. Від рук фашистів загинули партизани Ф. Л. Безногов, М. Т. Олексіенко, С. П. Райков, М. М. Орлова, Г. Я. Маятников, І. О. Медведєв.
13 квітня 1944 року війська Окремої Приморської армії визволили Іслам-Терек під німецьких окупантів. За час свого хазяйнування загарбники завдали райцентрові великих збитків. Вони зруйнували електростанцію, водокачку, млин, приміщення райкому партії, школи, аптеки, поліклініки, пошти, будинок культури. У колгоспі «Червоний Вестфалець» було пограбовано худобу та знищено сільгоснінвентар. Усі сільськогосподарські машини, трактори й комбайни Кіровської МТС призведено до непридатності або вивезено в Німеччину, майстерні зруйновано або спалено. Окупанти розстріляли та замучили 24 і вигнали у фашистську неволю 7 чоловік.
Відразу ж після визволення Іслам-Терека відновили свою діяльність районний комітет партії та райвиконком, райком комсомолу. Розгорнулися відбудовні роботи, якими керував райком партії та спеціальний штаб при райвиконкомі. Трудящі працювали з великим піднесенням. Справжнім штабом молодіжних бригад став райком комсомолу. Комсомольці були ініціаторами багатьох добрих справ. У фонд допомоги дітям фронтовиків вони за кілька днів зібрали 20 тис. крб., організували збирання металолому.
У квітні 1944 року відновили роботу колгосп «Червоний Вестфалець» і Кіровська МТС. Але 580 га колгоспної землі нічим було обробляти. У зруйнованому господарстві налічувалося всього 6 коней, 33 корови, 9 телят. У колгоспі було лише 35 працездатних. На сільськогосподарських роботах
Кіровське
Сторінка 3 з 6
З 1935 року Іслам-Терек стає центром новоутвореного Кіровського району. Було створено райвиконком і райком партії. Радянські й партійні органи приділяли велику увагу питанням розвитку економіки районного центру. Почала розвиватися місцева промисловість. У 1940 році було утворено Змінився зовнішній вигляд Іслам-Терека. Напередодні війни було прокладено три нові вулиці, зведено будинок райкому партії, ряд житлових будинків, відкрито нові крамниці, 2 їдальні. Працювали електростанція, пекарня, лазня. 1939 року в райцентрі налічувалося 1892 мешканці. Медичне обслуговування населення забезпечували поліклініка, аптека. Був пологовий будинок, двоє колгоспних ясел, дитячий садок. У 1935 році початкову школу перетворено на семирічну, в 1939-в новому двоповерховому будинку почала працювати середня школа. На цей час Іслам-Терек став селом суцільної письменності. Діяли будинок культури, відкритий у 1937 році, два колгоспні червоні кутки, бібліотека. У 1934-1935 рр. село радіофікували, побудували радіостанцію з радіовузлом. Важливе місце в культурному житті посідала районна газета «Кировец», що видавалася з 1936 року. Керівну роль у розвитку економіки й культури села відігравали комуністи. 1940 року у 8 первинних органі за
піях райцентру налічувалося 120 членів партії. Активно допомагали комуністам комсомольці.
Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз перервав мирну працю кителів Іслам-Терека. Багато з них у перші дні війни пішли до лав Червоної Армії захищати Батьківщину. У липні 1941 року в райцентрі було створено винищувальний батальйон у складі 65 чоловік для боротьби з ворожими диверсантами і для охорони промислових об'єктів та установ. У жовтні з комуністів, комсомольців і безпартійного активу сформувався партизанський загін. Його командиром став прокурор району Ф. Л. Безногов. У місцях майбутньої дислокації партизанів заклали
продовольчі бази.
2 листопада 1941 року Іслам-Терек окупували війська фашистської Німеччини, багато горя завдали загарбники населенню. На території МТС вони влаштували концтабір, в якому страждали й гинули сотні радянських людей. Ще до приходу окупантів місцевий партизанський загін відійшов у старокримські ліси на ділянку автошляху Сімферополь-Феодосія. Партизани здійснили десятки бойових операцій, знищивши чимало живої сили противника й автомашин; зібрали для командування Червоної Армії багато цінних розвідувальних відомостей про ворога; розповсюджували серед населення газети та листівки.
Активно боролася з ворогами підпільно-патріотична група, створена в серпні 1943 року під керівництвом залізничного робітника станції Іслам-Терек І. П. Стрельцова. Група підтримувала тісний зв'язок з партизанами. Дістаючи від них міни, патріоти підривали ешелони ворога; збирали для партизан розвідувальні дані і постачали їм харчі. Фашистам вдалося схопити й розстріляти кількох підпільників: і. Морозова - колишнього інструктора райкому партії, С. Г. Гарагулю - робітника водокачки та ін. У жовтні-листопаді 1943 року решта членів групи пішла в партизанський загін. Від рук фашистів загинули партизани Ф. Л. Безногов, М. Т. Олексіенко, С. П. Райков, М. М. Орлова, Г. Я. Маятников, І. О. Медведєв.
13 квітня 1944 року війська Окремої Приморської армії визволили Іслам-Терек під німецьких окупантів. За час свого хазяйнування загарбники завдали райцентрові великих збитків. Вони зруйнували електростанцію, водокачку, млин, приміщення райкому партії, школи, аптеки, поліклініки, пошти, будинок культури. У колгоспі «Червоний Вестфалець» було пограбовано худобу та знищено сільгоснінвентар. Усі сільськогосподарські машини, трактори й комбайни Кіровської МТС призведено до непридатності або вивезено в Німеччину, майстерні зруйновано або спалено. Окупанти розстріляли та замучили 24 і вигнали у фашистську неволю 7 чоловік.
Відразу ж після визволення Іслам-Терека відновили свою діяльність районний комітет партії та райвиконком, райком комсомолу. Розгорнулися відбудовні роботи, якими керував райком партії та спеціальний штаб при райвиконкомі. Трудящі працювали з великим піднесенням. Справжнім штабом молодіжних бригад став райком комсомолу. Комсомольці були ініціаторами багатьох добрих справ. У фонд допомоги дітям фронтовиків вони за кілька днів зібрали 20 тис. крб., організували збирання металолому.
У квітні 1944 року відновили роботу колгосп «Червоний Вестфалець» і Кіровська МТС. Але 580 га колгоспної землі нічим було обробляти. У зруйнованому господарстві налічувалося всього 6 коней, 33 корови, 9 телят. У колгоспі було лише 35 працездатних. На сільськогосподарських роботах
Дивиться також інші населені пункти району:
- Токареве
- Синицине
- Привітне
- Первомайське
- Льговське
- Журавки
- Грушівка
- Владиславівка
- Берегове
- Ярке Поле
- Золоте Поле
- Старий Крим